Гражданское право

Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с.
§ 3. Цінні папери
Цінні папери є необхідним елементом ринкової економіки і використовуються у різноманітних сферах цивільного обороту. Наприклад, акція є засобом мобілізації окремих грошових нагромаджень для створення акціонерного товариства — юридичної особи, формування статутного фонду якої не може бути здійснене окремим підприємцем. Векселі, ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання держави та облігації всіх видів застосовуються у сфері кредитування, чеки — у сфері платіжного обігу, а коносаменти — для забезпечення товарообігу.

Переважна більшість цінних паперів містить у собі зобов'язальні права. У деяких цінних паперах виражені інші види цивільних прав. Наприклад, основний зміст коносаменту складають речеві права, хоча елементи зобов'язальних правовідносин йому теж притаманні. Існують також цінні папери, в яких поєднані декілька категорій цивільних прав. Таким цінним папером є, зокрема, акція. В ній виражені корпоративне право (на пайову участь у справах відповідного AT) та зобов'язальні права (на дивіденди та участь у розподілі майна при ліквідації товариства).

Для визнання документа цінним папером він повинен мати відповідні ознаки. Найбільш вагомою та загальновизнаною характерною ознакою цінних паперів є обгрунтована проф. М. Агарковим необхідність їх пред'явлення для здійснення вираженого в них права'.

Важливою ознакою цінних паперів є також їх обігоздатність, під якою розуміють спроможність цінних паперів бути об'єктами цивільних угод, спрямованих на перехід права власності. Завдяки обігоздат-ності цінного паперу цю ж якість набувають і виражені у ньому права. П'ять ознак, притаманних цінним паперам, обгрунтовані проф. В. Гордоном. Це літеральність, легітимація, абстрактність, автономність та презентація2. Літеральність означає, що цінний папір дає

1 Див.: Агарков М. М. Учение о ценных бумагах. - М., 1927. - С. 9,10.

- Див.: Гордон В. М. Система советского торгового права. - X., 1924.№ С. 36.

124

право вимагати виконання тільки того, що у ньому буквально записано. Легітимація — це підтвердження за допомогою цінного паперу законності прав його пред'явника. Вимога, виражена у цінному папері, не залежить від підстави, відповідно до якої вона виникала. Таким чином, для цінних паперів характерна абстрактність. Автономність як ознака цінних паперів полягає в тому, що особа, яка придбала документ на законних підставах, користується своїм правом незалежно від його попереднього власника. Пред'явлення цінного паперу до виконання (тобто презентація) вже розглядалася вище як ознака цінних паперів. До цього слід додати, що проф. В. Гордон до характеристики цієї ознаки включає право пред'явника паперу вимагати виконання вираженого в папері зобов'язання.

Легальне визначення цінних паперів міститься у ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

Згідно з цією нормою цінними паперами визнаються грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Відомо декілька класифікацій цінних паперів. Найбільш загальновизнаною та поширеною є класифікація цінних паперів за способом легітимації уповноваженої особи1. За цією ознакою цінні папери поділяються на іменні, на пред'явника та ордерні.

В іменному папері (наприклад, іменна акція) вказується уповноважена по паперу особа. Здійснити право, виражене в іменному папері, може тільки зазначена у ньому особа.

У цінних паперах на пред 'явника не вказується особа, якій вони видаються. Здійснити право, зазначене у цінних паперах на пред'явника, може особа, якій належить папір у даний момент. Цінними паперами на пред'явника можуть бути акції, облігації підприємств, внутрішніх державних і місцевих позик тощо.

Ордерний цінний папір містить повне ім'я першого набувача, який має право шляхом вчинення передаточного напису (індосаменту) передати право, що міститься у цінному папері, іншій особі. Ордерними цінними паперами є вексель та коносамент.

Види цінних паперів передбачені Законом України «Про цінні папери і фондову біржу». Відповідно до ст. З цього Закону цінними

' Див.: Агарков М. М. Вказ. праця. - С. 19.

125

Глава 8 ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

паперами є акції, облігації, казначейські зобов'язання держави, ощадні сертифікати, векселі, а також приватизаційні папери. Слід зазначити, що цей перелік недоцільно визнавати вичерпним, тому що до нього не увійшли деякі загальновідомі цінні папери, наприклад, коносамент і чек.

Акцією визнається цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді AT, підтверджує членство в AT та право на участь в управлінні ним, дає власнику право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації AT. Акції можуть випускатись іменними та на пред'явника, привілейованими та простими.

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотку (якщо інше не передбачено умовами випуску). До випуску та обігу в Україні допущені облігації підприємств. Облігації обох видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Облігації можуть випускатись іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими),такими, що підлягають вільному обігу, та з обмеженим колом обігу.

Казначейськими зобов 'язаннями держави визнаються цінні папери на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. В Україні можуть випускатись довгострокові (від 5 до 10 років), середньострокові (від 1 до 5 років) і короткострокові (до 1 року) казначейські зобов'язання. Згідно з Порядком застосування векселів Державного казначейства1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 р. № 689, в Україні випущені векселі Державного казначейства номіналом 5000 та 10000 гривень.

Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Ощадні сертифікати випускаються строкові (під певний договірний відсоток на певний строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати не підлягають вільному обігу.

ЗПУ України. - 1996. № 14. - С. 383.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю). В Україні можуть випускатися два види векселів: простий і переказний. Простим є вексель, за яким векселедавець бере безумовне зобов'язання сплатити у певний строк вказану у ньому грошову суму уповноваженій по векселю особі (векселедержателю). Переказним векселем (траттою) визнається вексель, за яким зобов'язання сплати вказаної у ньому суми покладається на третю особу (трасата), якій векселедавець (трасант) дає просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити відповідну суму векселедержателю (ремітенту). Відповідно до чинного законодавства України учасниками вексельного обігу можуть бути держава в особі відповідних державних органів, господарюючі суб'єкти та банківські установи. Фізичні особи (громадяни) вексельної правоздатності не мають.

Цінними паперами згідно з законодавством України с також приватизаційні папери. Поява приватизаційних паперів обумовлена прийняттям Верховною Радою України пакету законів, регламентуючих приватизацію державного майна: «Про приватизацію майна державних підприємств»1, «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»2, «Про приватизаційні папери»3 та ін. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизаційні папери» в Україні випускаються приватизаційні папери трьох видів — приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони.

Приватизаційні папери за своїм правовим режимом істотно відрізняються від звичайних цінних паперів. По-перше, право на їх одержання та використання мають тільки громадяни, які постійно проживали або переїхали на постійне проживання в Україну до 1 січня 1992 р. По-друге, з метою захисту майнових інтересів громадян приватизаційні папери можуть бути лише іменними. По-третє, вони не підлягають вільному обігу, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним. По-четверте, приватизаційні папери не є доход-ними — дивіденди або відсотки по ним не нараховуються. По-п'яте, приватизаційні папери мають вузьку сферу використання і не можуть застосовуватись для здійснення розрахунків або як застава для забезпечення відповідних зобов'язань.

1 Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24. - Ст. 348.

2 Там само. - Ст. 350. ' Там само. - Ст. 352.

127

126

Глава 8 ОБ 'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Крім розглянутих цінних паперів, випуск та обіг яких передбачений Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», є сенс звернути увагу також на чек і коносамент.

Правове регулювання використання чеків в Україні здійснюється згідно з розділом V Інструкції № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обігові України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996 р. № 204і. Відповідно до п. 44 цієї Інструкції розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емі-тенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Чекодавцем є юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його. Таким чином, активну чекову правоздатність в Україні мають як юридичні особи, так і громадяни. Чекодержателем визнається підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком. Банком-емітентом згідно з Інструкцією є банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі. На практиці банк-емітент укладає з чекодавцем чековий договір і у відповідності з його умовами видає йому чекову книжку, в якій брошуруються 10,20 або 25 банківських чеків. Без видачі чекової книжки банк-емітент може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою. Такі розрахункові чеки використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій і виготовляються окремими бланками.

Правовий режим коносаменту визначається в Україні Кодексом торговельного мореплавства України2.

Відповідно до ст. 137 цього Кодексу після прийняття вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийняття перевізником вантажу, зазначеного у ньому. Інакше кажучи, коносаментом є документ, який містить умови договору морського перевезення вантажу, що посвідчує факт укладення договору і служить доказом прийняття вантажу до перевезення3. У коносаменті зазначаються його відповідні реквізити, передбачені ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України. При перевезенні вантажів у закордонному сполученні в коносамент можуть бути внесені за згодою сторін і не передбачені вказаною нормою інші умови та застереження. Перевізник зо-1 Див.: БанківгІ-Ігя en"»"»" v—'—- • ''•' —

1 Див.: Банківська справа в Україні. - 1998. - Т. 2. - С. 4(Б). 6.

2 Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 47-52. - Ст. 349.

1 Див.: Юридический энциклопедический словарь. - М., 1987. - С. 188.

128

гбов'язаний видати відправнику на його бажання кілька примірників коносаменту тотожного змісту, причому в кожному з них повинна відмічатись кількість складених примірників коносаменту. Після видачі вантажу по одному з примірників коносаменту решта примірників втрачає чинність. Коносаменти можуть бути іменними, ордерними та на пред'явника. Іменний коносамент може передаватися за іменними передаточними написами або в іншій формі з додержанням правил, установлених для пе-- редачі боргової вимоги. Ордерний коносамент передається за іменним або бланковим передаточними написами. Коносамент на пред'явника може передаватися шляхом простого вручення.

Коносамент є товаророзпорядчим документом, оскільки особа, яка є законним держателем цього цінного паперу, має право розпоряджатися і товарами, які в ньому зазначені.

Зручність коносаменту при забезпеченні морських перевезень полягає в тому, що поки товари перевозяться морем, через передачу прав на коносамент стає можливим неодноразово (при необхідності) передати право власності на товари, що у ньому зазначені. Таким чином, одержати товари, що перевозились морем, у порту призначення зможе останній законний держатель коносаменту або його представник за умови відповідного підтвердження його повноважень.

Крім розглянутих існують також інші специфічні фондові інструменти, що складають окрему групу цінних паперів. Це так звані похідні, або спеціальні, цінні папери. До них відповідно до Правил випуску та обігу фондових деривативів1, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 червня 1997 р. № 13, належать опціони, ф'ючерси та варанти.

Опціоном є стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який закріплює право (але не зобов'язання) його власника на придбання від емітента опціону (опціон на купівлю) чи на продаж емітенту (опціон на продаж) у строк, визначений в ньому, зазначеної у ньому кількості базового активу (цінних паперів, товарів або коштів) за зафіксованою при його укладанні ціною.

Ф 'ючерсом (ф 'ючерсним контрактом) визнається стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який засвідчує зобов'язання продати або придбати відповідну кількість базового активу у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни базового активу під час укладання контракту.

1 Див.: Урядовий кур'єр. - 1997. - № 143-144. - С. 9.

5 «Цивільне право України»

129

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Глава 8 ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Випуск опціонів та ф'ючерсів відповідно до п. 4 згаданих Правил здійснюється як у паперовій (документарній), так і безпаперо-вій (бездокументарній) формі.

Варантом є різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом з власними привілейованими акціями чи облігаціями та надає його власнику право на придбання простих акцій даного емітенту протягом певного періоду за певною ціною.

Слід зазначити, що з виданням Указу Президента України від 25 травня 1994 р. № 247 «Про електронний обіг цінних паперів і національний депозитарій»' в нашій державі з'явився ще один різновид цінних паперів. Йдеться про бездокументарні цінні папери. Зараз чинним є Указ Президента України від 2 березня 1996 р. № 160/96 про внесення змін і доповнень до Указу від 25 травня 1994 р. № 247 і викладення його в новій редакції: «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність»2. Цим Указом затверджено положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність. Наведені нормативні акти і визначають правовий режим бездокументарних цінних паперів в Україні на сьогоднішній день. З їх появою виникло багато спірних питань стосовно їх правової природи та термінологічної досконалості самого словосполучення «бездокументарні цінні папери». Це обумовлено тим, що до їх появи у національному цивільному праві загальновизнаною була документарна концепція цінних паперів, відповідно до якої цінним папером визнавався документ встановленої форми з обов'язковими реквізитами. Але, безумовно, прогресивність, зручність та перспективність використання цього різновиду цінних паперів сумніву не викликають. Тому в постанові Верховної Ради України від 29 квітня 1994 р. № 277 «Про концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України»3 зазначено, що переважна більшість цінних паперів повинна випускатися у нематеріальній формі.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  2. М. Й. Штефан Цивільний процес, 1997 - Гражданский процесс
  3. Характеристика елементів правовідносин (суб´єкти, об´єкти та зміст правовідносин) - Теория государства и права
  4. Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
  5. § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
  6. Адвокатура Франції - Адвокатское право
  7. 3.4. Державні службовці - Административное право
  8. 7.3. Основні напрями державного регулювання економіки - Административное право
  9. 10.1 - Поняття підприємницької діяльності та її суб´єкти - Административное право
  10. 6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні - Кримминалистика
  11. 23.8. Дослідження поліграфічної продукції - Кримминалистика
  12. § 2. Право власності - Правовая деонтология
  13. Поняття і форми права власності. Підстави виникнення права приватної власності. Предмети, що можуть бути придбані лише з особливого дозволу - Юридические документы
  14. Зразок позовної заяви про витребування майна власником від добросовісного набувача - Юридические документы
  15. Зразок заяви про відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження - Юридические документы
  16. 2. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею - Хозяйственное право
  17. 2. Основи правового статусу суб´єктів господарювання - Хозяйственное право
  18. 3.3. Підприємства колективно/форми власності. Виробничі кооперативи - Хозяйственное право
  19. 3.5. Орендне підприємство - Хозяйственное право
  20. 3. Форми господарських товариств - Хозяйственное право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997