Гражданское право
О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. |
§ 9. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами |
Під спільним заподіянням шкоди слід розуміти єдність дій співзаподіювачів, яка полягає в такому їх взаємозв'язку, коли кожна дія і всі в сукупності дії є необхідною причиною сумісної (неподільної) шкоди. Отже, при спільному заподіянні шкоди виключення хоча б однієї дії із комплексу дій співзаподіювачів не призводить до виникнення сумісного (неподільного) шкідливого результату. Спільному заподіянню шкоди властиві дві ознаки: по-перше, єдність дій співзаподіювачів, яка причинно обумовлює настання шкоди. Перша ознака свідчить про особливості причинного зв'язку між діяльністю співзаподіювачів і шкодою. 345 Діяльність кількох осіб у сукупності причинно обумовлює шкоду; по-друге, сумісність (неподільність) заподіяної шкоди, тобто неможливо визначити, яка частина шкоди чиїми діями заподіяна. Обидві ознаки мають об'єктивний характер. У навмисних правопорушеннях (злочинах) спільність (єдність) дій співзапо-діювачів визначається не тільки об'єктивними ознаками, а й суб'єктивною ознакою — спільністю їх волі, спрямованої на досягнення відповідного результату. Прикладом спільного заподіяння шкоди є заподіяння шкоди третім особам внаслідок зіткнення (взаємодії) джерел підвищеної небезпеки або заподіяння шкоди в результаті вчинення групового злочину (розкрадання державного майна за попередньою змовою групою осіб). Особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ст.451 ЦК України). Солідарні зобов'язання виникають, якщо вони передбачені договором або встановлені законом. Саме стаття 451 ЦК України відноситься до тих, які передбачають солідарні зобов'язання. Солідарна відповідальність спільних співзаподіювачів обумовлена суттю і змістом спільного заподіяння шкоди. Оскільки при спільному заподіянні шкода має сумісний (неподільний) характер і тому неможливо виявити, яка частина шкоди чиїми діями заподіяна, то потерпілий вправі вимагати відшкодування заподіяної шкоди як від усіх співзаподіювачів разом, так і від кожного окремо, як повністю, так і в частині боргу (ст. 175 ЦК України), тобто вимагати покладення на спільних співзаподіювачів солідарної відповідальності. Підстави солідарної відповідальності спільних заподіювачів шкоди визначаються відповідно до статей 440 і 450 ЦК України. Згідно з статтею 440 ЦК України співзаподіювачі як володільці джерел підвищеної небезпеки відповідають незалежно від вини. Здебільшого солідарну відповідальність несуть особи, які заподіяли шкоду спільними злочинними діями як співучасники.' Судова практика виходить з того, що суди мають право покласти на підсудних, спільними діями яких заподіяна шкода, часткову, а не солідарну відповідальність, якщо такий порядок стягнення'Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989р. із змінами від 25 грудня 1992р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна». — Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. Частина перша. Київ. 1995. с. 86. 346 цілком відповідає інтересам позивача і забезпечить повне відшкодування шкоди. При визначенні розміру солідарної відповідальності враховується вина потерпшого в формі умислу і грубої необережності, а також майновий стан спільних заподіювачів (ст.454 ЦК України). Суб'єктами солідарної відповідальності можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. |
Релевантная научная информация:
- О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
- § 9. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами - Гражданское право
- 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
- § 6. Порядок визначення розміру шкоди - Трудовое право
- Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
- Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
- Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
- 10.1 - Поняття підприємницької діяльності та її суб´єкти - Административное право
- § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право
- § 2. Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки - Экологическое право
- §1. Правоздатність 5 дієздатність громадян: виникнення, зміст і припинення,, випадки обмеження. Визнання громадянина недієздатним - Гражданское право
- §4. Види цивільно-правової відповідальності - Гражданское право
- § 1. Сторони в зобов´язанні - Гражданское право
- § 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій - Гражданское право
- § 2. Захист цивільних прав - Гражданское право
- § 2. Види цивільно-правової відповідальності - Гражданское право
- § 1. Поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння - Уголовное право
- Міжнародне право:5. Міжнародні акти про права людини і законодавство України - Международное право, европейское право
- §4. ОБОВ´ЯЗКИ ДОБОВОГО НАРЯДУ ЧЕРГОВОЇ ЧАСТИНИ - Административное право
- § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду - Гражданский процесс
Другие научные источники направления Гражданское право:
-
1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000