Гражданское право

Пер
елік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

Патент видається на сорт, який є новим та відповідає умовам відмінності, однорідності і стабільності.

Відповідно до Закону сорт вважається новим, якщо на дату надходження заявки на видачу патенту на сорт до Держпатенту України насіння цього сорту не було відоме цивільному обороту: а) на території України більше одного року; б) на території будь-якої іншої країни для винограду, декоративних деревних рослин, плодових культур та лісових порід більше шести років та більше чотирьох років — для інших культур.

Відмінність сорту забезпечується тим, що він відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого на дату надходження заявки до Держпатенту України. Ознаки, що зумовлюють відмінні особливості сорту, повинні піддаватися відтворенню і точному опису.

Однорідним вважається сорт, рослини якого з урахуванням особливостей розмноження за своїми ознаками залишаються досить однорідними.

Стабільним вважається сорт, який залишається незмінним після кожного розмноження.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сорту рослин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Іноземні громадяни та юридичні особи можуть бути суб'єктами прав на сорти рослин в Україні за принципом взаємності.

Автором сорту визнається громадянин, творчою працею якого створено цей сорт. Якщо сорт створено спільною творчою працею кількох осіб, усі вони визнаються співавторами зазначеного сорту. Авторові (співавторам) сорту належить право авторства. Автор сорту може в заявці на видачу патенту на сорт зазначити його назву, яка повинна певним чином індивідуалізувати сорт, відрізняти його від вже існуючого сорту такого самого або близького ботанічного виду. Закон встановив вимоги до назви і правила її використання.

Заявку на одержання патенту на сорт рослин може подати передусім автор (співавтори) сорту або його правонаступники. Крім

434

того. заявку на сорт можуть подавати будь-які фізичні або юридичні особи, яким автор сорту передав це право, в тому числі роботодавець, у якого працює автор сорту. Роботодавець має право на подачу заявки за таких умов: а) сорт створено працівником під час роботи у роботодавця; б) сорт створено в порядку виконання службового завдання («службовий» сорт); в) між роботодавцем і автором сорту укладено письмовий договір, за яким автор сорту передає роботодавцю право на одержання патенту.

Якщо між роботодавцем і автором сорту не укладено письмового договору про передачу права на одержання патенту або роботодавець порушив суттєві умови договору, то право на одержання патенту залишається за автором.

Патент на сорт видається автору сорту або його правонаступникам чи роботодавцеві за умов, що викладені вище, а також будь-якій фізичній або юридичній особі, якій автор передав право на одержання патенту на сорт. Таке право, зокрема, має Фонд винаходів України, якщо автор сорту вказав цей Фонд у заявці або в заяві до прийняття рішення про видачу потенту. У цьому разі між автором сорту і Фондом винаходів України має бути укладено письмий договір.

Одержання патенту на сорт. Заявка про видачу патенту на сорт повинна містити: а) заяву про видачу патенту на сорт; б) опис сорту, що розкриває його ознаки та властивості з повнотою, достатньою для визначення сорту. До заявки подається також документ про сплату мита або про наявність пільг на його сплату. Заявка подається окремо на кожний сорт.

За датою надходження заявки до Держпатенту України встановлюється пріоритет сорту. Якщо кілька осіб створили сорт незалежно одна від одної, то пріоритет визначається за датою заявки, що першою надійшла до Держпатенту України. Пріоритет може бути встановлено також за правилами Міжнародної конвенції по охороні селекційних досягнень, учасницею якої є Україна. За цими правилами пріоритет встановлюється за датою подання першої заявки до патентного відомства у державі — учасниці Конвенції, якщо заявка на сорт надійшла до Держпатенту України протягом 12 місяців від зазначеної дати.

Подана до Держпатенту України заявка на сорт підлягає формальній експертизі та експертизі на патентоспроможність.

Зазначені експертизи мають бути проведені протягом трьох років від дати надходження заявки. Проте Держпатент України має право в разі необхідності продовжити вказаний строк.

Формальна експертиза проводиться протягом двох місяців від дати надходження заявки. Вона має на меті перевірку наявності

435

необхідних документів та дотримання вимог до їх оформлення. Якщо документи заявки відповідають встановленим вимогам, Держпатент України приймає рішення про подальший її розгляд і повідомляє про це заявника. В такому разі матеріали заявки через 18 місяців від дати її надходження до Держпатенту України публікуються в офіційному бюлетені. За клопотанням заявника зазначені матеріали можуть бути опубліковані раніше вказаного строку. Будь-яка фізична або юридична особа має право ознайомитися з матеріалами заявки на сорт після їх опублікування в бюлетені.

