Правоохранительные органы

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с.
§ 2. Система органів внутрішніх справ України
Основними завданнями МВС України згідно з Положенням про нього, є організація і координація діяльності ОВС щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку та забезпечення безпеки громадян.

Видами правоохоронної діяльності органів системи МВС є профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах) та організаційно-правова.

Міністерство внутрішніх справ України та підпорядковані йому органи мають широкі повноваження для виконання завдань правоохоронної діяльності. Статус МВС як однієї з головних "силових" структур у державі є небезпідставним. МВС, зокрема, має право одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Жодне з міністерств України, крім Міністерства фінансів та Міністерства статистики, таких повноважень не має.

Важливим також є те, що на основі й на виконання чинного законодавства України МВС у межах своїх повноважень видає

181

180

Розділ III. Правоохоронні органи України

Гдава 2. Органи внутрішніх справ України

накази, самостійно організуючи і контролюючи їх виконання, а у разі потреби видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями спільні акти (наприклад, з питань порядку обліку випадків звернень до медичних установ'і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального ха^ рактеру, організації спільного патрулювання співробітників ОВС і військовослужбовців Збройних Сил України тощо).

Рішення МВС з питань безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки, діяльності дозвільної системи (адміністративно-виконавчої структури, що здійснює контроль за придбанням, зберіганням та використанням зброї і вибухових речовин, реєстрацію мисливських товариств тощо), інших визначених чинним зако,-нодавством питань є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій.

Ефективність внутрішньої політики взагалі, як і такої її складової, якою є правоохоронна діяльність, багато в чому залежить від організації управлінського процесу, рівня відповідальності та керівної ролі МВС.

Міністерство внутрішніх справ як керівний орган системи ОВС бере участь у розробці та реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю, забезпечує на всіх рівнях запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, організує розшук осіб, які вчинили злочини, вживає заходів щодо усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень.

Система ОВС України будується відповідно до цієї мети та напрямів їх діяльності.

Останні поділяються на три групи: основні, забезпечувальні та загального керівництва.

До основних напрямів діяльності (далі — функцій) ОВС належать: гарантування особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод та законних інтересів; забезпечення охорони громадського порядку; запобігання, припинення злочинів та інших правопорушень; своєчасне виявлення, розкриття і розслідування злочинів та розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання адміністративних стягнень; гарантування пожежної безпеки тощо1.

1 Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року// Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20; Закон України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 року// Відомості Верховної Ради. — 1994. — № 5. — Ст. 21.

Функції забезпечення спрямовані на забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ. До них належать матеріально-технічне постачання, фінансове забезпечення, забезпечення умов праці співробітників зазначених органів тощо.

Функції загального керівництва забезпечують ефективність управління органами системи МВС України у процесі забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю у державі. Виходячи з цього система ОВС України включає в себе такі групи структурних підрозділів:

— галузеві служби (підрозділи), які реалізують основні функції зазначених органів, а саме: міліція, слідчі апарати, пожежна охорона, внутрішні війська;

— функціональні служби (підрозділи), які виконують забезпечувальні функції цих органів: кадрові, фінансово-економічні, господарські, медичної служби;

— загального керівництва: керівники служб (підрозділів), штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри, апарат міністра.

Певні особливості щодо управління і функціонування має система ОВС на транспорті, яка побудована з урахуванням специфіки забезпечення охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю на залізничному, повітряному, морському і річковому транспорті.

На магістралях української залізниці (Північно-Західній, Південній, Придністровській, Одеській, Донецькій і Львівській залізницях) діють управління внутрішніх справ, централізовано підпорядковані МВС України, на великих залізничних станціях — лінійні відділи Управління Міністерства внутрішніх справ (УМВС), на інших об'єктах залізниці — відділення і пункти міліції. Система органів внутрішніх справ на залізничному транспорті підпорядковується Управлінню внутрішніх справ на транспорті МВС України (УВСТ МВС України) на чолі з начальником управління, який призначається на посаду наказом Міністра внутрішніх справ України.

У великих аеропортах, морських і річкових портах функціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним УМВС областей, міст.

До складу ОВС на транспорті входять усі основні галузеві служби (за винятком державної автомобільної), паспортного і пожежного підрозділів та деяких інших.

На деяких промислових підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо висока технічна небезпека виробу

182

183

Розділ ІП. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

ництва та ряд інших), створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об'єктах.

Система органів внутрішніх справ водночас управляє та управляється, тобто фактично виступає як об'єкт та суб'єкт управління.

Результативність функціонування підрозділів та служб органів внутрішніх справ багато в чому залежить від ефективності управління ними. Як різновид державного управління воно має забезпечувати взаємодію систем, підрозділів і служб органів внутрішніх справ як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань у сфері внутрішніх справ держави.

Процес управління органами внутрішніх справ являє собою єдину систему взаємопов'язаних і в певному порядку виконуваних дій, які можуть розглядатися як його елементи або стадії. Він визначає динаміку реалізації цілей управління через систему дій операцій, які змінюються, розвиваються і вдосконалюються. У процесі управління виявляються цілі та зумовлені ними завдання і функції органу внутрішніх справ. Цей процес характеризується безперервністю, циклічністю, здійснюється водночас у різних напрямах1.

Систему ОВС очолює Міністерство внутрішніх справ України — центральний орган державної виконавчої влади.

Система місцевих органів внутрішніх справ включає в себе такі структурні елементи: управління (головні управління) внутрішніх справ МВС України в Криму, в областях, містах, відділи (управління) внутрішніх справ у районах (районні у містах) і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ.

