Гражданское право

Договірна відповідальність — це відповідальність за порушення існуючого між сторонами відносного зобов'язання, і тому вона як юридичний обов'язок має характер додаткового, що приєднується до невиконаного. Наприклад, на постачальника, що вчинив прострочення виконання юридичного обов'язку, змістом якого є постачання певної кількості продукції у передбачений договором строк, покладається обов'язок сплатити неустойку і відшкодувати завдані кредиторові збитки. Такий обов'язок боржника, порівнюючи з договірним, не замінює останнього, а лише приєднується до нього і має характер додаткового.

'Повьішение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав й интересов граждан й организаций // Под ред. Я.Н.Шевченко - К.: Наук. думка, 1988. - С. 142-154.

305

Позадоговірна відповідальність наступає за порушення юридичного обов'язку, що має абсолютний характер, входить в абсолютне правовідношення, змістом якого є необхідність утримуватися від порушення суб'єктивного права чи особистого блага. Його порушення щодо конкретного носія права породжує новий обов'язок замість невиконаного — відшкодувати завдану шкоду. Внаслідок цього позадоговірна відповідальність — це завжди новий юридичний обов'язок, який покладається на правопорушника замість невиконаного.

Як договірна відповідальність, так і позадоговірна за змістом є майновими. Проте форми їх вираження різні.

Договірна відповідальність поділяється на дві форми: загальну і спеціальну. Загальна форма — це стягнення збитків. Вона застосовується в усіх випадках, за винятком тих, де закон виключає її. Спеціальні форми, навпаки, можуть застосовуватися там, де це передбачено законом або договором. Неустойка, сплата чи втрата завдатку, позбавлення суб'єктивного цивільного права — спеціальні форми договірної відповідальності.

У деяких випадках, передбачених законом, за порушення договірного зобов'язання може водночас застосовуватись як загальна, так і спеціальна форми.

Позадоговірна відповідальність має своїм змістом, відповідно до статті 453 ЦК України, відшкодування шкоди шляхом відшкодування її в натурі (надати річ того самого роду та якості) або повне відшкодування заподіяних збитків.

Маючи майновий характер, позадоговірна відповідальність в окремих, передбачених законом випадках за своїм змістом може бути немайновою.

306

заподіяння моральної (немайнової) шкоди (ст.440' ЦК України).

Важливе значення для розмежування договірної та позадоговірної відповідальності має характер норм, що регулюють види відповідальності. Позадоговірна відповідальність регулюється імперативними нормами, а тому встановлені ними правила не можуть бути змінені за згодою сторін. Якщо це стосується договірної відповідальності, то, за винятком окремих випадків, підстави і обсяг її можуть визначатись сторонами. Відповідальність за порушення договірного зобов'язання, коли беруть участь кілька осіб на стороні боржника, презюмується частковою (частина перша ст.173 ЦК України). При позадоговірній відповідальності особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ст.451 ЦК України).

Відмінність між видами відповідальності полягає в дії принципу повного відшкодування шкоди. Хоча він властивий обом видам відповідальності, проте у сфері договірних відносин, особливо між організаціями, законодавство містить деякі винятки, що призводять до значного обмеження дії принципу повного відшкодування збитків. Не змінює становища й той факт, що за порушення окремих видів договірних обов'язків встановлена штрафна неустойка, оскільки вона передбачена в тих договірних зобов'язаннях, де власне діє принцип повного відшкодування шкоди.

При позадоговірній відповідальності шкода відшкодовується повністю незалежно від об'єкта посягання. Наприклад, при пошкодженні автомашини відшкодовуються не тільки витрати, понесені на її ремонт, а й на вартість втраченого машиною товарного вигляду. Ця структура відшкодування відповідає правилу статті 453 ЦК України. В судовій практиці, на жаль, немає випадків, коли б відшкодування здійснювалось у вигляді вартості втраченого товарного вигляду щодо іншого майна.

По-різному вирішується питання про підстави зменшення розміру позадоговірної і договірної відповідальності. В деліктних зобов'язаннях до уваги береться майновий стан однієї сторони — заподіювача в особі громадянина. Відповідно до статті 454 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподіяної громадянином, залежно від його майнового стану. В договірній відповідальності розмір збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договірного обов'язку не може бути зменшений органом, який розглядає спір. Щодо неустойки, то вона може бути зменшена відповідно до майнового стану не тільки боржника, а й кредитора. Підставою зменшення неус-

307

тойки може бути ступінь виконання зобов'язання, а також й інші інтереси, що заслуговують на увагу.

При позадоговірній відповідальності заподіювач шкоди звільняється від обов'язку відшкодування, коли шкода виникла внаслідок умислу потерпілого (ст.450 ЦК України). Груба необережність також може бути підставою для відмови у відшкодуванні (ст.454 ЦК України). При договірній відповідальності боржник звільняється від відповідальності, якщо невиконання чи неналежне виконання обумовлено умислом або необережністю кредитора (ст.210 ЦК України).

Різниця у вимогах передбачення, пред'явлених до потерпілого та кредитора, обумовлюється тим, що при заподіянні шкоди поза зв'язком з договірним зобов'язанням правовідношення виникає для потерпілого неочікувано, тому підвищеного передбачення в цьому випадку вимагати від потерпілого неможливо. При договірних зобов'язаннях, оскільки кредитор очікує виконання зобов'язання і готується до прийняття виконання з моменту укладення договору, від кредитора власне і повинна вимагатись така сама передбачливість, яка вимагається від боржника. Боржник несе відповідальність і за просту необережність.

