Гражданское право

О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с.
§ 1. Поняття і значення договору поставки
Нормальна робота будь-якого підприємства неможлива, з одного боку, без чіткого і своєчасного забезпечення його сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, устаткуванням та іншими ресурсами, а з другого, — без рівномірного і гарантованого збуту виготовленої ним продукції. Задоволення попиту громадян на товари широкого вжитку значною мірою залежить від забезпечення цими товарами торговельних організацій з боку підприємств-виготовлювачів, кооперативів або посередницьких структур. Як матеріально-технічне постачання, так і забезпечення торговельних організацій виготовленими товарами здійснюється на основі широко розгалуженої системи господарських зв'язків з поставок.

З переходом до ринкової економіки постала проблема збереження господарських зв'язків, що склались між виготовлювачами і споживачами на поставку сировини, матеріалів, енергоресурсів, комплектуючих виробів. Розрив цих зв'язків відчутно позначається на поставках товарів для споживчого ринку. У зв'язку з цим вживаються заходи щодо стабілізації усталених і налагодження нових господарських зв'язків, передусім між підприємствами, розташованими на території України.

Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки.

Договір — це основний документ, що визначає пра-

95

ва та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів за міждержавними угодами.

За договором поставки постачальник, який є підприємцем, зо- , бов'язується в обумовлені строки (строк) передавати у власність (повне господарське відання або оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або й інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.

Сторонами (суб'єктами) цього договору є постачальник та покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх форм власності (ст.2 Закону України «Про підприємництво»).

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи для промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).

В умовах ринкової економіки придбання підприємцем ресурсів здійснюється переважно на ринку товарів і послуг, тобто без фондів і лімітів, безпосередньо у виготовлювачів, в оптовій торгівлі, в тому числі на ярмарках, біржах, аукціонах або в комерційних посередників.

Договір поставки є консесуальним, двостороннім і сплатним. Як консесуальний договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. До згоди сторін прирівнюється і відсутність належного протягом певного строку реагування постачальника на зроблені покупцем у протоколі розбіжностей пропозиції щодо умов договору або рішення арбітражного чи третейського суду з переддоговірного спору у випадках, передбачених угодою сторін або законодавством.

Договір поставки двосторонній, бо права і відповідні обов'язки виникають для обох контрагентів. Сплатний характер цього

96

договору полягає в тому, що одержана від постачальника продукція оплачується покупцем за погодженими цінами.

Регулювання договірних відносин з поставок продукції здійснюється в різних формах. Видаючи закони та інші нормативні акти, держава здійснює нормативне регулювання цих відносин. Насамперед, у сфері поставок діє міждержавна Угода від 20 березня 1992 р. «Про загальні умови поставок товарів між організаціями держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав» (далі за текстом — Загальні умови поставок товарів).

Угода поширюється на відносини між суб'єктами господарювання (незалежно від форм власності) держав — учасниць Співдружності за міждержавними економічними зв'язками. Під суб'єктами господарювання розуміють підприємства, об'єднання 'їх, організації будь-яких організаційних форм, а також громадян, які володіють статусом підприємця відповідно до законів, що діють на території цих держав. Під товаром розуміють як товари народного споживання, так і продукцію виробничо-технічного призначення.

Кабінет Міністрів України затвердив Тимчасове положення з питань кооперованих поставок продукції виробничо-технічного призначення (1993 р.), але воно має вузьку сферу дії, бо регулює відносини між суб'єктами господарської діяльності (незалежно від форм власності) на внутрішньому ринку України з кооперованих поставок деталей, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого або міжгалузевого призначення, виготовлених за технічною документацією споживача (замовника), технічними умовами та стандартами, і необхідних для виготовлення кінцевої продукції.

Відповідно до Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23 грудня

1993 р. та Протоколу про механізм реалізації цієї Угоди від 15 квітня

1994 р. Кабінет Міністрів України постановою від 18 травня 1994 р. затвердив Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав — учасниць СНД. Поставка продукції за виробничою кооперацією — це поставка сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємопов'язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції.

Крім того, продовжують діяти чинні з 1 серпня 1988 р. Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставки товарів народного споживан-

4 7-244

97

ня (далі за текстом — Положення про поставки продукції і Положення про поставки товарів).

Поставки продукції за державними замовленнями (контрактами) здійснюються відповідно до Закону України від 22 грудня 1995 року «Про поставки продукції для державних потреб».

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  2. § 1. Поняття і значення договору поставки - Гражданское право
  3. Розділ 6. Юридичні особи у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  4. Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
  5. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  6. Розділ 10. Міжнародні перевезення - Международное право, европейское право
  7. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  8. 4.3. Форми державного управління - Административное право
  9. 3. Інноваційні правовідносини - Хозяйственное право
  10. § 3. Система господарського законодавства - Хозяйственное право
  11. § 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору - Хозяйственное право
  12. § 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві - Гражданское право
  13. § 3. Зміст і тлумачення договору - Гражданское право
  14. § 1. Поняття і значення договору купівлі-продажу - Гражданское право
  15. § 5. Особливості окремих видів купівлі-продажу - Гражданское право
  16. § 3. Зміст договору поставки - Гражданское право
  17. § 1. Поняття і значення договору підряду - Гражданское право
  18. § 2. Елементи цивільних правовідносин - Гражданское право
  19. § 1. Поняття і обчислення строків - Гражданское право
  20. § 3. Поняття, значення, види і межі дії строків позовної давності - Гражданское право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000