Гражданское право

договори; адміністративні акти, в тому числі акти планування, коли видання таких актів тягне в силу законодавства настання цивільно-правових наслідків; заподіяння шкоди іншій особі;

придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

Договір — це згода двох і більше осіб, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

В умовах переходу до ринкової економіки значно зросла роль договору, в тому числі господарського договору. Це обумовлено докорінною зміною форм і методів організації матеріально-технічного забезпечення підприємств на підставі переходу від централізованого розподілу матеріальних ресурсів до оптової торгівлі засобами виробництва і вільного продажу товарів на ярмарках, розвитку прямих тривалих господарських зв'язків.

чення договору як правової форми товарно-грошових відносин зростатиме.

Адміністративні акти. Адміністративний акт — це індивідуальний акт компетентного органу державного управління, спрямований на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Цей акт тягне настання цивільно-правових наслідків, якщо це передбачено відповідними нормативними актами. Наприклад, таким адміністративним актом є ордер на жиле приміщення. Він породжує право громадянина-одержувача вимагати укладення з ним договору найму жилого приміщення (ст.61 Житлового кодексу України). Отже, житлові правовідносини як різновид цивільно-правових відносин виникають на підставі двох юридичних фактів: ордера і договору найму жилого приміщення. При цьому юридичне значення ордера полягає в тому, що він є підставою для укладення з житлово-експлуатаційною організацією договору найму жилого приміщення.

Заподіяння шкоди іншій особі. Цивільне законодавство головним чином регулює правомірну поведінку, діяльність. При цьому носії суб'єктивних абсолютних прав (наприклад, права власності) здійснюють їх за рахунок власної діяльності, не пов'язаної безпосередньо з діями інших громадян і організацій. Проте це не означає, що здійснення зазначених вище прав не залежить від поведінки оточуючих осіб. Останні несуть суб'єктивні абсолютні обов'язки і повинні утримуватись від порушення суб'єктивних абсолютних прав. Якщо ж суб'єктивне абсолютне право порушено, то застосовуються різні способи захисту порушених суб'єктивних абсолютних прав, у тому числі позадоговірні зобов'язально-правові способи. Якщо порушення суб'єктивного абсолютного права пов'язане з ушкодженням (наприклад, здоров'я), знищенням, руйнуванням, загибеллю (наприклад, майна), споживанням (наприклад, продуктів) об'єкта абсолютних прав, ТО потерпілий вправі вимагати від заподіювача шкоди відшкодування заподіяних збитків.

Придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав. Розглянемо такий приклад. Залізниця видала вантаж організації, яка не є вантажоодержувачем за договором залізничного перевезення. Отже, фактичним одержувачем вантажу є особа, яка придбала вантаж (майно) за рахунок дійсного вантажоодержувача. Тоді останній набуває права вимагати від фактичного одержувача передати йому відповідне майно, яке

належить йому на праві власності або на підставі повного господарського відання чи на праві оперативного управління. Фактичний одержувач зобов'язаний повернути безпідставно придбане майно. Інший приклад. Громадянин, що мав на утриманні неповнолітню дитину, був оголошений померлим (ст.21 ЦК України). Відділ соціального забезпечення призначив неповнолітній дитині державну пенсію. Через кілька років з'явився громадянин, оголошений померлим. Якщо буде встановлено, що цей громадянин мав можливість повідомити про себе, але не зробив цього, то він зобов'язаний повернути державі суми, сплачені його дитині, оскільки він зберіг своє майно (гроші) за рахунок держави, яка замість нього забезпечувала його дитину.

Наведені приклади дають змогу зробити кілька висновків. По-перше, вираз «за рахунок іншої особи» означає, що одночасно відбуваються два процеси: придбання або збереження майна однією особою і втрата майна іншою особою (потерпілим). По-друге, придбання або збереження майна є безпідставним, тобто не має достатньої підстави, встановленої нормативним актом або договором, чи здійснене на підставі, яка згодом відпала, наприклад, у зв'язку з визнанням угоди недійсною. За цих умов придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи є підставою виникнення позадоговірного зобов'язання, тобто зобов'язання, що виникає не з договору, а із зазначеного вище юридичного факту (ст.ст.469-471 ЦК України).