Правоохранительные органы
Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. |
§ 5. Загальна характеристика основних функцій прокуратури |
Прокуратура, як і інші державні органи, виконує притаманні тільки їй функції. Функції прокуратури визначаються як головні напрямки діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення. Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові1. Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досу-дове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при засто- 1 Ми зупинилося лише на основних функціях прокуратури, інші із них розглядаються у курсі «Прокурорський нагляд в Україні». Розділ VII. Органи прокуратури України 6 0-602 суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Перехідними положеннями Конституції (п. 9) передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідствам® введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Крім цього, прокуратура також бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдосконаленню та роз'ясненню законодавства. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України. Функції підтримання державного обвинувачення в суді та представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, — ненаглядові. Вони передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді. Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всією своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівноправності сторін тощо. Згідно з ст. 35 Закону «Про прокуратуру» прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому лроцесі, визначаються Законом «Про Організація судових та правоохоронних органів прокуратуру» та процесуальним законодавством України. У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів — у допиті підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні висновків експертів і речових доказів. Він бере участь також у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промовою, в якій він аналізує докази, що досліджувалися під час судового слідства, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів. Гарантією об'єктивності та незалежності прокурора в суді є встановлений законом обов'язок для прокурора відмовитися від обвинувачення у разі, коли при розгляді справи він дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного (ст. 36 Закону «Про прокуратуру»). Прокурор бере обов'язкову участь у розгляді судами всіх цивільних справ, порушених за позовами та заявами прокурора, а також за заявами прокурора про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права. Обсяг і межі повноважень прокурора під час розгляду справ визначаються цивільно-процесуальним законодавством. Беручи участь у судовому розгляді цивільних справ, прокурор сприяє суворому додержанню матеріального законодавства та норм цивільного судочинства. Для цього він наділений низкою повноважень, специфічних саме для нього: правом звернутися до суду з заявою про захист прав і інтересів інших осіб; вступити у справу в будь-якій стадії процесу; знайомитися з матеріалами цивільної справи, навіть якщо він не брав участі у процесі, тощо. Важливим повноваженням, яким володіє прокурор незалежно від його участі в розгляді в суді першої інстанції конкретної кримінальної або цивільної справи, є внесен-Розділ VII. Органи-прокуратури України ня касаційного і окремого подання або протесту в порядку нагляду на незаконне чи необгрунтоване рішення суду. Прокурор або його заступник в межах своєї компетенції маює право внести у вищестоящий суд касаційне чи окреме подання на незаконні або необгрунтовані вироки, рішення, ухвали і постанови судів. При цьому помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь. Прокурор, його заступник в межах своєї компетенції мають право витребувати з суду будь-яку справу або категорію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постанови набрали законної сили. Виявивши, що судове рішення є незаконним або необгрунтованим, Іенеральний прокурор України, прокурори областей та прирівняні до них прокурори приносять протест у порядку судового нагляду або звертаються з поданням до вищестоящого прокурора. Право принесення протесту на вироки, рішення, ухвали і постанови судів, які набрали законної сили, належить: 1) Генеральному прокурору України та його заступникам — на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-якого суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого арбітражного суду України; 2) прокурорам АРК, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступникам — на вироки, рішення, ухвали і постанови районного, міського суду і ухвали судових колегій відповідно Верховного суду АРК, обласних, Київського міського судів, а також на рішення арбітражних судів АРК, областей і міст Києва та Севастополя. Протест на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути принесено районним, міським прокурорами або вищестоящими прокурорами та їх заступниками (ст. 39 Закону «Про прокуратуру»). Протест, касаційне і окреме подання на вирок, рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який приніс протест, а також вище-Організація судових та правоохоронних органів стоящим прокурором, його заступником до початку розгляду справи судом. Надалі, при розгляді справи за протестом прокурора, він бере участь в його розгляді. Інші функції, які покладаються на прокуратуру, крім названих, — наглядові. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Повноваження прокурора в цій галузі встановлені кримінальне—процесуальним законодавством та іншими законодавчими актами. Так, ст. 227 КПК України наділяє прокурорів такими основними повноваженнями. Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції: 1) вимагає від органів дізнання і попереднього слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, попереднього слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; 2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; 3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; 4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури; 5) бере участь у провадженні дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі; 6) санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК; Розділ VII. Органи прокуратури України
7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою як запобіжного заходу у випадках і порядку, встановлених КПК; 8) повертає кримінальні справи органам попереднього слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування; 9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу попереднього слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування; 10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи; 11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду; 12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК.Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому кримінально-процесуальним законодавством. Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому КПК, є для цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК. Як вже було сказано, функція розслідування прокуратурою діянь, що містять ознаки злочину, зберігається за прокуратурою згідно з Перехідними положеннями Конституції України. Кримінально-процесуальне законодавство надає прокурору право брати участь у провадженні дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках особисто провадити окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі чи доручити проведення розслідування слідчому прокуратури. Організація судових та правоохоронних органів Функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов 'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокурор при виконанні своїх обов'язків у цій галузі нагляду має право: 1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; 2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень; 3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню. Прокуратура продовжує також виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий загальний нагляд). Згідно з ст. 19 Закону «Про прокуратуру» предметом загального нагляду є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свобо- Розділ VII. Органа прокуратури України ди громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Повноваження прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів, поділяються на дві групи: повноваження щодо виявлення порушень закону і повноваження, спрямовані на усунення виявлених порушень. Виконуючи свої повноваження по загальному нагляду, прокурор має право безперешкодно входити на території і у приміщення перелічених об'єктів нагляду, має доступ до документів і матеріалів, може вимагати від керівників подання різноманітних документів, проведення перевірок і ревізій, виділення фахівців для з'ясування питань, що виникли. Якщо факт порушення закону буде встановлений, прокурор має право звільнити своєю постановою осіб, незаконно підданих адміністративному затриманню, приносити протест на акти, що суперечать закону, давати приписи про усунення порушень закону, порушувати кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. |
Релевантная научная информация:
- Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
- § 5. Загальна характеристика основних функцій прокуратури - Правоохранительные органы
- Адвокатура України - Адвокатское право
- Адвокатура Франції - Адвокатское право
- 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
- 4.2. Адміністративний примус - Административное право
- 4.4. Правові акти державного управління - Административное право
- 10.1 - Поняття підприємницької діяльності та її суб´єкти - Административное право
- § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
- § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право
- § 3. Державний нагляд і контроль як гарантії права громадян на екологічну безпеку - Экологическое право
- Тема 1. Основні характеристики Конституції України як Основного Закону нашої держави - Конституционное право
- Міжнародне право:7. Обмеження міжнародної правосуб´єктності і міжнародна правосуб´єктність державоподібних утворень - Международное право, европейское право
- § 3. Принципи, закріплені Конституцією України - Гражданский процесс
- § 3. Координація правоохоронної діяльності - Правоохранительные органы
- § 1. Правосуддя, його ознаки та принципи - Правоохранительные органы
- § 3. Засади розслідування злочинів - Правоохранительные органы
- § 3. Система і загальна характеристика органів, що здійснюють правоохоронну діяльність - Правоохранительные органы
- § 4. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» та її співвідношення з іншими юридичними дисциплінами - Правоохранительные органы
- § 2. Місце прокуратури в системі органів державної влади - Правоохранительные органы
Другие научные источники направления Правоохранительные органы:
-
1. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
2. Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002
3. B.C. Ковальський. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. 2002