Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
22.5. Прийоми одержання інформації для розшуку знарядь злому, інструментів і предметів за їх слідами
Матеріальні об'єкти, що досліджуються при розслідуванні злочинів, несуть різні функціональні навантаження: в одних випадках вони є знаряддями (засобами) вчинення злочину, в других — об'єктами злочинного посягання, в третіх — носіями відображень інших предметів або людей, які взаємодіють з ними. У цьому плані всі вони є окремими ланками в причинному ланцюзі фактів і явищ. Їх дослідження має безсумнівне значення для розслідування.

Інформація про взаємодіючі об'єкти. При огляді зламаної перешкоди, відкритого замка, зірваної пломби або інших слідів передусім виникають питання: яким знаряддям здійснено злом, які його форма, розміри, відмітні ознаки, скільки знарядь використано, які сліди нанесено кожним з них? Відповіді на ці запитання дають змогу організувати розшук знарядь злочину і по них встановити злочинця. Розшук злочинця "від речей" розпочинається збиранням інформації щодо них на місці події.

Розшуку знаряддя передує побудова його ідеальної моделі за слідом-відображенням. Так, сліди свердлення і розпилу чітко відображають загальні ознаки інструментів — свердла або пили. Оглядаючи слід свердлення, завжди можна виміряти його діаметр, який є рівним діаметру свердла. Краще досліджувати не наскрізний, а "сліпий" (недосвердлений) слід. Свердло для металу утворює конічне вирвоподібне дно сліду, вершина якого відповідає куту заточки сліду (див. мал. 79,я). Стружка в цьому випадку має форму стрічки, згорнутої у спіраль. Якщо дно сліду є рівним, по краю — рівчак, а в центрі — отвір від направляючого гвинта, то інструментом було центрове або перове свердло (див. мал. 79,б,в). Для їх диференціації потрібно дослідити конічний отвір у центрі. Якщо на його стінках є сліди гвинта (див. мал. 79,6), це значить, що застосовувалося центрове свердло ("центрівка").

Гладенькі стінки вказують на застосування перового свердла (в). Стружка в обох випадках має форму наггівдисків (наггів-

297

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

кружків, невеликих сегментів), на поверхні яких розташовані сліди горизонтальних різців. Сліди мають форму борозенок та валиків, розташованих концентричне, причому їх кількість відповідає вищерблюванням на горизонтальному різці (див. мал. 28,в). Слід-свердлення "балериною" (злодійським інструментом), являє собою жолобок-коло, у центрі якого є отвір. Ширина жолобка є рівною ширині бокового різця, а діаметр центрального отвору дорівнює товщині направляючої ніжки "балерини" (див. мал.

79,г).

Сліди розпилу містять інформацію про ознаки ішли, якщо об'єкт розпилений не повністю. Тут необхідно виміряти ширину, глибину, відстань між вдавленими слідами зубців пилки, які відобразитися на дні сліду або верху біля країв сліду (сліди початку пиляння, коли пилка здійснює вертикальні рухи на початку розпилу дерев'яних шорстких об'єктів). Одержані дані мають такі значення: ширина сліду розпилу, тобто розвід пилки 1 (мал. 81);

глибина сліду 2 є рівною висоті потертості полотна пилки 4, особливо це стосується пилок по металу; відстань між зубцями — крок зубців 3. Ці дані іноді можна одержати за допомогою фахівця на місці події і організувати розкриття злочину "по гарячих слідах".

Найпростіше вилучити інформацію зі сліду і змоделювати форму знаряддя за слідом тиснення, оскільки він відображає форму контактуючої поверхні слідоутво-рюючого об'єкта. Тому виготовлений зліпок буде копією знаряддя, за допомогою якої значно простіше уявити і відшукати знаряддя злочину.

Мал. 81. Визначення ознак розпилу:

/ - ширина сліду: 2 - глибина сліду;

З - крок зубців; 4 - слід потертості, що характеризує глибину розпилу

Сліди тиснення доцільно фотографувати в натуральних розмірах або зі зменшенням, на фотознімку здійснювати розмітку ознак знаряддя, тобто готувати орієнтир для розшуку реального знаряддя злому (мал. 82,6).

