Гражданское право

Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с.
§ 5. Значення керівних роз'яснень Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, звичаїв ділового обороту та норм моралі при застосуванні цивільного законодавства
Відповідно до ст. 40 Закону України від 5 червня 1981 р. «Про судоустрій України»'. Верховний Суд України вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз'яснення судам з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ, які є обов'язковими для судів, інших органів і посадових осіб, що застосовують закон, з якого було дано роз'яснення.

Аналогічна норма міститься і у ст. 12 Закону України від 4 червня 1991 р. «Про арбітражний суд»2. Керівні роз'яснення Вищого арбітражного суду України теж є обов'язковими для

1981.-№24. -Ст. 357.

1 Відомості Верховної Ради Української РСР. - Там само. - 1991. - № 36. - Ст. 469.

ЗО

Глава 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

судів та учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого було дано роз'яснення.

За своєю сутністю керівні роз'яснення вищих судових інстанцій України є тлумаченням чинного законодавства, яке підлягає застосуванню судовими органами, і ці положення не можуть розглядатися як джерело права'.

Цивільні відносини звичайно регулюються нормами законодавства або угодою сторін. У тих же випадках, коли ці відносини, що складаються у сфері підприємництва, не врегульовані законодавством або угодою сторін, вони можуть регулюватися звичаями ділового обороту.

Звичай ділового обороту — це правило поведінки, яке не передбачене актами законодавства, але є усталеним і таким, що широко застосовується у певній сфері підприємництва.

Звичай ділового обороту, що суперечить цивільному законодавству або договору, застосуванню не підлягає.

Норми моралі самі по собі теж не є джерелом права, але їх роль при застосуванні цивільно-правових норм не можна зменшувати, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства при здійсненні прав і виконанні обов'язків суб'єкти права повинні виконувати не тільки закони, а й моральні принципи суспільства.

У тих випадках, коли норми моралі закріплюються в нормативних актах, які входять до складу цивільного законодавства, вони стають правовою (юридичною) нормою і джерелом права.

1 Є й інша думка з цього питання, сутність якої полягає в тому, що керівні роз'яснення вищих судових інстанцій слід визнавати джерелом права (див., напр.: Гражданское право Украины / Под ред.

А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. - С. 49).
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  2. § 5. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, звичаїв ділового обороту та норм моралі при застосуванні цивільного законодавства - Гражданское право
  3. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  4. § 6. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю - Трудовое право
  5. Розділ 4. Проблеми застосування іноземного права (тлумачення, кваліфікація, застереження) - Международное право, европейское право
  6. § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
  7. Адвокатура України - Адвокатское право
  8. § 1. Поняття і предмет цивільного права як науки - Гражданское право
  9. § 5. Особисті немайнові права як об´єкти цивільних прав - Гражданское право
  10. Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
  11. § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
  12. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  13. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  14. Нормативні акти - Хозяйственное право
  15. § 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - Гражданское право
  16. § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні - Гражданский процесс
  17. § 2. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів - Правоохранительные органы
  18. Список використаної та рекомендованої літератури - Правоохранительные органы
  19. § 3. Ознаки судової влади - Правоохранительные органы
  20. § 1. Загальна характеристика судової системи України - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997