Правоохранительные органы

Традиційна система загальних судів, яка діяла протягом багатьох десятиріч, не могла вирішити ці значною мірою нові і не властиві їй завдання. Було визнано за доцільне створення ще двох самостійних гілок судової системи: Конституційного Суду та арбітражних судів. Кон-

Організація судових та правоохоронних органів

ституція України передбачає, що судочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Одночасно у побудову системи загальних судів були закладені принципи територіальності і спеціалізації. Таку систему загальних судів буде відображено у новому Законі України «Про судоустрій».

Таким чином, поки що судова система України складається з трьох гілок:

- Конституційного Суду;

- загальних судів (або судів загальної юрисдикції);

- арбітражних судів.

Для неї є характерним, що кожна гілка судової системи автономна, тобто на кожну з них у межах реалізації судової влади покладено вирішення певних, властивих лише їй питань.

Так, Конституційний Суд України є незалежним органом у системі судової влади, покликаним забезпечувати відповідність законів та інших правових актів Конституції України і давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Загальні суди мають своїм завданням охорону від усяких посягань конституційного ладу, гарантованих Конституцією України соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Арбітражні суди покликані захищати права та інтереси учасників господарських правовідносин, що охороняються законом, сприяти зміцненню законності в цій сфері.

Одночасно майже всі суди, які входять до судової системи України, організовуються та діють на основі єдиних принципів.

Гілки судової системи (крім Конституційного Суду) складаються з окремих судових установ, кожна з яких, залежно від місця в цій системі, наділена певними повноваженнями.

Будова судової системи базується на принципах: а) простоти; б) доступності; в) ієрархічності, ступінчастості; г) єдності.

Розділ IV.

Судові системи загальних і арбітражних судів побудовано з урахуванням адміністративно-територіального устрою України. В кожній області, АРК, містах Києві та Севастополі є відповідні арбітражні та загальні суди. Загальні суди функціонують в кожному районі (місті) і районі в місті. Простота системи, таким чином, забезпечує доступність судів для населення, оскільки районний (міський) суд, який розглядає переважну більшість кримінальних і цивільних Йірав, відповідно до Закону «Про судоустрій України» створюється в кожному районі (місті), районі в місті незалежно від чисельності населення, що проживає в ньому, та кількості судових справ. Основна кількість справ по спорах, що випливають із господарських відносин, розглядається арбітражними судами АРК, областей, міст Києва та Севастополя.

Одним із найважливіших прав громадян і юридичних осіб є право на оскарження судового рішення. Реалізація цього права здебільшого гарантується принципами ступінчастості та ієрархічності.

Над кожним судом, відповідно до адміністративно-територіального поділу, створюється вищий суд. Стосовно районних (міських) судів вищими є Верховний суд АРК, суди областей, міст Києва та Севастополя. Стосовно арбітражного суду АРК і арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя вищим є Вищий арбітражний суд України. Повноваження вищого суду відрізняються від повноважень нижчого і одне з цих повноважень — перевірка законності і обґрунтованості рішень нижчого суду. Наступним важливим принципом побудови судової системи загальних і арбітражних су$вє їх єдність. Єдність • системи загальних судів походить, по-нерше, э єдності їх ; завдань, принципів організаціїї'адіяяьйості, закріплених в Конституції України і Законі «Йрч> судоустрійУкраїни». ; По-друге, всі загальні суди України у своїй діяльності ! керуються одними й тими ж нормами матеріального і процесуального права, зокрема, кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільного процесуального, трудового, сімейного. По-третє, існуюча правова Організація судових та правоохоронних органів

система, що ґрунтується на письмовому, кодифікованому законодавстві, вимагає однакового розуміння і застосування законів. Суди, які є самостійними і незалежними органами судової влади у діяльності щодо здійснення правосуддя, іреалізуючи принцип рівності громадян перед законом і судом, повинні бути одноманітними в судовій практиці. Тому необхідне єдине керівництво як у межах системи загальних судів, так і в системі арбітражних судів. Для досягнення цієї мети вищий судовий нагляд і контроль за всіма загальними судами України здійснює Верховний Суд України. Аналогічні функції покладено і на Вищий арбітражний суд України. Забезпечення однакового розуміння і застосування законів, орієнтування судової практики здійснюється цими судами як через розгляд і вирішення конкретних справ, так і наданням керівних роз'яснень з питань застосування чинного законодавства.

Для характеристики діючої судової системи необхідно усвідомити зміст таких понять: судові інстанції, ланки судової системи, склад суду.

Поняття «судова інстанція» пов'язане з характером конкретної діяльності суду щодо здійснення правосуддя, тобто це поняття судочинне. Процесуальне законодавство налічує три види судових інстанцій: а) перша інстанція, яка розглядає справу по суті; б) друга (касаційна) інстанція, яка перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили; в) наглядова інстанція, яка перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, що набрали законної сили.

Судова система складається з окремих судів, кожен з яких є або судом першої інстанції, або ще й одночасно судом другої (касаційної) та наглядової інстанції.

Необхідність у вищій судовій інстанції обумовлена, як уже зазначалося, правом зацікавленої особи, що брала участь у розгляді справи, подати на винесене рішення скаргу, а прокурору — подання.

Судом першої інстанції є суд, який розглядає та вирішує справи по суті, тобто в кримінальній справі — питання про винність чи невинність підсудного, в цивільній Розділ IV. Судова система

справі — питання про те, чи порушив відповідач прийняті на себе за договором або покладені на нього законом зобов'язання. Суд першої інстанції проводить судовий розгляд гласно, усно та безпосередньо; вислуховує показання та пояснення учасників процесу, оглядає речові докази, оголошує документи, виконує інші процесуальні дії. Після розгляду кримінальної справи суд установлює винність чи невинність підсудного, притягає винного до кримінальної відповідальності, призначає кримінальне покарання. За результатами розгляду кримінальної справи по суті суд першої інстанції виносить вирок.

По цивільній справі суд першої інстанції задовольняє позови або відмовляє в їх задоволенні. За результатами розгляду цивільної справи по суті суд першої інстанції виносить рішення.

Судами першої інстанції є всі суди України.

Закон передбачає строк, протягом якого учасники процесу, що не згодні з рішенням або вироком суду, мають право подати скаргу. Так, касаційні скарга і подання на вирок суду першої інстанції можуть бути подані протягом семи діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, — протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку (ст. 350 КПК).

Касаційні скарга і подання на рішення районних та обласних судів можуть бути подані протягом десяти днів з наступного дня після оголошення рішення суду (ст. 291 ЦПК). Непринесення скарги або подання у зазначені строки означає, що після їх закінчення рішення і вироки набирають законної сили та звертаються до виконання. У разі подання касаційної скарги або касаційного подання момент, коли вирок або рішення наберуть законної сили, відкладається до розгляду справи судом касаційної інстанції.

Отже, судом другої (касаційної) інстанції є вищий суд, який перевіряє за касаційними скаргами учасників процесу або за касаційним поданням прокурора законність і обґрунтованість винесеного вироку або рішення, які не набрали законної сили.

Організація судових та правоохоронних органів!^

Судами другої інстанції є Верховний Суд України, Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя. Друга інстанція: а) залишає вирок або рішення без зміни; б) вносить зміни у визначених законом випадках; в) повертає справу для нового розгляду по суті до суду першої інстанції. За результатами розгляду справи у другій (касаційній) інстанції суд виносить ухвалу. Ухвали суду касаційної інстанції набирають законної сили негайно після їх оголошення. Таким чином, якщо вирок або рішення оскаржено чи на них принесено касаційне подання прокурора, але судом другої інстанції вони визнані законними і обґрунтованими (чи без усяких змін, чи із внесенням деяких змін), то такий вирок або рішення набирають законної сили негайно, разом з касаційною ухвалою. Коли вирок або рішення, що набрали законної сили, виявляться незаконними або необгрунтованими, то вони підлягають опротестуванню відповідними вищими прокурорами та їх заступниками або головами вищих судів та їх заступниками в порядку нагляду до відповідного вищого суду. Суд, який здійснює правосуддя у формі розгляду справ за протестами на вироки і рішення судів першої інстанції, що набрали законної сили, іменується судом наглядової інстанції. Якщо ці вироки і рішення перевірялися в касаційній інстанції, то одночасно суд наглядової інстанції проводить перевірку законності і обґрунтованості ухвал цієї інстанції. За результатами перевірки вироків, рішень та ухвал у порядку нагляду вищий суд також виносить ухвалу, а якщо справа розглядалася президією суду або Пленумом Верховного Суду України — постанову.

Судами наглядової інстанції є Верховний Суд України, Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя.

Конституція України передбачає введення нової форми перегляду рішень і вироків суду першої інстанції — апеляційної. Апеляція означає новий розгляд справи вищим судом по суті з винесенням нового вироку чи рішення.

Поряд із судочинним поняттям «судова інстанція» теорія судоустрою знає поняття «ланка судової системи», Розділ IV.

З 0-602

яке пов'язане з обсягом повноважень, покладених на ту чи іншу судову установу.

Суди, що мають однакові повноваження і структуру, однакові функції, у більшості випадків діють у межах однакових адміністративно-територіальних одиниць, називаються ланкою судової системи. Наприклад, усі районні (міські) суди системи загальних судів мають однакові повноваження. Однакові повноваження також і у Верховного суду АРК, обласних судів, судів міст Києва та Севастополя.

