Правоохранительные органы

Конституційне судочинство — це діяльність судових органів, що полягає в розгляді справ, предметом яких є конституційно-правові питання, пов'язані з забезпеченням додержання конституції державними органами, і прийнятті по них рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.

Конституційне судочинство покликане забезпечувати верховенство конституції як основи національної правової системи, охорону конституційних прав і свобод, додержання принципу поділу влади у всіх його аспектах. Необхідним, стрижневим елементом конституційного судочинства є здійснювана судовим органом перевірка нормативних актів з погляду їх відповідності конституції. Саме це складає сутність конституційного судочинства.

Інститут судової охорони конституції виник у США на основі судових прецедентів. Його доктрина була сформуль-

Розділ IV. Судова система

ована Верховним судом США в рішенні 1803 р.: «Саме судова влада має право і зобов'язана сказати, що є закон». Цей прецедент заклав основи так званої американської моделі судової охорони конституції, головною особливістю якої є здійснення його судами загальної юрисдикції.

На першому етапі становлення світового конституційного процесу американська модель залишалася єдиною. З тими чи іншими модифікаціями вона затверджується у деяких країнах Латинської Америки (Аргентина, Болівія, Бразилія, Колумбія), Скандинавії (Данія, Норвегія, Швеція), англійських домініонах (Австралія, Канада, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка).

На другому етапі виникає принципово нова, європейська модель конституційного судочинства, концепція якої була розроблена австрійським ученим Г. Кельзеном. її головна відмінність від американської моделі полягає в тому, що конституційне судочинство виділяється із загального судочинства і здійснюється не судами загальної юрисдикції, а спеціалізованим органом — конституційним судом, або квазісудовим органом (конституційною радою чи конституційною палатою вищих судових органів загальної юрисдикції).

Широке поширення розглядуваний інститут одержує після Другої світової війни на третьому етапі конституційного процесу. Він затверджується практично у всіх країнах Західної Європи, багатьох нових державах Азії, Африки, Латинської Америки. Поза цією загальною тенденцією залишаються соціалістичні держави.

Конституційне судочинство в країнах соціалістичного табору не відповідало принципу єдності державної влади і заснованому на ньому принципу формального верховенства вищого представницького органу, що наділяється всією повнотою державної влади.

Новий етап у розвитку інституту конституційного судочинства розпочався на рубежі 80-90-х років, коли процес демократизації набув глобального характеру. Він започатковується в усіх країнах, де відбувається перехід від авторитарних і тоталітарних режимів до демократії.

Організація судових та правоохоронних органів

Наведений історичний екскурс дозволяє зробити низку висновків. По-перше, можна стверджувати, що в даний час інститут конституційного судочинства притаманний переважній більшості сучасних держав, однією з істотних рис яких є верховенство права та його головного джерела — конституції. Верховенство конституції означає підпорядкованість їй не тільки всіх інших джерел права, а й всіх гілок влади, у тому числі й законодавчої. Як показав світовий досвід, найбільш ефективною правовою гарантією реалізації верховенства конституції є конституційне судочинство.

По-друге, на сучасному етапі переважає європейська модель конституційного судочинства, покликана усунути вади американської модемі, такі, наприклад, як зв'язаність суду при вирішенні конституційних питань обставинами розглянутих їм кримінальних і цивільних справ, тривалий строк судочинства, обов'язковість прийнятих рішень лише для сторін у конкретній справі.

Конституційні суди — це судові органи, діяльність яких здійснюється в процесуальних формах, що зближає їх з судами загальної юрисдикції. У деяких країнах законодавець розглядає їх саме як суди: положення про них містяться в розділі конституції, присвяченому судовій владі (Україна, Португалія, Росія, Туреччина, Чехія, Словаччина, Вірменія, Узбекистан та ін.). Цим законодавець підкреслює зв'язок конституційного судочинства з іншими формами судочинства і визнає конституційний суд одним із судів, але з особливою юрисдикцією — конституційною. Процедура судочинства в конституційних і загальних судах базується на таких принципах судочинства, як незалежність, колегіальність, гласність, змагальність і рівноправність сторін.

Однак спеціалізовані органи конституційного судочинства істотно відрізняються від судів загальної юрисдикції. При всьому різноманітті національних особливостей, властивих їм в окремих країнах, можна виділити три основні подібності.

1. У формуванні спеціалізованих органів конституційного судочинства, як правило, беруть участь декілька гі-

Розділ IV. Судова система

лок влади, шо представлені різними державними органами. Причому в одних державах конституційні суди утворюються при участі в тій чи іншій формі двох гілок влади — законодавчої і виконавчої (Австрія, Албанія, Вірменія, Бенін, Киргизстан, Румунія, Росія, Франція.). В інших країнах конституційні суди формуються при участі трьох гілок влади — законодавчої, виконавчої і судової (Болгарія, Габон, Італія, Іспанія, Литва, Мадагаскар, Молдова, Монголія, Республіка Корея).

