Правоохранительные органы

Мельник М. Л, Хавронюк М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.- 576 с.
Глава 1. Соціальний захист працівників правоохоронних органів
Відповідно до ст. 46 Конституції України усі громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, ст. 17 Основного Закону встановлює, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі, а також членів їхніх сімей.

Проте питання соціального захисту працівників правоохоронних органів не слід зводити лише до питань їх соціального забезпечення. Соціальні права цих працівників включають право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, на захист від незаконного звільнення, на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43 Конституції України), на відпочинок (ст. 45 Конституції України), на житло (ст. 47 Конституції України), на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48 Конституції України), на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституції України), на освіту (ст. 53 Конституції України) тощо.

346

Як зазначено у ст. 47 Основного Закону, громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Безперечно, працівники правоохоронних органів належать до категорії саме таких громадян, що знаходить своє підтвердження у відповідних законах.

Відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» будь-які обмеження щодо права на участь у профспілках стосуються лише можливої заборони подвійного членства у профспілках, а також заборони роботодавцям бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня. Отже, працівники правоохоронних органів мають право і на участь у профспілках.

Із числа усіх соціальних прав, які гарантуються Конституцією України, певні категорії працівників правоохоронних органів відповідно до закону обмежуються лише у праві на страйк.

* * *

Частково питання соціального і правового захисту працівників правоохоронних органів регулюються актами про відповідні правоохоронні органи та про окремі напрямки правоохоронної діяльності.

Зокрема це стосується працівників міліції, податкової міліції, державної митної служби, працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, боротьбу з організованою злочинністю і корупцією та ін.

Спеціальними ж актами, які присвячені виключно питанням соціального захисту працівників цілого ряду правоохоронних органів, є закони України:

а) «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (поширюється на військовослужбовців - працівників таких правоохоронних органів, як військові суди, військові прокуратури, окремі органи та підрозділи Служби безпеки України, Управління державної охорони, оперативно-розшукові підрозділи Прикордонних військ, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України);

б) «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (крім перелічених вище військовослужбовців - працівників правоохоронних органів поширюється також на

347

осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, осіб начальницького складу органів податкової міліції, осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи);

в) «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист» (поширюється на ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ).

Крім того, соціальне забезпечення окремих працівників правоохоронних органів може регулюватися за допомогою відповідних положень і норм законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про державні нагороди України» та інших відповідних актів законодавства.

Так, згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Наприклад, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці:

- Збройних Сил України, Служби безпеки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших військових формувань, створюваних Верховною Радою України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії (згідно з Переліком держав, визначеним Кабінетом Міністрів України);

- які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;

- автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;

- льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР.

Прирівняними до учасників бойових дій вважаються колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

348

Отже, працівники чи колишні працівники правоохоронних органів, які водночас є ветеранами війни, мають право користуватися соціальним захистом на підставі положень цього Закону, який встановлює значні пільги для ветеранів війни.

Законом України «Про державні нагороди України» встановлено, що державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака «Іменна вогнепальна зброя»; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.

Так, звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення.

В Україні встановлюються такі ордени:

орден князя Ярослава Мудрого І, II, III, IV, V ступеня -для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність;

орден «За заслуги» І, II, НІ ступеня - для відзначення видатних заслуг громадян в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності;

орден Богдана Хмельницького І, II, НІ ступеня - для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України;

орден «За мужність» І, II, III ступеня - для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя;

орден княгині Ольги І, II, III ступеня- для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї.

Медалями України є такі:

349

«За військову службу Україні» - для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших осіб за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України;

«За бездоганну службу» І, II, III ступеня - для нагородження осіб офіцерського складу і прапорщиків Збройних Сил України, рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, які досягли високих показників у бойовій і професійній підготовці, є взірцем вірності присязі та виконання військового (службового) обов'язку, успішно керують підлеглими, зразково виконують інші військові обов'язки;

«Захиснику Вітчизни»- для нагородження ветеранів війни, осіб, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», осіб, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, та інших громадян України за виявлені у захисті державних інтересів особисті мужність і відвагу, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» встановлюється для нагородження офіцерського складу Збройних Сил України, Прикордонних військ України, інших військових формувань, Служби безпеки України, органів МВС України та державних службовців, які мають офіцерське звання, за визначні заслуги у забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтримці високої бойової готовності військ, зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть.

Серед почесних звань, передбачених цим Законом, є, зокрема, звання «Заслужений природоохоронець України» і «Заслужений юрист України».

Президент України відповідно до Конституції України встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними.

Наприклад, указом Президента України від 21 серпня 1996р. № 720/96 встановлено відзнаку Президента України - орден 350

«За мужність» І, II, НІ ступеня, яким нагороджуються військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи за особисту мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків стихійного лиха, пожеж, за інших надзвичайних обставин, у боротьбі зі злочинністю, а також при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

Особи, нагороджені державними нагородами, користуються пільгами, передбаченими законами України.

Відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» такі пенсії встановлюються, зокрема, громадянам України:

- відзначеним почесним званням «заслужений», державними нагородами України та колишнього Союзу РСР;

- народним депутатам України, депутатам колишніх республік Союзу РСР і Союзу РСР; депутатам обласних, Київської і Севастопольської міських рад трьох скликань та депутатам районних, районних у містах Києві та Севастополі рад, міських рад чотирьох скликань, якщо вони не були державними службовцями і не займали виборних та керівних посад у цих радах;

- Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, орденом «За службу Родине в Вооруженных Силах СССР» трьох ступенів, чотирма і більше орденами, чотирма і більше медалями «За відвагу», ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим у період бойових дій медаллю «За відвагу».

Пенсії за особливі заслуги встановлюються виходячи з розміру пенсії за віком, по інвалідності тощо, на яку має право особа згідно з законом, але до неї встановлюється надбавка у розмірі від 50 до 80 відсотків відповідної пенсії.

* * *

Слід зазначити, що як і правовий статус працівників правоохоронних органів загалом, так і питання їх соціального захисту у законодавстві України не уніфіковані. Для працівників різних правоохоронних органів встановлено різний рівень соціального захисту.

Так, наприклад, працівники суду (при обранні) і проку-

351

ратури (при переведенні в іншу місцевість) забезпечуються жилими приміщеннями у позачерговому порядку (нарівні з громадянами, житло яких стало непридатним для проживання в результаті стихійного лиха). Крім того, судді мають право на додаткову жилу площу і безкоштовну охоронну сигналізацію. Право позачергово отримати жилу площу мають також сім'ї працівників міліції і податкової міліції, але лише у випадку загибелі цих працівників.

Слідчі прокуратури, працівники міліції і податкової міліції забезпечуються житлом у першочерговому порядку. їм, а також суддям, військовослужбовцям Служби безпеки, Управління державної охорони, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і Прикордонних військ надається 50-відсоткова знижка плати за житло, комунальні послуги тощо.

Працівникам Служби безпеки, Прикордонних військ, податкових (крім податкової міліції) і митних органів не надано право першочергового чи пільгового встановлення квартирного телефону.

Лише працівники міліції і податкової міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості, мають право на безплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням.

Право на грошову компенсацію за використання у службових цілях особистого транспорту мають тільки працівники міліції і податкової міліції.

Єдине, що є спільним для працівників усіх правоохоронних органів - це те, що їх життя і здоров'я підлягають обов'язковому державному страхуванню. Проте, на відміну від працівників інших органів, лише за сім'єю загиблого судді, працівника прокуратури, міліції і податкової міліції зберігається право на одержання жилого приміщення, і тільки за непрацездатними членами сім'ї загиблого працівника міліції, податкової міліції- право на пільги по оплаті житла, комунальних послуг, палива.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Мельник М. Л, Хавронюк М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.- 576 с. - Правоохранительные органы
  2. Глава 1. Соціальний захист працівників правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  3. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  4. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  5. 4.1. Методи державного управління - Административное право
  6. 4.3. Форми державного управління - Административное право
  7. 8.1. Управління обороною - Административное право
  8. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  9. 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
  10. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  11. 10.1 - Поняття підприємницької діяльності та її суб´єкти - Административное право
  12. § 3. Зовнішня культура юриста - Правовая деонтология
  13. Глава 1. Предмет, метод і система курсу «Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність» - Правоохранительные органы
  14. Глава 2. Законодавство про правоохоронні органи. Концепція судово-правової реформи в Україні та її етапи - Правоохранительные органы
  15. Глава 3. Поняття правоохоронної діяльності, правоохоронних функцій та правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  16. Глава 4. Майбутнє системи правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  17. Глава 1. Правоохоронні органи у вузькому розумінні - Правоохранительные органы
  18. Глава 3. Комплектування правоохоронних органів і правовий статус їх працівників - Правоохранительные органы
  19. § 1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності - Правоохранительные органы
  20. § 2. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти. 2000
    2. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    3. B.C. Ковальський. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. 2002