Відмінність у повноваженнях судових установ дає підстави називати одні суди стосовно інших вищестоящими, або вищими ланками судової системи. Як видно із схем на рис. 1,2, система загальних судів є триланковою, а система арбітражних судів — дволанковою.

Всі районні (міські) суди, а також військові суди гарнізонів становлять першу ланку судової системи загальних судів. Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя, військові суди регіонів та Військово-Морсь-ких Сил України складають другу ланку судової системи. Третьою ланкою є Верховний Суд України (рис. 1).

СХЕМА судової системи загальних судів

Верховний Суд України

Третя ланка (nepTua, друга, третя інстанції) Друга ланка Верхов (перша, А друга, третя і п станції)

:Іий суд Обла РК с;

СІ 111 Й

д

Суди міст Києва та Севастополя

Війсь per ВіГ Морс У

кові суди іонів та ськово-ьких Сил грати

І

Перша ланка Райо (перша (міськ інстанція)

' ^

ІІІІий Райо ий) суд (місь сі

г МІНИ

кий) fu

Райо {місь су

г '

ший Міжо кий) д

' -

власний Війс суд га

ькові суди жізонів

Рис

/

Організація судових та правоохоронних органів

У системі арбітражних судів першу (нижчу) ланку судової системи складають арбітражний суд АРК, обласні арбітражні суди, арбітражні суди міст Києва та Севастополя. Другою ланкою в системі цих судів є Вищий арбітражний суд України (рис. 2).

СХЕМА судової системи арбітражних судів

Вищий арбітражний суд України

Арбітражний суд міст Києва та Севастополя

Арбітражний суд АРК

Арбітражний суд області

Рис. 2

Поняття «ланка судової системи» відіграє важливу роль у розмежуванні компетенції судових органів.

Закон «Про судоустрій України» містить поняття «склад суду», яке має три значення: перше — посадовий склад суддів того чи іншого суду, наприклад, районний (міський) суд функціонує у складі голови суду, його заступника і суддів; друге — структура, внутрішня організація суду, наприклад, Верховний суд АРК, областей, Київський та Севастопольський міські суди діють у складі: а) президії суду; б) судової колегії з цивільних справ; в) судової колегії з кримінальних справ. Верховний Суд України діє у складі: а) Пленуму Верховного Суду; б) судової колегії з цивільних справ; в) судової колегії з кримінальних справ; г) військової колегії. Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду створюється Президія Верховного Суду. Третє значення поняття «склад суду» означає зазначений у законі кількісний склад суддів, уповноважених на розгляд конкретної судової справи. Підсудність справ може бути одноособовою або колегіальною. Колегіальність проявляється у таких формах: а) три судді; б) два судці і три народні засідателі; в) не менше трьох суддів (йдеться про випадки перегляду рішень, вироків, ухвал вищими судовими інстанціями).

Всі цивільні справи у суді першої інстанції розглядаються суддями одноособово. Колегіальний, тобто у складі Розділ IV. Судова система

трьох суддів, розгляд цивільної справи по суті можливий лише після скасування вищим судом рішення, винесеного одноособове суддею, але у випадках, визначених законом (див. ст. 124і ЦПК).

При розгляді кримінальних справ по першій інстанції склад суду залежить від виду і розміру покарання, передбаченого КК за злочини, у вчиненні яких обвинувачується підсудний.

За загальним правилом, кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособове суддею, який діє від імені суду.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються у суді першої інстанції колегіальне судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.

І, нарешті, кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів (ст. 17 КПК).

Перегляд же справ у касаційному і наглядовому порядку завжди здійснюється колегіальне професійними суддями.

Так, розгляд справ у судових колегіях Верховного суду АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського міських судів у касаційному порядку і в судових колегіях Верховного Суду України у касаційному порядку і в порядку нагляду здійснюється у складі трьох суддів.

Президії Верховного суду АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, які здійснюють перегляд справ у порядку нагляду, розглядають справи при наявності більшості членів президії.

Пленум Верховного Суду України розглядає справи при наявності не менше двох третин свого складу.

Склад суду при розгляді господарських спорів у арбітражних судах відрізняється від традиційних видів і форм розгляду судових справ (див. ст.ст. 70, 94, 96 АПК)

Організація судових та правоохоронних органів

(вони докладно вивчаються у відповідних навчальних дисциплінах).

Контрольні запитання

1. З яких гілок складається судова система України?

2. Що таке ланка судової системи? Скільки ланок у судовій системі загальних і арбітражних судів?

3. Які суди є судами першої, другої чи третьої інстанції?

4. Яке значення має поняття «склад суду»?