Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
23.5. Методика встановлення первісного вигляду і змісту документа
Документи, які потрапляють на розслідування, іноді можуть бути ушкодженими: розірваними, частково або повністю спаленими, залитими брудом, смолою, барвниками, закритими тонкими шарами паперу, дерева, клею тощо. Для їх використання в доказуванні належить перш за все встановити документ як ціле, прочитати його зміст і визначити відношення до події злочину.

Дослідження розірваних, пом'ятих, пожованих документів розпочинається з їх огляду і вилучення на місці виявлення. Виявлені частини документа збирають на білий аркуш паперу, вологі шматочки висушують, розправляють і прикривають склом. Потім, перемішуючи шматочки пінцетом, намагаються з'єднати (скласти) їх в єдине ціле за лініями розчленування. Таким чином встановлюють походження шматочків, визначають вид документа, його зміст і відношення до розслідуваної події. Подальше дослідження переноситься в кабінет слідчого, де в ході огляду документів виявляють на них можливі сліди рук, запаху, мікрочасток тощо. Розірвані документи при суміщенні фрагментів не можна склеювати чи наклеювати на підкладку. Рекомендується поміщати їх між листами прозорого матеріалу (скло, оргскло). Практика показує, що складання цілого є трудомісткою роботою, найменший рух повітря іноді зводить її нанівець. Тому складені шматочки можна з'єднувати вузькими смужками папі-росного паперу (3х2 мм), приклеюючи їх між текстом. Такий скріплений документ не маскує тексту, дозволяє зберігати його в конверті, а не між листами скла (мал. 87).

Процес горіння має кілька стадій. Якщо горіння відбувається при достатньому доступі повітря, то воно закінчується спопелінням об'єкта (на столі в попільниці зола — слід спаленого документа). Якщо ж об'єкт горить при обмеженому доступі повітря, наприклад в ємкості (урна, піч), то горіння іноді закінчується об-вугленням документа при збереженні його форми. Тому, виявивши на місці події плиту, що горіла, не слід заливати вогонь, краще припинити доступ повітря — закрити піддувало, трубу і зачекати закінчення горіння. Якщо папери горять в ємкості, то її треба закрити кришкою, а ті, що горять на підлозі в купі, бажано

315

Розділ 5.

Сліди засобів вчинення злочину

накрити відром, картонною коробкою, брезентом. Обвуглені документи іноді рекомендується зафіксовувати розчином силікатного клею (чайна ложка клею на склянку води), цукру (столова ложка на склянку води), лаком для волосся. Не спід при цьому намагатися розправити документи і помістити LX між листами скла. Обвуглені об'єкти належить акуратно вилучити і упакувати в коробку, ящик, стінки якого слід попередньо змазати клеєм і вистелити ватою. Помістивши шар обвуглених об'єктів в ящик, їх прикривають ватою, потім в ящик кладуть ще один шар документів і закривають кришкою, котра також вислана ватою. При такій упаковці документи знаходяться у "ватній камері", рух вати відсутній, оскільки вона приклеєна до стінок, і документи добре зберігаються навіть при пересиланні поштою.

Мал. 87. Зібраний розірваний документ, частини якого склеєні папіросним папером (позначено стрілками)

Для дослідження спалених документів призначають експертизу, котра може відновити текст документа, особливо якщо він був виконаний барвником, який містить вуглець (олівець, машинописні друкарські тексти), у деяких випадках вдається відновити текст анілінових барвників (мал. 88). Попіл документа, що згорів, дає змогу встановити вид носія (який папір спалений:

газетний, гербовий, грошова купюра або чек).

Відновлення слабковидимих і згаслих текстів. Сприйняття кольорів оком людини залежить від яскравості і контрастності

316

Глава 23. Криміналістична документалістика

джерел світла. Яскравість — це характеристика джерела світла і освітленості або самосвітної поверхні. Контрастність — це відношення яскравості об'єкта (барвника штриха) і фону документа до суми їх яскравості.

Мал. 88. Приклад відновлення тексту спаленого документа (документ до встановлення і після фотографування)

317

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

Існує мінімальний пороговий контраст, коли текст можна відрізняти від фону і ледве прочитати. Такі тексти називаються слабковидимими (важкорозрізнюваними). Якщо ж контраст між барвником і фоном документа буде дорівнювати або буде меншим ніж поріг сприйняття ока людини, то текст буде невидимий. Однак матеріальне нашарування речовини на папері є реальністю, що дає змогу за допомогою фізико-хімічних методів і засобів відновлювати такі тексти.

Тексти документів стають невидимими внаслідок навмисного травлення, стирання, змивання, закреслювання, замазування барвниками або неправильного зберігання, наприклад, під впливом прямих сонячних променів, в умовах підвищеної вологості тощо. Тексти вицвітають, знебарвлюються і стають малорозріз-нюваними або зовсім невидимими.

Відновлення і прочитання слабковидимих текстів зводиться до збільшення контрастності між барвником штрихів тексту і фоном документа. Дослідження належить розпочинати з огляду документа при розсіяному круговому освітленні через світлофільтр, додатковий до кольору барвника штрихів. Сині та фіолетові штрихи треба досліджувати в жовто-оранжевій зоні спектра (світлофільтр ЖС-12, ОС-12). Із цими світлофільтрами документ рекомендується фотографувати. Сліди слабковидимого і невидимого тексту все ж існують, оскільки наповнювачі чорнил (антисептик, гліцерин) проникають в товщу паперу і залишаються навіть при видаленні підчисткою барвника. Для відновлення невидимих слідів використовують ультрафіолетову та інфрачервону люмінесценцію. Документи оглядають у відбитих ультрафіолетових променях, використовуючи лампи ОЛД-41, "Таран", "УК-І", Фотон" та ін. Інфрачервону люмінесценцію спостерігають за допомогою приладу ЕОП (мал. 89). Повністю видалені тексти (на папері, дереві) можна відновити дифузно-копіювальним методом.

Дослідження залитих, закреслених і закритих текстів. Залитий текст належить розуміти як текст, закритий яким-небудь рідким барвником, нанесеним шляхом розливання рідини по паперу або пензлем, тампоном (замазування). Закреслення — це нанесення барвника пишучим (друкуючим) приладом (ручка, олівець, кегль). Закритий текст в документі належить розуміти як текст, що перебуває під шаром якогось твердого матеріалу (заклеєний папером, тонким шаром дерева, тканини і т.ін.). Відновлення залитих або закреслених текстів залежить від властивостей барвників, якими виконаний і залитий текст, а також від властивостей паперу. Відновлення і прочитання текстів у таких документах зводиться до посилення контрасту між барвником тексту і маскуючим барвником.

318

Глава 23. Криміналістична документалістика

У криміналістиці розроблено достатньо методів дослідження залитих і закреслених текстів, а саме: а) вивчення документів "на просвіт"; б) дослідження властивостей відбиття і поглинення барвників штрихів і маскуючої плями; в) відновлення тексту під плямою фізико-хімічними методами; г) посилення контрасту шляхом кольороділення і кольоророзрізнення барвника штрихів і маскуючого тексту; д) кольорова трансформація; е) збудження люмінесценції.

Мал. 89. Знімок ультрачервоної люмінесценції видаленого підчисткою номера у видатковому касовому ордері

Вивчення документа "на просвіт", тобто у проникному світлі. Якщо залитий документ є одностороннім, то пляма барвника в місцях розташування знака, літери буде удвічі щільнішою, ніж між літерами. Тому, якщо з протилежного боку документа спрямувати потужний концентрований пучок світла, то проміжки між літерами будуть світлими, а штрихи літер — темними. Останнє можна спостерігати і сфотографувати. Іноді текст можна відновити бетаграфією (фотографуванням в м'яких бета-променях).

Дослідження властивостей відбиття і поглинання барвників тексту і тями. Освітлений сонячним світлом предмет сприймається зором людини такого кольору, якій він відбиває; фіолетова

319

Роздіч 5.

Сліди засобів вчинення злочину

пляма є фіолетовою тому, що барвник відбиває фіолетову зону спектра, а усі інші поглинає. Тому якщо розглядати фіолетову пляму через фіолетовий світлофільтр, то її не буде видно, нібито вона видалена механічно. Таким чином, досліджуючи документи в затемненій кімнаті з різними світлофільтрами з каталогу кольорового скла, слідчий сам може відновити, прочитати і сфотографувати залитий текст. Аналогічні результати можна одержати при огляді документа за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Проте усе це можливо лише тоді, коли барвник плями є прозорим для інфрачервоних променів. У протилежному випадку треба використовувати інші методи.