2. На відміну від суддів судів загальної юрисдикції судді конституційних судів призначаються і обираються на певний, відносно короткий строк без права повторного призначення і обрання. У більшості країн поряд з фіксацією граничного віку встановлений законом строк не перевищує 12 років (у Марокко, Молдові, Республіці Корея, Португалії — шість років, Болгарії, Угорщині, Литві, Румунії, Франції — дев'ять років, Албанії, Росії — 12 років). При цьому в одних країнах склад конституційних судів залишається незмінним протягом усього строку (Болгарія, Італія, Монголія, Росія, ПАР, Ефіопія), в інших — передбачена ротація їх членів (в Іспанії, Казахстані, Литві, Мавританії, Румунії, Франції 1/3 складу оновлюється кожні три роки, у Польщі — половина кожні чотири роки). Лише в деяких країнах, наприклад, в Австрії, Вірменії, Туреччині, строк перебування судді на посаді обмежений тільки досягненням певного віку.

3. На відміну від судів загальної юрисдикції, що формуються виключно з професійних суддів, конституційні суди створюються, як правило, на більш широкій основі: їх членами можуть бути викладачі в галузі права, державні службовці, політичні діячі і навіть особі, що не мають юридичної освіти.

Компетенція (юрисдикція) органів конституційного судочинства. Способи визначення компетенції органів конституційного судочинства прямо залежать від моделі конституційного судочинства. У класичному варіанті американської моделі конституційне судочинство не виділяється із загального. Тут немає особливої категорії конститу-Організація судових та правоохоронних органів

цінних справ. Конституційно-правові питання можуть бути присутніми у будь-яких справах — кримінальних, цивільних, адміністративних — і розглядатися судами загальної юрисдикції.

Компетенція конституційних судів як органів конституційного судочинства визначається їх природою як головних органів судової охорони конституції. Аналіз сучасного законодавства дозволяє виділити чотири основні групи повноважень конституційних судів:

Це повноваження, пов'язані:

1) з забезпеченням верховенства конституції в системі джерел національного права: розгляд справ про конститу-ційність нормативно-правових актів і міжнародних договорів, офіційне тлумачення конституції і законів;

2) з забезпеченням принципу поділу влади: розгляд спорів про компетенцію міждержавними органами (розмежування компетенції законодавчої, виконавчої і судової влади по горизонталі); між державою та її складовими частинами (розмежування повноважень по вертикалі: у федеративній державі — між федерацією та її суб'єктами, у складній унітарній державі — між центром і автономіями, у простій унітарній державі — між центральними державними органами і територіальними колективами);

3) з захистом конституційних прав і свобод людини: процедури «хабеас корпус», ампаро, конституційної скарги. До них можна віднести також розгляд справ про консти-туційність проведення виборів та референдумів і розгляд виборчих спорів, оскільки йдеться про захист одного з найважливіших політичних прав громадян — виборчого;

4) з захистом конституції від порушення її вищими посадовими особами, а у деяких державах — і політичними партіями (розгляд справ у порядку процедури імпічменту або участь у ній; контроль діяльності політичних партій).

При цьому слід ураховувати дві обставини. По-перше, не всі органи конституційного судочинства здійснюють усі або в повному обсязі зазначені повноваження. По-друге, в окремих країнах органам конституційного судочинства властиві й інші повноваження, наприклад, оголо-

Розділ IV. Судова система

шення неконституційною бездіяльність державних органів або посадових осіб (в Австрії, Угорщині, Німеччині конституційний суд може зажадати від законодавчого органу, що зволікає з виконанням запропонованих йому законом обов'язків по виданню правових норм, виконанню їх у визначені строки).

Порядок формування, склад і структура Конституційного Суду України. Відповідно до ст. 148 Конституції України Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Радою України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Основні положення порядку призначення суддів закріплені в Законі України «Про Конституційний Суд України». Так, Президент України перед призначенням шести суддів обов'язково здійснює консультації з Прем'єр-міністром України і Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду. Указ Президента України про призначення суддів скріплюється підписами Прем'єр-міністра і Міністра юстиції України.

* Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення тільки однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кіль-

Організація судових та правоохоронних органів

кість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Можлива ситуація, за якої кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів. Тому щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався парламентом України, Верховна Рада у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою Верховної Ради підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду.

Закон «Про Конституційний Суд України» визначив такий механізм обрання суддів Конституційного Суду від з'їзду суддів України загальної юрисдикції. Цей з'їзд за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом суддів України, цей з'їзд у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду.

Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду із складу суддів Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням. Він очолює Конституційний Суд та організовує його діяльність.

Розділ IV. Судова система

Голова Конституційного Суду має двох заступників, які обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням.

