Який основний акт в Україні регулює питання зовнішньоекономічної діяльності? - Основоположним нормативно-правовим актом, який регулює питання зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991р.

Якими видами діяльності можуть займатися в Україні та за її межами суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності? - Види здійснення господарської діяльності в Україні визначаються Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 4). Мова йде про такі види діяльності як:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили, надання іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України послуг, у т. ч. виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередни-

129

128 Особлива частина міжнародного приватного права

цьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

-міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

-створення банківських, кредитних та страхових установ на території України у випадках, передбачених законами України;

-спільна підприємницька діяльність із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, «ноу-хау», торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, -конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законом України випадках;

-товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

- орендні, в т. ч. лізингові операції;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківсь-кому валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Загалом здійснення будь-якої господарської діяльності іноземними суб'єктами в Україні (незалежно від видів) підпорядковується антимонопольному законодавству України.

Чи існують особливості регулювання певних видів діяльності суб'єктів господарювання? - Транснаціональні та інші суб'єкти господарювання повинні враховувати і окремі норми законодавства, спрямованого на регулювання

Зовнішньоекономічна діяльність

певних галузей діяльності. Наприклад, ст. 15 Закону України «Про зв'язок» від 16 травня 1995 р.' забороняє надання виключних прав на ведення будь-якого виду діяльності у галузі зв'язку для підприємств, об'єднань, установ, організацій всіх форм власності крім діяльності, пов'язаної із захистом інтересів держави, із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також прав, що належать виключно державним підприємствам. Мова йде про технічне обслуговування й експлуатацію первинних мереж (крім місцевих) та супутникових систем телефонного зв'язку в межах зв'язку загального користування, про пересилання грошових переказів, листів до 20 грамів, поштових карток, виплату та доставку пенсії, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам,

Чи допускається посередництво у діяльності іноземних суб'єктів господарювання? - Іноземні суб'єкти господарювання можуть здійснювати свою діяльність через посередників та самі займатися посередницькими операціями.

Чи визначає законодавство України ^ррми здійснення окремих видів, діяльності? - Законодавство може передбачати форми здійснення окремих видів діяльності. Наприклад, Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 19% р. визначає, що юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України, можуть здійснювати інвестиційну діяльність у формі: JJ часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; 2) створення підприємств, що повністю належать іноземним Інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; _3)_ придбання, не забороненого законами України, нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інших об'єктів власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;,4) придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; 5) придбання інших майнових прав; 6) іншої діяльності, не забороненої законами України, в т. ч.

' Го/іос України 1995 14 червня. 5 Г. Фединяк

1 ЗО Особлива частина міжнародного приватного права____

і без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Чи допускається здійснення концесій в Україні? — Види господарської діяльності час від часу змінювались, набравши сьогодні вказаного вище змісту. Так, з початку 20-х років нашого століття були дозволені концесії - договори з іноземними суб'єктами господарської діяльності на розробку та освоєння відновлюваних і невідновлюваних природних ресурсів, проведення господарської діяльності, пов язанрї з використанням об'єктів, що перебувають у державній власності, але не передані підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління. Згодом вони були заборонені. Нині в Україні діє Закон «Про концесії».

Чи може мати іноземний суб'єкт господарської діяльності представництво в Україні? - Відповідно до ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», інших актів, міжнародних угод в Україні можуть відкриватися представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності: компаній і фірм, міжнародних організацій та їх філій, що не мають імунітету й дипломатичних привілеїв, створені у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність іноземного суб'єкта господарювання. Свідченням того, що Україна зацікавлена у діяльності підприємств, є постанова Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.,' у якій Міністерству закордонних справ України доручалось провести з відповідними органами іноземних держав консультації щодо можливості взаємного створення іноземних представництв на території України та інших держав для забезпечення їх зовнішньоекономічних інтересів.

Норми щодо взаємного відкриття представництв часто містяться у торговельно-економічних договорах. Так, ст. 9 Угоди між урядом України і урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво від 1992 р. вказує, що договірні держави відповідно до чинного законодавства своїх країн дозволятимуть компаніям, підприємствам і організаціям іншої країни, які здійснюють торговельно-економічну діяльність між двома краї-

131

Зовнішньоекономічна діяльність

нами, створювати представництва на територіях цих країн і надаватимуть необхідні умови для їх нормальної діяльності.

Статтею 6 Торговельної угоди між урядом України та урядом Ісламської Республіки Іран, підписаної у 1992р., зазначено про можливість відкриття комерційних представництв у кожній з держав. У ст. З Торговельної угоди між урядом України і урядом Арабської Республіки Єгипет від 1992р. вказується, що Сторони заохочуватимуть відкриття представництв зовнішньоторговельних організацій, компаній, фірм, банків тощо на їх територіях відповідно до національного законодавства цих держав.

Прикладом створення представництв в Україні є такі. У 1996 р. у Києві відбулося створення рекламного агентства «Provid/BBDO Ukraine», яке стало фактичним представником міжнародної рекламної корпорації «BBDO Wordwide» в Україні. В цьому ж році у Києві відбулося офіційне відкриття офісу американського агентства «Leo Burnett». Засноване американцем Лео Барнеттом ще у 1935 p., це рекламне агентство має 72 представництва у 53 країнах світу, в т. ч. у Східній Європі: Україні, Росії, Чехії, Польщі, Угорщині. В Україні «Leo Burnett» працює на свого найбільшого клієнта - велику тютюнову компанію «Philip Morris», здійснює рекламу «Procter & Gamble» та «Reebok».'

