Правоохранительные органы

Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с.
§ 6. Верховний Суд України
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Конституції України найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Це конституційне положення відтворене у ст. 39 Закону «Про судоустрій України». Статті цього Закону визначають становище Верховного Суду України у системі загальних судів і основні напрямки його діяльності. Згідно з ст. 20 зазначеного Закону до загальних судів належать Верховний Суд України, а також Верховний суд АРК, обласні, Київський та Севастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди і військові суди регіонів, Військово-Морських Сил та гарнізонів.

Отже, в Україні немає загальних судів, нагляд за судовою діяльністю яких був би поза компетенцією Верховного Суду України.

Нагляд за судовою діяльністю здійснюється Верховним Судом України насамперед шляхом перевірки законності і обґрунтованості вирішення нижчими судами цивільних, кримінальних справ та виправлення їх помилок. Однак він не вичерпується тільки цим. Важливе значення мають також вивчення і узагальнення судової практики, аналіз судової статистики та видання керівних роз'яснень з питань застосування чинного законодавства, що виникають при розгляді судових справ, а також здійснення контролю за виконанням судами цих роз'яснень.

Крім того, як вищий судовий орган у системі загальних судів Верховний Суд України в першій інстанції роз-

глядає цивільні і кримінальні справи, які є особливо складними і мають виключне суспільне значення. Саме тому Верховний Суд України має право прийняти до свого провадження будь-яку справу, що підсудна нижчому суду.

Верховний Суд України є останньою інстанцією в усіх кримінальних і цивільних справах, що розглядаються нижчими судами.

Судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України безстрокове. Народні засідателі Верховного Суду України обираються Верховною Радою України строком на п'ять років. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35-річного віку, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менш як 10 років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. Народним засідателем Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35-річного віку. Кількісний склад Верховного Суду України встановлюється Верховною Радою України. Зараз він налічує 85 суддів1.

Верховний Суд України діє у складі:

1) Пленуму Верховного Суду України;

2) судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України;

3) судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України;

4) військової колегії.

Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду України створюється президія Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, заступників Голови та членів Верховного Суду України.

У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України. Участь Генерального прокурора у роботі Пленуму є обов'язковою. Це обумовлено його статусом, відповідно до якого з кожно-

1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 26. — Ст. 213.

Розділ IV. Судова система

Організація судових та правоохоронних органів

го питання, що виноситься на розгляд Пленуму, Генеральний прокурор дає свій висновок.

Участь у роботі Пленуму Міністра юстиції України дає можливість отримувати і використовувати матеріали для вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів. Крім того, участь Міністра юстиції у роботі Пленуму безпосередньо пов'язана з вирішенням подань, що вносяться ним, про надання судам керівних роз'яснень.

У засіданнях Пленуму, не пов'язаних з розглядом судових справ, за запрошенням Голови Верховного Суду України можуть брати участь судді нижчих судів, члени Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, представники міністерств, державних комітетів та відомств, інших державних органів, громадських організацій, а також наукових установ.

Участь у роботі Пленуму для них — це не тільки присутність, а й можливість виступати на його засіданнях. Серед запрошених завжди присутні керівні працівники Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України. Коло осіб, що запрошуються на засідання Пленуму, визначається характером питань, які розглядаються.

Пленум Верховного Суду України скликається не рідше одного разу на три місяці. Про час скликання Пленуму і перелік питань, що виносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України, Міністр юстиції України повідомляються не пізніш як за 15 днів до засідання. Проекти постанов Пленуму і копії протестів чи подань по судових справах надсилаються цим особам не пізніш як за 10 днів до засідання.

Стаття 47 Закону «Про судоустрій України» передбачає такий порядок прийняття постанов Пленуму Верховного Суду України:

- засідання Пленуму правомочні при наявності не менше двох третин його складу;

- постанови Пленуму приймаються відкритим голосу-1 ванням більшістю голосів членів Пленуму, що беруть, участь у голосуванні;

Організація судових та правоохоронних органів І

- постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду України та секретарем Пленуму.

Всі рішення Пленуму, в тому числі при розгляді справ у закритих засіданнях, приймаються відкритим голосуванням. Підрахунок голосів проводить секретар Пленуму. Голова Верховного Суду України голосує одночасно з іншими членами Пленуму. Підсумки голосування, а також хід обговорення протесту або висновку з судової справи, проекту керівного роз'яснення або рішення з іншого питання, що вноситься на розгляд Пленуму, фіксуються у протоколі, який веде секретар.

Повноваження Пленуму Верховного Суду України, закріплені у ч. 2 ст. 128 Конституції України і ст. 45 Закону «Про судоустрій України», поділяються на декілька груп: судові, організаційно-контрольні, правороз'яснювальні.

Судові повноваження Пленуму, або повноваження на здійснення правосуддя, закріплені в п. 1 ст. 45 Закону «Про судоустрій України». Пленум у межах своєї компетенції розглядає справи в порядку нагляду та за нововия-вленими обставинами. Таким чином, п. 1 ст. 45 цього Закону визначає повноваження Пленуму як наглядової інстанції, покликаної забезпечувати виправлення помилок, припущених при розгляді конкретних судових справ судовими колегіями Верховного Суду України. Розгляд справ може здійснюватися Пленумом за протестами лише двох осіб: Голови Верховного Суду України та Генерального прокурора України.

Перегляд вироків, рішень, ухвал за нововиявленими обставинами має ті ж ознаки, що і перегляд, який здійснюється іншими наглядовими інстанціями, ставить ті ж самі вимоги до приводів і підстав розгляду справ за ново-виявленими обставинами.

Організаційно-контрольні повноваження Пленуму закріплені у ч. 2 ст. 128 Конституції України і п. З, 4, 6 ст. 45 Закону «Про судоустрій України». Пленум Верховного Суду України:

- обирає на посаду та звільняє з посади голову Верховного Суду України;

Розділ IV. Судова система

- затверджує за поданням Голови Верховного Суду / України склад судових колегій, а також заступників голів г судових колегій та секретаря Пленуму;

- затверджує за поданням Голови Верховного Суду І України Науково-консультативну раду при Верховному Суді України;

- заслуховує повідомлення про роботу Президії Вер-%< ховного Суду України і звіти голів судових колегій про ді-" -яльикЯь колегій.

Верховний Суд України діє як у складі Пленуму, так і у складі судових колегій. Це обумовлює необхідність розподілу всіх членів Верховного Суду України по трьох колегіях. При цьому враховується спеціалізація кожного з суддів щодо розгляду цивільних або кримінальних справ, а також справ, підсудних військовим судам. Голова Верховного Суду України вносить з цього питання подання до Пленуму. У поданні також вносяться пропозиції про затвердження одного із членів кожної колегії заступниками голів цих колегій. Розглянувши подання Голови Верховного Суду України, Пленум виносить постанову про затвердження складів судових колегій в цивільних справах, кримінальних справах та військової колегії.

Закон «Про судоустрій України» приділяє значну увагу повноваженням секретаря Пленуму. Він може затверджуватися лише з числа суддів Верховного Суду України. Секретар Пленуму поряд з виконанням обов'язків члена Верховного Суду України здійснює організаційну роботу з підготовки засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та виконує дії, необхідні для втілення в життя прийнятих Пленумом постанов.

Звіти судових колегій охоплюють, як правило, тривалий період роботи (3-5 років) і широко обговорюються на Пленумі з наступним прийняттям розгорнутих постанов.

Науково-консультативна рада при Верховному Суді України створюється з метою підвищення якості підготовки матеріалів, пов'язаних з вивченням і узагальненням судової практики і аналізом проектів керівних роз'яснень з питань застосування законодавства при розгляді судових справ.

Організація судових та правоохоронних органів

Науково-консультативна рада закріплює зв'язок судових органів з провідними науковими установами і навчальними юридичними закладами України, сприяє використанню досягнень правової науки при вирішенні практичних питань здійснення правосуддя. До складу ради входять провідні вчені-фахівці в галузі цивільного і кримінального процесу, цивільного, кримінального, трудового, сімейного та інших галузей права, а також практичні працівники — члени Верховного Суду України. Відповідно до практики, що склалася, члени ради переважно залучаються до вивчення і узагальнення проектів керівних роз'яснень. Більш того, останнім часом майже всі проекти керівних роз'яснень розробляються при безпосередній участі вчених — членів ради.

Правороз'яснювальні повноваження Пленуму закріплені в п. 2 ст. 45 Закону «Про судоустрій України», відповідно до якого Пленум розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики, а також подання Генерального прокурора України і Міністра юстиції України та дає керівні роз'яснення судам з питань застосування законодавства; при обговоренні питання про надання судам керівних роз'яснень заслуховує повідомлення голів Верховного суду АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських судів про судову практику по застосуванню законодавства.

Розгляд матеріалів узагальнення судової практики і аналізу судової статистики починається з доповіді про це питання Голови Верховного Суду України або уповноваженої ним особи. У доповіді викладаються підсумки проведеного узагальнення, основні положення, які стосуються практики застосування законодавства, виявлені недоліки, спірні питання, висновки та пропозиції. В обговоренні доповіді беруть участь члени Пленуму, а також запрошені особи. Разом з доповіддю обговорюються проекти керівних роз'яснень, підготовлених на основі матеріалів узагальнення судової практики і аналізу судової статистики.

У п. 2 ст. 45 Закону «Про судоустрій України» також закріплено право Генерального прокурора України і Міністра

Розділ IV. Судова система

4 0-602

юстиції України вносити до Пленуму пропозиції про надання судам керівних роз'яснень з питань застосування законодавства. Ці подання грунтуються на даних про практику застосування законодавства, які отримані у процесі здійснення прокурорської діяльності або організаційного забезпечення діяльності судів з боку Міністерства юстиції України.

Розгляд матеріалів узагальнень судової практики і судової статистики, а також подань Генерального прокурора України і Міністра юстиції України, як правило, завершується прийняттям керівного роз'яснення. Якщо ж Пленум доходить висновку, що немає необхідності у наданні судам керівних роз'яснень, він обмежується обговоренням питання і рекомендує судовим колегіям довести матеріали вивчення до судів як огляд судової практики.

Пленум є єдиним структурним органом Верховного Суду України, який уповноважений давати судам керівні роз'яснення, їх юридична сила визначена у ст. 40 Закону «Про судоустрій України»: «...керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України обов'язкові для судів, інших органів та посадових осіб, що застосовують закон, з якого дано роз'яснення». З цього випливає, що керівні роз'яснення Пленуму не створюють нової правової норми, а тільки роз'яснюють зміст і визначають практику застосування чинного законодавства1.

Після прийняття Конституції України 1996 р. на Верховний Суд України було покладено нові повноваження. Так, відповідно до ст. 110 Конституції України у разі виникнення питання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я воно може бути вирішено Верховною Радою України при додержання певної процедури, а саме: на підставі письмового подання Верховного Суду України — за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.

1 Детальніше про це див.: Авилина И.В. Праворазъяснительная деятельность высших судебных органов //Сов. юстиция. -1988. —№ 17. — С. 11-13; Дроздов Г.В. Правовая природа разъяснений закона высшими органами судебной власти //Сов. гос-во и право. — 1992. — № 1.-С. 70-77.

Організація судових та правоохоронних органів

Згідно з ст. 111 Конституції України при вирішенні питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту однією з необхідних підстав є висновок Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містить ознаки державної зради або іншого злочину.

Відповідно до ст.

150 Конституції України і ст.ст. 13, 40,41 Закону «Про Конституційний Суд України» Верховному Суду України надано право звертатися до Конституційного Суду України з конституційними поданнями з питань прийняття рішень щодо конституційності законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АРК, а також з конституційним поданням з питань дачі висновку стосовно офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Судові колегії. Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах та військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України.

Колегію очолює її голова, який має свого заступника. Кількісний склад колегій не однаковий. Голові Верховного Суду України надано право в разі необхідності своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі другої колегії.

Судові колегії розглядають справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду та у зв'язку з нововиявленими обставинами. Крім судових повноважень, судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Судовій колегії в кримінальних справах як суду першої інстанції підсудні справи особливої складності або виключного суспільного значення. Крім того, судова колегія має право прийняти до свого розгляду будь-яку справу, підсудну нижчому суду.

Судова колегія в цивільних справах як суд першої інстанції має право:

Розділ IV. Судова система ВвдВ

а) витребувати справу з будь-якого нижчого суду і прийняти її до розгляду по суті;

б) розглядати скарги, заяви на рішення органів і посадових осіб певного рівня (ст.ст. 243і, 2436,248п ЦПКта ін.). Військова колегія як суд першої інстанції розглядає:

а) справи виключної важливості;

б) будь-яку справу, підсудну військовому суду та прийняту нею до свого провадження;

в) справи про злочини військовослужбовців, які мають військове звання генерала (адмірала) чи обіймають посади від командира з'єднання та вище або їм рівні.

Судові колегії переглядають у касаційному порядку справи, розглянуті судами другої ланки (у першій інстанції).