Конституційне судочинство здійснюється в колегіях суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційним поданням чи конституційним зверненням, засіданнях Конституційного Суду та пленарних засіданнях Конституційного Суду. Для організації роботи в Конституційному Суді формуються Секретаріат, постійні і тимчасові комісії, Архів, Бібліотека, Науково-консультативна рада. Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України».

Для з'ясування правової природи Конституційного Суду України як органу конституційного судочинства важливо визначити його завдання і принципи діяльності. Відповідно до ст. 2 Закону «Про Конституційний Суд України» завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Основні принципи діяльності Конституційного Суду закріплені в ст.ст. 4, 27, 28, 56 Закону «Про Конституційний Суд України» і багато в чому подібні тим, що покладені в основу організації і діяльності інших судів. Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах ве'рховенства права, незалежності і недоторканності суддів, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, державної мови судочинства, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Тут не згадується принцип законності. Це пояснюється тим, що Конституційний Суд при здійсненні своїх повноважень має керуватися вимогами не будь-якого закону або іншого нормативного акта, а принципу верховенства права, тобто правовими положеннями і приписами Конституції України. Не згадані також принципи презумпції невинності, забезпечення обвинуваченому права на захист, участі представників народу у відправленні судочинства, забезпечення права громадянина на судовий захист, здійснення судочинства тільки судом. І це природ-

Організація судових та правоохоронних органів

но, оскільки Конституційний Суд не вершить правосуддя по конкретних справах. Він здійснює конституційне судочинство, в якому немає обвинувачених, підсудних та їх захисників, позивачів і відповідачів. Громадянин може брати участь у конституційному судочинстві у вкрай обмежених випадках. Він може виступати тільки в ролі особи, яка підтримує своє звернення — клопотання про офіційне тлумачення Конституції і законів України з метою забезпечення реалізації і захисту його конституційних прав і свобод.

Своєрідність принципів діяльності Конституційного Суду проявляється також у тому, що вони часом наповнюються дещо іншим змістом порівняно з принципами судочинства в судах загальної юрисдикції. Наприклад, принцип колегіальності конституційного судочинства не допускає можливості притягнення до розгляду справ представників народу, тому що питання, з яких Конституційний Суд має право приймати рішення, вимагають від тих, кому довірено брати участь у цьому, глибоких професійних знань в галузі права. Рішення приймаються, висновки даються тільки тими суддями, які брали участь у розгляді матеріалів справи на засіданні; пленарному засіданні Конституційного Суду. Тимчасова відсутність судді на засіданні, пленарному засіданні, на якому розглядались матеріали справи, справа, не перешкоджає участі такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті рішення або даванні висновків у справі, за винятком тих випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсутності судді.

Усі судді Конституційного Суду є рівноправними під час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду. Головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні не має права обмежувати суддів у можливості ставити запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддями запитання, коментувати висловлювання та запитання суддів, учасників засідання. Судді Кон-Розділ IV. Судова система

ституційного Суду під час засідань повинні утримуватись від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.

Принцип гласності судочинства в Конституційному Суді може бути обмежений з дуже широких підстав. Якщо в судах загальної юрисдикції закрите судове засідання в обов'язковому порядку здійснюється для охорони державної таємниці, а в арбітражному — ще й для охорони комерційної таємниці, то в Конституційному Суді обов'язковою підставою для обмеження гласності може бути потреба в охороні будь-якої таємниці, у тому числі службової, професійної таємниці, таємниці приватного життя громадянина. Можливі й інші винятки з цього принципу.

Зал засідань Конституційного Суду може відвідати не кожний бажаючий. Відповідно до положень Регламенту Конституційного Суду України реалізація особою можливості бути присутньою на відкритих пленарних засіданнях Конституційного Суду значною мірою залежить від розпорядника, який здійснює пропуск громадян у Зал судових засідань. Не вільний доступ і для представників засобів масової інформації: такі представники, акредитовані при Конституційному Суді, проходять до Залу судових засідань за акредитаційними посвідченнями, інші журналісти — за списком, поданим Прес-службою Конституційного Суду.

Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду може проводитися у формі усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування на пленарному засіданні всіх учасників конституційного провадження, та письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи. Форма слухання визначається процесуальною ухвалою Конституційного Суду.

Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли для всебічного дослідження обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Конституційного Суду необхідно безпосередньо заслухати

Організація судових та правоохоронних органів

учасників конституційного провадження. Усні слухання можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів права на конституційне подання, конституційне звернення та органів, посадових осіб, конституційність правових актів яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення. За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду може бути проведене усне слухання лише з окремих питань справи, визначених ухвалою.

Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду, незалежно від форми слухання, проводиться відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Конституційного Суду розглядається на закритому пленарному засіданні.

Рішення та висновки Конституційного Суду у всіх випадках оголошуються публічно у відкритому пленарному засіданні.

