Гражданское право

Під жилим будинком розуміється будівля капітального типу, призначена для постійного проживання громадян. Жилий будинок нерозривно пов'язаний із землею та іншим нерухомим майном і тому право приватної власності на жилий будинок включає додаткові будівлі як складники одного об'єкта. В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7 (із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р.

1 Див.: ЗПУ України. - 1994. - № 1. - Ст. 17.

Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 35. - Ст. 517.

214

215

Глава 14 ПРАВО ПРИВА ТНОЇ ВЛА СНОСТІ

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕВІПРАВА

про відчуження не було обумовлено їх знесення або перенесення попереднім власником.

Підстави виникнення права приватної власності на жилий будинок різноманітні. До них належать придбання за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, а також за спадкуванням та будівництво.

Порядок забудівлі громадянами жилих будинків складається із здійснення ними таких дій:

звернення до органів місцевого самоврядування з заявою про виділення земельної ділянки;

прийняття та розгляд заяви і винесення рішення відповідним органом про виділення земельної ділянки під забудівлю і затвердження проекту забудівлі території. Рішення про виділення земельної ділянки громадянину приймається у місячний строк. Переважне право на отримання присадибної ділянки для індивідуального будівництва, одержання кредитів в установах банків, придбання будматеріалів мають громадяни, що потребують поліпшення житлових умов і стоять на квартирному обліку для надання жилих приміщень в будинках державного житлового фонду;

визначення землеустрійною службою меж земельної ділянки в натурі. Забудовник разом з архітектурно-плановим бюро виконує прив'язку жилого будинку і господарських будівель в натурі. Після цього оформлюється акт передачі земельної ділянки в приватну власність, що посвідчується нотаріально (ст. 6 ЗК);

здійснення будівництва за затвердженим проектом;

прийняття будинку до експлуатації', що здійснюється спеціальною державною комісією. Комісією складається акт, на підставі якого будівля реєструється в бюро технічної інвентаризації.

Отже, право власності на жилий будинок, побудований у встановленому порядку на відведеній громадянинові земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з моменту його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Самовільне будівництво не породжує права приватної власності на жилий будинок.

Самовільним вважається будівництво у випадках: відсутності відповідного дозволу про виділення земельної ділянки; відсутності належного проекту; істотних відхилень від проекту; грубого порушення основних будівельних норм і правил. Стосовно будинку з наведеними порушеннями неможливо здійснення цивільно-правових угод.

Згідно з ч. 2 ст. 105 ЦК такий будинок або його частина за позовом виконкому місцевої ради може бути безоплатно вилучений

216

судом та зарахований до комунальної власності або за рішенням органу місцевого самоврядування підлягає знесенню громадянином, який самовільно його побудував, або за його рахунок.

Такі дії є крайньою мірою і цього правила необхідно додержуватися, якщо існування будинку може тягнути порушення прав і законних інтересів інших осіб або буде створена загроза життю людей.

Спори, що виникають з права власності, вирішуються на підставі постанов Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7, від 22 грудня 1995 р. № 20 (із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 травня 1998 р. № 15) «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності», а також правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ, зокрема права власності1. Насамперед ці спори стосуються питань визнання права власності на будинок або його частину (частку); витребування цього майна з чужого незаконного володіння; усунення будь-яких порушень зазначеного права; виділу частки з будинку (поділу будинку), що є спільною власністю; надбудови або перебудови будинку і підсобних будівель; визначення порядку користування жилим будинком; права привілейованої купівлі частки в спільній частковій власності на будинок; компенсацій, пов'язаних із зниженням цінності будинку, що викликано діяльністю підприємств, організацій; права власника при вилученні земельної ділянки, на якій розташоване майно, що належить йому, та ін.