Управління (головні управління) внутрішніх справ МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі створюються відповідно до чинного законодавства України. Вони безпосередньо на місцях здійснюють функції виконавчої влади в галузі внутрішніх справ, виконуючи поставлені перед ними завдання через підпорядковані їм відповідні служби та міські, районні відділи (управління) внутрішніх справ.

Управління (головні управління) внутрішніх справ МВС України є апаратом, що безпосередньо виконує завдання по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку в межах наданих їм повноважень, їх очолюють начальники, які призначаються на посаду наказом Міністра внутрішніх справ України.

1 Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. — Харків: Основа, 1996. — С. 11, 104.

Основними формами управлінської діяльності зазначених органів є: видання наказів, інструкцій та вказівок, затвердження планів заходів, здійснення контрольних функцій, проведення се-мінарів-нарад, зборів тощо.

Кожна галузева служба (підрозділ) має певну внутрішню структуру, яка формується відповідно до виконуваних нею завдань та функцій.

Зокрема, до складу управління (головного управління) внутрішніх справ МВС України входять відділи (управління): карного розшуку; державної служби боротьби з економічною злочинністю; боротьби з організованою злочинністю; адміністративної служби міліції; державної автомобільної інспекції; організації роботи дільничних інспекторів міліції; слідчі підрозділи; підрозділи дізнання; державної служби охорони; пожежної охорони; штабні підрозділи; паспортної роботи; реєстраційної і міграційної роботи та інші.

Міські (районні) відділи (управління) внутрішніх справ практично реалізують загальні для всіх ланок завдання, які визначаються законами України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також актами органів місцевого самоврядування. На основі законів і підзаконних актів МВС України шляхом видання наказів (інструкцій) визначає форми і методи діяльності апаратів внутрішніх справ на місцях для виконання поставлених завдань.

Місцевим органам внутрішніх справ належить провідна роль в охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, оскільки безпосередньо вони своїми силами й засобами забезпечують порядок у громадських місцях, запобігають правопорушенням і припиняють їх.

Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їхнім основним функціям. Вона визначається штатними розписами, в яких дається найменування посад, чисельність та посадові оклади. Міністерство внутрішніх справ України в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.

Керують міськими, районними відділами (управліннями) начальники, які призначаються на посаду наказом начальника УВС (ГУВС) за узгодженням з МВС України.

До складу відділів (управлінь) місцевих органів внутрішніх справ входять: штаб, відділ (відділення) карного розшуку, відділ служби по боротьбі з економічною злочинністю, слідчий підрозділ, підрозділ державної автомобільної інспекції, паспортні служби, інспекція виправних робіт, служба дільничних інспекторів мі-

185

184

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

ліції. При відділах (управліннях) внутрішніх справ існують також відділи (управління) державної служби охорони. Щоб забезпечити безперервне виконання функцій охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю в апаратах внутрішніх справ діють чергові частини, є камери попереднього ув'язнення, можуть бути також медичні витверезники та інші підрозділи.

Міські й районні відділи (управління) внутрішніх справ у своєму складі можуть мати відділення міліції, які обслуговують певну територію і побудовані за галузевим принципом, їх співробітники, виходячи з галузевого поділу, працюють за відповідними напрямами.

З метою підвищення рівня роботи органів внутрішніх справ та розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням Указом Президента України "Про утворення місцевої міліції" від 22 січня 2001 року на базі підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції України, патрульно-постової служби та служби дільничних інспекторів міліції в Україні органами місцевого самоврядування за спільним поданням місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, погодженим з МВС України утворюється місцева міліція, підрозділи якої входять до складу управлінь (відділів) внутрішніх справ. Реалізація норм зазначеного Указу потребує вирішення багатьох питань, пов'язаних з закріпленням правового статусу місцевої міліції, визначенням її місця та ролі в системі органів внутрішніх справ та правоохоронних органів в цілому, регулюванням порядку та організації її функціонування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення тощо.

Здійснення положень Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України, про яку згадувалося раніше, має забезпечити комплексний підхід до впорядкування системи МВС і розробку механізмів управління її структурними ланками на сучасному етапі, у зв'язку з чим очікується загальне підвищення результативності функціонування системи МВС України, посилення її позитивного впливу на стабілізацію криміногенної ситуації в Україні.

Питання для самоконтролю

1. Які завдання виконують у процесі правоохоронної діяльності органи внутрішніх справ України?

2. Охарактеризуйте систему органів внутрішніх справ України.

3. Яке місце в системі органів внутрішніх справ посідає МВС України?

4. Які стриктурні підрозділи входять у систему органів внутрішніх справ України?

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. - Правоохранительные органы
  2. § 2. Система органів внутрішніх справ України - Правоохранительные органы
  3. § 3. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні - Трудовое право
  4. § 4. Поняття працевлаштування та його правові форми - Трудовое право
  5. § 6. Підстави припинення трудового договору - Трудовое право
  6. § 9. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці - Трудовое право
  7. Вступ - Теория государства и права
  8. Список використаної літератури - Теория государства и права
  9. Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
  10. Розділ 10. Міжнародні перевезення - Международное право, европейское право
  11. Розділ 13. Трудові відносини - Международное право, европейское право
  12. § 2. Принципи утворення адвокатури - Адвокатское право
  13. 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
  14. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  15. 2.3. Адміністративно-правові відносини - Административное право
  16. 3.2. Президент України - Административное право
  17. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  18. 4.1. Методи державного управління - Административное право
  19. 4.2. Адміністративний примус - Административное право
  20. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти. 2000
    2. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    3. Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002