Правоохранительные органы

Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженим Верховною Радою України в листопаді 1991 р. Положенням встановлено десять класних чинів: державний радник юстиції України, державний радник юстиції 1, 2 і 3 класів, старший радник юстиції, радник юстиції, молодший радник юстиції, юристи 1,2,3 класів.

Присвоєння класного чину проводиться послідовно з урахуванням ділових і особистих якостей працівника відповідно до посади, яку він займає, та стажу роботи. Поло-

Організація судових та правоохоронних органів

женням передбачені класні чини, відповідні посади та строки перебування у класному чині.

Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 213 класів присвоюються Президентом України, інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.

Генеральному прокурору України надано право:

а) в окремих випадках за зразкове виконання службових обов'язків присвоювати працівникам чергові класні чини достроково;

б) при призначенні на вищу посаду присвоювати чин без додержання черговості, але не більше як на два чини вище того, у якому працівник перебуває;

в) входити з поданням до Президента України про присвоєння класного чину державного радника юстиції 1,2іЗкласів.

Працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають у них довічно. Позбавлення класного чину може мати місце при звільненні праців«ика з органів прокуратури за ганебні вчинки. У разі грубих порушень службового обов'язку працівником прокуратури чи недостойної поведінки він може бути понижений у чині.

Працівникам органів прокуратури, що мають класні чини, виплачуються відповідні грошові надбавки до посадових окладів.

Стаття 48 Закону «Про прокуратуру» передбачає заходи заохочення та відповідальності прокурорів і слідчих.

Прокурори і слідчі заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків. За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи вчинення ганебного проступку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим Верховною Радою України 6 листопада 1991 р.

Дисциплінарним статутом передбачені такі заходи заохочення: а) подяка; б) грошова премія; в) подарунок; г) цінний подарунок; ґ) дострокове присвоєння класного чину або підвищення у класному чині; д) нагородження нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України».

Розділ VII. Органи прокуратури України

I

Нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України» нагороджуються прокурорсько-слідчі працівники за багаторічну і бездоганну службу. Разом з нагрудним знаком працівнику вручається грамота Генерального прокурора України.

За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України».

Дисциплінарним стягненнями згідно з Дисциплінарним статутом є: а) догана; б) пониження в класному чині; в) пониження в посаді; г) позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України»; ґ) звільнення; д) звільнення з позбавленням класного чину.

Особи, нагороджені нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.

Дисциплінарне стягнення має відповідати мірі та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати пояснення особи, яка його вчинила.

У Законі «Про прокуратуру» визначаються норми, що регламентують матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури (ст. 49), заходи правового і соціального захисту (ст. 50), пенсійне забезпечення працівників прокуратури (ст. 50і). Перелічені норми, зокрема, визначають тривалість щорічної відпустки у ЗО календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку. Атестованим працівникам прокуратури, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5-15 календарних днів. Прокурори і слідчі мають право на позачергове отримання житла і встановлення квартирно-

Організація судових та правоохоронних органів

го телефону з оплатою 50 відсотків комунальних послуг. Працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, їм підвищено розмір пенсійного забезпечення і знижено вік виходу на пенсію. Законом «Про прокуратуру» передбачені й інші заходи правового захисту, матеріального і соціального забезпечення.

Працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими та непримиренними до порушень закону, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержуватися вимог закону, проявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню у правосвідомості громадян поваги до законів, норм і правил суспільного життя.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності і службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.

Контрольні запитання

1. Яке місце посідає прокуратура у правовій державі?

2. Які завдання стоять перед органами прокуратури?

3. Назвіть принципи організації та діяльності прокуратури.

4. Які основні напрямки діяльності прокуратури?

5. Що собою становить система органів прокуратури?

6. Які повноваження покладено на Генерального прокурора України?

7. Які заохочення застосовуються до працівників прокуратури?

8. Назвіть види дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури.

Розділ VII. Органи прокуратури України

Розділ VIII

ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Систему органів внутрішніх справ України становлять установи, організації та підрозділ и Міністерства внутрішніх справ України (МВС України). Всі структурні складові цього міністерства сформовані відповідно до адміністративно-територіального поділу України.

Систему внутрішніх справ очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Міністр призначає начальників управлінь МВС України в областях за погодженням з місцевими державними адміністраціями1. Начальники місцевих (районних) відділів (управлінь) призначаються начальниками управлінь МВС України в областях.