Експертиза заявки на патентоспроможність сорту здійснюється експертним органом Держпатенту України. За її результатами приймається рішення про видачу патенту на сорт або про відмову у такій видачі.

Від дати опублікування матеріалів в офіційному бюлетені Держпатенту України і до дати прийняття рішення про видачу патенту на сорт праву заявника на сорт надається тимчасова охорона. Якщо було прийнято рішення про відмову у видачі патенту, то тимчасова охорона вважається такою, що не настала.

Після прийняття рішення про видачу патенту на сорт проводиться його реєстрація в Державному реєстрі сортів рослин України.

У місячний строк від дати одержання документа про сплату мита Держпатент України видає патент на сорт його заявникові. Якщо заявників було кілька, їм видається один патент із зазначенням усіх співавторів. У офіційному бюлетені Держпатент публікує інформацію про видачу патенту, яка має містити ім'я автора (співавторів) сорту, назву сорту, його опис та інші відомості, що стосуються патенту.

Використання сорту. Виключне право на використання сорту рослин належить тільки власникові патенту. Будь-яка інша фізична чи юридична особа може використати сорт лише на підставі ліцензійного договору з власником патенту. Власник патенту, який є автором сорту, може передати своє право на патент будь-якій фізичній або юридичній особі, яка стає правонаступником власника патенту. Проте якщо власник патенту не є автором сорту, він може передати патент третім особам лише на умовах, на яких сам отримав патент. Договори про передачу патенту і ліцензійні договори підлягають обов'язковій реєстрації в Держпатенті України.

Власник патенту має право оголосити відкриту ліцензію на свій сорт.

Перелік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

Патент видається на сорт, який є новим та відповідає умовам відмінності, однорідності і стабільності.

Відповідно до Закону сорт вважається новим, якщо на дату надходження заявки на видачу патенту на сорт до Держпатенту України насіння цього сорту не було відоме цивільному обороту: а) на території України більше одного року; б) на території будь-якої іншої країни для винограду, декоративних деревних рослин, плодових культур та лісових порід більше шести років та більше чотирьох років — для інших культур.

Відмінність сорту забезпечується тим, що він відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого на дату надходження заявки до Держпатенту України. Ознаки, що зумовлюють відмінні особливості сорту, повинні піддаватися відтворенню і точному опису.

Однорідним вважається сорт, рослини якого з урахуванням особливостей розмноження за своїми ознаками залишаються досить однорідними.

Стабільним вважається сорт, який залишається незмінним після кожного розмноження.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сорту рослин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Іноземні громадяни та юридичні особи можуть бути суб'єктами прав на сорти рослин в Україні за принципом взаємності.

Автором сорту визнається громадянин, творчою працею якого створено цей сорт. Якщо сорт створено спільною творчою працею кількох осіб, усі вони визнаються співавторами зазначеного сорту. Авторові (співавторам) сорту належить право авторства. Автор сорту може в заявці на видачу патенту на сорт зазначити його назву, яка повинна певним чином індивідуалізувати сорт, відрізняти його від вже існуючого сорту такого самого або близького ботанічного виду. Закон встановив вимоги до назви і правила її використання.

Заявку на одержання патенту на сорт рослин може подати передусім автор (співавтори) сорту або його правонаступники. Крім

434

того. заявку на сорт можуть подавати будь-які фізичні або юридичні особи, яким автор сорту передав це право, в тому числі роботодавець, у якого працює автор сорту. Роботодавець має право на подачу заявки за таких умов: а) сорт створено працівником під час роботи у роботодавця; б) сорт створено в порядку виконання службового завдання («службовий» сорт); в) між роботодавцем і автором сорту укладено письмовий договір, за яким автор сорту передає роботодавцю право на одержання патенту.

Якщо між роботодавцем і автором сорту не укладено письмового договору про передачу права на одержання патенту або роботодавець порушив суттєві умови договору, то право на одержання патенту залишається за автором.

Патент на сорт видається автору сорту або його правонаступникам чи роботодавцеві за умов, що викладені вище, а також будь-якій фізичній або юридичній особі, якій автор передав право на одержання патенту на сорт. Таке право, зокрема, має Фонд винаходів України, якщо автор сорту вказав цей Фонд у заявці або в заяві до прийняття рішення про видачу потенту. У цьому разі між автором сорту і Фондом винаходів України має бути укладено письмий договір.

Одержання патенту на сорт. Заявка про видачу патенту на сорт повинна містити: а) заяву про видачу патенту на сорт; б) опис сорту, що розкриває його ознаки та властивості з повнотою, достатньою для визначення сорту. До заявки подається також документ про сплату мита або про наявність пільг на його сплату. Заявка подається окремо на кожний сорт.

За датою надходження заявки до Держпатенту України встановлюється пріоритет сорту. Якщо кілька осіб створили сорт незалежно одна від одної, то пріоритет визначається за датою заявки, що першою надійшла до Держпатенту України. Пріоритет може бути встановлено також за правилами Міжнародної конвенції по охороні селекційних досягнень, учасницею якої є Україна. За цими правилами пріоритет встановлюється за датою подання першої заявки до патентного відомства у державі — учасниці Конвенції, якщо заявка на сорт надійшла до Держпатенту України протягом 12 місяців від зазначеної дати.

Подана до Держпатенту України заявка на сорт підлягає формальній експертизі та експертизі на патентоспроможність.

Зазначені експертизи мають бути проведені протягом трьох років від дати надходження заявки. Проте Держпатент України має право в разі необхідності продовжити вказаний строк.

Формальна експертиза проводиться протягом двох місяців від дати надходження заявки. Вона має на меті перевірку наявності

435

необхідних документів та дотримання вимог до їх оформлення. Якщо документи заявки відповідають встановленим вимогам, Держпатент України приймає рішення про подальший її розгляд і повідомляє про це заявника. В такому разі матеріали заявки через 18 місяців від дати її надходження до Держпатенту України публікуються в офіційному бюлетені. За клопотанням заявника зазначені матеріали можуть бути опубліковані раніше вказаного строку. Будь-яка фізична або юридична особа має право ознайомитися з матеріалами заявки на сорт після їх опублікування в бюлетені.

Експертиза заявки на патентоспроможність сорту здійснюється експертним органом Держпатенту України. За її результатами приймається рішення про видачу патенту на сорт або про відмову у такій видачі.

Від дати опублікування матеріалів в офіційному бюлетені Держпатенту України і до дати прийняття рішення про видачу патенту на сорт праву заявника на сорт надається тимчасова охорона. Якщо було прийнято рішення про відмову у видачі патенту, то тимчасова охорона вважається такою, що не настала.

Після прийняття рішення про видачу патенту на сорт проводиться його реєстрація в Державному реєстрі сортів рослин України.

У місячний строк від дати одержання документа про сплату мита Держпатент України видає патент на сорт його заявникові. Якщо заявників було кілька, їм видається один патент із зазначенням усіх співавторів. У офіційному бюлетені Держпатент публікує інформацію про видачу патенту, яка має містити ім'я автора (співавторів) сорту, назву сорту, його опис та інші відомості, що стосуються патенту.

Використання сорту. Виключне право на використання сорту рослин належить тільки власникові патенту. Будь-яка інша фізична чи юридична особа може використати сорт лише на підставі ліцензійного договору з власником патенту. Власник патенту, який є автором сорту, може передати своє право на патент будь-якій фізичній або юридичній особі, яка стає правонаступником власника патенту. Проте якщо власник патенту не є автором сорту, він може передати патент третім особам лише на умовах, на яких сам отримав патент. Договори про передачу патенту і ліцензійні договори підлягають обов'язковій реєстрації в Держпатенті України.

Власник патенту має право оголосити відкриту ліцензію на свій сорт.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  2. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  3. §1. Правова охорона сортів рослин - Гражданское право
  4. § 1. Правова охорона сортів рослин - Гражданское право
  5. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  6. 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
  7. §3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, ! пов´язаних з творчою діяльністю - Гражданское право
  8. § 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов´язаних з творчою діяльністю - Гражданское право
  9. § 4. Поняття працевлаштування та його правові форми - Трудовое право
  10. Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
  11. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  12. 5.1. Адміністративне правопорушення - Административное право
  13. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  14. 6.1. Поняття адміністративного процесу - Административное право
  15. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  16. Глава 1. Правоохоронні органи у вузькому розумінні - Правоохранительные органы
  17. § 5. Риторика Корану - Риторика
  18. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  19. 7.2. Визначення митної вартості - Таможенное право
  20. Додаток 2 Словник термінів - Таможенное право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995
    4. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000