Як зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні? - Представництва іноземних юридичних осіб в Україні підлягають державній реєстрації у порядку, передбаченому «Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні», затвердженою наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (далі: МЗЕЗторгівлі) від 18 січня 1996 р. (зареєстрована) у Міністерстві юстиції України 24 січня 1996 р.2 Незареєст-ровані представництва не мають права здійснювати діяльність в Україні. Відповідно до цієї Інструкції іноземний суб'єкт господарської діяльності, який має намір відкрити представництво на території України, подає до МЗЕЗторгівлі України такі документи:

- заяву з проханням про реєстрацію представництва, що складається у довільній формі, в якій вказується назва та

1 Діло.- 1996.- 12-13 червня.

1 Урядовий кур'гр - 1996.- 29 лютого.

Відомості Верховної Ради України- 1991.-Л» 29.-CY 378.

132 Особлива частина міжнародного приватного права____

адреса фірми; країна її місцезнаходження; номер телефону, факсу; місто, в якому відкривається представництво, із зазначенням його майбутньої адреси; у разі наявності філій -міста їх знаходження; кількість іноземних громадян, які працюватимуть у представництві; дата заснування фірми та її юридичний статус; кількість співробітників фірми; назва банку із зазначенням номера рахунку; сфера діяльності фірми; мета відкриття й сфера діяльності представництва; інформація про ділові зв'язки з українськими партнерами та перспективи розвитку співробітництва;

-витяг з торговельного (банківського) реєстру країни місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) іноземного суб'єкта господарської діяльності;

-довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок іноземного суб'єкта господарської діяльності;

-доручення на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлене згідно з законами країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Вказані документи мають бути Нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані належним чином у консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і повинні супроводжуватися перекладом на українську мову, який завіряється печаткою офіційного перекладача. Ці документи подаються в МЗЕЗторгівлі України не пізніше 6 місяців з дати їх видачі в країні місцезнаходження суб'єкта господарювання. При прийнятті документів на реєстрацію заявник сплачує певну суму державного збору в доларах США.

У випадку, коли на відкриття представництва законодавство країни місцезнаходження іноземного суб'єкта господарської діяльності вимагає особливого дозволу державних установ цієї країни, копія такого дозволу, засвідчена з дотриманням вимог, які ставляться до оформлення документів на відкриття представництва в Україні, має бути додана до заяви. Особливості реєстрації представництв іноземних юридичних осіб можуть регулюватися окремими нормативними актами, як, наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1995 р. «Про державну реєстрацію інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів».1

І Іраво України.- 1995.- № 11.- С. 88-89.

133

Зовнішньоекономічна діяльність

Чи може іноземний суб'єкт господарської діяльності оскаржити дії органів реєстрації в суді України? - За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності або про відмову в його реєстрації, Неприйняття рішення у встановлений строк чи рішення про відмову в реєстрації може бути оскаржено у суді або Арбітражному суді України.

Останнє ще раз засвідчує надання національного режиму іноземним юридичним особам у разі захисту своїх прав.

Яке юридичне значення має свідоцтво про реєстрацію представництва в Україні? - У разі реєстрації представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності (після подання вказаних документів до МЗЕЗторгівлі України, але не пізніше як через шістдесят робочих днів з моменту сплати державного збору) заявнику видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні вважається відкритим з дати реєстрації. Інформація про це заноситься до спеціального Реєстру. Свідоцтво, видане МЗЕЗторгівлі України, є підставою для:

1) звернення в органи УВІР МВС України для реєстрації паспортів та отримання віз іноземними співробітниками представництв, а також у Міністерство праці України за дозволом на працевлаштування в Україні іноземних співробітників представництва на період його функціонування;

2) відкриття поточних рахунків у банках України;

3) безмитного провезення майна та устаткування, які тимчасово ввозяться на територію України і необхідні для обладнання офісу та функціонування представництва;

4) реєстрації та отримання в органах ДАІ МВС України відповідних номерних знаків для автомобільного транспорту, що є власністю представництва.

Як функціонує представництво? - Представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не займається самостійно комерційною діяльністю, У всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг тыьки з Інтересах цього іноземного суб'єкта.

Усі функції представництво виконує згідно з чинним законодавством України. Так, представництва іноземних інфо-

134 Особлива частина міжнародного приватного права

рмаційних агентств в Україні здійснюють свою діяльність (наприклад, поширюють свою продукцію) відповідно до Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.,' «Про інформаційні агентства» від 28 лютого 1995 р.,2 інших актів та міжнародних договорів, визнаних нашою державою.

Оподаткування представництв здійснюється на основі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. та «Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджених постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 р. Для здійснення оподаткування постійне представництво протягом місяця з дня його державної реєстрації повинно стати на облік у державній податковій адміністрації за його місцезнаходженням. Вона видає представництву свідоцтво про взяття його на облік та веде облік зареєстрованих постійних представництв. Інформація про взяття на облік повідомляється Головній державній податковій адміністрації. У випадку, якщо постійне представництво іноземного суб'єкта господарювання не стало на облік у державній податковій адміністрації, воно вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержаний прибуток вважається прихованим від оподаткування. За місяць до завершення'діяльності представництво письмово повідомляє про це державну податкову адміністрацію.

У якому випадку припиняється діяльність представництва іноземного суб'єкта господарювання в Україні? -Діяльність представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності припиняється у разі:

- ліквідації Іноземного суб'єкта господарської діяльності, який має своє представництво в Україні;

-припинення дії угоди з іноземною державою, якщо представництво відкрите на підставі такої угоди і це прямо передбачено її положеннями;

-винесення іноземним суб'єктом господарської діяльності, який відкрив представництво, рішення про це;

-невиконання іноземним суб'єктом господарювання або представництвом положень вказаної Інструкції та/або вимог чинного законодавства України (в судовому порядку).

В разі припинення діяльності представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності МЗЕЗторгівлі України

1 Відомості Верховної Ради України- 1992.-№ 48.- Ст. 650. ' Та* ввио.- 1995.-№ ІЗ.-Ст. 83.

135

Зовнішньоекономічна діяльність

приймає рішення про скасування запису в Реєстрі представництв та вилучення свідоцтва про реєстрацію, про що повідомляється через засоби масової інформації.

Чи можуть суб'єкти господарювання України здійснювати свою діяльність за кордоном? - Відповідно до вітчизняного законодавства суб'єкти господарювання України можуть здійснювати діяльність, спрямовану на встановлення, зміну чи відміну правовідносин з «іноземним елементом» як на території України, так і за кордоном. Органи, що діють від імені України, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у господарській діяльності на території України, також діють як юридичні особи.

Відповідно до норм яких актів діють за кордоном юридичні особи та інші суб'єкти права України? - Юридичними в Україні вважаються особи, які отримують цей статус з моменту їх реєстрації на території України відповідно до «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» від 25 травня 1998р. Реєстрація проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за їх місцезнаходженням або міс-цепроживанням суб'єкта, якщо інше не передбачене законом України.

Філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, створені суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою відповідно до чинного законодавства України, юридичної реєстрації не потребують. У своїй діяльності вони керуються положенням, затвердженим юридичною особою. Якщо відокремлені підрозділи розташовані за межами України, їх діяльність регулюється законодавством України.

Юридичні особи України мають право здійснювати свою діяльність, яка виходить за межі України відповідно до: 1) законодавства України; 2) статутних завдань; 3) законодавства іноземної держави; 4) міжнародних угод.

Законодавство України є джерелом встановлення змісту особистого статуту юридичної особи, регулює види її діяльності у міжнародному господарському обігу, що є майже аналогічні видам діяльності іноземних суб'єктів господарювання в Україні. Юридичні особи України здійснюють діяльність від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, тобто не відповідають за дії інших суб'єктів

136 Особлива частина міжнародного приватного права____

права України, наприклад, держави як суб'єкта цивільних правовідносин.

Статутом (установчими документами) юридичних осіб визначаються: а) права осіб як юридичних (з моменту реєстрації); б) їх спеціальна правоздатність. Юридичні особи можуть здійснювати свою діяльність як суб'єкти міжнародного приватного права тільки у тих сферах господарювання, які визначені статутом. Тобто, суб'єкти господарської діяльності України мають право укладати тільки угоди, спрямовані на виконання саме статутних завдань.

Законодавство іноземної держави детально регламентує питання допуску українських юридичних осіб на власну територію, визначає сфери та умови їх діяльності.

Міжнародні угоди можуть регулювати питання правоздатності юридичних осіб України; правовий режим, який їм надається; сфери їх діяльності, а також конкретні питання, пов'язані з нею, наприклад, оподаткування, митної очистки, транзиту, складування та перевантаження продукції тощо.

На підставі законодавства якої держави діють представництва суб'єктів господарювання України за кордоном? - Представництва суб'єктів господарювання України, які відкриваються за кордоном, здійснюють свою діяльність «на підставах, визначених чинним законодавством країни, де вона відбувається, або міждержавними договорами, укладеними між Україною та цією державою.

Як законодавство України визначає поняття зовнішньоекономічного договору (контракту)? - Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально-оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

У яків формі та ким може укладатися зовнішньоекономічний договір (контракт)? - Законодавство України вимагає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) лише у письмовій формі та суб'єктами, здатними до його укладення відповідно до законодавства України або місця укладення договору (контракту).

У ч. 2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вказано, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі,

137

Зовнішньоекономічна діяльність

якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Які національні акти України використовуються у разі укладення зовнішньоекономічного договору (контракту)? - Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законодавством України. Серед нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладення та виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) є:

- Цивільний кодекс України;

- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р.;1

-Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 7 травня 1996 p.;

-Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р.р

- Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р.;3

1 Відомості Верховної Ради України.- 1994.- № 40.- Ст. 364; 1996.-№28-Ст. 135.

2 Там само.-1995.-№ 32.-Ст. 255; 1996.-№ 27.-Ст. 130. 1 Там само.- 1999.- № 5-6.- Ст. 44.

139

138 Особлива частина міжнародного приватного права____

-Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р.;1

-Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10 лютого 1996 p.;

-Указ Президента України «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України»;

- Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»;

- постанова Кабінету Міністрів і Національного банку України від 21 червня 1995 р. «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»;

-«Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», затверджене наказом МЗЕЗторгівлі України від 5 жовтня 1995 р. (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 9 жовтня 1995 р. за № 367/903).2

Право якої держави слід застосовувати для визначення прав та обов'язків сторін зовнішньоекономічного договору (контракту)? - Відповідно до вказаного й іншого законодавства права та обов'язки сторін за зовнішньоекономічним договором (контрактом) визначаються за правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження. За відсутності" такого погодження застосовується право країни, де заснована, має своє місцепроживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

- продавцем - у договорі купівлі-продажу;

- наймодавцем - у договорі майнового найму;

- ліцензіаром - у ліцензійному договорі;

- охоронцем - у договорі зберігання;

- комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);

- довірителем - у договорі доручення;

- перевізником - у договорі перевезення;

- експедитором - у договорі транспортно-експедиційного обслуговування;

1 Відомості Верховної Ради України.- 1993.-№ 17.- Ст. 184.

2 Урядовий к)рЧр.- 1995.- 2 листопада.

Зовнішньоекономічна діяльність

- страхувачем - у договорі страхування;

- кредитором - у договорі кредитування;

- дарувальником - у договорі дарування;

- поручителем - у договорі поруки;

- заставником - у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів):

- про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовують право країни, де здійснюється така діяльність, або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше;

- про створення СП застосовується право країни, на території якої СП створюється й офіційно реєструється;

-укладених на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

До прав і обов'язків сторін у інших зовнішньоекономічних договорах (контрактах) застосовується право країни, де заснована чи має місцепроживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його змісту. При прийманні виконання за зовнішньоекономічним договором (контрактом) береться до уваги право місця здійснення такого приймання, якщо сторони не погодили інше.

Які умови передбачають у зовнішньоекономічних договорах (контрактах)? - Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) встановлює, зокрема, «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 5 жовтня 1995 р. До обов'язкових умов договору (контракту) належать: назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення; преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту); предмет договору (контракту); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (приймання/здачі виконаних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у ред. 1990 p.; ціна та загальна вартість договору (контракту); умови платежів; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

140 Особлива частина міжнародного приватного права

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть передбачатися додаткові умови: страхування; гарантії якості; залучення субвиконавців до договору (контракту'), агентів, перевізників; норми завантаження (розвантаження), передача технічної документації на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження; момент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість та порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту), ін.

Чи може бути зовнішньоекономічний договір (контракт) визнаний недійсним у судовому порядку, якщо не дотримано його форми? - Частина 5 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

З вкою мстою проводиться облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)? - Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22 листопада 1994 р. підлягають обліку (реєстрації) в МЗЕЗторгівлі Україну та уповноважених ним органах відповідно до Указу Президента України «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 7 листопада 1994 р. (в редакції від 17 листопада 1994 p.). Встановлений порядок обліку (реєстрації) контрактів виконує декілька функцій-, зокрема сприяє контролю за надходженням валютної виручки в Україну.

На яких основних засадах відбувається порядок реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів)? -Основними засадами запровадженого порядку реєстрації договорів є:

- для реєстрації контракту не обов'язкова наявність товару,

- контракт реєструється після Його укладення;

- не встановлено обмежень щодо обсягу угод;

- передбачено порядок реєстрації бартерних операцій;

- передбачено порядок реєстрації договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора;

- контракт має обмежувальний характер, якщо Україна відповідає за контрактом як держава.

1 Голос України.- 1994,- 16 листопада.

141

Зовнішньоекономічна діяльність

Які зовнішньоекономічні договори (контракти) в залежності від їх предмета підлягають реєстрації у МЗЕЗторгівлі України? - Реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори (контракти), укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари, зазначені у переліках, що затверджуються в установленому порядку МЗЕЗторгівлі України. До них належать:

-товари, відносини з реекспорту Яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України;

-товари, походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;

-товари, походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;

-товари, походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угрупувань, митних союзів;

-товари, походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій з зустрічною торгівлею.

Які документи необхідні для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту)? - Для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту)суб'єкт господарювання, який є стороною контракту, подає до компетентних органів такі документи:

- інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою та порядком заповнення, що встановлюється МЗЕЗторгівлі України;

-оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У разі, якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку;

-документ про оплату послуг за реєстрацію цього договору.

Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) іншому суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності'України, подається також

142 Особлива частина міжнародного приватного права____

оригінал договору доручення та його копія, завірена в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи.

Яке правове значення має картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту)? - За результатами розгляду орган реєстрації приймає рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту) або про відмову в такій реєстрації з підстав, передбачених «Положенням про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Документом, що підтверджує реєстрацію договору, є картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту). Вона видається суб'єкту господарювання України у двох примірниках, один з яких запишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України. Другий примірник суб'єкт господ-дарювання подає у митні органи, де він і залишається після митного оформлення відповідних товарів. Картка дійсна для митного оформлення товарів, що є предметом відповідного договору (контракту), до кінця поточного календарного рейсу і втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються, в повному обсязі, передбаченому договором (контрактом).

Який основний норматнвно-правовнй документ регламентує порядок державної реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора? - Для окремих видів договорів (контрактів) передбачено інші умови реєстрації. Наприклад, здійснення державної реєстрації договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора, порядок надання документів для цього та їх розгляд, регулює «Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р.1 Відповідно до цього Положення реєстрації підлягають договори про вказані види спільної діяльності, яка не пов'язана із створенням юридичної особи. Державну реєстрацію здійснюють МЗЕЗторгівлі та уповноважені ним орга-

1 Збірник рішень та арбітражної практики Вищою арбітражного суду України.- 1997.- № 2.- С. 67-69.

143

Зовнішньоекономічна діяльність

ни. Реєстрація є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами відповідно до ст. 23 та 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування» 1996 р.

Які документи необхідні для здійснення реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора? - Зареєструвати договір може учасник або уповноважена особа. Вона подає такі документи:

- лист-звернення про державну реєстрацію договору (контракту);

- інформаційну картку договору (контракту) за формою, що встановлює МЗЕЗторгівлі України;

-оригінал і копію договору (контракту), засвідчені у встановленому порядку;

- засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

- витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо, який засвідчує реєстрацію іноземної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходження. Зазначений документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Цей документ може бути засвідчений також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізований в МЗС України;

- відповідний дозвіл (ліцензію), якщо згідно з законодавством України цього вимагає діяльність, що не передбачається договором (контрактом);

- документи про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).

Органи державної реєстрації можуть вимагати й інші документи. Подані документи розглядають протягом 20 календарних днів, починаючи з дати фіксації у журналі обліку державної реєстрації договорів (контрактів).

Чи можна оскаржити відмову у реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора? - У результаті розгляду питання про реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора приймається рішення про реєстрацію договору або відмову у

145

144 Особлива частина міжнародного приватного права

Зовнішньоекономічна діяльність

реєстрації. Відмова може бути оскаржена в судовому порядку.

Яке правове значення має картка державної реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора? - Картка державної реєстрації договору (контракту) та спеціальна відмітка про реєстрацію на договорі (контракті) підтверджують факт реєстрації. Картка видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у трьох примірниках. Перший подається до митних органів для митного оформлення майна, другий - податкових органів, третій залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України. Можливим є оформлення дубліката картки у разі втрати оригіналу.

Як здійснюється імпорт (експорт) товарів посередниками? - На виконання зовнішньоторговельних угод, укладених посередниками-резидентами (комісіонерами та повіреними) в інтересах замовників-резидентів (комітентів та довірителів) в Україну імпортується значна кількість товарів. Реалізація цих угод забезпечується посередницькими послугами на основі договорів доручення та комісії у відповідності з вимогами Цивільного та Митного кодексів України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 359 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. Тобто, торговельний контракт з іноземним партнером укладається від імені комісіонера, але право власності на товари, що імпортуються чи експортуються за цим контрактом, до нього не переходить. Власником товарів з моменту передачі їх іноземним контрагентом (чи до моменту передачі іноземному контрагенту) є комітент. Згідно з ст. 386 цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Тобто, стороною зовнішньоторговельного контракту, укладеного за участю повіреного, залишається власник товарів. Таким чином, посередники не набувають права власності на вказаний товар.

Стаття 46 Митного кодексу України зазначає, що декларування товарів здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, допущеними митницею до декларування. Отже, при імпорті товарів в

Україну за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), укладеними за участю посередників (комісіонерів та повірених), декларування товарів без додаткових повноважень на це мають право здійснювати власники таких товарів (комітент та довіритель).

Які види ліцензій запроваджено в Україні? - У процесі здійснення експортно-імпортних операцій Україна самостійно та в особі її державних органів у випадках, передбачених ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», може запроваджувати режим ліцензування. Розрізняють декілька видів ліцензій: генеральна - відкритий дозвіл на операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах); разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж той, що є необхідним для здійснення операції; відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт чи імпорт товару протягом певного часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу. Розрізняють також ліцензії на імпорт: антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні. Антидемпінгова ліцензія - це належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів. Компенсаціна ліцензія - це оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів. Спеціальна ліцензія надає право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.

Які органи беруть участь у запровадженні режиму ліцензування? - Запровадження режиму ліцензування встановлюється Верховною Радою України. Ліцензії видаються МЗЕЗторгівлі України на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Ліцензійна палата при цьому міністерстві, яка діє на підставі Указу Президента України «Про ліцензійну палату» від 7 лютого 1997 р. повинна вести єдиний ліцензійний реєстр; координувати роботу органів, що видають відповідні ліцензії; здійснювати контроль за додержанням порядку видачі ліцензій уповно-

146 Особлива частина міжнародного приватного права____

важеними на це органами. Щороку Кабінет Міністрів України встановлює перелік товарів, імпорт чи експорт яких підлягає ліцензуванню. Такий перелік затверджений, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 1999 році» від 4 січня 1999 р. У разі, якщо ліцензії не реалізуються суб'єктами підприємницької діяльності протягом встановленого строку, їх дія може бути продовжена, як це було зроблено, наприклад, постановою Кабінету Міністрів України «Про продовження дії ліцензії на імпорт окремих видів товарів» від З лютого 1997 р.1 З метою уникнення заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику зростанням імпорту в Україну, або загрози заподіяння такої шкоди в Україні запроваджено дозвіл на імпорт відповідно до норм Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22 грудня 1998р.

Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та/або одержання кредитів здійснюється Національним банком України.

Чи справляється збір за видачу ліцензій? - За видачу імпортної чи експортної ліцензії встановлено плату, як наприклад, постановою Кабінету Міністрів України «Про розмір державного збору за видачу імпортних ліцензій» від 2 серпня 1996р.2

З якою метою сертифікують продукцію (товар)? -Система сертифікації продукції щодо показників, які мають вплив на життя і здоров'я споживача, навколишнє середовище існує в багатьох державах, а в найбільш розвинутих - понад 40 років.

Поступово вводиться обов'язкова сертифікація продукції й в країнах з перехідною економікою. Так, більшість країн СНД ще у 1994-1995 pp. ввели обов'язкову сертифікацію нафти та нафтопродуктів. В Україні метою захисту інтересів споживачів, національних товаровиробників та запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя й здоров'я громадян, Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 р. було встановлено сертифікацію товару (продукції) у разі здійснення експортно-імпортних

1 Урядовий кур"ер.- 1997.- 8 лютого.

2 Там само,- 1996- 5 вересня.

147

Зовнішньоекономічна діяльність

операцій. Сертифікація означає, що продукція (товар) пройшли необхідний контроль й відповідають вимогам державних та міжнародних стандартів. Інформацію щодо питань сертифікації, національних стандартів іноземних країн можна отримати з Національного автоматизованого інформаційного фонду стандартів, Положення про який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р.1 Сьогодні здійснюється упорядкування системи сертифікації. Загалом правила і процедури Державної системи сертифікації України (Системи сертифікації Укр-СЕПРО) розроблені на основі актів Міжнародних організацій із стандартизації ISO/IEC. Правилами Системи гарантується національний режим до імпортних товарів, як це передбачено положенням Світової організації з торгівлі ГАТТ/СОТ («Угода про технічні бар'єри в Україні»). Держстандарт України відповідно до принципів ГАТТ/СОТ провів переговори й уклав угоди про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації з країнами-учасницями СНД Польщею, Литвою, Чехією, Туреччиною. Готуються угоди ще з понад ЗО країнами.2

Продукція повинна бути сертифікована відповідно до вимог спеціальних національних законів щодо медикаментів, продуктів харчування тощо не тільки у державах «сім'ї» континентального, але й «загального» права та й в інших правових системах. Як зазначалось, питання сертифікації регулюється й міжнародними документами. Так, відповідно до Європейського «Зводу законів про вино» кожна держава-учасниця співтовариства може розробити свій закон прямої дії у галузі сертифікації. До Зводу входять дві постанови ЄЕС про виноград і вина духмяні (№ 822/87 і № 1601/91), які застосовуються як обов'язкові міжнародні стандарти для країн ЄЕС і якими обумовлено якісні показники вказаних продуктів.

З метою створення єдиної нормативної бази у галузі стандартизації для європейського ринку Європейським комітетом стандартизації (CEN) розроблено комплекс євро-стандартів. Вісімнадцять країн-членів вказаного Комітету

1 Державний вісник України. Збірник актів Верховної Ради. Президента та Кабінету Міністрів.- Ужгород: Орбіта, 1995.- № 3-4.- С. 308-310.

2 Упорядков>еться Система сертифікації // Урядовий кур'єр,- 1997.-23 січня; Кисельова Т. «Безпека і якість продукції - наш головний біль» // Урядовий кур'єр.- 1997.-6 лютого.

148 Особлива частина міжнародного приватного права

зобов'язані присвоїти цим стандартам статус національних без будь-яких змін.1

Які особливості ввезення в Україну лікарських засобів? - Відповідно до ст. 17 Закону України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 р.' передбачено порядок ввезення в Україну лікарських засобів за наявності сертифіката якості, що видається виробником. Водночас на територію України можуть ввозитися незареєстровані лікарські засоби, призначені для:

1) проведення доклінічних досліджень і клінічних випробувань;

2) реєстрації в Україні (зразки препаратів у лікарських формах);

3) експонування на виставках, ярмарках, конференціях тощо без права реалізації;

4) індивідуального використання громадянами.

Порядок ввезення лікарських засобів у зазначених випадках визначається Міністерством охорони здоров'я України. У разі стихійного лиха, катастроф, епідемічного захворювання тощо за окремим рішенням Міністерства охорони здоров'я України дозволено ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів зарубіжних держав за наявності документів, що підтверджують їх реєстрацію і використання в цих державах. Контроль за ввезенням вказаних речовин на митну територію України здійснюється Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів.

Вказане підтверджується й Листом Державного митного комітету України від 20 червня 1996 p., відповідно до якого не пропускатимуться на територію України імунобіологічні препарати (вакцини, сироватки, діагностичні системи й середовища, лікувальні та діагностичні фаги, імуномодулято-ри та ін.), в т. ч. як гуманітарна допомога, які не зареєстровані в Україні або не мають відповідного одноразового дозволу. Ці препарати повинні бути сертифіковані.4

Як ввозяться в Україну засоби вимірювання, що не забезпечені методами і засобами повірки? - Відповідно до «Положення про порядок ввезення на територію України засобів вимірювань», затвердженого по-

149

Зовнішньоекономічна діяльність

становою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р.1 Держстантарт України видає дозвіл (ліцензію) на ввезення в Україну засобів вимірювання, які не забезпечені методами і засобами повірки. При цьому необхідно дотримати таких умов:

а) одержувач, виробник (імпортер) засобів вимірювань передбачає одночасно і поставку зразків вимірювань для проведення повірки засобів вимірювань, що будуть закуплені (плануються до поставки);

б) одержувач, виробник (імпортер) засобів вимірювань подає Держстандарту документи про те, що засоби вимірювань, які ввозяться, будуть забезпечені необхідним повіроч-ним устаткуванням.

Чи підлягають сертифікації лікеро-горілчані вироби, що ввозяться в Україну? - Лікеро-горілчані вироби, що ввозяться в Україну, підлягають сертифікації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про подальше вдосконалення контролю за якістю лікеро-горілчаних виробів, що імпортуються в Україну» від ЗО липня 1996 р.2

У чому полягає зміст товарообмінної (бартерної) операції? - Товарообмінні (бартерні) операції як різновид експортно-імпортної діяльності регламентується переважно національним законодавством. Класичне визначення товарообмінних операцій - це обмін товарами, роботами чи послугами без руху грошових коштів (англійське законодавство та практика). У деяких правових системах бартерні операції дозволяють рух грошових коштів. Наприклад, відповідно до ст. 2-304(1) Єдиного торгового кодексу США ціна може бути сплачена грошима чи іншим способом. Ця норма застосовується щодо бартерного договору. На противагу цьому у Великобританії норми англійського закону про ку-півлю-продаж товарів 1979 р. до бартерного договору не застосовуються. Але можливим є застосування норм Закону про поставку товарів і надання послуг 1982 р.

Бартерний договір є консенсуальним, оскільки право власності на товар (результати робіт, послуг) переходять на момент, узгоджений сторонами. Цей договір іноді називають компенсаційним, бо виконання його однією стороною здійснюється для так званого «зустрічного задоволення», «для компенсації». Невиконання зобов1 язання однією із

Зубченко В. А., Авідіба А. М., Бурей І. С. Чи потрібна монополія на оковиту? // Урядовий кур'єр.- 1996.- 6 липня.

2 Голос України- 1996.- 7 травня.

3 У Держмиткомі України // Урядовий кур'єр- 1996.-23 липня.

^ Зібрання постанов Уряду України.- 1994,- № 4.-Ст. 69. 2 Урядовий кур'єр.- 1996,- !5 серпня.

150 Особлива частина міжнародного приватного права____

сторін може стати підставою для невиконання зобов'язань іншою. Водночас бартерна угода не є зустрічною угодою, оскільки вона оформляється на відміну від зустрічної угоди, не двома, а одним договором.

У бартерному договорі визначається або кількість взає-мопостачальних товарів, робіт, послуг або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар (роботи, послуги).

Бартерний договір має вартісну оцінку. Вона залежить від оцінки вартості самого товару, оцінки послуг третьої сторони (відсотки за посередництво, комісійні тощо). Оцінка договору застосовується, наприклад, для визначення митними органами розміру мита, зборів. З метою виконання бартерного договору в уповноважених банках можуть відкриватися рахунки. На них відображається вартість обмінюваних за договором товарів (робіт, послуг).

Яким чином законодавство України регулює здійснення товарообмінних (бартерних) операцій? - В Україні є декілька нормативно-правових актів з питань бартерних операцій. Основним з них є згадуваний Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», від 23 грудня 1998 р. Відповідно до цього Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій. Вона оформляється бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. Цей договір укладається між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарювання. Він передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються чи загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют. Товари, що є предметом бартерного договору, оцінюються з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Для оцінки товарів (робіт, послуг) виставляють ціни, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на

151

Зовнішньоекономічна діяльність

договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються відповідно до індикативних цін.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України відкривають в уповноважених банках України попередні імпортні депозити. Вказані депозити можуть відкриватися іноземними суб'єктами господарської діяльності, які є сторонами відповідного товарообмінного договору, на користь суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, що є стороною цього договору. Попередній імпортний депозит відкривається на весь період здійснення товарообмінної (бартерної) операції. Режим попередніх імпортних депозитів не застосовується під час здійснення суб'єктами, уповноваженими Кабінетом Міністрів України, товарообмінних (бартерних) операцій на виконання міжурядових угод України.

Право на проведення товарообмінних операцій мають усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, керуючись при цьому законодавством України. Кабінет Міністрів України може забороняти проведення окремих товарообмінних операцій.

У чому виявляється особливість реєстрації бартерного договору? - Реєстрація бартерного договору здійснюється МЗЕЗторгівлі України та уповноваженими ним органами за наявності довідки уповноваженого банку України про відкриття попереднього імпортного депозиту. Зміна предмета бартерного договору зумовлює необхідність його нової реєстрації. В такому разі відкривається новий попередній імпортний депозит. Сума попереднього імпортного депозиту, відкритого за попереднім бартерним договором, повертається у порядку, встановленому Національним банком України. Ця сума визначається у доларах США і перераховується у валюту України за офіційним поточним курсом валюти України до долара США на дату відкриття депозиту. Порядок здійснення операцій з попередніми імпортними депозитами, їх повернення (у т. ч. у разі невиконання бартерного договору) встановлює Національний банк України.

Які строки передбачені законодавством України для реалізації товарообмінного (бартерного) договору? - Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в

152 Особлива частина міжнародного приватного права____

такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт, послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Цей строк не переривається і не поновлюється у разі зміни предмета бартерного договору. У цьому випадку переоформлення здійснюється в установленому порядку, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.

Інші строки, передбачені Указом Президента України «Про продовження строків ввезення на митну територію України товарів, що імпортуються в Україну підприємствами шинної та гумо-азбестової промисловості за бартерними договорами» від 5 червня 1996 р.1 Ним встановлено, що товари, зазначені у Переліку до цього Указу, які імпортуються за бартерними договорами з країн Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки підприємствами, перелік яких визначає відповідне міністерство, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, передбачені в таких договорах, але не пізніше 150 календарних днів з дати митного оформлення (дати виписки вивізної вантажної митної декларації") товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами.

Чи можна переоформити товарообмінний (бартерний) контракт у договір іншого виду зовнішньоекономічної діяльності? - Бартерний контракт може бути переоформлений у встановленому порядку у інший вид зовнішньоекономічного договору з оплатою в іноземній валюті та наступним передекларуванням товарів. Відкриті попередні імпортні депозити за нездійсненими операціями підлягають поверненню протягом 3 банківських днів з дати надходження валютної виручки за відповідним договором. У такому випадку максимальний строк одержання валютної виручки (90 чи 150 днів з дати оформлення вивізної вантажної мит-

' Урядовий кур'єр- 1996.- 11 липня.

153

Зовнішньоекономічна діяльність

ної декларації за бартерним договором) не поновлюється і не переривається.

Чи встановлює законодавство України відповідальність за невиконання товарообмінного (бартерного) договору? - Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» встановлено відповідальність за порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором. Вона полягає у стягненні пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розмір заборгованості. Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, строки, передбачені вказаним Законом, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

Вказаним Законом передбачено можливість та наслідки звернення з позовною заявою про стягнення заборгованості за бартерним договором до суду, арбітражного суду, Міжнародного комерційного арбітражу чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України або іншого уповноваженого арбітражу, в тому числі в іншій країні.

Яке значення норм міжнародних договорів з питань торговельно-економічного та інших видів співробітництва для міжнародного приватного права? - Керуючись прагненням розширювати торговельні відносини й співробітництво, виходячи з принципів рівноправності та взаємної вигоди, і з метою більш ефективного використання економічних і торговельних можливостей суб'єктів господарювання, держави укладають договори про торговельно-економічне, науково-технічне співробітництво, платежі, реекспорт, захист інвестицій тощо. Предметом їх регулювання можуть бути: 1) принципи співробітництва держав у певній сфері; 2) конкретні питання співпраці.

