Правоохранительные органы

Пра
вовий статус та основні напрями функціонування підрозділів цієї служби визначаються Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ1.

Основні завдання Державної служби охорони: забезпечення недоторканності власності, збереження цінностей, особистої без пеки фізичних осіб тощо. При цьому служба охорони розробляє основні вимоги до захисту об'єктів усіх форм власності та грома дян від злочинних посягань, готує типові договори і вимоги До технічного забезпечення та оснащення засобами охоронної сигналізації об'єктів охорони. .

Відповідно до зазначених завдань Державна служба охорони покликана виконувати такі функції:

— визначати за погодженням з власниками майна або уповноваженими ними органами та громадянами вид охорони (міліцейська, воєнізована, сторожова, спеціалізована, за допомогою пунктів централізованої охорони тощо);

Постанова Кабінету Міністрів України "Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ" від 10 серпня 1993 року J* 615// Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — № 2. — Ст. 31.

203

202

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

— запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби;

— проводити монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів сигналізації тощо.

Для реалізації своїх функцій Державну службу охорони наділено відповідними повноваженнями. Зокрема, її підрозділи мають право:

— інспектувати діяльність служб відомчої охорони державних підприємств, організацій та установ і вносити до Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, органів місцевого та регіонального самоврядування пропозиції про усунення причин і умов, що сприяють розкраданню державного майна;

— видавати керівникам об'єктів державної власності обов'язкові для виконання приписи про впровадження технічних засобів охорони;

— контролювати діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з надання охоронних послуг, послуг з монтажу, ремонту і профілактичного обслуговування охоронної сигналізації, роботу підприємств та організацій, що виробляють засоби охоронної сигналізації, роботу служб охорони недержавних підприємств та організацій тощо. Безпосередньо керує службою охорони Головне управління Державної служби охорони при МВС України.

Управління, відділи, відділення Державної служби охорони при виконанні покладених на них завдань оперативно підпорядковуються керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Порядок створення та ліквідації воєнізованих, сторожових і спеціалізованих підрозділів служби охорони, інших самоокупних підрозділів визначається положеннями про управління (відділи) Державної служби охорони при УВС Автономної Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей та міста Севастополя, що їх затверджують у порядку, встановленому МВС України.

Чисельність міліції охорони встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Працівники цих підрозділів під час відбування служби зобов'язані захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами, запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби, зберігати державну, службову та комерційну таємницю. Вони мають право вимагати від працівників підприємств, установ та організацій, що охороняються, додер-

жання встановлених пропускного та внутрішнього режимів, а також громадського порядку; затримувати й доставляти до службових приміщень охорони для встановлення особи та складання протоколу про правопорушення осіб, які вчинили правопорушення чи перебувають без належних підстав на території об'єкта, що охороняється, у необхідних випадках передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття рішення.

У встановленому законодавством порядку працівники державної охорони можуть проводити особистий огляд громадян, які перебувають у приміщені чи на території об'єкта, що охороняється, або поблизу нього, а також огляд їхнього майна та транспортних засобів, щоб запобігти розкраданню, і вилучення викраденого тощо. Наслідком використання зазначених прав має бути складання протоколу про адміністративні правопорушення на осіб, які вчинили дрібні крадіжки. У порядку і випадках, передбачених законодавством, до правопорушників можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброя.

Крім того, під час виконання службових обов'язків вони мають право застосовувати технічні засоби і здійснювати фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення вкраденого і фіксації протиправних дій у порядку, визначеному чинним законодавством.

Працівники Державної служби охорони за неналежне виконання службових обов'язків відповідають згідно з Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України, Кодексом законів про працю України та укладеними контрактами.

Відносини підрозділів служби охорони з юридичними особами та громадянами, відповідальність, права та обов'язки сторін визначаються договорами.

Служба охорони за рахунок власних коштів може здійснювати особисте страхування працівників воєнізованої, сторожової та спеціалізованої охорони, спеціалістів, управлінського та обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Головне управління Державної служби охорони при МВС, управління, відділи, відділення Державної служби охорони та навчальні заклади підготовки особового складу є юридичними особами; вони мають штампи і печатки із зображенням Державного герба України, бланки із своїм найменуванням, самостійні баланси та рахунки в установах банків.

204

205

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою Державна служба охорони?

2. На виконання яких завдань та функцій спрямована діяльність Державної служби охорони?

3. В чому полягають особливості правового статусу працівників Державної служби охорони?

Правовий статус та основні напрями функціонування підрозділів цієї служби визначаються Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ1.

Основні завдання Державної служби охорони: забезпечення недоторканності власності, збереження цінностей, особистої без пеки фізичних осіб тощо. При цьому служба охорони розробляє основні вимоги до захисту об'єктів усіх форм власності та грома дян від злочинних посягань, готує типові договори і вимоги До технічного забезпечення та оснащення засобами охоронної сигналізації об'єктів охорони. .

Відповідно до зазначених завдань Державна служба охорони покликана виконувати такі функції:

— визначати за погодженням з власниками майна або уповноваженими ними органами та громадянами вид охорони (міліцейська, воєнізована, сторожова, спеціалізована, за допомогою пунктів централізованої охорони тощо);

Постанова Кабінету Міністрів України "Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ" від 10 серпня 1993 року J* 615// Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — № 2. — Ст. 31.

203

202

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

— запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби;

— проводити монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів сигналізації тощо.

Для реалізації своїх функцій Державну службу охорони наділено відповідними повноваженнями. Зокрема, її підрозділи мають право:

— інспектувати діяльність служб відомчої охорони державних підприємств, організацій та установ і вносити до Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, органів місцевого та регіонального самоврядування пропозиції про усунення причин і умов, що сприяють розкраданню державного майна;

— видавати керівникам об'єктів державної власності обов'язкові для виконання приписи про впровадження технічних засобів охорони;

— контролювати діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з надання охоронних послуг, послуг з монтажу, ремонту і профілактичного обслуговування охоронної сигналізації, роботу підприємств та організацій, що виробляють засоби охоронної сигналізації, роботу служб охорони недержавних підприємств та організацій тощо. Безпосередньо керує службою охорони Головне управління Державної служби охорони при МВС України.

Управління, відділи, відділення Державної служби охорони при виконанні покладених на них завдань оперативно підпорядковуються керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Порядок створення та ліквідації воєнізованих, сторожових і спеціалізованих підрозділів служби охорони, інших самоокупних підрозділів визначається положеннями про управління (відділи) Державної служби охорони при УВС Автономної Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей та міста Севастополя, що їх затверджують у порядку, встановленому МВС України.

Чисельність міліції охорони встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Працівники цих підрозділів під час відбування служби зобов'язані захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами, запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби, зберігати державну, службову та комерційну таємницю. Вони мають право вимагати від працівників підприємств, установ та організацій, що охороняються, додер-

жання встановлених пропускного та внутрішнього режимів, а також громадського порядку; затримувати й доставляти до службових приміщень охорони для встановлення особи та складання протоколу про правопорушення осіб, які вчинили правопорушення чи перебувають без належних підстав на території об'єкта, що охороняється, у необхідних випадках передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття рішення.

У встановленому законодавством порядку працівники державної охорони можуть проводити особистий огляд громадян, які перебувають у приміщені чи на території об'єкта, що охороняється, або поблизу нього, а також огляд їхнього майна та транспортних засобів, щоб запобігти розкраданню, і вилучення викраденого тощо. Наслідком використання зазначених прав має бути складання протоколу про адміністративні правопорушення на осіб, які вчинили дрібні крадіжки. У порядку і випадках, передбачених законодавством, до правопорушників можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброя.

Крім того, під час виконання службових обов'язків вони мають право застосовувати технічні засоби і здійснювати фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення вкраденого і фіксації протиправних дій у порядку, визначеному чинним законодавством.

Працівники Державної служби охорони за неналежне виконання службових обов'язків відповідають згідно з Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України, Кодексом законів про працю України та укладеними контрактами.

Відносини підрозділів служби охорони з юридичними особами та громадянами, відповідальність, права та обов'язки сторін визначаються договорами.

Служба охорони за рахунок власних коштів може здійснювати особисте страхування працівників воєнізованої, сторожової та спеціалізованої охорони, спеціалістів, управлінського та обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Головне управління Державної служби охорони при МВС, управління, відділи, відділення Державної служби охорони та навчальні заклади підготовки особового складу є юридичними особами; вони мають штампи і печатки із зображенням Державного герба України, бланки із своїм найменуванням, самостійні баланси та рахунки в установах банків.

204

205

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою Державна служба охорони?

2. На виконання яких завдань та функцій спрямована діяльність Державної служби охорони?

3. В чому полягають особливості правового статусу працівників Державної служби охорони?

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. - Правоохранительные органы
  2. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  3. 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
  4. § 6. Міліція охорони - Правоохранительные органы
  5. § 14. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та відповідальність прокурорів і слідчих - Правоохранительные органы
  6. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  7. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  8. § 3. Зовнішня культура юриста - Правовая деонтология
  9. Глава 3. Поняття правоохоронної діяльності, правоохоронних функцій та правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  10. Глава 4. Майбутнє системи правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  11. Глава 2. Структура, чисельність, повноваження та організація діяльності правоохоронних органів. Основні та допоміжні служби і підрозділи в структурі правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  12. § 4. Договір схову - Гражданское право
  13. § 3. Затримання особи, що вчинила суспільне небезпечне посягання - Уголовное право
  14. ВСТУП - Административное право
  15. §1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - Административное право
  16. §2. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - Административное право
  17. §3. Акти УПРАВЛІННЯ в АДМІНІСТРАТИВНІЙ діяльності ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - Административное право
  18. §1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ДРІБНИМ ХУЛІГАНСТВОМ - Административное право
  19. §3. ААМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ПРАВОПОРУШЕННЯМИ НЕПОВНОЛІТНІХ - Административное право
  20. §2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ діяльності ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В ОСОБЛИВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ) УМОВАХ - Административное право

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти. 2000
    2. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    3. Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002