Гражданское право
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. |
§ 3. Право оперативного управління |
Право оперативного управління, як і право повного господарського відання, мають державні юридичні особи — організації, установи, заклади, а також казенні підприємства. На такому праві закріплене майно і за комунальними установами і закладами, які не є його власниками. Відмінність права оперативного управління від права повного господарського відання, при великій схожості між ними, полягає в такому. Суб 'єктами права оперативного управління є державні установи (організації, заклади), що знаходяться на державному бюджеті, тобто такі, що фінансуються за його рахунок. Це такі організації, як, наприклад, навчальні заклади, науково-дослідні інститути. Казенні ж підприємства хоча і не фінансуються за рахунок державного бюджету, але також мають право оперативного управління на закріплене за ними майно. До суб'єктів права оперативного управління належать і комунальні установи, наприклад, лікарні, заклади культури та ін.Об'єктами права оперативного управління є майно, закріплене за названими суб'єктами, причому це майно має цільовий характер. Повноваження суб'єкта права оперативного управління в ст. 39 Закону «Про власність» не розкриті, як це здійснено щодо повноваження суб'єкта права повного господарського відання по володінню, користуванню та розпорядженню. Не означено в Законі «Про влас- 276 ність» також те, що до права оперативного управління застосовуються правила про право власності, з чого випливає, що суб'єкт права оперативного управління також володіє, користується та розпоряджається майном, що належить йому, проте суворо за його призначенням і цілями фінансування. Особливо обмежені його правомочності по розпорядженню таким майном — продавати, обмінювати, вчиняти інші дії без згоди власника — держави в особі уповноважених нею органів. Більш того, державний орган має право вилучити майно, закріплене за суб'єктом права оперативного управління, якщо це майно ним не використовується або використовується не за призначенням, встановленим для нього. Такі ж обмеження передбачені і щодо майна казенних підприємств, але вони не поширюються на їх права по реалізації виготовленої ними продукції. Міністерство або інші центральні органи державної виконавчої влади згідно із ст. 38 Закону «Про підприємства в Україні» повинні здійснювати контроль за ефективністю використання майна казенного підприємства, планування і фінансовий контроль за його господарською діяльністю. Державні органі затверджують фінансові плани і плани розвитку казенних підприємств, визначають порядок використання їх прибутку через встановлення нормативів такого використання. Отже, правовий режим майна казенних підприємств істотно відрізняється від режиму майна державних підприємств. У разі здійснення бюджетною організацією (установою) господарської, підприємницької діяльності (проведення на договірних засадах науково-дослідницьких робіт, надання консультативної допомоги, впровадження розробок, які принесли прибуток) вони можуть розпоряджатися доходами від такої діяльності самостійно. Наприклад, інститут має право направити ці доходи на збільшення заробітноі плати працівникам, закупку обладнання, соціально-побутові потреби та ін., причому такі дії здіснюються без згоди уповноваженого державного органу, хоча це майно (кошти) є державною власністю. Доречно було б сказати, що в цій частині бюджетні заклади (організації) мають на такі засоби право повного господарського відання.Відповідальність державної юридичної особи, за якою закріплене майно на праві оперативного управління, є обмеженою і не поширюється на все її майно. Так, згідно з п. З ст. 39 Закону «Про власність» державна установа (організація) відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, що є в її розпорядженні. При недостатності 277 Розділ НІ ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА таких коштів відповідальність за її зобов'язаннями несе власник. Оскільки власником майна, що належить державній установі (організації), є держава, тим самим встановлюється додаткова відповідальність держави за зобов'язаннями цієї установи (організації). Аналогічну відповідальність відповідно до п. З ст. 39 Закону «Про підприємства в Україні» несе казенне підприємство, яке не відповідає за своїми зобов'язаннями основними фондами, але, крім коштів, відповідає іншим закріпленим за ним майном. |
Релевантная научная информация:
- Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
- 1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин - Хозяйственное право
- 2. Основи правового статусу суб´єктів господарювання - Хозяйственное право
- 1. Поняття підприємства та його основні ознаки - Хозяйственное право
- 3.1. Підприємства державної форми власності (державні комерційні та казенні підприємства) - Хозяйственное право
- 3. Похідні від права власності правові титули майна суб´єктів господарювання - Хозяйственное право
- 3.1. Право колективної власності та форми його реалізації - Хозяйственное право
- 3.2. Право приватної власності на засоби виробництва - Хозяйственное право
- § 1. Поняття суб´єкта господарського права - Хозяйственное право
- § 2. Організаційно-правові форми підприємств - Хозяйственное право
- §2. Предмет, метод і функції цивільного права - Гражданское право
- §1. Поняття і структура цивільного законодавства - Гражданское право
- §1, Поняття та ознаки юридичної особи - Гражданское право
- §3. Форми власності - Гражданское право
- §3. Зміст і здійснення права державної власності - Гражданское право
- § 1. Поняття і значення договору купівлі-продажу - Гражданское право
- § 6. Договір міни - Гражданское право
- § 2. Класифікація юридичних осіб - Гражданское право
- § 1. Поняття інших речевих прав - Гражданское право
- § 3. Право оперативного управління - Гражданское право
Другие научные источники направления Гражданское право:
-
1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
5. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997