Як суд наглядової інстанції судові колегії переглядають справи, які розглянуті нижчими судами і рішення з яких набрали законної сили.

Президія Верховного Суду України формується у складі Голови, заступників Голови та декількох членів Верховного Суду України. Кандидатури пропонуються Головою Верховного Суду України. Президія не здійснює судових повноважень, до її функцій входить розгляд питань організації роботи судових колегій та апарату Верховного Суду України, а також надання допомоги нижчим судам щодо правильного застосування законодавства.

Засідання президії проводяться не рідше одного разу на місяць і є правомочними при наявності більшості членів президії, що беруть участь у засіданні.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 128 Конституції України). Його повноваження значною мірою обумовлені тим, що, маючи статус судді, він одночасно є керівником судової установи, до того ж вищої ; в системі загальних судів. Саме тому повноваження Голови можна умовно поділити на судові, судово-наглядові, адміністративні, організаційно-контрольні, представницькі, їх перелік міститься в ст. 51 Закону «Про судоустрій України».

•шиї Організація судових та правоохоронних органів |

Голова Верховного Суду України:

1) вносить у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали та постанови по судових справах;

2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішень, вироків, ухвал та постанов по судових справах;

3) організовує роботу по вивченню та узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону, причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організовує роботу по здійсненню контролю за виконанням керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;

4) скликає Пленум Верховного Суду України та головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;

5) скликає президію Верховного Суду України і вносить на розгляд президії питання, що потребують її вирішення, головує на засіданнях президії;

6) вносить подання до Конституційного Суду України з питань щодо тлумачення законів України;

7) вносить до Пленуму Верховного Суду України подання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду законодавству України;

8) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України;

9) керує організацією роботи судових колегій, апарату Верховного Суду України;

10) веде особистий прийом, організовує роботу Верховного Суду України по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

"ШІ»

11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. (Так, Голова Верховного Суду України є членом Вищої Ради юстиції за посадою.)

Розділ IV. Судова система

З метою забезпечення роботи щодо здійснення правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності Верховний Суд України має свій апарат. Нині штатна чисельність апарату налічує 284 одиниці, які складають таку структуру:

- відділ систематизації законодавства та зв'язків з засобами масової інформації;

- відділ узагальнення судової практики;

- відділ прийому громадян і розгляду листів;

- відділ по розгляду скарг на судові рішення в порядку нагляду;

- відділ судово-правової реформи;

- відділ міжнародно-правового співробітництва;

- відділ судової статистики;

- відділ інформатики та комп'ютеризації;

- перший відділ;

- відділ кадрів;

- відділ контролю за судовою діяльністю;

- планово-економічний відділ;

- відділ бухгалтерського обліку та звітності;

- відділ управління справами;

- редакція «Вісника Верховного Суду України»;

- секретаріат Пленуму та президії Верховного Суду України;

- секретаріат судової колегії в кримінальних справах; ^ - секретаріат судової колегії в цивільних справах;

- секретаріат військової колегії;

- секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів1.

Контрольні запитання

1. Яке місце посідає Верховний Суд України в системі загальних судів?

2. Яка структура Верховного Суду України?

3. Охарактеризуйте повноваження Пленуму Верховного Суду України.

4. Яка природа керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України?

' Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. — Ст. 191.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. - Правоохранительные органы
  2. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
  3. § 6. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю - Трудовое право
  4. § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
  5. §11. Порядок звільнення з роботи - Трудовое право
  6. § 1. Органи судової влади - Правовая деонтология
  7. Глава 2. Судовий устрій України. Статус суддів - Правоохранительные органы
  8. § 2. Порядок розірвання шлюбу громадян України з іноземними громадянами і шлюбів іноземних громадян між собою в Україні - Семейное право
  9. §1. Поняття і джерела авторського права - Гражданское право
  10. § 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - Гражданское право
  11. § 1. Поняття і джерела авторського права - Гражданское право
  12. § 5. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, звичаїв ділового обороту та норм моралі при застосуванні цивільного законодавства - Гражданское право
  13. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України - Гражданский процесс
  14. § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі - Гражданский процесс
  15. § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання - Гражданский процесс
  16. § 1. Поняття і види підсудності - Гражданский процесс
  17. § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ - Гражданский процесс
  18. § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій - Гражданский процесс
  19. § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів - Гражданский процесс
  20. Список скорочень - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    2. Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002
    3. B.C. Ковальський. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. 2002