Кримминалистика

Класифікація знарядь та інструментів, запропонована Ф.П. Совою, на наш погляд, недосконала, оскільки обрані ним підстави дуже близькі за механізмом .ті' і не дають змоги розрізняти інструменти. Усі ріжучі, різально-рублячі, зажимні інструменти є слюсарними, так само як і пилячі та свердлувальні. Віджимних інструментів немає, віджати можна сокирою, стамескою, розвідним ключем — залежно від того, що віджимати. Віджим є криміналістичним поняттям злому, який здійснюється без "шуму".

Знаряддя злому ("злодійські інструменти"), які злочинці використовували наприкінці минулого і на початку нинішнього століття, відповідали своєму часу. Наприклад, для відкривання врізаних замків виготовлювали спеціальні щипчики з довгими губками у вигляді напівтрубки ("уістіті"). Злочинець захоплював такими щипчиками 8 кінець ключа в замковому отворі з боку коридора і відмикав замок (див. мал. 70). Цим способом злочинці здійснювали крадіжки, головним чином з номерів готелів. Пройшов час — і недосконалі врізані замки замінили англійським (циліндровим), для відмикання яких уже була потрібна складна відмичка-піка. На це злочинці відповіли виготовленням ггіки-

' Див.: Сова Ф.П. Криминалистическое учение о следах // Криминалистика. М., 1978. Т. l.C.304.

282

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

болванки з навареною м'якою припайкою б (див. мал. 70). Використовуючи її та надфіль, можна було порівняно швидко відмикати циліндровий замок.

Для зламування металевих сейфів та ящиків нерідко застосовують вибухові речовини, спеціально виготовлені вибухові пристрої з дистанційним радіокеруванням, заводські або саморобні апарати для термічного різання металу.

Так, у Харкові злочинець виготовив автогенний переносний апарат 10 (див. мал. 70), здійснив три зломи сейфів, тривалий чає-ховався і врешті-решт був затриманий. Сліди термічного різання стали однією з ознак виявлення злочинця.

В автогенних апаратах у кисні спалюються різні речовини:

ацетилен, пропан, бензин, гас. Тому їх сліди розрізняються і дають змогу судити про вид апарата та речовину, що спалюється.

Зустрічаються навіть комплекти "злодійських інструментів". Так, злочинець, що орудував у Києві, виготовив "клешню рака" (великий консервний ніж) зі складаною ручкою — подовжува-чем. Для злому досить просвердлити кілька маленьких отворів, куди вставляється ніж, і вирізати отвір будь-якого розміру.

З метою безшумного відкривання дверей, просвердпення отворів у перегородках стін злочинці застосовують звичайні автомобільні домкрати або виготовляють спеціальні.

Інструменти (див. мал. 71) є найбільш поширеними засобами вчинення злочинів. Їх неможливо перелічити, а прийнятної універсальної класифікації поки що не існує. Тому доцільно користуватися класифікацією інструментів, відомою у трудовій діяльності: теслярські, столярні, слюсарні, лимарські, ковальські, шліфувальні тощо. Кожна професія (фах) має перелік знарядь праці — інструментів, наприклад сучасними знаряддями праці інженера-конструктора є не тільки набір креслярських інструментів, а й комп'ютер, принтер, графопобудувачі, програми і т.п. (мал. 71). Отже, інструменти — це знаряддя праці, призначені для виконання професійної роботи в процесі певної соціальної діяльності. Хоча суб'єкт може використати їх для найскорішого досягнення злочинного результату, вони не є знаряддями злому, оскільки виготовлювалися дтя інших цілей.

Предметами є засоби вчинення злочину, які відрізняються від знарядь злому та інструментів своєю непристосованістю до

Доречно нагадати слова відомого французького криміналіста Е.Локара, який, розглядаючи проблему невідворогноьті покарання, говорив: "Будь-який злочинець розпочинає працювати в рукавігжах, а закінчує в рукавицях", тобто на каторзі.

283

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

трудової діяльності. Злочинець звичайно спонтанно знаходить такі об'єкти на місці злочину ("що трапиться під руку"). Тому їх іноді називають випадковими, хоча така класифікація неточна.