Протиправна дія є різновидом соціальної діяльності. При будь-якій діяльності здійснюється певна робота, і злочинне діяння не є у цьому розумінні винятком. Злочинець зламує перешкоду, пересуває предмети з одного місця на інше, наносить •плесні ушкодження потерпілому, здійснює зміни в обстановці на місці події, які власне й є слідами злочину.

Робота — це енергетична взаємодія, коли суб'єкт передає, прикладає, надає порцію енергії конкретному об'єкту, який під цим впливом зазнає певних змін.

Суб'єкт може безпосередньо передати енергію або застосувати силу до об'єкта, наприклад нанести удар кулаком, ногою, вибити двері плечем, проломити перегородку, вбити людину тощо, або скористатися будь-яким предметом (ціпком, ломом, молотком, сокирою і т.п.) і, взаємодіючи з ним, одержати такі ж результати. В останньому вилажу суб'єкт використовує предмети для здійснення роботи. У соціальній діяльності такі предмети називають знаряддями праці, а у злочинній—засобами вчинення злочину.

Рука, нога, зуби та інші частини тіла людини, які застосовувалися нею для прикладення сили (енергії), є іманентними знаряддями праці, але їх не можна називати засобами або знаряддями злочину.

Ціпок, лом, сокира та інші предмети, за допомогою яких суб'єкт прикладає силу і таким чином здійснює роботу, є знаряддями праці. При вчиненні злочину їх також нерідко називають знаряддями вчинення злочину, але це не зовсім точно.

Засоби вчинення злочину — це збірне поняття, що включає будь-які предмети матеріального світу, котрі використовуються суб'єктом у злочинній діяльності. Вони можуть бути як пристосованими, тобто знаряддями праці, так і непристосованими предметами. За фізичною природою засоби вчинення злочину — це

274

Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікаї^ія

тверді, сипкі, рідкі, газоподібні фізичні тіла, а також їх властивості та фізичні явища. Так, убити людину можна не тільки каменем, сокирою або зброєю. Достатньо відкрити газову горілку — і сплячі загинуть. Для нанесення тілесних ушкоджень досить кинути в очі порошок їдкого лугу, металеві ошурки або плеснути в обличчя сірчаною кислотою чи просто окропом.

Скоїти навмисне убивство можна: транспортним засобом, якщо ним керує злочинець; підключивши до верстата, технічного пристрою струм високої напруги, у разі торкання до них людиною відбудеться коротке замикання; можна вбити, підклавши вибуховонебезпечну речовину і т.п.

Заподіяти шкоду здоров'ю можна рентгенівським, радіоактивним випромінюванням, високочастотними електромагнітними полями, ультразвуком тощо. Усе це, як і багато інших фізичних явищ, може бути засобами вчинення злочину, проте у прямому розумінні вони не є знаряддями злочину.

Криміналістична трасологія об'єктами слідоутворення називає лише деякі засоби вчинення злочину, а саме: знаряддя злому, зброю, транспортні засоби, інструменти і предмети. Однак законодавство для позначення засобів вчинення злочину використовує більш широкий перелік понять: транспортні засоби (ст. 215 КК), вибухові та радіоактивні речовини (ст. 221 КК), вогнепальна або холодна зброя, бойові припаси і вибухові речовини (ст. 222 КК), легкозаймисті або їдкі речовини (ст. 225 КК), отруйні та сильнодіючі речовини (ст. 239 КК), наркотичні речовини (ст. 229і КК), штампи і печатки (ст. 194 КК), предмети, знаряддя, пристосування або предмети та інструменти (відмички, фомки тощо). Називаються лише деякі засоби вчинення злочину, але не дається їх загальне поняття.

До засобів вчинення злочину слід відносити матеріальні тіла органічного та неорганічного походження і фізичні явища, які суб'єкт використовує в механізмі злочинної діяльності. Тому з кола об'єктів матеріального світу слід вибирати такі предмети, явища, які в злочинній діяльності виконували функції "знарядь праці".

< пред след >

вернуться к содержанию

вернуться к списку источников

перейти на главную страницу

Помощь с написанием учебных работ

Релевантная научная информация:

Другие научные источники направления Кримминалистика: