Гражданское право

З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов'язання — це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов'язана особа — як боржник.

Зобов'язальні правовідносини, як вже відзначалося, пов'язані з правовідносинами власності, але якщо правовідносини власності мають характер абсолютних, де власнику протистоїть необмежене коло осіб, кожна з яких повинна утримуватися від порушення права власності, то цивільно-правові зобов'язання належать до відносних правовідносин, в яких конкретній управомоченій особі (кредитору) протистоїть лише конкретна зобов'язана особа — боржник.

Зобов'язальні правовідносини відрізняються від відносин власності і за способом здійснення. Якщо право власності за загальним правилом здійснюється безпосередньо власником, то зобов'язальне право реалізується при участі іншої особи — боржника, від якого кредитор має право вимагати певної поведінки.

Об'єктом зобов'язальних відносин є конкретні блага, заради яких між суб'єктами виникають юридичні зв'язки.

Зміст зобов'язального правовідношення становлять суб'єктивні права і обов'язки його учасників.

Зобов'язання відрізняються одне від одного за змістом, розподілом прав і обов'язків, особливостями їх об'єктного і суб'єктного складу.

Залежно від того, чи зобов'язаний боржник здійснити певну дію або утриматися від її здійснення, зобов'язання поділяють на зобов'язання з позитивним змістом і зобов'язання з негативним змістом. Слід

288

Глава 21 ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО І ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ

відзначити, що негативне зобов'язання (утримання від дії) завжди супроводжує позитивне зобов'язання — здійснення певних дій. Наприклад, наймодавецк зобов'язаний надати приміщення (позитивна дія) і утримуватися від користування цим приміщенням (негативна дія)'.

Залежно від підстави виникнення зобов'язання поділяють на договірні і позадоговірні. Зміст договірних зобов'язань визначається, виходячи з принципу свободи договору, перш за все не законом, а сторонами договору. Саме тому норми, що регулюють договірні зобов'язання, є переважно диспозитивними. Зміст позадоговірних зобов'язань визначається законом, а тому норми, що регулюють позадоговірні зобов'язання, є імперативними.

Залежно від концентрації прав і обов'язків суб'єктів зобов'язань останні поділяють на односторонні і взаємні. В односторонніх зобов'язаннях одна сторона має тільки права, а друга — тільки обов'язки, тоді як у взаємних зобов'язаннях кожна з сторін має як права, так і обов'язки. Прикладом одностороннього зобов'язання є, зокрема, зобов'язання по позиці, в якому позикодавець має одне тільки право вимагати повернути йому борг, а боржник має лише один обов'язок — борг повернути. Прикладом взаємного зобов'язання є зобов'язання з купівлі-продажу, в якому продавець зобов'язаний передати річ покупцеві і має право вимагати сплати покупцем певної суми грошей, а покупець зобов'язаний сплатити продавцеві певну суму грошей і має право вимагати від продавця передачі йому купленої речі.

Залежно від ступеня визначеності предмета зобов'язання поділяють на однооб'єктні і альтернативні. В однооб'єктних зобов'язаннях визначено лише один об'єкт, і боржник зобов'язаний передати саме зазначену річ або виконати певну роботу. В альтернативних зобов'язаннях є вказівка на два або більше об'єктів, якщо інше не передбачено законом, договором або не випливає із сутності зобов'язання. В альтернативних зобов'язаннях право вибору належить боржнику, який зобов'язаний здійснити одну з декількох можливих дій.

Залежно від характеру зобов'язань їх поділяють на головні і додаткові. Додаткові (акцесорні) зобов'язання обслуговують головне зобов'язання і носять допоміжний характер, їх юридична доля завжди залежить від юридичної долі головного зобов'язання Додатковими є зобов'язання, що забезпечують виконання головного зобов'язання (неустойка, завдаток, застава, гарантія, поручительство). При-

' Див.: ВільнянськшІ С. І. Радянське цивільне право. - X., 1966. -Ч. І. - С. 273.

І 0 «Цивільне право України 289

Розділ IV _________ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

пинення, наприклад, договору позики (головного зобов'язання) його належним виконанням автоматично тягне за собою припинення договору застави (додаткового зобов'язання), який укладається з метою забезпечення виконання договору позики.

При множинності суб'єктного складу залежно від розподілу прав і обов'язків між співкредиторами і співборжниками зобов'язання поділяють на часткові і солідарні. У тих випадках, коли на третіх осіб, які не є учасниками зобов'язань, покладається певний обов'язок, такі зобов'язання іменуються субсидіарними. Прикладом таких зобов'язань є зобов'язання батьків відшкодувати в певній частині шкоду, заподіяну неповнолітніми дітьми у віці від 15 до 18 років (ст. 447 ЦК).

Запропонована класифікація зобов'язань має істотне практичне значення для відокремлення одних зобов'язань від інших. Але ця класифікація, як вірно відзначається в літературі, не створює єдиної системи зобов'язань, яку б можна було використовувати при систематизації законодавства1.

В науці вже давно триває дискусія з цього питання, причому тут використовуються різні критерії.

Так, С.

М. Агарков вважав, що класифікаційним критерієм системи зобов'язань має бути мета, якій підпорядковуються зобов'язальні правовідносини3.

М. Гордон запропонував комбінований економіко-правовий критерій для створення системи договірних зобов'язань4.

Використовуючи цей комбінований критерій, О. Іоффе розробив таку систему зобов'язань:

зобов'язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання);

зобов'язання з безоплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм жилого приміщення);

зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або кори-стування (дарування, позика);

1 Див.: Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - Ч. 1. - С. 465.

: Див.: Аскназий С. И. Очерки хозяйственного права СССР. - Л., 1926. - С. 65.

' Див.: Агарков М. М. Обязательство по советскому праву. - М., 1940. -- С. 116.

* Див.: Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве // Учен, зап. Харьк. юрид. ин-та. - 1954. - Вып. 5. - С. 65-87.

290

Глава 21 ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО I ЗОБОВ 'ЯЗАНИЯ

зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво);

зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);

зобов'язання з перевезень;

зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, розрахункові відносини, чек, вексель);

зобов'язання із страхування;

зобов'язання за сумісною діяльністю;

зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

охоронні зобов'язання (зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна)1.

Але, як пізніше відзначав О. Іоффе, класифікаційний критерій економічної мети і правового результату до кінця не витриманий, тому в передостанній групі він був замінений підставою виникнення зобов'язання, а в останній групі — самим юридичним характером виникнення зобов'язання2.

М. Брагинський запропонував створити систему зобов'язань на підставі послідовно здійснюваної багатоступеневої класифікації3.

Використовуючи цю ідею, М. Єгоров відзначає, що при цьому на кожній окремо взятій ступені класифікації необхідно застосовувати єдиний класифікаційний критерій, який дасть можливість виявити найбільш істотні розбіжності в зобов'язальних відносинах. Згідно з цим усі зобов'язання поділяються на два типи — договірні і позадоговірні. У свою чергу як договірні, так і позадоговірні зобов'язання класифікуються на групи (в межах однієї групи зобов'язання поділяються на види, а останні — на підвиди)4.