Гражданское право

Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с.
§ 6. Підстави звільнення боржника від цивільно-правової відповідальності
Закріплення в цивільному законодавстві вини як обов'язкової підстави відповідальності дає змогу стверджувати, що відповідальність у цивільному праві не є абсолютною, а поширюється до певних меж. Цими межами виступають обставини, наявність яких звільняє зобов'язану особу від цивільно-правової відповідальності. Однією з підстав, що звільняє боржника від відповідальності, є винна поведінка кредитора. Стаття 210 ЦК передбачає, що коли невиконання або неналежне виконання зобо'язання обумовлено умислом або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом. В ст. 450 ЦК закріплюється положення, згідно з яким вина потерпшого в формі умислу звільняє володільця джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за шкоду, яка була заподіяна цим джерелом. У цих випадках зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає (ст. 222 ЦК).

Ще в римському праві були визначені дві обставини, які звільняли боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання: випадок (казус) та непереборна сила.

Випадок (казус) — це суб'єктивна підстава звільнення від цивільно-правової відповідальності. Випадок (казус) має місце

348

Глава 25 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРА В І ОКОВ 'ЯЗКІВ

тоді, коли психічне ставлення суб'єкта до своїх дій (бездіяльності) та їх результатів виражається в неусвідомленні і неможливості усвідомлення протиправності своєї поведінки та непередбаченні її протиправних наслідків.

Іншими словами, при наявності випадку відсутня вина боржника, а за відсутності вини немає цивільно-правової відповідальності, крім ситуацій, коли законом або договором передбачена підвищена відповідальність (незалежно від вини).

Випадок необхідно відмежовувати від вини, яка проявляється у формі необережності. Головним критерієм розмежування цих двох категорій є момент передбачення. Вина певною мірою завжди пов'язана з передбаченням (або його можливістю чи необхідністю). Обставини, які перебувають за межами того, що суб'єкти могли та повинні були передбачити, В. Тархов називає випадками1. Такі обставини є перешкодою до правільного розуміння та оцінки людиною своєї діяльності і не дають їй змоги навіть припустити можливість настання несприятливих наслідків цієї діяльності.

Непереборна сила — це об'єктивне явище, тобто подія, яка не залежить від волі, свідомості та бажання людини. Іноді непереборну силу називають кваліфікованим випадком. У зв'язку з тим, що в цивільному законодавстві в окремих випадках передбачена відповідальність незалежно від вини, то непереборна сила набуває значення межі цивільно-правової відповідальності. Так, дія непереборної сили звільняє від відповідальності «професійного охоронця» за втрату, нестачу або пошкодження переданого на схов майна (ст. 418 ЦК) та володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну цим джерелом (ст. 450 ЦК).

Саратов, 1978.-

У чинному цивільному законодавстві (ст. 78 ЦК) непереборна сила визначається як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія. Під надзвичайною подією розуміється явище, яке перевищує все звичайне і ординарне, тобто виключне, дуже велике за силою чи ступенем прояву або несподіване в своїй дії. Надзвичайність явищ може проявлятися в різних аспектах. Як правило, такі явища мають велику потужність та руйнівну силу. Але в деяких випадках надзвичайність полягає в рідкості виникнення тієї чи іншої події, сильному первісному імпульсі або масштабності. Невідворотність дії непереборної сили чи шкоди, яка заподіюється нею, тісно пов'язана з її надзвичайним характером. Така невідворотність є об'єктивною, тоб-

349

1 Див.: Тархов В. А. Советское гражданское право: В 2-х т. Т. IV-С. 218.

Розділ IV ________ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ_______

то питання передбачення дії непереборної сили не має значення для звільнення боржника від відповідальності. Наслідки дії непереборної сили неможливо відвернути будь-якими засобами, наявними у даної особи в конкретних умовах, навіть тоді, коли ця особа могла передбачити цю непереборну силу. Наприклад, якщо капітан корабля, що знаходиться в морі, знав про шторм, він не міг запобігти втраті та пошкодженню вантажу внаслідок дії цього шторму.

До обставин непереборної сили відносять як стихійні природні явища (землетрус, повень, шторм та ін.), так і суспільні явища (воєнні дії, страйки, мораторії та ін.). Явище, яке визнається непереборною силою, завадило особі вчинити певні дії, або ж, навпаки, спонукало її до таких дій.

Поняття непереборної сили носить відносний характер, тобто одне і те ж явище в одному випадку визнається непереборною силою, а в іншому — ні. Критерієм визначення події як непереборної сили є її специфічні ознаки: надзвичайність та невідворотність за даних умов. До того ж по мірі розвитку науково-технічного прогресу і в зв'язку з цим з підвищенням можливостей опору стихійним явищам уявлення про непереборну силу теж трансформується.

Хоча непереборна сили — це об'єктивно випадкова обставина, але боржник не повинен примирятися з неминучістю настання шкоди в результаті її дії. Йому належить вчиняти опір негативному впливу непереборної сили всіма можливими засобами.

Непереборна сила — це загальноправова категорія. Дія непереборної сили звільняє зобов'язану особу як від договірної, так і від позадоговірної відповідальності. Явище (подія), що визнається непереборною силою, — це об'єктивно випадковий, зовнішний чинник щодо діяльності відповідальної особи. Але, будучи об'єктивно випадковим явищем, непереборна сила причинно-необхідно пов'язана і з діяльністю, і з шкідливими наслідками, що настали.

Ще однією обставиною, яка звільняє від цивільної відповідальності, є форс-мажор1. Міжнародні норми завжди визнавали форс-мажорні обставини підставою звільнення від відповідальності при порушенні зобов'язань за зовнішньоекономічним договором. Це

1 У нормативних актах і літературі спостерігається ототожнення поняття форс-мажору з категорією непереборної сили. На рівні термінології vis-major в перекладі з латинської означає «непереборна сила», а за транскрипцією читається як форс-мажор. До того ж правові системи більшості зарубіжних держав не знають загальноправової категорії «непереборна сила», що звільняє як від договірної, так і позадоговірної відповідальності.

350

Глава 25 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ

знайшло своє закріплення в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом МЗЕЗторгу України від 5 жовтня 1995 р. №75'. Згідно з цим та деякими іншими нормативними актами, що регулюють механізм укладення міжнародних економічних договорів (контрактів), форс-мажор є обставиною, яка звільняє сторони договору від відповідальності у випадках невиконання ними взятих на себе зобов'язань або прострочення виконання договору.

При настанні обставин форс-мажору строк виконання контракту для сторони, на яку впливає обставина, відсувається на весь період її дії до моменту усунення її наслідків. Отже, невиконання зобов'язання в зазначений строк, викликане форс-мажорними обставинами, не визнається простроченням і не призводить до штрафних санкцій для зобов'язальної сторони договору. Форс-мажор — це юридичний факт, що спричиняє неможливість виконання договірних зобов'язань у строк. Для того щоб обставина була визнана форс-мажором, вона повинна настати після укладення договору, але аж ніяк не під час його укладення. У противному разі договір просто не укладається. Якщо одна із сторін заздалегідь знала про неможливість виконання договірних зобов'язань та приховала цей факт від контрагента, то договір визнається недійсним з покладенням відповідальності на винну сторону.

Як і непереборна сила, форс-мажор являє собою зовнішню щодо діяльності зобов'язаної особи обставину, яка не залежить від її волі та бажання. Проте форс-мажор — це неможливість виконання зобов'язань у результаті цілеспрямованих дій осіб, що перебувають за межами зобов'язання. У зв'язку з цим як форс-мажорні обставини, що звільняють сторони від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань, повинні бути передбачені тільки такі обставини, які не можуть бути створені або штучно викликані самими сторонами за договором.

Форс-мажорні обставини звільняють лише від договірної відповідальності, тобто вони є спеціальними обставинами, що звільняють від цивільно-правової відповідальності.

Форс-мажор — це виключні умови, які сторони закріплюють у договорі як підстави звільнення від подальшого виконання зобов'язання за договором, якщо такі умови матимуть місце в період чинності договору. Сторони за договором повинні погоджувати коло форс-мажорних обставин через прямо виражений їх перелік.

1 Див.: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - №6. - С. 190.

351

Розділ IV ________ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ________

проведено без особистої участі боржника або в інший спосіб, нерозривно пов'язаний з особою боржника (наприклад, за авторським договором) і смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для нього (наприклад, особа, що одержувала відшкодування у зв'язку з ушкодженням здоров'я). У цих випадках смерть учасника зобов'язання є підставою для його припинення.

Ліквідація юридичної особи також тягне за собою припинення її зобов'язань. При самоліквідації, ліквідації юридичних осіб у примусовому порядку і ліквідації комерційних юридичних осіб у разі визнання їх банкрутами всі вимоги кредиторів, незалежно від настання строків по ним, задовольняються ліквідатором за рахунок майна відповідної юридичної особи в порядку черги. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

В окремих випадках обов'язки ліквідованої юридичної особи по виконанню зобов'язань може бути покладено згідно із законодавством на іншу юридичну особу. Наприклад, обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику підприємства каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, покладається на органи соціального страхування. Страхові організації здійснюватимуть виплати на користь потерпілого і після ліквідації юридичної особи, яка заподіяла шкоду, за рахунок капіталізованих нею при ліквідації сум.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  2. § 6. Підстави звільнення боржника від цивільно-правової відповідальності - Гражданское право
  3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  4. § 2. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції - Гражданское право
  5. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України - Гражданский процесс
  6. § 6. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю - Трудовое право
  7. Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  8. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  9. Адвокатура США - Адвокатское право
  10. Адвокатура України - Адвокатское право
  11. Адвокатура Франції - Адвокатское право
  12. 4.2. Адміністративний примус - Административное право
  13. 5.1. Адміністративне правопорушення - Административное право
  14. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  15. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  16. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  17. Глава 82 Загальні положення сімейного права - Семейное право
  18. § 2. Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки - Экологическое право
  19. 2.3. Правові засади приватизації державного та комунального майна - Хозяйственное право
  20. § 1. Поняття відповідальності в господарському праві - Хозяйственное право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997