Правоохранительные органы

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с.
§ 2. Поняття спеціальної правоохоронної діяльності та спеціального правоохоронного органу (служби)
Деякі правоохоронні органи мають спеціальний предмет діяльності, що відображається у їх назві (службаХ відомчому статусі, особливостях регламентації їх діяльності. У структурі Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Прикордонних військ України, Управління державної охорони, органів державної податкової служби, органів та установ Державного департаменту України з питань виконання покарань є спеціалізовані підрозділи з виконання оперативно-розшукових дій.

14

Розділ І. Загальні положення правоохоронної ...

діяльності

Особливість предмета спеціально! правоохоронної діяльності полягає у пріоритетному виконанні правоохорони саме із захисту конституційного порядку, національної безпеки, виявлення, розслідування та припинення злочинів, виконання покарань.

Предмет цієї діяльності є комплексним, багатоаспектним. Він грунтовно вивчається такими спеціальними юридичними дисциплінами, як оперативно-розшукова діяльність, кримінальне право, кримінально-виконавче право.

Поняття спецдіяльності, як і спецслужби, склалося історично, його широко використовують у юридичній літературі, пресі, провозастосовній практиці. Спецдіяльність (або діяльність спецслужб) є інструментом керівництва держави у вирішенні питань політичної, економічної, інформаційної, фінансової безпеки, підвищенні зовнішнього іміджу держави, провадженні ефективної внутрішньої політики. У цьому процесі спецслужби уповноважені використовувати відповідно до закону гласні й негласні пошукові, розвідувальні та контрозвідувальні заходи із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, їм надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Отже, спеціальною правоохоронною діяльністю е діяльність спеціальних служб (оперативних підрозділів) в інтересах безпеки суспільства і держави, забезпечення кримінального судочинства з підстав та у межах, визначених національним законодавством.

У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 5) до підрозділів, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, віднесено:

• органи внутрішніх справ — кримінальна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-розшукові підрозділи Державної автомобільної інспекції;

• органи служби безпеки — розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка, підрозділи захисту національної державності, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічний підрозділ, підрозділ з оперативного документування;

• прикордонні війська — підрозділ з оперативно-розшукової роботи;

• управління державної охорони — підрозділ оперативного забезпечення охорони;

• органи державної податкової служби — оперативний підрозділ податкової міліції;

Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... діяльності_______15

— органи й установи Державного департаменту України з питань виконання покарань — оперативний підрозділ.

Цей перелік уповноважених органів є вичерпним. У законодавстві визначено, що вказана діяльність іншими підрозділами зазначених органів не допускається.

Під час проведення оперативних акцій працівники інших підрозділів можуть залучатися лише для виконання окремих доручень. Оперативна діяльність з виявлення злочинів іншими міністерствами, відомствами, громадськими, приватними організаціями та особами не допускається.

Не може здійснюватися виявлення злочинів у порядку приватної практики детективних або охоронних фірм. Така практика визнається неправомірною. У Конституції України зазначається, що не допускається зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32).

Обов'язки оперативних підрозділів є невід'ємним елементом їхньої компетенції, яка випливає із завдань оперативно-розшуко-вої діяльності. В порядку виконання функції правоохорони вони:

— виконують письмові доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали суду, запити міжнародних правоохоронних організацій;

— взаємодіють між собою та іншими правоохоронними органами;

— повинні забезпечувати безпеку співробітників та осіб, що допомагають в оперативно-розшуковій роботі, а після порушення кримінальної справи забезпечують особисту безпеку учасників процесу, інших осіб, які беруть участь у справі, та членів їх сімей.

Ці обов'язки втілюються у настановах, оперативних завданнях, кількісних та якісних показниках діяльності органів з виявлення злочинів.

Питання для самоконтролю

1. Які органи належать до спеціальних правоохоронних органів?

2. Які обов'язки органів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

3. Чи можливе в нашій державі здійснення оперативно-розшукової діяльності на вимогу приватних осіб? Обгрунтуйте свою відповідь.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. - Правоохранительные органы
  2. § 2. Поняття спеціальної правоохоронної діяльності та спеціального правоохоронного органу (служби) - Правоохранительные органы
  3. § 1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності - Правоохранительные органы
  4. § 2. Засади виявлення злочинів - Правоохранительные органы
  5. Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
  6. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
  7. 4.1. Методи державного управління - Административное право
  8. 6.1. Поняття адміністративного процесу - Административное право
  9. 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
  10. § 4. Професійна культура юриста - Правовая деонтология
  11. § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
  12. § 1. Формування юриста як професіонала - Правовая деонтология
  13. § 1. Обов´язки судді, адвоката, прокурора, працівника міліції - Правовая деонтология
  14. Глава 3. Поняття правоохоронної діяльності, правоохоронних функцій та правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  15. 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
  16. § 1. Поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння - Уголовное право
  17. § 5. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння, не передбачені кримінальним законом - Уголовное право
  18. § 1. Спрямованість правоохоронної діяльності - Правоохранительные органы
  19. § 2. Функції прокуратури - Правоохранительные органы
  20. § 3. Система і загальна характеристика органів, що здійснюють правоохоронну діяльність - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти. 2000
    2. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    3. Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002