У Конституційному Суді провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження своєчасно повідомляють Конституційний Суд, який до початку розгляду справи вирішує питання про участь у засіданні перекладача.

Таким чином, Конституційний Суд України є одним із вищих органів, який незалежно і самостійно існує і діє поряд з усіма іншими вищими органами влади України. З огляду на функціональну характеристику Конституційний Суд України становить собою орган судової влади, що здійснює свою діяльність у формі конституційного судочинства. Цей аспект, якщо його співвіднести з практикою організації державної влади, є переважаючим. Саме тому акти Конституційного Суду України за змістом Конституції України і Закону «Про Конституційний Суд Украї-Розділ IV. Судова система

ни» не є актами вираження політичної волі. Конституційний Суд не розглядає політичні питання, його рішення завжди повинні бути рішеннями про право. В противному разі може виникнути реальна небезпека політизації конституційного судочинства, основою якої за умов України є відсутність належної правової регламентації деяких сфер суспільних відносин, а можливо, і бажання (усвідомлене чи неусвідомлене) законодавця, глави держави або виконавчої влади перекласти на Конституційний Суд вирішення окремих питань, що належать до їх компетенції.

Статус суддів Конституційного Суду України визначається Конституцією України, законами «Про Конституційний Суд України» та «Про статус суддів» і Регламентом Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Законодавство встановлює заборону на заняття і дії, не сумісні з посадою судді Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду не може одночасно бути народним депутатом, належати до будь-якої партії, руху, входити до складу органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, які мають на меті отримання прибутку, займатись підприємницькою та іншою діяльністю, крім викладацької, наукової та іншої оплачуваної творчої діяльності у вільний від роботи час. Але і така діяльність не повинна перешкоджати виконанню ним обов'язків судді і не може служити поважною причиною його відсутності на судовому засіданні, якщо на те не дано згоди Конституційного Суду.

Особливо забороняється суміщення з посадою судді занять, пов'язаних з професійною юридичною діяльністю, якщо вона виходить за рамки посадових обов'язків судді. Суддя не має права здійснювати захист або представницт-Організація судових та правоохоронних органів

во, крім законного представництва, у суді, арбітражному суді або інших органах, робити заступництво яким би то не було особам в одержанні прав і звільненні від обов'язків.

Передбачені також істотні обмеження для участі судді Конституційного Суду в політичній та іншій громадській діяльності. Суддя не може належати до політичних партій ?5о рухів і матеріально їх підтримувати, брати участь у політичних акціях, проводити політичну пропаганду або агітацію. Він не може також входити до керівного складу яких-небудь організацій і рухів, хоча б вони і не переслідували політичних цілей. Суддя не має права брати участь у кампанії по виборах в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, бути присутнім на з'їздах і конференціях політичних партій і рухів, займатися іншою політичною діяльністю. Однак судді Конституційного Суду не забороняється брати участь у науково-практичних конференціях, симпозіумах, на яких обговорюються не пов'язані з політикою питання, а також входити до складу делегацій Конституційного Суду України.

Зазначені обмеження спрямовані на забезпечення неупередженості суддів. Це по суті гарантії від впливу корпоративних чи особистих інтересів при розгляді справ або від розуміння практичної доцільності, якими можуть керуватися народні депутати, політичні лідери та інші особи, але не судді. Саме цим обумовлена ще одна заборона для суддів Конституційного Суду: суддя не має права, виступаючи в пресі, інших засобах масової інформації і у будь-якій аудиторії, публічно висловлювати свою думку про питання, що можуть стати предметом розгляду в Конституційному Суді, або про питання, які досліджуються або прийняти до розгляду Конституційним Судом, до винесення рішення у справі.

Повноваження судді Конституційного Суду України. Суддя Конституційного Суду має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств,

Розділ IV. Судова система

установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду, Конституційним Судом. Ухилення віддавання пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді, лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

При відправленні своїх обов'язків на пленарному засіданні, на засіданні Конституційного Суду та в Колегії суддів Конституційного Суду суддя повинен бути одягнений в мантію і мати нагрудний знак.

Суддя Конституційного Суду має наукового консультанта і помічника, що виконують його доручення зі справ конституційного провадження. Науковий консультант і помічник судді Конституційного Суду є державними службовцями.

Голова Конституційного Суду України очолює Конституційний Суд та організовує його діяльність. Законодавство досить чітко окреслює повноваження Голови Конституційного Суду. Одні з них пов'язані з його становищем як керівника установи і збігаються з повноваженнями, притаманними правовому становищу будь-якого керівника. Інші обумовлені його спеціальним статусом, і в цьому разі Голова Конституційного Суду наділений деякими повноваженнями. Якщо стисло визначити спрямованість цих повноважень Голови, то можна сказати, що, з одного боку, вони обмежені таким чином, щоб не перетворити Голову на «незалежного лідера» Конституційно-

Організація судових та правоохоронних органів

го Суду, здатного діяти у сфері офіційної діяльності Конституційного Суду без його доручення, з іншого — ці повноваження не звільняють Голову від відповідальності і не позбавляють його деякої незалежності від Суду при здійсненні покладених на нього оперативних функцій. Голова Конституційного Суду України:

- організовує роботу колегій суддів Конституційного Суду, комісій та Секретаріату Конституційного Суду;

- скликає і проводить засідання, пленарні засідання Конституційного Суду:

- розпоряджається бюджетними коштами, виділеними на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом.

Крім цього, Голова Конституційного Суду:

- подає на затвердження Конституційного Суду проект кошторису витрат на кожний наступний рік;

- подає на затвердження Конституційного Суду план роботи Конституційного Суду на кожний квартал року;

- скликає чергові, а також з власної ініціативи або на вимогу не менше трьох суддів Конституційного Суду позачергові засідання Конституційного Суду з організаційних та інших питань діяльності Конституційного Суду;

- видає розпорядження;

- призначає на посади радників та помічників Голови Конституційного Суду, наукових консультантів та помічників суддів Конституційного Суду за пропозицією суддів, заступників керівника Секретаріату Конституційного Суду, керівників самостійних структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів, кандидатури яких на посади погоджуються на засіданні Конституційного Суду, та їх заступників;

- присвоює ранги державного службовця працівникам Секретаріату Конституційного Суду;

- застосовує до працівників Секретаріату Конституційного Суду заходи заохочення та дисциплінарного стягнення;

Розділ IV. Судова система

- звітує протягом січня кожного року на пленарному засіданні Конституційного Суду про діяльність Конституційного Суду, а також щоквартально інформує суддів про свою діяльність на засіданні Конституційного Суду;

- представляє Конституційний Суд у відносинах з органами державної влади України та органами інших держав і міжнародних організацій;

- виступає від імені Конституційного Суду з офіційними заявами.

У разі відсутності Голови Конституційного Суду або неможливості здійснення їм своїх повноважень його обов'язки виконує старший за віком заступник. У разі відсутності старшого за віком заступника обов'язки Голови виконує інший заступник. У разі відсутності обох заступників обов'язки Голови Конституційного Суду виконує найстарший за віком суддя Конституційного Суду.

Закон «Про Конституційний Суд України» не встановлює ніяких адміністративних повноважень для заступників Голови Конституційного Суду: вони лише виконують обов'язки Голови Конституційного Суду за його дорученням, а також у разі відсутності Голови, призупинення, припинення або складання його повноважень. Функції заступника Голови Конституційного Суду визначаються виключно Головою Конституційного Суду, і будь-які повноваження, крім обов'язків судді, здійснюються заступником Голови лише за дорученням Голови Конституційного Суду і у встановлених ним межах.

Закон «Про Конституційний Суд України» передбачає гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України, які носять взаємообумовлений характер.

Одним з основних принципів діяльності Конституційного Суду є незалежність, її межі та юридичний зміст розкриваються у деяких статтях цього Закону, відповідно до яких судді Конституційного Суду в своїй діяльності є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються цим Законом, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.

Організація судових та правоохоронних органів

Важливою гарантією незалежності суддів Конституційного Суду та їх самостійності слугує положення Закону про те, що судді Конституційного Суду виступають в особливій якості. Вони, як і Конституційний Суд у цілому, не є представниками яких би то не було державних або громадських органів, політичних партій і рухів, державних, колективних, кооперативних, інших підприємств, установ і організацій, посадових осіб, державних утворень, територій, націй, народностей, соціальних груп. З цього випливає таке положення: судді Конституційного Суду розглядають справи в умовах, що виключають сторонній вплив на свободу їх волевиявлення. Вони не повинні запитувати або одержувати вказівки від яких-небудь державних або громадських органів, посадових осіб. Що ж стосується актів Конституційного Суду, то вони відповідно до точного змісту Конституції України виражають правову позицію суддів, вільну від розуміння практичної доцільності і політичних схильностей.

Закон «Про Конституційний Суд України» особливо обумовлює заборону якого б то не було втручання в діяльність Конституційного Суду. Таке втручання, якщо воно має місце, тягне відповідальність відповідно до закону.

Конституційний Суд може бути незалежним, самостійним і підкорятися лише Конституції України, якщо його судді мають адекватну незалежність і самостійність. У Законі «Про Конституційний Суд України» досить повно визначені гарантії незалежності суддів Конституційного Суду. Це насамперед присяга судді Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду при вступі на посаду складає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина». Присяга складається на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніш як через місяць після призначення судді на посаду. Розділ IV. Судова система

Ця гарантія має переважно моральний характер. Звичайно, чесне і сумлінне виконання високих обов'язків судді полягає, з одного боку, в його чесній і енергійній волі стояти на сторожі верховенства Конституції України, підпорядковуючись при цьому тільки їй; а з іншого — в усвідомленні суспільством соціальної цінності і корисності діяльності Конституційного Суду і у його підтримці, що за своєю суттю означає підтримку Основного Закону держави. Конституція і покликаний її захищати Конституційний Суд здатні виконувати своє призначення лише за умов широкого суспільного розуміння соціальної значущості Конституції та діяльності по її охороні від будь-яких посягань.

Закон «Про Конституційний Суд України» передбачає й інші спеціальні юридичні гарантії. Так, відповідно до ст. 9 цього Закону суддя призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно. Граничний вік перебування на посаді судді — шістдесят п'ять років.

У ст. 28 Закону «Про Конституційний Суд України» встановлено імунітет суддів Конституційного Суду від кримінальної та адміністративної відповідальності. Зокрема, особа судді є недоторканною. Він не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

• Тут особливо підкреслюється, що судді Конституційного Суду не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційному Суді та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом. Тим самим гарантується свобода волевиявлення судді Конституційного Суду.

До гарантій незалежності і самостійності судді Конституційного Суду та його підкоренні тільки Конституції України належать також підстави і процедура припинення його повноважень, передбачені ст. 126 Конституції України і ст. 23 Закону «Про Конституційній Суд України». Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:

Організація судових та правоохоронних органів

1) закінчення строку призначення;

2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог, передбачених ч. 2 ст. 16 цього Закону;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду в разі закінчення строку призначення, досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього, припинення його громадянства, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням приймається на засіданні Конституційного Суду, а у разі порушення суддею вимог, передбачених ч.

У разі звільнення з посади судді Конституційного Суду в зв'язку із закінченням строку призначення та досягненням шістдесятип'ятирічного віку він не пізніш як за місяць подає Голові Конституційного Суду заяву про звільнення з посади, про що повідомляються Президент України, органи, які призначали цього суддю. За поданням свого Голови Конституційний Суд приймає рішення про припинення повноважень судді. Неможливість виконання суддею своїх повноважень за станом здоров'я встановлюється на засіданні Конституційного Суду на підставі письмової заяви судді та доданого до неї медичного

Розділ IV. Судова система

5 0-602

висновку. За результатами розгляду заяви судді Конституційний Суд приймає рішення про звільнення судді з посади з дня, наступного після прийняття рішення.

Питання про порушення суддею вимог щодо несумісності розглядається за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду на засіданні Конституційного Суду. В разі підтвердження цього суддя попереджається про необхідність звільнення протягом установленого Конституційним Судом строку з посади, що визначена як посада за сумісництвом.

У разі невиконання суддею попередження Конституційного Суду про звільнення з посади за сумісництвом матеріали щодо нього направляються на розгляд Верховної Ради України в триденний строк від дня закінчення строку попередження.

У разі виникнення питання про порушення присяги суддею Конституційного Суду Конституційний Суд проводить перевірку і, за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики, приймає одне з таких рішень:

— про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду;

— про відсутність підстав для звільнення з посади судді .Конституційного Суду.

Рішення про наявність підстав або про їх відсутність щодо звільнення з посади судді Конституційного Суду приймається, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду. Інформація про рішення Конституційного Суду щодо звільнення судді з посади направляється на розгляд Верховної Ради України в триденний строк з дня прийняття рішення.

Звільнення з посади судді Конституційного Суду в зв'язку з припиненням його громадянства відбувається у разі підтвердження на засіданні Конституційного Суду факту втрати суддею громадянства України.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді Конституційного Суду або законної сили судовим рішенням про визнання судді Конституційного Суду Організація судових та правоохоронних органів

безвісно відсутнім або оголошення померлим Конституційній Суд приймає рішення про звільнення його з посади.

Письмову заяву про відставку або про звільнення за власним бажанням судця Конституційного Суду, який не досяг граничного віку перебування на посаді, подає Голові Конституційного Суду. Конституційний Суд приймає рішення про звільнення судді із зазначених підстав.

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі його смерті.

Процедура розгляду питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду визначена § 69 Регламенту Конституційного Суду. Голова Конституційного Суду скликає засідання Конституційного Суду з питання звільнення з посади судді Конституційного Суду. Судді Конституційного Суду, щодо якого порушено питання про звільнення з посади, надається можливість викласти свої пояснення Конституційному Суду усно або письмово. У розгляді питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду може брати участь його повноважний представник. Питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду вирішується Конституційним Судом у закритому засіданні.

Інформація про звільнення судді Конституційного Суду з посади направляється в триденний строк з дня прийняття рішення Конституційним Судом відповідно Верховній Раді України, Президентові України, органу суддівського самоврядування.

Голова Конституційного Суду, заступник Голови звільняються з посади за їх заявами Конституційним Судом. Рішення про їх дострокове звільнення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду. Звільнення з посади Голови, заступника Голови Конституційного Суду не позбавляє їх повноважень судді Конституційного Суду.

Закон «Про Конституційній Суд України» передбачає також необхідні матеріальні гарантії незалежності судді Конституційного Суду, включаючи заробітну плату, вихідну допомогу, соціальне і побутове забезпечення.

Розділ IV. Судова система

Судці Конституційного Суду одержують заробітну плату і користуються іншими видами матеріального забезпечення, встановленими законами України про статус судців. У разі, коли повноваження судді Конституційного Суду були припинені у зв'язку з закінченням строку призначення, досягненням суддею шістдесятип'ятирічного віку, неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я, за ним зберігаються до виходу на пенсію за віком вісімдесят відсотків грошового утримання та інші види матеріального забезпечення, якими користується суддя Конституційного Суду.

Важлива гарантія суддівської незалежності полягає в тому, що Голова Конституційного Суду, як і ніхто іншій у Конституційному Суді або поза ним, не наділений щодо судці Конституційного Суду дисциплінарною владою. Суддя Конституційного Суду взагалі не може бути притягнутий до дисциплінарної відповіцальності. Він також не може бути притягнутий і до адміністративної відповідальності.

Основні положення щодо компетенції та змісту діяльності Конституційного Суду закріплені в ст.ст. 150,151 Конституції України та ст. 13 України «Про Конституційний Суд України». Відповідно до них Конституційний Суд:

1) розглядає справи про конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АРК;

2) перевіряє відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) перевіряє додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст.ст. 111 та 151 Конституції України;

4) дає офіційне тлумачення Конституції та законів України;

5) дає висновки щодо відповідності вимогам ст.ст. 157 та 158 Конституції України законопроекту про внесення змін до Конституції (ст. 159 Конституції України);___

Організація судових та правоохоронних органів

6) дає висновки про порушення Верховною Радою АРК Конституції України або законів України (п. 28 ст. 85 Конституції України).

Конституційний Суд також має право:

1) приймати рішення, пов'язані з виконанням його функцій (про припинення повноваження суддів Конституційного Суду, про притягнення до відповідальності осіб, що не виконують або відмовляються виконувати вимоги Конституційного Суду, та ін.);

2) затверджувати Регламент Конституційного Суду і акти, в яких містяться правила з багатьох питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду (Положення про Секретаріат, Положення про постійні комісії, Положення про архів, Положення про бібліотеку, Правила внутрішнього трудового розпорядку та ін.).

До повноважень Конституційного Суду не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Закон «Про Конституційний Суд України» визначив організаційні форми діяльності Конституційного Суду для реалізації зазначених повноважень.

У складі Конституційного Суду утворюються колегії судців для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Крім цього, формою роботи Конституційного Суду України є засідання і пленарні засідання.

Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову в такому провадженні.

Уразі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційно-му Суді ця справа вноситься Головою Конституційного Розділ IV. Судова система

Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду.

У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.

На засіданні Конституційного Суду по розгляду цих матеріалів вирішується питання про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у відкритті такого провадження.

У разі прийняття на засіданні Конституційного Суду процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду.

На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються організаційні питання, зокрема затверджується Регламент Конституційного Суду, вносяться зміни і доповнення до нього, затверджуються положення про структурні підрозділи Конституційного Суду (Секретаріат, Архів, Бібліотеку), структура і штатний розпис Конституційного Суду та ін.

На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито, затверджує положення про постійні комісії, приймає рішення про утворення тимчасових комісій і затверджує їх склад.

Важливим структурним підрозділом Конституційного Суду України є його Секретаріат, який здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду, проводить прийом відвідувачів, розглядає в попередньому порядку звернення, направлені в Конституційній Суд, дає на них відповіді, якщо вони не стосуються питань, що вимагають вивчення суддями, сприяє суддям у підготовці справ та інших питань для розгляду на засіданнях, вивчає і узагальнює практику виконання рішень Конституційного Суду. Для кращої організації роботи в Секретаріаті утворюються спеціалізовані підрозділи. Положення про Організація судових та правоохоронних органів

Секретаріат Конституційного Суду, його структуру і штати затверджуються Конституційним Судом.

Керівник Секретаріату призначається на засіданні Конституційного Суду за поданням Голови Конституційного Суду із числа громадян України, які мають право на зайняття посади професійного судді. Керівник Секретаріату наділений широким колом адміністративних повноважень щодо безпосереднього керівництва роботою Секретаріату. Ці повноваження визначаються в Положенні про Секретаріат Конституційного Суду України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-який політичної діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду є державними службовцями.

Конституційний Суд на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду постійні комісії, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності. Порядок їх створення визначається Регламентом Конституційного Суду, а порядок діяльності — положеннями про відповідні постійні комісії, які затверджуються Конституційним Судом на пленарному засіданні.

