Правоохранительные органы

Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с.
§ 1. Вимоги до кандидатів у судді. Порядок зайняття посади судді
Статус — правове становище (сукупність прав і обов'язків) суддів усіх ланок суддівської влади. Він встановлюється Конституцією України і доповнюється та більш детально регламентується процесуальними кодексами та законами України «Про судоустрій України» і «Про статус суддів». Останній закон найбільш повно і всебічно закріплює статус суддів як носіїв судової влади, встановлює процесуальні, матеріальні та соціальні гарантії їх незалежності, порядок формування суддівського корпусу, вимоги, що ставляться до особи судді, та його основні обов'язки.

Особливості статусу суддів Конституційного Суду України передбачені розділом XII Конституції України та Законом «Про Конституційний Суд України», а суддів господарських (арбітражних) судів — Законом «Про арбітражний суд». Судці військових судів також мають незначні особливості у статусі, обумовлені специфікою проходження ними військової служби та відокремленою гілкою системи військових судів.

Частиною 3 ст.

127 Конституції України встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вишу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Ці конституційні вимоги є більш високими з точки зору професіоналізму порівняно з ст. 7 Закону «Про статус суддів», якою була передбачена можливість призначення на посаду судді особи з стажем роботи не в галузі права, а за будь-якою юридичною спеціальністю (наприклад, секретарем судового засідання та ін.), причому стаж мав бути, як правило, не менше двох років. Відповідно до цього не виключалась можливість наділення повноваженнями судді випускників вищих юридичних навчальних

Розділ V. Статус суддів

закладів, які щойно одержали диплом. Додержання конституційних вимог при доборі кандидатів у судді має сприяти підвищенню професійного рівня суддівського корпусу.

Закон «Про арбітражний суд» містить ще більш високі вимоги до стажу роботи в галузі права, ніж ті, що передбачені Конституцією, — як правило, не менше п'яти років. Однак це не суперечить конституційній нормі, оскільки остання, по-перше, вимагає не менш як три роки, а по-друге, передбачає, що додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Дійсно, перелічені у ч. З ст. 127 Конституції України вимоги є основними, але не вичерпними. Закон містить додаткові вимоги як до кандидатів у судді, так і до суддів різних ланок і гілок судової системи.

Так, суддею судів другої ланки, тобто Верховного суду АРК, областей, міст Києва та Севастополя, може бути громадянин, який досяг віку ЗО років, має стаж роботи в галузі права не менше п'яти років1, у тому числі не менше трьох на посаді судді.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який на момент призначення досяг віку 35 років, має стаж роботи за спеціальністю десять років, з них не*менше п'яти років на посаді судді.

Суддею Вищого арбітражного суду України може бути громадянин України, який досяг віку ЗО років і має стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років. Для суддів цього суду відсутня вимога щодо обов'язкової роботи на посаді судді.

Закон містить заборону обіймати посаду судді особі, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Необхідною умовою за-няття посади судді нижчої ланки (районного, міського,

1 Ця цифра складалася з вимог, які існували раніше, щодо двох років стажу роботи за юридичною спеціальністю. Виходячи з теперішніх вимог (три роки) вона аж ніяк не може бути менше шести років.

Організація судових та правоохоронних органів

міжрайонного, військового суду гарнізону або обласного арбітражного суду) є складання кваліфікаційного іспиту, тобто добір кандидатів у судді здійснюється як за формальними, так і за професійними критеріями.

При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.

Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, що передбачені Конституцією та законами України, має право скласти кваліфікаційний іспит і звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів з заявою про рекомендацію його на посаду судді.

Кваліфікаційні іспити на посаду судді приймаються кваліфікаційними комісіями суддів загальних судів АРК, областей, міст Києва та Севастополя, кваліфікаційними комісіями суддів арбітражних судів, військових судів та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Якщо особа, яка претендує на посаду судці, не склала кваліфікаційний іспит, повторне його складання допускається не раніш як через рік.

Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Кваліфікаційна комісія суддів приймає кваліфікаційний іспит і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекомендацію на посаду судді кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад.

Особи, які склали кваліфікаційний іспит, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.

Матеріали щодо кожного кандидата в судді направляються у Вищу раду юстиції, яка після певної процедури розгляду справи приймає рішення про внесення або не-

Розділ V. Статус суддів

внесення подання Президенту України про призначення конкретної особи на посаду судді.

Кандидати у судді, які вперше претендують на цю посаду, призначаються Президентом України строком на п'ять років. Після закінчення строку своїх повноважень суддя (крім суддів Конституційного Суду України) подає до кваліфікаційної комісії заяву, згідно з якою його має бути рекомендовано на цю посаду безстрокове, якщо при цьому відсутні передбачені законом обставини, що є підставою для звільнення судді з посади.

Матеріали справи направляються у відповідний комітет Верховної Ради України, який після розгляду кандидатур на своєму засіданні з запрошенням народних депутатів України від відповідних виборчих округів дає свій висновок на проекти постанови Верховної Ради України щодо обрання на посаду судді безстроково. Голосування здійснюється на пленарному засіданні щодо кожної особи окремо, таємно, шляхом подання бюлетенів. Обраною на посаду вважається особа, за яку проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

Після призначення на посаду вперше суддя складає присягу.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
  2. § 1. Вимоги до кандидатів у судді. Порядок зайняття посади судді - Правоохранительные органы
  3. Адвокатура Польщі - Адвокатское право
  4. Адвокатура США - Адвокатское право
  5. § 8. Конституційний Суд України - Правоохранительные органы
  6. § 3. Підстави виникнення трудових правовідносин - Трудовое право
  7. § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
  8. Адвокатура Німеччини - Адвокатское право
  9. Адвокатура України - Адвокатское право
  10. 8.4. Управління юстицією - Административное право
  11. Глава 2. Судовий устрій України. Статус суддів - Правоохранительные органы
  12. § 8. Погашення та зняття судимості - Уголовное право
  13. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України - Гражданский процесс
  14. Тема 7. ГЕТЬМАНЩИ- НА. ЗАПОРІЗЬКА СІЧ. СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА. - История государства и права
  15. § 2. Обрання суддів та припинення їх повноважень - Правоохранительные органы
  16. § 3. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів - Правоохранительные органы
  17. § 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя - Правоохранительные органы
  18. § 7. Арбітражний суд України - Правоохранительные органы
  19. § 4. Адвокат, його права та обов´язки - Правоохранительные органы
  20. § 1. Міністерство юстиції, його завдання, структура та повноваження - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    2. Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002
    3. B.C. Ковальський. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. 2002