298

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

Складніше визначити вид знаряддя і організувати його розшук за слідами ковзання. Розрізнити сліди розрубу сокири і ножа досить просто, якщо лезо повністю відобразилося в сліді. Слід і напрямок рівчаків та валиків для рублячого знаряддя — частіше за все прямі (оскільки прикладена сила є значною), для ножа напрямок трас часто змінюється, оскільки суб'єкт постійно змінює напрямок сили впливу (мал. 82,в).

} / б

Г-—ґ--.

Мал. 82. Орієнтування для розшуку інструменту:

а - пилки по слідах розпилу; б - знаряддя злому по сліду тиснення;

в - сокири по сліду ковзання-розрубу

Коли ж слід невеликий, наприклад розчленована тонка гілка, без дослідження не завжди можна визначити, що це було:

сокира чи ніж. На місці події, як правило, залишається багато слідів, нанесених одним і тим же знаряддям. Тому, оглядаючи їх, можна здійснити L диференціацію за видом знаряддя та механізмом утворення.

Оглядаючи місце ковзання, необхідно по можливості встановити ширину леза, що дозволить уявити форму знаряддя, потім сфотографувати слід при боковому освітленні, виміряти відстань між великими трасами і перенести розміри на знімок. Такий знімок буде орієнтуванням для розшуку знаряддя. Якщо зі сліду ковзання виготовити полімерний зліпок і розрізати його під різними "кутами зустрічі", то одержимо модель-орієнтир, яку при розшуку можна безпосередньо прикладати до знаряддя і визначати, чи є воно схожим з тим, котрим залишено слід на місці події (див. мал. 82,в).

Найскладніше визначити знаряддя, коли зруйновано перепону (пролом, зруйнування цілого на частини тощо). У таких випадках треба звертати увагу на сліди нашарування і металізації, які нерідко залишаються на розчленованих частинах цілого. Виявивши частки, можна припустити вид знаряддя і визначити

299

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

його матеріал. У разі виявлення знарядь злому, інструментів та предметів, які б могли бути засобами вчинення злочину, перш за все треба оглянути їх за допомогою оптичних засобів (мікроскопа МБС, 9-кратної лупи) і зробити спробу виявити всі мікрочастки, котрі адгезувалися на поверхні предмета. У разі наявності останніх запрошують фахівця для визначення їх походження.

Злочинець з метою помсти спиляв фруктові дерева в трьох сусідів. Підозра впала на громадянина П., який неодноразово погрожував їм розправою. В ході обшуку в сараї П. була виявлена пилка-ножівка. Слідчий при її огляді з лупою виявив частки якихось волокон, схожих на деревні. Призначена експертиза встановила, що на пилці-ножівці є частки клітин фруктових дерев. Після ознайомлення з висновком експертизи П. зізнався у вчиненні злочину.

Інформація про механізм слідоугворення та взаємодії об'єктів. Під час огляду слідів знарядь злочину, можна встановити, з якого боку здійснено злом; положення знаряддя і напрямок його руху в момент злому. Це дає змогу будувати версії щодо інсценування злому, судити про деякі властивості, притаманні злочинцеві.

На запитання про те, з якого боку здійснено злом, звичайно відповідають: з того, на якому розташовані сліди злому. Така відповідь є вірною лише частково, коли об'єкт зруйнований повністю, не розчленований на частини пилою, сокирою та іншим інструментом. У підручниках з криміналістики відзначається, що краї зовнішньої поверхні отвору закруглені всередину в напрямку руху знаряддя, а на протилежному (внутрішньому) боці звернені назовні (іззовні); на краях отвору спостерігаються відщепи матеріалу, сколи, задирки; крізний слід має конічну форму (див. мал. 21); уламки скла знаходяться на протилежному боці прикладення сили. Стружка спостерігається з боку знаходження знаряддя свердлення, розрубу, розпилу та ін. Проте ці ознаки можуть бути відсутніми або інсценованими злочинцем.

Для визначення боку, з якого здійснено злом, досліджують механізм утворення сліду. Спочатку треба змоделювати положення взаємодіючих об'єктів: суб'єкта, знаряддя та перешкоди. Трапляється, що таке розташування об'єктів є практично неможливим, а якщо й можливим, то при цьому не можна здійснити певну роботу, наприклад занести над головою знаряддя в салоні автомашини, оскільки перешкодою може бути верх салону. Слід ковзання завжди вказує напрямок руху знаряддя, волокна деревини спрямовані у бік руху знаряддя, на стінках просвердленого отвору спостерігаються траси, які свідчать про напрямок обертання і руху свердла: з боку свердлення — за стрічкою годинника, а з протилежного — проти на.

300

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

Сліди розпилу дозволяють судити про вид пили (див. мал. 27), а також про те, з якого боку була прикладена сила (мал. 83). Іноді буває важко навіть визначити, пилою чи якимсь іншим інструментом для пиляння здійснено розчленування (відомий випадок перепилення прута віконних ґрат у слідчому ізоляторі лезом бритви, переламаним навпіл). При цьому поверхні розпилу виходять настільки гладенькими, що розпізнати знаряддя нелегко навіть фахівцю.

Мал. 83. Сліди розпилу з протилежного боку (видні сліди відщипу деревини)

Завідувач крамницею звинувачувався у розкраданні, яке намагався приховати інсценуванням крадіжки зі зломом ґрат. Експерт у своєму висновку стверджував, що розпил металевих ґрат здійснено пилою по металу, сила (енергія) була прикладена з внутрішнього боку, тобто при розпилі злочинець перебував усередині крамниці. Обвинувачений заперечував висновок експерта і стверджував, що ґрати можна розпилити й перебуваючи назовні, а сила розпилу прикладатиметься зсередини.

Він також прохав надати йому можливість продемонструвати це. При проведенні слідчого експерименту завідувач магазином просунув руки разом з пилою через ґрати і розпилив їх. Сліди на ґратах свідчили про те, що сила була прикладена з внутрішнього боку, хоча "злочинець" й перебував назовні.

Знаходження осколків скла в приміщенні ще не означає, що вікно розбито ззовні. Треба запросити фахівця, який дасть точні відомості про те, з якого боку і яким предметом (каменем, кулею або "пластирем") пошкоджене віконне скло. Прямі радіальні тріщини на осколках є першою ознакою зруйнування скла каменем, видавлювання рукою тощо, при малій швидкості руху слідоутво-рюючого об'єкта.

Інформація про час та місце слідоугворення. Час нанесення слідів визначається стосовно до відомих подій, наприклад до або після появи іржі, забруднення, утворення стороннього сліду тощо. Про час утворення слідів на металах можна судити за ступенем окислення (іржі), на дереві та грунті — за зміною слідів під впливом сонячної радіації (вигоряння, вицвітання), за дією руху повітря — вивітрювання, замітання пилом, снігом, піском та ін.

301

Роздуі 5. Сліди засобів вчинення злочину

Якщо врахувати міцність зруйнованої перешкоди, ступінь зруйнування (проблемної роботи), вид знаряддя, що використовувалося, і зіставити їх з експериментальними даними, то можна приблизно визначити час, потрібний для виконання такої роботи, тобто встановити, чи під силу це одному суб'єкту, яку приблизно силу він мусить мати, а якщо це йому не під силу, то скільки приблизно злочинців брало участь у злочинній діяльності. Так, при застосуванні знарядь злому, наприклад "гусячої лапи" або автогенного апарата, неважко підрахувати дійсну тривалість скоєння злочину.

Іноді можна довести, де був здійснений злом: на місці події або в спеціальних умовах. Особливо це стосується розпізнавання замків, зламаних з метою інсценування крадіжок.

Завідувач крамницею обрав час, коли сторож відлучився з поста охорони обігрітися, зняв замок з дверей крамниці і вдома за допомогою зубила та лещат зламав його. Потім він підкинув його до дверей крамниці і викликав сторожа. Касир, щоб приховати недостачу, залишила сейф відкритим, а у замкову шпару встромила дротинку. Інкасатор розпечатав пломбу, навішену на сумку, де зберігалися гроші, викрав частину грошей, знову навісив пломбу на сумку і затиснув її зубами. Сліди інструментів злому на замку, шматок дроту в замковій шпарі, сліди зажиму пломби зубами — усе це докази інсценування механізму утворення слідів та місця їх нанесення. При розпізнанні таких слідів треба звертати увагу на негативні обставини, тобто на те, що такі сліди суперечать природному ходу подій. Для запираючих механізмів вони такі: відсутність ошурок при наявності слідів розпилу; наявність слідів розпилу, розрубу там, де їх нанести не можна (наприклад, злочинець "відрубав" зубилом сережку дужки замка, коли він був замкнений, і сережка знаходилася усередині корпусу замка), завіса зірвана разом із замком, а слідів злому (тиснення) на дверній коробці немає.

