Гражданское право

О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с.
§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають внаслідок рятування колективного і державного манна
Згідно з статтею 467 ЦК України шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного і державного майна від небезпеки, яка йому загрожувала, повинна бути відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий. Безпосереднім приводом виникнення даного інституту послужили дві справи, що з'явились у судовій практиці України.

364

г

У справі за позовом громадянина М. було встановлено, що позивач, проїжджаючи по залізниці як пасажир, під час стоянки побачив пожежу у поїзді, який стояв на сусідній колії.

Він почав гасити пожежу, внаслідок чого дістав каліцтво, водночас згорів його одяг. Потерпший звернувся до суду про відшкодування заподіяної шкоди, що спричинила втрату працездатності. Народний суд відмовив у позові, справа розглядалась у різних судових інстанціях. Нарешті, одна із вищих судових інстанцій зайняла іншу позицію і висловила ряд принципових положень. Вона зазначила, що громадянин М. діяв не в особистих інтересах, а в інтересах охорони народного добра, виконуючи свій конституційний обов'язок, і зобов'язала залізницю відшкодувати громадянинові М. заподіяну шкоду в повному обсязі. Аналогічною була справа за позовом громадянки Б. до товариства «Динамо», чоловік якої загинув під час гасіння пожежі, яка охопила склади названого товариства. На утриманні загиблого знаходилося двоє дітей, від імені яких їх мати громадянка Б. вимагала відшкодування заподіяної шкоди. Верховний Суд при вирішенні даної справи зайняв аналогічну позицію, яку висловив щодо справи громадянина М.

Постанови судових інстанцій щодо наведених справ стали предметом глибокого наукового дослідження. Результати дослідження знайшли своє відображення у новому інституті, який закріплений в статтях 467, 468 ЦК України.

Як уже зазначалося, в силу такого зобов'язання шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного і державного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий (ст.467 ЦК України).

Суб'єктами даного зобов'язання є; громадянин, який має право на відшкодування понесеної шкоди і він виступає в особі кредитора (потерпілого) та організація, що зобов'язана цю шкоду відшкодувати, виступає в особі боржника.

Право вимагати відшкодування шкоди, понесеної при рятуванні майна організації, належить будь-якому громадянинові, який, виконуючи свій громадський обов'язок, зазнав цієї шкоди. До того, немає значення, чи ці дії вчинені під час виконання трудових обов'язків, чи ні, важливо, щоб вони являли собою здійснення, громадського обов'язку.

Слід підтримати висловлений у літературі погляд, за яким право на відшкодування за статтею 467 ЦК України мають так звані професійні рятувальники, оскільки вихідна позиція є хибною — такі працівники зобов'язані ризикувати своїм життям і здоров'-

365

ям у силу трудових (службових) обов'язків і ризик шкідливих наслідків повинен падати на них.' У разі смерті громадянина-рятувальника право вимоги належить особам, які мають право на відшкодування шкоди в зв'язку зі смертю годувальника (частина перша, друга, третя ст.456 ЦК України).

Обов'язок відшкодування шкоди покладено на організацію, майно якої рятував потерпілий.

Для визначення організації-боржника вирішальним є приналежність даного майна організації. Йдеться про державні підприємства і установи, громадські об'єднання, кооперативи (колгоспи), колективні підприємства, господарські товариства тощо, яким майно належить відповідно на праві колективної вчасності, повного господарського відання або на праві оперативного управління. Якщо майно в момент рятування знаходилось в іншій організації (оренда, перевезення, збереження тощо) або навіть у громадянина (прокат), то зобов'язаним суб'єктом буде організація, якій належить майно. Коли майно належало кільком організаціям, тоді шкода, якої громадянин зазнав у зв'язку з його рятуванням, відшкодовується організаціями солідарне.

Зміст зобов'язання, що виникає внаслідок рятування колективного і державного майна, складає право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він зазнав, і обов'язок організації-боржника відшкодувати цю шкоду.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи майно організації.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  2. § 1. Поняття та елементи зобов´язань, що виникають внаслідок рятування колективного і державного манна - Гражданское право
  3. § 1. Поняття і система зобов´язального права - Гражданское право
  4. § 4. Зміст принципів трудового права - Трудовое право
  5. § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом - Трудовое право
  6. Розділ 13. Трудові відносини - Международное право, европейское право
  7. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  8. § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
  9. Адвокатура України - Адвокатское право
  10. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  11. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  12. § 2. Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки - Экологическое право
  13. § 1. Поняття та особливості суб´єктивного права громадян на екологічну безпеку - Экологическое право
  14. §2. Предмет, метод і функції цивільного права - Гражданское право
  15. §1. Поняття і структура цивільного законодавства - Гражданское право
  16. § 3. Установчі договори - Гражданское право
  17. § 2. Підстави виникнення зобов´язань, пов´язаних з рятуванням колективного і державного майна - Гражданское право
  18. § 3. Обсяг шкоди і порядок її відшкодування - Гражданское право
  19. § 2. Методи дослідження науки цивільного права - Гражданское право
  20. І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000