Гражданское право
О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. |
§ 9. Договори експедиції |
Серед допоміжних договорів, що пов'язані з перевезеннями вантажів, багажу та пошти, слід виділити договори експедиції. У зв'язку з розвитком централізованих перевезень вантажів автомобільному транспорту часто передаються функції, пов'язані з виникненням або завершенням процесу перевезення вантажів на інших видах транспорту. Автотранспортні підприємства чи спеціально створювані транспортно-експедиційні організації приймають на себе весь комплекс операцій по відправленню вантажів залізничним, водним та повітряним транспортом, одержанню від них вантажів і доставці їх одержувачам, проведенню розрахунків за перевезення тощо. Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транспортними підприємствами оформляються договорами експедиції. Експедиційні функції здійснюються також підприємствами зв'язку. За договорами з видавництвами газет, журналів вони одержують періодичні видання від друкарень, обробляють, упаковують і відправляють їх за призначенням. Поштові підприємства виконують функції експедитора й у тому разі, коли вони приймають і доставляють клієнтурі — громадянам та організаці- 222 ям _ різноманітні поштові відправлення: листи, посилки, бандеролі, грошові перекази, газети та журнали. Пересилка поштових відправлень неможлива без їх перевезення різними видами транспорту. Установи зв'язку укладають з перевізниками договори на перевезення пошти. Зокрема, залізниці здійснюють поштові перевезення як у спеціальних вагонах Міністерства зв'язку, так і у вагонах залізниць, включаючи їх у пасажирські, швидкі та поштово-багажні поїзди (ст.137 Статуту залізниць).В чинному Цивільному кодексі України відсутні норми щодо договору експедиції. Відносини по транспортно-експедиційному обслуговуванню регулюються нормами транспортних статутів (ст.68 Статуту залізниць, ст.78 Статуту внутрішнього водного транспорту, ст.125, 126 Статуту автомобільного транспорту), Правилами централізованого завезення (вивезення) вантажів автомобільним транспортом загального користування на залізничні станції, аеропорти, морські порти, порти (пристані) внутрішнього водного транспорту, що спільно затверджуються відповідними транспортними міністерствами. За договором транспортної експедиції експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок відправника вантажу укласти від його або свого імені один чи кілька договорів перевезення вантажу та організувати виконання зазначених у договорі додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням. Як додаткові послуги за договором експедиції можуть передбачатись: здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як одержання потрібних для експорту або імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження і розвантаження, сплата мита, зборів та інших витрат, що покладаються на відправника, зберігання вантажу, його одержання у пункті призначення. Експедитор може діяти як від імені клієнта, так і від свого імені. Якщо експедитор за умовами договору діє від імені відправника, то щодо відносин по договору експедиції застосовуються положення про договір доручення. У разі, якщо він діє від свого імені, застосовуються відповідні правила про договір комісії. Відповідальність при цьому за невиконання чи неналежне виконання обов'язків, що складають зміст додаткових послуг, надання яких прийняв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір (підряду, зберігання тощо) та умовами договору експедиції. Отже, договір експедиції може містити елементи кількох видів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо, які тісно переплітаються в одному юридичному факті (договорі). 223 У договорі транспортної експедиції, укладеному між експедитором і клієнтом, експедитор по суті заміняє клієнта у відносинах з перевізником, У зв'язку з цим автотранспортні підприємства, що здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування клієнтури, користуються правами і несуть обов'язки та відповідальність, передбачені транспортними статутами для відправників й одержувачів вантажів (ст 68 Статуту залізниць). Водночас автотранспортні підприємства (експедитори) укладають з організаціями залізничного транспорту, морськими і річковими портами та аеропортами договори на централізоване завезення та вивезення вантажів. У цих договорах передбачаються: — обсяги перевезень вантажів; — строки доставки вантажів згідно з погодженими графіками; — забезпечення збереженості вантажу; — виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в обумовлені години доби; — умови розрахунків за перевезення та виконання експедиційних робіт; — взаємна відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань тощо. Договори, що укладаються автотранспортними підприємствами, з одного боку, з клієнтурою на транспортно-експедиційне обслуговування, а з другого — з транспортними підприємствами на централізоване завезення і вивезення вантажів, за своїм змістом повинні бути взаємопогодженими, щоб забезпечувати чітку й злагоджену роботу транспорту та клієнтури. Тому на клієнта покладаються такі обов'язки, як:— пред'являти вантажі експедиторові рівномірно протягом кварталу, місяця, доби; — забезпечувати на своїх складах роботу по відправленню та прийманню вантажів у певні часи, погоджені з експедитором, тощо. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором про транспортно-експедиційне обслуговування сторони несуть майнову відповідальність. Вона визначається як загальними положеннями про зобов'язання, так і нормами транспортних статутів і кодексів, договорами між експедиторами та клієнтами, які укладаються на основі типових договорів (наприклад, типовий договір на централізоване завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані), аеропорти, виконання міжміських перевезень вантажів і транспортно-експедиційне обслуговування автотранспортними підприємствами та організаціями автомобільного транспорту загального користування). 224 Договором експедиції, за умовами якого експедитор діє від свого імені, може бути передбачена відповідальність експедитора за неналежне виконання договорів перевезення, укладених ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така відповідальність експедитора визначається за тими самими правилами, за якими перед ним відповідає той чи інший перевізник, якщо договором не передбачена підвищена відповідальність експедитора. Зокрема, експедитор відповідає перед клієнтом за неподання контейнера під завантаження, за невручення квитанції про приймання вантажу до перевезення або накладної після одержання вантажу від перевізника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клієнт несе відповідальність за невикористання поданих автомобілів чи контейнерів, за несвоєчасну оплату наданих послуг тощо. |
Релевантная научная информация:
- О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
- §5. Представництво і довіреність - Гражданское право
- § 9. Договори експедиції - Гражданское право
- § 4. Дії (результати робіт, послуги) та результати (продукти) творчої діяльності - Гражданское право
- § 9. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
- § 1. Види перевезень та їх правове регулювання - Гражданское право
- § 4. Підстави виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин - Гражданское право
- Міжнародне право:8. Правовий режим Арктики й Антарктики - Международное право, европейское право
- § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ - Гражданский процесс
- § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні - Гражданский процесс
- § 2. Структура та повноваження нотаріальних органів - Правоохранительные органы
- Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
- Хозяйственное право Учебники по праву
- Курсовые работы по праву Учебники по праву
- Правовое регулирование хозяйственной деятельности Бакшинскас В.Ю. Правовое регулирование хозяйственной деятельности: Учеб. пособие. - Информационное агентство ИПБ-БИНФА, 2002 г. - Хозяйственное право
- Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма «Консум», 1998. - 480 с. - Трудовое право
- Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I/ А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. проф. А-А-Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. - 440 с - Гражданское право
- Юридический справочник для населения, Издательство Юридическая литература,1989, с изменениями. - Справочная юридическая информация
- С. Пепеляев. Основы налогового права: Учебно-методическое пособие/Под ред. С.Г. Пепеляева.—М.: Инвест Фонд, 2000.— 496с. - Налоговое право
- Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
Другие научные источники направления Гражданское право:
-
1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000