Кримминалистика
Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. |
20.5. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напруженості в оперативно-розшуковій та слідчій практиці |
Людина як суб'єкт ідеальних відображень є найбільш поширеним джерелом криміналістичної інформації в кримінальному судочинстві. Одержання особистої інформації здійснюється вербальними засобами і прийомами на підставі вільного волевиявлення джерела. Закон забороняє домагатися показань шляхом насильства, погроз та іншими незаконними засобами (обман, підкуп і т.п.). Не можна застосовувати й технічні засоби, наприклад, розміщати контактні датчики на тілі допитуваного, як це має місце у випадку застосування детекторів неправди, а тим більш психотронні засоби, які впливають на психіку джерела-суб'єкта. Технічні засоби одержання інформації не повинні принижувати честь і гідність людини, порушувати її" особисті права. Безконтактні засоби надають можливість дистанційно фіксувати ознаки і властивості досліджуваних об'єктів, у тому числі й людини. Дистанційна фіксація (спостереження) не обмежує прав особи, не спричиняє фізичних страждань, безпечна для здоров'я, а негласна процедура її застосування подібна до використання телевізійних систем спостереження за громадським порядком, дорожнім рухом, виробничими і учбовими процесами. 267 Розділ 4. Сліди людини Комплексне використання криміналістикою сучасних технічних засобів для дослідження слідів пам'яті базується на досягненнях фундаментальних наук. Так було всановлено, що: а) емоційна напруженість людини взаємопов'язана з внутрішнім, психічним ідеальним відображенням, тобто слідом пам'яті; б) прояви емоційної напруженості є ознакою наявності ідеального відображення; в) усну мову людини фіксують надійними технічними засобами звукозапису; г) звукозапис — безконтактний засіб одержання звукового сліду, не пов'язаний з безпосереднім розміщенням датчиків на тілі людини. Нині є можливим вирішення принаймі двох практичних завдань: 1) діагностика поінформованості, тобто встановлення сліду пам'яті про подію, яку джерело сприймало в минулому; 2) діагностика змін функціонального стану за фізичними параметрами усної мови джерела для визначення місцезнаходження схованого ним предмета. Розглянемо методику їх практичного виконання. Діагностика поінформованості практично зводиться до встановлення того, що допитуваний знає про факт, який цікавить слідство, але приховує і не бажає розкривати його при спілкуванні. Така ситуація може виникнути в ході допиту, обшуку і деяких слідчих дда, а саме:а) суб'єкт слідчої дії (допитуваний, обшукуваний) не бажає вступати у спілкування і "замикається"; б) суб'єкт-джерело інформації вступає у спілкування, але заявляє, що про цей факт нічого не знає; в) допитуваний охоче вступає у спілкування, але говорить неправду. У першому випадку будь-які дослідження мови виключаються, оскільки одержати ії зразки неможливо. Слідчий звичайно застосовує тактичні та психологічні прийоми для встановлення психологічного контакту з допитуваним і зміни установки, прийнятої джерелом. У другому випадку діагностичне дослідження мови допитуваного можливе і потребує підготовки. Перш за все треба встановити характер, ознаки, властивості і зміст утаюваного факту — сліду пам'яті, згодом на підставі цієї інформації зібрати і дослідити емоціогенні подразники (слова, фрази, запитання), що відносяться до утаюваного факту (предмета, події). Піля цього розроблюється план допиту (оперативного опитування), в якому обрані емоціогенні подразники відбиваються у запитаннях, що ставитимуться допитуваному. Таким чином слідчий непрямо, якби між іншим, нагадує допитуваному про окремі елементи 268 Глава 20. Сліди пам'ті людини ЗМІСТУ утаюваного факту; у слідчій практиці подібні запитання називають такими, які збуджують асоціативні зв'язки. Деякі з них можуть бути прямими, або "лобовими", наприклад: "Куди ви сховали обручку?", "Чим ви вдарили дружину по голові?". Несподівана постановка таких запитань нерідко викликає емоційний сплеск, проговорки, заїкання і т.п., супроводжується зміною мовлення, котрі слідчий враховує і, таким чином, будує тактику спілкування. Емоційні зразки-подразники можуть бути матеріальними, наприклад речовими (фотознімки, речі, знаряддя і засоби вчинення злочину, макети місця події, сліди або їх копії). Процедура їх дослідження являє собою допит з пред'явленням емоціогенних подразників (об'єктів) і нагадує тактику пред'явлення доказів у ході допиту, а відповіді допитуваного фіксують магнітним звукозаписом. За підозрою в убивстві були заарештовані чотири чоловіки, які тривалий час перебували під вартою. Строк слідства продовжували, а справжній убивця не був знайдений. З метою одержання інформації про наявність слідів пам'яті, зв'язаних з убивством, були застосовані методика допиту з використанням емоціогенних подразників, фіксація та подальше фонетичне дослідження мовлення допитуваного. Як емоціогенні подразники були використані фотознімки: а) один знімок місця події, де знайшли труп хлопчика; б) такого ж розміру і масштабу знімки випадкових місць, близькі за змістом з першим, у тому числі й знімки із зображенням трупа з інших справ. У ході допиту підозрюваним по черзі показували фотознімки і ставили приблизно таке запитання: "Як гадаєте, що зображено на знімку?"; "Чи відома вам ця місцевість?" і т.п. Відповіді фіксувалися звукозаписом. Потім було проведено фонетичну експертизу, яка встановила, що при пред'явленні фотознімка місця виявлення трупа хлопчика з розслідуваної справи емоційна напруженість мовлення зростала тільки в одного підозрюваного. У разі пред'явлення інших подразників, у тому числі й знімка трупа зі старої архівної справи, емоційна напруженість мовлення відповідала загальному фону (мал. 68). Висновок експертизи став криміналістичною інформацією для прийняття слідчим процесуального рішення відносно одного з підозрюваних. Імовірно, він був на місці події і бачив труп хлопчика, але не бажав розкрити образ, оскільки саме цим він міг викрити себе. У третьому випадку, коли допитуваний охоче вступає у спілкування, але говорить неправду, приховуючи сліди пам'яті, також можна застосувати запропоновану методику. Проте підготовка емоційних зразків тут потребує особливої тактики. Версію, яку висуває допитуваний, слід ретельно дослідити в деталях (ознаках), пов'язаних з подією злочину, потерпілим та іншими обставинами. Потім складається план детального допиту, визна- 269 Розділ 4. Сліди людини чається послідовність постановки запитань, в яких версія допитуваного посередньо і прямо контролюється. Тут використовують головним чином вербальні емоціогенні подразники, проте можливі й речові, наприклад макет місця події, на якому допитуваний розкриває свою неправдиву версію. Фонограми допиту' застосовуються для провадження фонетичної експертизи. Мал. 68. Діаграма, що характеризує емоційний стан підозрюваних у вчиненні злочину при пред'явленні емоціогенного подразника (фотознімку місця подій) і стандартної відповіді: "Я цього не знаю і ніколи там не був" Зрозуміло, результат діагностичного дослідження є лише "інформацією для роздумів", висування версій, вибору тактики проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Навіть фонетична експертиза поки що не в змозі категорично детектувати слід пам'яті або викрити допитуваного у неправді. Очевидно, це є справою майбутнього. Діагностичне доводження змін функціонального стану за фізичними параметрами усної мови із застосуванням емоціогенних подразників використовується для відшукування предметів і речей (трупів), захованих злочинцем. Єдиною перешкодою у застосуванні цієї методики є небажання джерела-суб'єкта вступати у спілкування і давати свідчення в ході слідчої дії, обшуку, 270 Глава 20. Сліди пам'ті людини допит) або огляду місця події. Методика допиту в цьому випадку аналогічна наведеній вище. Громадянин X. заявив, що його дружина пішла з дому і не повернулася. Були вже підстави вважати її вбитою, адже пройшло більше трьох років, а місцезнаходження дружини не було встановлено. X. протягом цього часу неодноразово надсилав скарги на прокуратуру і міліцію з обвинуваченнями, що вони не роблять спроб розшукати його дружину. Тоді було вирішено застосувати методику допиту з емоціогенними зразками — подразниками. Як останні використовувалися версії X. про осіб, які мали підстави вбити його дружину; місця, де вона могла ховатися, наприклад, знову одружившись; місця інтимних зустрічей, а також відпочинку, де X. з дружиною відпочивали разом, виїжджали на пікники і т.