Гражданское право

Дос
лідниками цих питань обгрунтовано доводиться, що приватне підприємство є власником закріпленою за ним майном (див.: Кравчук В. М. Зміна власника приватного підприємства // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 1. - С. 50-53.

274

втручання з боку її органів в його оперативно-господарську діяльність. Це прямо заборонено міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади.

Суб 'єктами права повного господарського відання є державні і комунальні підприємства.

Об 'єктом цього права є майно, що закріплюється за названими суб'єктами та враховується на їх самостійних балансах. Державне або комунальне підприємство володіє цим майном, в чому проявляється ознака майнової відокремленості, що притаманне будь-якій юридичній особі. При цьому в першу чергу слід говорити про відокремленість від іншого майна, що є державною власністю і закріплене за іншими державними підприємствами або установами. Це майно може бути не тільки цілісним майновим комплексом, а й неподільним єдиним об'єктом права, хоча воно складається із певної кількості конкретних видів майна, що належить до основних і оборотних фондів. Під неподільністю слід розуміти відсутність навіть умовного поділу на частки, паї, акції, як це має місце в майні юридичних осіб-власників (наприклад, господарських товариств). У цьому розумінні говорять про те, що державні і комунальні підприємства є унітарними.

В той же час у майні державного підприємства може опинитися і майно, що не є державною власністю, а належить до так званої власності трудового колективу, яка формується відповідно до ст. 38 Закону «Про власність» і п. З ст. 18 Закону «Про підприємства в Україні». В цих випадках члени трудового колективу мають права на вклади, тобто вимагати виділу їм своєї частки з виплатою її вартості, нарахування відсотків на вклади і т. ін.

Таким чином, майно державних і комунальних підприємств належить цим підприємствам на праві повного господарського відання, а власність на це майно має держава або відповідна територіальна громада і може мати трудовий колектив цього підприємства у певній частці.

Всі одержані від діяльності державного або комунального підприємства доходи належать державі або відповідній територіальній громаді на праві власності, а самому підприємству — на праві повного господарського відання.

Якщо це передбачено статутом підприємства, частина його прибутку може передаватись у власність його трудового колективу.

, Носії права повного господарського відання несуть самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями всім закріпленим

275

Глава 19 ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

за ними на праві повного господарського відання майном. Власник — держава або територіальна громада не несе відповідальності за боргами цих підприємств, так само як і підприємства не відповідають по зобов'язаннях власників — держави або територіальних громад.

Здійснюючи свої повноваження, суб'єкт права повного господарського відання може вчиняти з своїм майном ті ж дії, що і власник, за окремими винятками, що стосуються заборони безоплатно відчужувати майно та встановлення певних вимог щодо його оплатного відчуження.

Вчиняючи різноманітні дії з приводу свого майна, державне підприємство укладає різноманітні договори з будь-якими юридичними особами, громадянами, трудові договори з працівниками по використанню цього майна, здійсненню виробничої діяльності підприємства, іншої комерційної діяльності, передбаченої його статутом, відчуженню — продажу, обміну та ін., а також щодо знищення майна в процесі переробки, нормально необхідного зносу.

Дослідниками цих питань обгрунтовано доводиться, що приватне підприємство є власником закріпленою за ним майном (див.: Кравчук В. М. Зміна власника приватного підприємства // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 1. - С. 50-53.

274

втручання з боку її органів в його оперативно-господарську діяльність. Це прямо заборонено міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади.

Суб 'єктами права повного господарського відання є державні і комунальні підприємства.

Об 'єктом цього права є майно, що закріплюється за названими суб'єктами та враховується на їх самостійних балансах. Державне або комунальне підприємство володіє цим майном, в чому проявляється ознака майнової відокремленості, що притаманне будь-якій юридичній особі. При цьому в першу чергу слід говорити про відокремленість від іншого майна, що є державною власністю і закріплене за іншими державними підприємствами або установами. Це майно може бути не тільки цілісним майновим комплексом, а й неподільним єдиним об'єктом права, хоча воно складається із певної кількості конкретних видів майна, що належить до основних і оборотних фондів. Під неподільністю слід розуміти відсутність навіть умовного поділу на частки, паї, акції, як це має місце в майні юридичних осіб-власників (наприклад, господарських товариств). У цьому розумінні говорять про те, що державні і комунальні підприємства є унітарними.

В той же час у майні державного підприємства може опинитися і майно, що не є державною власністю, а належить до так званої власності трудового колективу, яка формується відповідно до ст. 38 Закону «Про власність» і п. З ст. 18 Закону «Про підприємства в Україні». В цих випадках члени трудового колективу мають права на вклади, тобто вимагати виділу їм своєї частки з виплатою її вартості, нарахування відсотків на вклади і т. ін.

Таким чином, майно державних і комунальних підприємств належить цим підприємствам на праві повного господарського відання, а власність на це майно має держава або відповідна територіальна громада і може мати трудовий колектив цього підприємства у певній частці.

Всі одержані від діяльності державного або комунального підприємства доходи належать державі або відповідній територіальній громаді на праві власності, а самому підприємству — на праві повного господарського відання.

Якщо це передбачено статутом підприємства, частина його прибутку може передаватись у власність його трудового колективу.

, Носії права повного господарського відання несуть самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями всім закріпленим

275

Глава 19 ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

за ними на праві повного господарського відання майном. Власник — держава або територіальна громада не несе відповідальності за боргами цих підприємств, так само як і підприємства не відповідають по зобов'язаннях власників — держави або територіальних громад.

Здійснюючи свої повноваження, суб'єкт права повного господарського відання може вчиняти з своїм майном ті ж дії, що і власник, за окремими винятками, що стосуються заборони безоплатно відчужувати майно та встановлення певних вимог щодо його оплатного відчуження.

Вчиняючи різноманітні дії з приводу свого майна, державне підприємство укладає різноманітні договори з будь-якими юридичними особами, громадянами, трудові договори з працівниками по використанню цього майна, здійсненню виробничої діяльності підприємства, іншої комерційної діяльності, передбаченої його статутом, відчуженню — продажу, обміну та ін., а також щодо знищення майна в процесі переробки, нормально необхідного зносу.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  2. 1. Поняття підприємства та його основні ознаки - Хозяйственное право
  3. 3. Похідні від права власності правові титули майна суб´єктів господарювання - Хозяйственное право
  4. § 1. Поняття суб´єкта господарського права - Хозяйственное право
  5. § 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні - Хозяйственное право
  6. §2. Предмет, метод і функції цивільного права - Гражданское право
  7. §1. Поняття і структура цивільного законодавства - Гражданское право
  8. §1, Поняття та ознаки юридичної особи - Гражданское право
  9. §4. Забезпечення виконання обов´язків - Гражданское право
  10. §3. Форми власності - Гражданское право
  11. §2. Власність громадських та релігійних організацій - Гражданское право
  12. § 1. Поняття і значення договору купівлі-продажу - Гражданское право
  13. § 2. Сторони в договорі купівлі-продажу - Гражданское право
  14. § 6. Договір міни - Гражданское право
  15. § 4. Безоплатне користування майном - Гражданское право
  16. § 2. Класифікація юридичних осіб - Гражданское право
  17. § 1. Поняття інших речевих прав - Гражданское право
  18. § 2. Право повного господарського відання - Гражданское право
  19. § 3. Право оперативного управління - Гражданское право
  20. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997