Правоохранительные органы

Одні дослідники визначають судову владу як сукупність діючих в Україні судів, що здійснюють правосуддя; інші ототожнюють судову владу з методом її реалізації — правосуддям. Поняття «судова влада», «судова система», «правосуддя» — родинні, але не тотожні. Влада — категорія багатогранна, тому її слід розглядати як функцію управління, засіб нав'язувати свою волю, примус, нарешті, владовідносини. Таким чином, судовій владі притаманні всі складові, що лежать в основі власне влади. Здійснення права допустиме лише тоді, коли відбулося становлення влади. Право санкціонується владою, нею гарантується та оформлюється. Для судової влади харак-

Розділ II. Судова влада

терна наявність, як правило, не менше двох суб'єктів відносин, одним з яких є суд.

Основу судової влади складає сукупність судових органів, які наділені різною компетенцією. Головним їх призначенням є вирішення правових конфліктів, що виникають в суспільстві між людьми, між людиною і державою, між різними структурами держави. Отже, судовій владі належить особлива роль — роль арбітра в спорах про право. Суб'єктом, який здійснює судову владу, виступає не будь-який державний орган, а тільки суд з притаманними лише йому можливостями впливу на поведінку людей та соціальні процеси.

Владовідносини як елемент судової влади, крім цього, характеризуються наявністю правових норм, що надають можливість суду виносити рішення, обов'язкові до виконання, вираженням волі суду до всіх учасників відносин, яке забезпечується застосуванням правових санкцій у разі невиконання цієї волі.

Роль судової влади в механізмі поділу влади полягає ще й у стримуванні двох інших гілок влади в межах конституційної законності шляхом здійснення конституційного судочинства і судового контролю за ними.

Наведене визначення судової влади не є вичерпним, сутність цього феномена можна розуміти лише при дослідженні його ознак і функціональної спрямованості.