Конституційний Суд шляхом відкритого голосування утворює на своєму засіданні такі постійні комісії:

1) Комісія з питань регламенту та етики;

2) Комісія з питань бюджету та кадрів;

3) Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення;

4) Комісія з міжнародних зв'язків.

У разі необхідності може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний та персональний склад.

Кількісний склад постійних комісій визначається Конституційнім Судом. Кандидатури для обрання до складу постійних комісій висуваються суддями Конститу-Розділ IV. Судова система

ційного Суду з урахуванням побажань суддів. Спірні питання членства в постійних комісіях вирішуються Конституційним Судом.

Голови постійних комісій призначаються із складу постійної комісії Головою Конституційного Суду. Голова Конституційного Суду та його заступники не можуть бути головами постійних комісій.

Голови постійних комісій ведуть їх засідання, щорічно звітують про роботу комісії на засіданні Конституційного Суду. Комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні більше половини її членів.

Конституційний Суд може утворювати на своєму пленарному засіданні тимчасову комісію Конституційного Суду з числа фахівців відповідних галузей права для додаткового дослідження матеріалів справи.

Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються в Архіві Конституційного суду. Строк збереження в Архіві матеріалів справ, щодо яких Конституційним Судом прийнято рішення або дано висновок, — сто років. Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду зберігаються в Архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в Архіві на загальних підставах, визначених законодавством України.

Положення про Архів Конституційного Суду затверджується Конституційним Судом.

Для забезпечення Конституційного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється Бібліотека Конституційного Суду. Положення про Бібліотеку Конституційного Суду затверджується Конституційним Судом.

У складі апарату Конституційного Суду України діє інститут судових розпорядників. Судовий розпорядник у ході пленарного засідання сприяє своїми діями підтримці встановленого порядку в Залі засідань Конституційного Суду, виконує розпорядження лише головуючого.

З метою забезпечення нормальних умов для роботи Конституційного Суду при розгляді справ судовий розпорядник має право робити зауваження присутнім у Залі засідань осо-

Організація судових та правоохоронних органів

бам, вимагати від них додержання встановленого порядку вживати заходів до усунення порушень. Вимоги розпоря; ника щодо підтримки порядку обов'язкові для присутніх. Судовий розпорядник до початку пленарного засідаї ня та під час перерви інформує службу, що здійснює пре пуск до Залу засідань осіб, які бажають бути присутнім на засіданні, про наявність вільних місць у Залі.

При вході суддів Конституційного Суду до Залу зас дань та при виході з нього судовий розпорядник пропону всім присутнім встати. Відмова від виконання вимог с> дового розпорядника може спричинити застосуванн Конституційним Судом санкцій, утому числі при певни обставинах — штрафу.

При Конституційному Суді утворюється Науково-кон сультативна рада з числа вчених і практикуючих фахівців галузі права. Склад, повноваження і порядок діяльносі Науково-консультативної ради затверджуються Конститу цінним Судом. Основне завдання Науково-консультатив ної ради — обговорення складних проблем, що виникают перед Конституційним Судом, і давання рекомендацій.

Конституційний Суд здійснює робочі контакти з ор ганами конституційної юрисдикції інших держав шляхол укладання угод про співробітництво, взаємного обмін; делегаціями, обміну рішеннями конституційних судів т< іншою інформацією, стажування співробітників, організації спільних науково-практичних заходів тощо.

Конституційний Суд України видає «Вісник Конституційного Суду України», у якому публікуються акти прийняті Конституційним Судом, особливі думки суддів висловлені при винесенні рішень у конкретних справах, та інші матеріали.

Фінансування Конституційного Суду передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком. Пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису подаються Головою Конституційного Суду до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік. Розділ IV. Судова система

Режим роботи Конституційного Суду, суддів і апарату Конституційного Суду встановлюється Конституційним Судом. Конституційний Суд затверджує орієнтовний графік розгляду справ на квартал, визначає дні тижня, в які проводяться пленарні засідання, засідання Конституційного Суду, засідання Колегій суддів, затверджує графік відпусток суддів, план відряджень суддів, включаючи закордонні, визначає суддів Конституційного Суду для участі в конференціях, симпозіумах.

Режим роботи працівників Секретаріату Конституційного Суду визначається Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України, положеннями про його структурні підрозділи та Правилами внутрішнього розпорядку.

Регламент Конституційного Суду України приймається на засіданні Конституційного Суду. Регламент вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду, Колегія суддів мають право порушувати питання про внесення змін і доповнень до Регламенту. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Регламенту розглядаються в місячний строк з дня їх надходження на засіданні Конституційного Суду. Щодо кожної пропозиції Конституційний Суд приймає окреме рішення. Рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду.

Контрольні запитання

1. Які існують моделі становлення конституційного судочинства?

2. Яка компетенція органів конституційного судочинства?

3. Які порядок формування, склад та структура Конституційного Суду України?

4. Який статус суддів Конституційного Суду України?