Внутрішня структура МВС України складається з Міністра, першого заступника, заступників, колегії міністерства, головних управлінь (відділів), управлінь. Серед основних управлінь можна назвати: Головне слідче управління; Головне управління охорони громадської безпеки (міліція); Головне управління внутрішніх та конвойних військ; Головне управління пожежної безпеки; Головне управління Державної автомобільної інспекції; Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю; Головне управління МВС України на транспорті; Головне управління карного розшуку; Управління навчальних закладів МВС України; Управління позавідомчої охорони.

Одним із важливих є Головне слідче управління, яке є самостійним структурним підрозділом МВС України. Воно забезпечує організаційно-методичне керівництво діяльністю слідчих управлінь (відділів), які діють в Головних управліннях МВС України в АРК, м. Києва, в управліннях МВС України в областях та м. Севастополя, а та-

1 Начальники Головного управління МВС в АРК, окремих головних управлінь (наприклад, м. Києва) мають ранг заступника міністра. Відповідно до п. 8 Положення про Міністерства внутрішніх Справ України їх призначає на посаду і звільняє з посади Президент України.

Організація судових та праеощоронних органів

кож спеціалізованих слідчих підрозділів. Головне слідче управління очолює заступник Міністра, він же є начальником Головного слідчого управління, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за поданням Міністра внутрішніх справ України.

Головне слідче управління виконує такі основні функції: а) аналізує стан законності; б) вивчає практику, організацію та результати роботи слідчих управлінь і відділів; в) перевіряє роботу слідчих підрозділів; г) забезпечує контроль за розслідуванням найбільш складних кримінальних справ.

МВС України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Воно реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організовує та координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки.

Основними завданнями МВС України є:

- організація та координація діяльності органів внутрішніх справ по захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки;

- участь у розробці та реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;

- забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочин, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

- забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів, їх близьких родичів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

- визначення основних напрямків удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;

- забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у ресоціалізації засуджених;

- організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки;

Розділ V1U. Органи внутрішніх справ

- забезпечення законності в діяльності працівників і військовослужбовців системи М ВС України. На МВС України покладено такі функції:

- забезпечення реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;

- вивчення основних напрямків діяльності органів, підрозділів, установ внутрішніх справ та ефективних засобів і методів виконання покладених на них завдань;

- організація роботи органів МВС України по охороні громадського порядку на вулицях, в інших громадських місцях, запобіганню та припиненню адміністративних правопорушень і забезпеченню провадження у справах, розгляд яких покладено законом на органи внутрішніх справ;

- організація здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання, виявлення, припинення і розкриття злочинів, провадження дізнання і попереднього слідства у справах про злочини, розслідування яких покладено законом на органи внутрішніх справ;

- здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів Державної податкової служби, Державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, Державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також заходи безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

- безпосереднє проведення роботи по виявленню, розкриттю та розслідуванню злочинів, що мають міжрегіональний, міжнародний характер, ведення боротьби з організованою злочинністю та наркобізнесом і злочинами у сфері економіки;

- забезпечення профілактики правопорушень, внесення до центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та організацій подань про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, організація проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;

Організація судових та правоохоронних органів

- участь у наукових, кримінологічних та соціологічних дослідженнях, розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю і охорони правопорядку;

- вжиття разом з іншими державними органами заходів до запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;

- організація і проведення розшуку громадян у випадках, передбачених законодавством та міжнародними угодами;

- організація інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формування центральних довідково-інформаційних фондів, оператив-но-розшуковий та криміналістичний облік, у межах своїх повноважень ведення державної статистики;

- організація проведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичних досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечення в установленому порядку участі спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях;

- забезпечення виконання кримінально-виконавчого законодавства, організація роботи установ по виконанню покарань, участь у ресоціалізації засуджених;

- організація додержання законодавства про паспорти, в'їзд в Україну та виїзд із України громадян, перебування на її території іноземних громадян та осіб без громадянства;

- забезпечення функціонування дозвільної системи і здійснення контролю за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, та за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;

- організація роботи Державної автомобільної інспекції, забезпечення реєстрації та обліку автотранспортних засобів, разом з іншими органами вжиття заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху; контроль за проведенням міністерствами, іншими центральними органами держав-

Розді/І VIII.