Інформація про деякі властивості особи (злочинця). Оглядаючи сліди засобів вчинення злочину, можна одержати інформацію щодо деяких властивостей та зовнішніх ознак взаємодіючої з ними особи. Така інформація носить гіпотетичний характер, але вона корисна для визначення напрямку розслідування і конструювання слідчих та розшукових версій.

Щодо прикладеної фізичної сили звичайно судять по виконаній у ході злочинної діяльності роботі: оцінюються переміщення предметів, розмір і маса викрадених речей. На практиці нерідкі випадки, коли слідчий сумнівається у вчиненні злочину однією особою. Наприклад, у ході слідства з'ясовується, що суб'єкт перебував у стані стресу і здійснив роботу, яку у звичайному стані виконати важко. Тому треба враховувати психологічний стан злочинця і радитися стосовно таких фактів з психологами, лікарями.

Вид знарядь, що використовуються, спосіб їх застосування свідчать про професіональний досвід, навики використання

302

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

"злодійських інструментів", наприклад "балерини" зараз є дуже рідким явищем. Поява злому із застосуванням "балерини" в Києві дало змогу висунути розшукну версію про те, що злочинець має доступ до старої літератури, де докладно описані "злодійські інструменти", або спілкується з кимось із старих здодіїв-рециди-вістів, хто знає знаряддя злому минулих часів. В подальшому це підтвердилося.

Розташування місця пролому, підкопу, зручного ддя вилучення майна, знання місць зберігання коштовностей, комерційних документів свідчить про обізнаність злочинця. Значна кількість слідів, переміщення предметів, здійснення зайвої роботи на місці злочину, навпаки, свідчать про необізнаність злочинця, про те, що він "чужий" на відміну від "свого".

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  2. 22.5. Прийоми одержання інформації для розшуку знарядь злому, інструментів і предметів за їх слідами - Кримминалистика
  3. 22.3. Прийоми виявлення і фіксації слідів знарядь учинення злочинів - Кримминалистика
  4. 25.6. Прийоми одержання інформації щодо водія і потерпілого за слідами транспортних засобів, залишених на місці ДТП - Кримминалистика
  5. 11.4. Класифікація слідів злочину в криміналістиці - Кримминалистика
  6. 19.3. Робота зі слідами на місці події - Кримминалистика
  7. 22.6. Методика криміналістичного дослідження знарядь учинення злочинів та їх слідів - Кримминалистика
  8. 25.7. Прийоми одержання інформації для розшуку й ототожнення машин і механізмів виробничого та побутового призначення за їх слідами на місці події - Кримминалистика
  9. 26.2. Одержання інформації щодо сил і явищ природи, відображуваних у матеріальних слідах на місці події - Кримминалистика
  10. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  11. 7.1. Предмет і завдання криміналістичної техніки - Кримминалистика
  12. 8.2. Технічні засоби співробітників органів дізнання - Кримминалистика
  13. 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину - Кримминалистика
  14. 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
  15. 15.3. Виявлення слідів шкірного покриву ГОЛОВИ і прийоми їх використання для одержання інформації про особу та подію - Кримминалистика
  16. 16.2. Види і характеристика властивостей-навиків людини - Кримминалистика
  17. 22.2. Механізм утворення і види слідів знарядь вчинення злочину - Кримминалистика
  18. 24.6. Основи методики дослідження зброї і слідів пострілу - Кримминалистика
  19. 24.7. Сліди холодної зброї та їх використання для одержання інформації щодо події злочину і злочинця - Кримминалистика
  20. §4. ОБОВ´ЯЗКИ ДОБОВОГО НАРЯДУ ЧЕРГОВОЇ ЧАСТИНИ - Административное право

Другие научные источники направления Кримминалистика: