Международное право, европейское право

Міжнародне право: підручник
Міжнародне право:7. Розв'язання спорів у міжнародних організаціях
У числі погоджувальних способів розв'язання міжнародних спорів істотно зросло значення міжнародних організацій. Процедура вирішення спорів міжнародними організаціями, на відміну від судової, носить переважно політичний характер. Організація Об'єднаних Націй — основний орган співробітництва держав у всесвітньому масштабі — є ядром сучасної системи мирних способів вирішення спорів. Статут ООН робить упор на інтереси підтримки міжнародного миру і безпеки при вирішенні спорів. Одна з головних цілей ООН полягає в розв'язанні не всяких спорів, а тих, що можуть створити загрозу миру або призвести до порушення миру (п.1 стаття 1 Статуту ООН). Центральне місце в процедурі мирного вирішення спорів займає Рада Безпеки ООН, що вправі за власною ініціативою розглянути будь-який спір для визначення того, чи не може продовження цього спору загрожу- вати підтримці міжнародного миру і безпеки (стаття 34 Статуту ООН). Рада Безпеки і Генеральна Асамблея в результаті розгляду спору можуть приймати рекомендації.
Юридично обов'язкові рішення Рада Безпеки вправі приймати лише у випадку загрози миру, порушень миру й актів агресії. Рада Безпеки повинна враховувати, що спори юридичного характеру в якості загального правила підлягають передачі сторонами в Міжнародний Суд. Можливо виділити основні напрямки в діяльності ООН у мирному вирішенні спорів: — підтримка миру, тобто забезпечення присутності ООН у районі міжнародного конфлікту, що пов'язане з розгортанням військового, поліцейського або цивільного персоналу ООН (наприклад, операція ООН 1990 року «Буря в пустелі», «гуманітарна інтервенція» ООН 1994 року в Сомалі); — миротворчість, тобто дії, спрямовані на те, щоб схилити ворогуючих до мирного вирішення спору з використанням арсеналу засобів, передбаченого в розділі VI Статуту ООН, а також зупинити конфлікт і забезпечити збереження миру; — постконфліктна миротворчість, тобто дії з виявлення і знищення причин конфліктів, підтримка структур, схильних сприяти зміцненню миру (основна мета такої миротворчості — запобігання рецидиву конфлікту); — превентивна дипломатія, тобто дії, спрямовані на профілактику виникаючих спорів між сторонами, недопущення переростання спорів в конфлікти й обмеження масштабів конфліктів (основна мета — врегулювання спору до спалаху насильства). В даний час найбільше поширення одержали такі засоби здійснення превентивної дипломатії: — заходи для зміцнення довіри; — раннє попередження конфліктів за допомогою міжнародних організацій; — установлення фактів, пов'язаних із спором; — демілітаризація і нейтралізація; — інші засоби. Незважаючи на складність міжнародної обстановки, передбачена Статутом ООН система мирного врегулювання спорів дає позитивні результати. У рамках ООН обговорюються практично всі найбільш серйозні спори і конфлікти, що виникають між державами в рамках світового співтовариства. Підвищується роль і значення в мирному врегулюванні спорів міжнародних регіональних організацій, їхня роль у вирішенні питань підтримки миру, «які є підхожими для регіональних дій», зафіксована в статті 52 Статуту ООН.
Необхідна умова правомірного існування регіональних організацій полягає в тому, що зміст їхніх установчих актів і діяльності повинен бути сумісним з цілями і принципами ООН. Організація африканської єдності створила Комісію з посередництва, примирення й арбітражу, що складається з 21 члена, обраних Конференцією глав держав і урядів ОАЄ. З числа членів комісії обираються особи, які здійснюють функції посередників і арбітрів. Спір передається в Комісію державами, що беруть участь у ньому, або вищими органами ОАЄ. Ліга арабських держав головну роль у розгляді спорів надала своїй Раді. Стосовно спорів, що не торкаються незалежності, суверенітету і територіальної цілісності держав, він може виконувати арбітражні функції. Для розгляду таких спорів сторони, що сперечаються, повинні звернутися до Ради, що приймає обов'язкове й остаточне рішення. Сторони в спорі не приймають участі в обговоренні і рішенні Ради. У тих випадках, коли спір може призвести до війни, Рада може виконувати примирливі функції. Організацією американських держав у 1948 році на Конференції в Боготі був прийнятий Американський договір про мирне вирішення спорів. Відповідно до договору головна роль у мирному врегулюванні спорів відведена Постійній раді Організацій. У договорі також докладно описані такі форми мирного вирішення спорів, як добрі послуги і посередництво, розслідування і примирення. Таким чином, у рамках міжнародних організацій діють як органи загальної компетенції, у повноваження яких входить вирішення розбіжностей між членами, так і спеціалізовані органи з розгляду окремих категорій справ.
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Міжнародне право: підручник - Международное право, европейское право
  2. Адвокатура України - Адвокатское право
  3. 83. Регіональні м/н організації. - Шпаргалки по праву
  4. 2. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею - Хозяйственное право
  5. 1. Законодавство про режим іноземного інвестування в Україні - Хозяйственное право
  6. Міжнародне право:3. Правосуб´єктність міжнародних організацій - Международное право, европейское право
  7. Міжнародне право:4. Організація Об´єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи - Международное право, европейское право
  8. Міжнародне право:7. Регіональні міжнародні організації - Международное право, европейское право
  9. Міжнародне право:2. Кодифікація міжнародного морського права - Международное право, европейское право
  10. Міжнародне право:1. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права - Международное право, европейское право
  11. РОЗДІЛ 17. МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО - Международное право, европейское право
  12. Міжнародне право:4. Міжнародна процедура з примирення - Международное право, европейское право
  13. Міжнародне право:5. Міжнародний арбітраж (третейський суд) - Международное право, европейское право
  14. Міжнародне право:7. Розв´язання спорів у міжнародних організаціях - Международное право, европейское право
  15. § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій - Гражданский процесс
  16. Шпаргалки по міжнародному праву - Шпаргалки по праву
  17. § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів - Трудовое право
  18. § І. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України - Трудовое право
  19. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  20. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право

Другие научные источники направления Международное право, европейское право:

    1. Тиунов. Международное гуманитарное право: Учебное пособие. 1998
    2. Фединяк Г. С.. Міжнародне приватне право (у запитаннях та відповідях). Навчальний посібник. 2000
    3. Ушакова Н.А.. Международное право: Учебник. 2000
    4. Шумилов В.М.. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. 2001