До першої групи договорів належать, наприклад, Декларація про економічне співробітництво між Україною та Ка-

155

154 Особлива частина міжнародного приватного права

надою 1992 p.; Угода з Росією про реалізацію режиму вільної торгівлі 1994 p.; двосторонні угоди з Туркменистаном, Іраном про основні принципи торгово-економічного співробітництва 1997 p.; Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією 1997 р. Україна має намір приєднатися до Угоди про створення зони вільної торгівлі у Центральній Європі (її укладено Польщею, Угорщиною, Чехією, Словаччиною, Словенією; до неї прагнуть приєднатися держави, що входили до Ради економічної взаємодопомоги). Змістом цієї Угоди є скасування митних кордонів, посилення товарообігу, розвиток потенційних можливостей взаємовигідного співробітництва. Угода про співпрацю між Україною та Європейським Союзом, процес ратифікації якої наближається до завершення, містить принципи співробітництва нашої держави із вказаною спільнотою держав.

До другої групи договорів належать, наприклад, торговельно-економічні угоди з Кубою, Хорватією 1991 p., з Болгарією, Естонією, Іраном, Єгиптом, Китаєм, Угода про державний кредит з Китаєм, Взаємна домовленість про надання гуманітарної допомоги з Австрією 1992 p., Угода з Канадою про економічне співробітництво; про торговельні та комерційні відносини 1995 р., про торговельні зв'язки та економічне співробітництво з Норвегією 1998 р. Питання виробничої кооперації регулює угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про виробничу кооперацію від 24 квітня 1998 р. Україною ратифіковано міжурядову Угоду, укладену з Королівством Нідерландів про технічне та фінансове співробітництво, підписану 11 травня 1998 р. Загалом угоди про торговельно-економічне співробітництво укладено більш ніж із 50 державами. Ратифіковано угоди про вільну торгівлю з Азербайджаном, Білоруссю (а також Протокол про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди з Білоруссю), Вірменією, Грузією, Естонією, Казахстаном, Латвією, Молдовою, Росією, Туркменистаном, Узбекистаном. Таку ж Угоду підписано з Литвою. До вказаної групи належать й протоколи, у яких знаходять свій розвиток угоди про торговельно-економічне та інші види співпраці. Такими є, наприклад, Протокол про поставки товарів та надання послуг, підписаний урядами України та Болгарії 11 березня 1993 р. на виконання Угоди між цими державами про торговельно-економічне співробітництво та платежі від 5 жовтня 1992 p.; Протокол, підписаний між Україною та Російсь-

Зовнішньоекономічна діяльність

кою Федерацією на виконання багатосторонньої Угоди про реекспорт товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт від 15 квітня 1994 р.

Угоди цієї групи переважно укладаються на короткий термін. Такими були договори з Молдовою про розвиток торговельно-економічного співробітництва на 1993, 1994 p., Протокол погодження взаємних поставок продукції та рахунків між підприємствами України та міжнародним концерном «Ламінат», «Молдавізоліт» 1993-1994 pp. тощо.

Прикладом детальної регламентації договірних питань є Угода відносно рибного промислу в економічній зоні архіпелагу Кергелен, підписана урядами Французької Республіки та України у 1992 р. В ній вказано: джерела визначення економічної зони архіпелагу Кергелен; відсилання до законодавства Франції при проведенні рибальства у цій зоні суднами під прапором України; порядок отримання від французьких компетентних державних органів суднами риболовного флоту України ліцензій на здійснення промислової діяльності, дозволу на захід у порт і на стоянку на якорі у французьких територіальних водах біля узбережжя архіпелагу Кергелен, на постачання водою українських риболовних і допоміжних суден риболовного флоту; порядок запиту дозволу на зміну списку суден, які проводять рибну ловлю; про спостерігачів та фахівців з рибальства на суднах під прапором України; про перевантаження уловів з суден; про призначення на французькій території морського агента; звітування про вилов та витрати у зв'язку з цим перед французькою стороною тощо.

Останнім часом Україна укладає групи договорів з окремою державою. Прикладом може бути співробітництво з Угорщиною. Результатом цього співробітництва стали понад двадцять угод з торговельно-економічних питань та інших видів співробітництва, які були укладені з 1991 р. по 1999 р. Це, зокрема, Угода про торговельно-економічні зв'язки та науково-технічне співробітництво від 31 травня 1991 p., Угода про економічне, науково-технічне та виробниче співробітництво від 26 лютого 1993 p., Меморандум між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про напрями розвитку економічних зв'язків та лібералізацією двосторонніх торговельно-економічних відносин від 11 листопада 1997 р. Це й низка угод, норми яких регулюють правовідносини у конкретній сфері діяльності (інвестування, перевезення тощо). Вже кілька років зовнішньоекономічними ві-

157

156 Особлива частина міжнародного приватного права

домствами України та Угорщини обговорюється можливість укладення Угоди про вільну торгівлю. Для її підготовки прийнято Угоду про створення міжурядової українсько-угорської ком

< пред след >

вернуться к содержанию

вернуться к списку источников

перейти на главную страницу

Помощь с написанием учебных работ

Релевантная научная информация:

Другие научные источники направления Международное право, европейское право:

Тиунов. Международное гуманитарное право: Учебное пособие. 1998

Ушакова Н.А.. Международное право: Учебник. 2000

Шумилов В.М.. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. 2001

Підручник. Міжнародне право: підручник. 2004