Відновлення тексту під плямою маскуючого барвника фізико-хімічними методами. Відновлення тексту можливе: а) видаленням плями (зіскоблюванням, стиранням, розчиненням, відкопіюван-ням, використанням ультразвуку); б) вилученням барвника з-під плями дифузно-копіювальним способом.

Зіскоблювання застосовується тоді, коли маскуюча речовина — це тверді частки (грунт, пісок, бруд). Ящо барвник плями добре копіюється, застосовують відкопіювання на липучі плівки ("скотч", фотопапір, дактипоплівка).

Використання ультразвуку є лабораторним методом. При опроміненні документа ультразвуком виникає явище кавітації, під дією якого відбувається відділення часток барвника плями від структури документа, і текст стає видимим.

Видалення плями — це ушкоджувальний метод, і його застосування експерт не завжди допускає.

Дифузно-копіювальний метод дозволяє зафіксувати текст, не порушуючи плями. Для цього документ поміщають між двома пластинами — анодною і катодною. Потім їх зволожують електролітом — розчинником барвника штрихів тексту — і подають постійну напругу. Під дією струму відбувається рух іонів від анодної пластини до катодної, а разом з цим — молекул розчиненого барвника тексту. Барвник, що дифундуює крізь пляму тексту, фіксується на катодній пластині. Так відновлюють тексти, залиті тушшю, друкарською фарбою, зіскоблені з дерев'яних предметів, картону тощо.

Посилення контрасту кольороділенням та іншими споасоба-ми. Кольороділення — це спеціальний метод доведення малих контрастів до порогу сприйняття ока людини шляхом поєднання кількох негативів, виготовлених з одного й того ж об'єкта. Цей метод був розроблений Є.Ф. Буринським і використаний для відновлення згаслих текстів на грамотах Дмитра Донського (1350 - 1389 pp.), виявлених при розкопках в Московському Кре-

320

Глава 23. Криміналістична документалістика

млі '. Посилення контрастів можна здійснювати й фотохімічними методами при обробці фотоматеріалів шляхом спеціального освітлення і т. ін.

Кольоророзрізнення — поняття ширше за кольороділення. Воно включає yd способи збільшення контрастів, розглянуті вище, котрі використовуються для відновлення залитих текстів.

Кольорова трансформація є одним з методів кольоророзріз-нення — збільшення контрасту шляхом передачі (подавання) кольоровості досліджуваного об'єкта в додаткових кольорах. Відомо, що більшість чорнил, паст виготовляються на основі синьо-фіолетових анілінових і мінеральних барвників, які лежать в найнижчій зоні чуттєвості ока людини. Якщо для дослідження сфотографувати синій і фіолетовий штрихи на негативну або обертальну кольорову плівку, кольоровість штрихів передаватиметься в додаткових кольорах жовтим і зеленим. Око має найбільшу чуттєвість до жовто-зеленої зони сонячного спектра. Тому візуально в цій зоні можна вивчити найтонші відтінки кольорів, які неможливо виявити при безпосередньому дослідженні барвників. Методом кольорової трансформації встановлюють дописки, послідовність штрихів, що перехрещуються.

Відновлення закритих текстів залежить від того, чим закритий текст: папером, тонким шаром деревини або тканини тощо. Перш за все належить застосувати проникаючу радіацію (рентген-промені, гамаграфію, інфрачервоні промені), а потім — механічні або фізичні методи видалення матеріалу, що закриває текст.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  2. 23.5. Методика встановлення первісного вигляду і змісту документа - Кримминалистика
  3. 23.3. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів - Кримминалистика
  4. 23.1. Поняття, предмет та завдання криміналістичної документалістики - Кримминалистика
  5. § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
  6. § 4. Спеціально-правові гарантії захисту права людини та населення на екологічну безпеку - Экологическое право
  7. §3. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян - Гражданское право
  8. § 2. Захист цивільних прав - Гражданское право
  9. § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав - Гражданский процесс
  10. § 5. Зміни в позовному спорі - Гражданский процесс
  11. § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору - Трудовое право
  12. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  13. § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
  14. Адвокатура США - Адвокатское право
  15. 2.3. Адміністративно-правові відносини - Административное право
  16. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  17. 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
  18. 14.5. Основи методики дактилоскопічної експертизи - Кримминалистика
  19. 17.4. Підготовка матеріалу для криміналістичного експертного дослідження письма - Кримминалистика
  20. 18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів - Кримминалистика

Другие научные источники направления Кримминалистика: