Гражданское право

Чинне законодавство України (ст. 6 ЦК) передбачає такі способи захисту цивільних прав.

Визнання прав. Це підтвердження державним органом (судом, арбітражним судом) дійсного існування відповідного права.

Необхідність визнання права може виникнути у зв'язку з втратою документа, що посвідчує право, а також невизнанням або оспорюванням права іншими особами. Іноді приводом для пред'явлення позову з проханням визнати право може бути загроза невизнання такого права сторонніми особами в майбутньому. Так, судовій практиці відомі випадки визнання права на житловий будинок за особами, які втратили правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості і з тих чи інших причин не мали змоги одержати їх дублікати.

144

Відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Порушення права у більшості випадків викликає негативні наслідки як у майнових, так і в особистих немайнових правах суб'єктів цивільного права. Тоді суд може зобов'язати правопорушника не тільки відшкодувати завдані збитки, а й відновити стан майна, який існував до правопорушення. Якщо стан майна відновити неможливо у зв'язку з тим, що внаслідок протиправних дій річ істотно пошкоджена і надати їй первинного вигляду і властивостей немає можливості, суд може зобов'язати правопорушника надати потерпшому іншу річ, якщо грошова компенсація його не задовольняє.

Припинення дій, які порушують право.

Присудження до виконання обов 'язку в натурі Цей спосіб захисту цивільних прав стосується зобов'язальних правовідносин. Якщо зобов'язана особа добровільно не виконує обумовлений відповідним зобов'язанням обов'язок, суд може примусити її виконати його, якщо на цьому наполягає позивач. Відповідно до ст. 208 ЦК в разі невиконання зобов'язання передати індивідуально визначену річ у власність або в користування кредиторові останній має право вимагати відібрання цієї речі у боржника і передачі її йому, кредиторові. Суд може також зобов'язати боржника виплатити страхове відшкодування за договором страхування, повернути майно, яке підлягає поверненню по закінченні строку договору майнового найму тощо. Однак суд не може зобов'язати боржника виконати обов'язок у натурі в разі, коли обов'язок пов'язаний з особою боржника. Так, суд не може зобов'язати автора створити літературний твір на тій підставі, що той уклав договір з видавництвом.

Припинення або зміна правовідношення. Припинення право-відношення є необхідним способом захисту суб'єктивних прав у тих випадках, коли одна із сторін договору систематично не виконує своїх обов'язків, а її контрагент у зв'язку з цим наполягає на розірванні договору. Так, у судовому порядку може бути розірваний договір оренди на підставі того, що орендар систематично не виконує своїх обов'язків щодо орендної плати за договором.

Припинення правовідношення можливе також як санкція за поведінку, яка згідно з законом є недозволеною. Наприклад, відповід-

145

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Глава 9 ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

(••І

; Ч 'V

но до ст. 107 ЦК за певних умов суд може позбавити громадянина, який здійснював самовільне будівництво, а також осіб, які проживають спільно з ним, права користування жилою площею в будинку чи частині будинку, що вилучається.

Згідно зі ст. 116 Житлового кодексу України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, суд, на вимогу наймодавця або інших зацікавлених осіб, може виселити їх без надання іншого жилого приміщення, тобто житлове правовідношення за участю правопорушника припиняється.

Зміни правовідношення можуть відбуватися шляхом зміни предмета та змісту зобов'язання. Згідно зі ст. 205 ЦК суд має право зменшити неустойку (штраф, пеню), якщо належна до сплати неустойка (штраф, пеня) надмірно велика порівняно з збитками кредитора. При цьому повинні бути взяті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відшкодування моральної шкоди. Грошова компенсація моральної шкоди тривалий час законодавством України не передбачалась. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди в Україні вперше було передбачено новою редакцією ст. 7 ЦК та доповненням ЦК ст. 440і Законом України від 6 травня 1993 р.' Крім того, відшкодування моральної шкоди передбачається законами України «Про захист прав споживачів»2, «Про інформацію»3, «Про авторське право та суміжні права»4, «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»5, «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»6, «Про звернення громадян»7, «Про телебачення і радіомовлення»8 та ін.

Визначення моральної шкоди міститься в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову прак-

1 Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 24. - Ст. 259.

2 Там само. -1994. -№ 1. - Ст. 1.

3 Там само. -1992. -№ 48. - Ст. 650.

4 Там само. - 1994. -№ 13. - Ст. 64. s Там само. -1992. -№ 15. - Ст. 190.

6 Там само. -1995. -№ 1. - Ст. 1.

7 Там само. -1996. -№ 47. - Ст. 256.

8 Там само. -1994. -№ 10. - Ст. 43.

тику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якою моральною шкодою визнається «втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Стягнення з особи, яка порушила право, неустойки (штрафу, пені). Цей спосіб захисту цивільних прав може застосовуватись виключно у зобов'язальних правовідносинах. За своєю природою неустойка (штраф, пеня) — це певна грошова сума, яка визначається законом або договором і підлягає сплаті винною стороною в разі невиконання або неналежного виконання нею своїх зобов'язань. Пеня і штраф, незважаючи на їх схожість, мають і відмінності.

Пеня визначається у відсотках від загальної суми зобов'язання або його невиконаної частини, нараховується за кожен прострочений день і застосовується виключно у разі невиконання грошових зобов'язань. Штраф може визначатися як у відсотках від суми зобов'язання, так і у твердій передбаченій змістом закону або договору сумі і сплачується одноразово.

Законодавство може встановлювати межі стягнення неустойки. Так, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»' розмір пені обчислюється, виходячи з суми простроченого платежу, і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Збитки можуть бути двох видів. Витрати, яких кредитор зазнав, а також втрата і пошкодження його майна у цивільному праві мають

1 Див.: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. - № 5. -С. 167.

2 Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 5. - Ст. 28.

146

147

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

назву позитивної шкоди. Іншим видом збитків є упущений (втрачений) зиск, який полягає у неодержанні доходів, які кредитор одержав би при належному виконанні боржником своїх зобов'язань. За загальним правилом боржник зобов'язаний відшкодувати кредитору збитки у повному обсязі — як позитивну шкоду, так і втрачений зиск. Однак законодавством України може передбачатися і неповна майнова відповідальність. Так, згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, збитки, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна.

Інші способи захисту. Стаття 6 ЦК не містить вичерпного переліку способів захисту цивільних прав. Наприклад, при визнанні угоди (правочину) недійсною анулюються правові наслідки, які виникли на підставі її укладення, а сторони повертаються у первісний майновий стан.