ної виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

- забезпечення здійснення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів та об'єктів державної влади у питаннях, пов'язаних з удосконаленням справи пожежної охорони;

- організація на договірних засадах охорони майна всіх видів власності, разом із зацікавленими органами проведення роботи для підвищення надійності охорони об'єктів;

- організація здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків; забезпечення участі органів внутрішніх справ у межах їх повноважень у здійсненні заходів по охороні навколишнього середовища;

- забезпечення високої бойової та мобілізаційної готовності органів внутрішніх справ і військ внутрішньої та конвойної охорони, участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях;

- забезпечення в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів (угод) України з питань боротьби зі злочинністю;

- розробка та організація реалізації програм кадрового забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони;

- організація в установленому порядку матеріально-технічного забезпечення діяльності підпорядкованих органів;

- участь у формуванні науково-технічної політики в сфері діяльності органів внутрішніх справ; забезпечення розробки озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони.

Рішення М ВС України у питаннях безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки, діяльності дозвільної системи Організація судових та правоохоронних органів

та в інших визначених чинним законодавством питаннях є обов'язковими для центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій.

Нижчестоящими органами внутрішніх справ є Головне управління МВС України в АРК, головні управління і управління в областях, містах Києві і Севастополі, а також на транспорті.

У структуру управління МВС України в області входять:

- начальник управління МВС; перший заступник — начальник кримінальної міліції; заступник — начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю; заступник — начальник міліції громадської безпеки; заступник — начальник слідчого управління;

- управління карного розшуку; управління державної служби боротьби з економічною злочинністю; управління по боротьбі з організованою злочинністю; управління Державтоінспекції; управління державної служби охорони; слідче управління; управління кадрів; управління виховної та соціально-психологічної роботи; управління паспортної, реєстраційної та міграційної роботи; управління дільничних інспекторів міліції.

Основною ланкою в системі органів внутрішніх справ є районні в містах, міські відділи, а також лінійні відділи головних управлінь, управлінь МВС України в областях, міст Києва і Севастополя, а також на транспорті1.

Відповідно до місця в системі МВС України управління МВС областей, міст, районів вирішують на своєму рівні аналогічні завдання, що і МВС України, виконуючи при цьому схожі функції за деяким винятком згідно з своєю компетенцією.

Центральне місце серед установ МВС України посідає міліція, яка є державним озброєним органом виконавчої

1 Цікаво, що відбиток системи органів внутрішніх справ кожний громадянин може побачити у своєму паспорті у вигляді абревіатури, наприклад, Київський РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, де абревіатура читається як «районний відділ Харківського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ».

Розділ VIII. Qpianu внутрішніх справ

влади, що захищає життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Міліція є єдиною системою органів, що входять у структуру МВС. її складають такі підрозділи: а) кримінальна міліція; б) міліція громадської безпеки; в) транспортна міліція; г) Дер-жавтоінспекція; г) міліція охорони; д) спеціальна міліція.

Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. В своїй діяльності міліція підпорядкована МВС і підзвітна відповідним органам місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції.

Міністр внутрішніх справ України керує всією міліцією України. В областях, містах, районах міліцією керують начальники управлінь (відділів) внутрішніх справ.

Основними завданнями міліції є:

1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

2) попередження правопорушень та їх запобігання;

3) охорона і забезпечення громадського порядку;

4) виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців;

5) забезпечення безпеки дорожнього руху;

6) захист власності від злочинних посягань;

7) виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень;

8) участь у здійсненні соціальної і правової допомоги громадянам, сприяння в межах своїх повноважень державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Чинне законодавство покладає на міліцію такі функції: адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу, охоронну (на договірних засадах).

Для вирішення завдань і виконання міліцією своїх | функцій Закон України «Про міліцію» наділяє її відповідними повноваженнями (ст. 11).

На службу в міліцію приймаються на добровільній^ договірній основі громадяни, які здатні за своїми особи-| Організація судових та правоохоронних органі*

стими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою та станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено випробувальний строк до одного року. Працівники міліції складають присягу. Заборонено приймати на службу в міліцію осіб, що мають судимість. Порядок і умови проходження служби в міліції регулюються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також Дисциплінарним статутом Міністерства внутрішніх справ України, який затверджується Верховною Радою України.

Контрольні запитання

1. Яке місце посідає МВС України у системі органів внутрішніх

справ?

2. Яка система цих органів?

3. Які повноваження покладені на органи внутрішніх справ?

4. Які підрозділи складають міліцію?