Гражданское право
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. |
§ 4. Дії (результати робіт, послуги) та результати (продукти) творчої діяльності |
Об'єктами цивільних прав можуть бути також дії певної особи. У цьому разі йдеться тільки про правомірні дії, тому що правопору- ' Див.: Урядовий кур'єр. - 1994. - № 82. - С. 2. 2 Див.: Бюлетень приватизації. - 1996. - № 5. - С. 37. 3 Див.: Урядовий кур'єр. - 1994. - № 88. -С. 11. 130 шення (наприклад, заподіяння шкоди) не визнається об'єктом цивільних прав, хоча може бути підставою для виникнення права потерпілого на відшкодування шкоди. Не є об'єктами цивільних прав також правомірні дії, які визнаються угодами. Дії, які є об'єктами цивільних прав, поділяються на дві групи. Першу з них складають дії, внаслідок яких створюється нова річ або відновлюються чи поліпшуються властивості існуючих речей. Об'єктом цивільних прав у цьому разі є результати робіт. Наприклад, за договором підряду підрядник може бути зобов'язаний виготовити на замовлення столярні вироби, меблі, ювелірні прикраси, пошити одяг, взуття або відремонтувати будинок, телевізор, годинник та ін. В одних випадках уповноважену особу цікавить тільки результат дій зобов'язаної особи і не цікавить особа виконавця. Так, за договором підряду на капітальне будівництво окремі види робіт можуть бути виконані субпідрядниками. У других випадках уповноважену особу цікавить виконання роботи особисто зобов'язаною особою, наприклад, замовлення пошиття костюму у відомого модельєра. У всіх наведених прикладах уповноважену особу цікавить не робота взагалі, а її результат. Це дозволяє відрізняти результати робіт як об'єкти цивільних правовідносин і відносини, пов'язані з виконанням робіт у трудовому праві. Якщо у трудовому праві предметом регулювання є сама трудова діяльність, то у цивільному праві виконавець робіт сам організує свою працю і відповідає, як правило, тільки за її кінцевий результат. Тому, якщо досягнення кінцевого результату стало неможливим або результат роботи (наприклад, предмет договору підряду) загинув, виконавець, навіть якщо він у цьому не винний, не має права вимагати винагороди за виконану роботу.Таким чином, результат роботи для визнання його об'єктом цивільних прав має бути матеріалізований у створених, відремонтованих, поліпшених, відреставрованих речах. Результат роботи у цих випадках повинен відокремлюватися від самої дії суб'єкта по його створенню та бути здатним до передачі його уповноваженій особі (замовнику та ін.). Ця ознака дозволяє відрізняти результати робіт від другого різновиду дій як об'єктів цивільних прав — послуг. Другу групу дій, які є об'єктами цивільних прав, складають по слуги. Послугами у цивільному праві є дії, внаслідок здійснення яких задовольняються суспільні потреби у певних видах діяльності. По слуги також характеризуються наявністю певного кінцевого резуль тату, але останній завжди є немайновим. У певних випадках цей PC s' 131 Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Глава 8 ОБ 'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
зультат є наявним (наприклад, завантаження вантажу, перевезення пасажирів). Послуги можуть також виражатися у діях, результати яких виявити не завжди можливо (наприклад, послуги няні-виховательки, репетитора тощо). Крім цього, суспільна корисність дій може полягати у них самих, незалежно від їх результату. Наприклад, консультація адвоката є корисною сама по собі незалежно від її кваліфікованості та використання її змісту і порад адвоката особою, якій вона надавалась. Таке ж значення мають інформаційні, розважальні, консультаційні, просвітянські та інші послуги. Послуги доцільно поділяти на три групи: фактичні, юридичні та змішані. Для послуг першої групи характерним є те, що уповноважена особа зацікавлена у здійсненні зобов'язаною особою конкретних фактичних дій, наприклад, у наданні майна в тимчасове користування (ст. 256 ЦК), перевезенні вантажу (ст. 358 ЦК), зберіганні майна (ст. 413 ЦК) та ін. Другу групу .послуг складають дії зобов'язаної особи, що мають правовий характер, наприклад, дії повіреного (ст. 386 ЦК) або комісіонера (ст. 395 ЦК). Чинне законодавство України передає також випадки, коли правового значення набувають дії зобов'язаної особи як юридичного, так і фактичного характеру (змішані послуги), наприклад, за договором експедиції експедитор зобов'язується не тільки супроводжувати вантаж (фактичні дії), а й оформляти відповідні документи, представляти інтереси відправника (юридичні дії). Цивільні правовідносини виникають також внаслідок створення та використання результатів (продуктів) творчої діяльності людей. Продуктами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва, винаходи та корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем тощо. Для визнання їх об'єктами цивільних прав продукти творчої діяльності повинні бути втілені у відповідну об'єктивну форму, необхідну для їх сприйняття іншими людьми. Наприклад, твір науки чи літератури може бути відображений у рукопису, книзі; картина — у полотні; скульптура — у бронзі, мармурі; винахід — у кресленнях, схемах і т. ін. Але сам процес створення відповідних творів та інших продуктів творчої діяльності залишається поза межами правового регулювання. Норми цивільного права не регламентують порядок або форми здійснення діяльності, кінцевим результатом якої є створення відповідного об'єкта цивільних прав. Право регулює відносини, що виникають внаслідок створення продуктів творчої діяльності тільки з моменту закінчення процесу твор-132 чості і набуття його результатом об'єктивної форми, доступної для сприйняття. Продукт творчої діяльності з цього моменту стає об'єктом цивільних прав незалежно від його призначення, цінності, способу відтворення тощо. На відміну від речей продукти творчої діяльності є благами нематеріальними, хоча самі матеріальні носії продуктів творчої діяльності (книги, магнітні плівки, інтегральні мікросхеми) є речами і можуть виступати об'єктами права власності та інших майнових прав. Але відповідне майнове право на матеріальний носій не дає власнику права на сам продукт творчої діяльності, яке, включаючи право авторства, завжди зберігається за його творцем. Більш того, власник матеріального носія продукту творчої діяльності без згоди автора не має права відтворювати чи вносити зміни у текст, форму, зовнішній вигляд тощо продукту творчої діяльності. Тому в науці цивільного права продукти творчої діяльності визнаються об'єктами виключних прав.Особливим об'єктом цивільних прав є інформація. Цінність інформації обумовлюється ЇЇ широким використанням у всіх сферах людської діяльності. У зв'язку з цим вона у всьому світі визнається товаром. Правове регулювання відносин, пов'язаних зі збиранням, зберіганням, пошуком, поширенням та використанням інформації здійснюється законами України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію»1, від 25 червня 1993 р. «Про науково-технічну інформацію»2, від 5 липня 1994 р. «Про захист інформації в автоматизованих системах»3. Під інформацією Закон України «Про інформацію» розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Особливості інформації як об'єкта цивільних прав полягають у такому. Перш за все інформація є благом нематеріальним, хоча і має матеріальні носії (дискета, магнітна плівка, папір тощо). За своїми фізичними властивостями інформація є благом неспоживним, тому що її використання за призначенням не призводить до її зменшення чи фізичного знищення. Інформація може тільки морально застаріти і тому або залишитись невитребуваною, або, у разі необхідності, замінюватись на більш нову. Важливою особливістю інформації є рі- 1 Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650. 2 Там само. - 1993. - № 33. - Ст. 345. 3 Там само. - 1994. - № 31. - Ст. 286. 133 Глава 8 ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
зноманітність форм її використання, поширення та зміни форм її фіксації. Крім цього, законодавство, з одного боку, закріплює право громадян України на інформацію, закладаючи підвалини розвитку інформаційної діяльності у суспільстві, а з іншого — забезпечує правові форми захисту прав суб'єктів цих правовідносин. Законодавство України, зокрема ст. ЗО Закону України «Про інформацію», визначає правовий режим інформації з обмеженим доступом, до якої відносить конфіденційну та секретну інформацію. Конфіденційною інформацією є відомості, що знаходяться у володінні, користуванні та розпорядженні окремих фізичних та юридичних осіб і поширюються на визначених цими особами умовах. Конфіденційною, наприклад, може бути інформація певної юридичної особи стосовно укладених нею договорів або міжнародних контрактів, перспектив підприємницької діяльності, змін у складі її майна тощо. Конфіденційними можуть визнаватись також відомості щодо використовуваних підприємством у виробництві технологічних процесів, технічних рішень, методів організації виробництва та інша комерційна інформація. У зарубіжних правових системах такі відомості мають назву «ноу-хау» (від англ. know-how — знати як). Секретною є інформація, що містить відомості про державну або іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особам, суспільству та державі. |
Релевантная научная информация:
- Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
- § 4. Дії (результати робіт, послуги) та результати (продукти) творчої діяльності - Гражданское право
- § 2. Елементи цивільних правовідносин - Гражданское право
- Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
- 7.3. Основні напрями державного регулювання економіки - Административное право
- 9.2. Управління освітою - Административное право
- Додаток 2 Словник термінів - Таможенное право
- § 4. Спеціально-правові гарантії захисту права людини та населення на екологічну безпеку - Экологическое право
- 2. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею - Хозяйственное право
- 2. Види та організаційно-правові форми підприємств - Хозяйственное право
- 3. Інноваційні правовідносини - Хозяйственное право
- 4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності - Хозяйственное право
- §3. Дії, послуги, продукти творчої діяльності, особисті не-майнові блага як об єкти цивільних прав - Гражданское право
- § 3. Зміст авторських договорів - Гражданское право
- Глава 8. ОБ´ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ - Гражданское право
- § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці - Трудовое право
- Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
- § 5. Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав людини - Адвокатское право
- 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
- 3.4. Державні службовці - Административное право
Другие научные источники направления Гражданское право:
-
1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
5. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997