Зазначені особливості позадоговірної відповідальності, її відмінності від договірної мають важливе значення не тільки для теорії цивільного права, а й для практики.

Суть і соціальне призначення позадоговірної відповідальності, як і будь-якого правового явища, можуть бути розкриті за допомогою її функцій, внаслідок чого реалізується призначення відповідного правового явища. Функція виражає основний напрям розвитку того чи іншого правового явища. З точки зору соціології функція вказує на ту роль, яку виконує соціальний інститут. При цьому характеристика сутності функцій цивільної відповідальності, в тому числі позадоговірної, залежить від юридичного змісту і соціальної направленості відповідальності.

Як міра державного примусу, позадоговірна відповідальність виступає як особлива реакція держави стосовно особи, яка вчинила правопорушення. Вона виражається в осуді її поведінки та супроводжується для неї негативними наслідками. Останні полягають у покладенні на правопорушника нового юридичного обов'язку, змістом якого є відшкодування заподіяної шкоди. Таким покладенням здійснюється вплив на правопорушника через його майнову сферу, що призводить до її зменшення, до позбавлення благ, належних йому. Позадоговірна відповідальність, викликаючи такі наслідки для правопорушника, карає його і тим самим здійснює щодо нього карну (репресивну) функцію.

308

кари і способи впливу позадоговірної відповідальності на п^380'. порушника істотно відрізняються від інших видів юриді^01 відповідальності. Карна функція однаково направлена на гр^3' дянина та організацію, що є суб'єктами відповідальності.

Впливаючи на особу правопорушника, позадоговірна від^081' дальність, як й інші види юридичної відповідальносте наї^?38' лена на попередження нових правопорушень. Примус, г10*' ливість примусу здатні психологічно спонукати до певної і^03"' тивної поведінки. Проте превенція здійснюється не тільки ^ ви-. падку покладення відповідальності. Саме існування пра^0301 норми, що передбачає відповідальність за вчинене Правог^0^" шення, так само є стимулюючим фактором. На відміну від кар-ної функції, яка діє тільки при покладенні відповідальності, лре" венція здійснюється і без правозастосувальної діяльності. Як шра державного примусу позадоговірна відповідальність вход»^"" ^ систему спеціальних засобів, які здійснюють виховну фун»^"110' Якщо карна функція здійснюється щодо правопорушник^' то превентивно-виховна функція діє не тільки на правопоруї^™^ ка, а й на всіх осіб. Зазначені функції притаманні і догов^111" відповідальності, а також іншим видам юридичної відпові^^1'" ності, кожна з яких здійснюється властивим їй методом.

Загальновизнаним у юридичній літературі є положення за /ким особливості відповідальності, що застосовується на основі г*0^ тієї чи іншої галузі права, являє собою один із виразів хараї^?' ного і специфічного для неї методу правового регулювання' щ0 в свою чергу обумовлюється природою предмету даної г^31 права. Цивільне право регулює майнові відносини в варт^01™ формі та немайнові, пов'язані з майновими і без такого зв'^31^' Законодавство, встановлюючи міри цивільно-правової віді^081' дальності, в тому числі позадоговірної відповідальності чи )нш1 цивільно-правові міри примусу, передбачає таку їх направлен*01"*' яка б забезпечила нормальне функціонування відповідної г^™ суспільних відносин. Враховуючи об'єкт правопорушення ^іин' ним законодавством у статті 6 ЦК України передбачені й с'п000' би захисту цивільних прав. Наприклад, захист майнових ^рав здійснюється шляхом стягнення з особи, яка порушила п^350' завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або ^ого' вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його спла^010' позбавленням суб'єктивного права.

Перелічені міри державного примусу за своєю юридичною сут' ністю є цивільно-правовою відповідальністю. Майновий ха^^' тер порушеного права, а в окремих випадках передбачени/ за-коном, немайновий, обумовлює майновий і немайновий ^М1СТ

309

відповідальності. Позадоговірна відповідальність — це обов'язок особи, відповідальної за шкоду, відшкодувати її в натурі або повністю відшкодувати заподіяні збитки. Разом з тим характер порушеного права зумовлює і можливість його відновлення (компенсації) шляхом передачі потерпілому стягнених з правопорушника грошових сум або майна, за допомогою позадоговірної відповідальності усуваються несприятливі для потерпілого майнові наслідки, викликані правопорушенням. Така соціальна направленість позадоговірної відповідальності обумовлює у неї пра-вовідновлювальної (компенсаційної) функції. Правовідновлю-вальною функцією цивільна відповідальність відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, окремим видам яких також властивий майновий зміст (наприклад, штраф і конфіскація як міри адміністративної або кримінальної відповідальності).

Правовідновлювальна (компенсаційна) функція позадоговірної відповідальності взаємопов'язана з її карною функцією. Цей зв'язок виявляється у тому, що здійснення правовідновлюваль-ної функції повинно викликати зменшення майнової сфери правопорушника. Коли відновлення майнової сфери потерпілого не призводить до зменшення майна правопорушника, тоді така міра не може бути позадоговірною відповідальністю. Прикладом може служити двостороння (одностороння) реституція, що має місце у випадку визнання угоди недійсною, повернення одержаного майна без правової підстави (ст.469 ЦК України).

Втрата тієї чи іншої функції призводить до припинення існування позадоговірної відповідальності як правової категорії. Зазначені функції тісно між собою пов'язані, ні одна з них не має переваги перед іншою.

Мета позадоговірної відповідальності — виконання всіма учасниками цивільно-правових правовідносин диспозиції правової норми.