п.; родичів, знайомих. X. охоче погодився повідомити цю інформацію. Після того як був складений список таких емоціогенних подразників, із нього було відібрано 17, а X. запропоновано обгрунтувати свої припущення відносно того, чому він вважає, що його дружина перебуває в цих місцях або її могли вбити. Допит по кожній версії — емоціогенному подразнику був записаний на магнітофон, а фонограми використовувалися при проведенні фонетичної експертизи на вимірювально-обчислювальному комплексі кафедри криміналістики Академії МВС України (Ю.Ф.Жариков, П.Ю.Тимошенко, 1986р.). Емоційна напруженість мови X. значно підвищувалася, коли він розповідав про місце, куди він з дружиною виїжджав на "шашлики". Що стосується інших епізодів подразників, то мова X. не містила ознак емоційної напруги, які б перевищували загальний фон. На підставі інструментальних досліджень мови був складений висновок, що фонограма із записом мови X., яка містить відповідь на пред'явлення емоціогенного подразника — місце відпочинку "шашлики", — має ознаки емоціогенної напруженості, які перевищують нормальний фон у два-три рази. Тут немає вказівок на те, що експерти встановили слід пам'яті, є лише об'єктивна інформація про емоціогенну напруженість в конкретному мовному матеріалі. І ця інформація стала підставою для прийняття процесуального рішення. Слідчий висунув версію, що X. приховує певну інформацію, пов'язану із зникненням його дружини, і вирішив оглянути територію, де знаходилось місце відпочинку — "шашлики". Саме тут і знайшли труп дружини X., яка зникла три з половиною роки тому.Аналогічна ситуація виникає і в ході обшуку, коли розшукують тайник, в якому сховані зброя, наркотики, крадені коштовності тощо. Пошук подібних предметів здійснюють таким чином. Відкриту місцевість поділяють на обмежені ділянки, а в закритому приміщенні визначають найімовірніші місця, де може знаходитися тайник. Потім, озброївшись диктофоном, слідчий по черзі 271 Розділ 4. Сліди людини підходить до кожної виділеної ділянки, предмета (шафи, стола, ліжка, книжкової полиці) з обіщ'к^'ваним і ставить перед ним одні й ті ж запитання: "Річ схована в шафі?"; "Пістолет схований у столі?". Обшукуваний кожного разу відповідає стандартною фразою, наприклад: "Я не ховав річ у шафі"; "У столі пістолета немає". Відповіді затісуються на диктофон. Після цього розпочинається судово-фонетична експертиза. Зрозуміло, ця методика придатна тільки у випадках, коли обшукуваний добровільно виявляв бажання спілкуватися і відповідати на запитання слідчого. Розглянуті інструментальні методики встановлення ідеальних відображень-слідів пам'яті шляхом дослідження емоційної напруженості мови, що являє собою відповіді джерела на емоціо-генні подразники, дає змогу зробити такі висновки. 1. На сучасному етапі розвитку науки непряме інструментальне дослідження слідів пам'яті є можливим. Воно базується на філософській теорії відбиття, фізіологічних концепціях вчення про вищу нервову діяльність, взаємозв'язку зовнішнього і внутрішнього відбиття. Внутрішнє відбиття проявляється у вигляді емоційної напруженості у мові людини. 2. Сучасними інструментальними засобами можна фіксувати і вимірювати ступінь емоційної напруженості в мові людини і таким чином одержувати об'єктивну інформацію про ідеальне внутрішнє відображення, тобто слід пам'яті. 3. Методика складається з двох етапів: пред'явлення емоціоген-них зразків і фіксування мовної відповіді джерела (допитуваного); проведення судово-фонетичної експертизи. 4. Висновок судово-фонетичної експертизи містить висновки про наявність і ступінь емоційної напруженості у відповідях джерела на емоційний подразник. Експертиза не встановлює наявності сліду пам'яті, а лише дає об'єктивну інформацію щодо такої версії. 5. Застосування експериментальних методик дослідження слідів можливе лише при вільному волевиявленні джерела брати участь у слідчій дії, спілкуватися і відповідати на запитання слідчого. Без вільної згоди джерела-суб'єкта застосовувати у слідчій практиці інструментальні методи забороняється. 272 Глава 20. Сліди палі'ті людини КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Що таке слід пам'яті? Дайте його характеристику. 2. Розкрийте властивості слідів пам'яті та їх роль у криміналістиці. 3. Назвіть джерела слідів пам'яті. 4. Розкрийте методику вияву фіксації слідів пам'яті. 5. Обгрунтуйте можливість та необхідність інструментального дослідження слідів пам'яті в криміналістиці. 6. Що таке емоційне напруження? Які існують методи встановлення емоційного напруження? 7. У чому різниця інформації, що одержана за допомогою використання детектора брехні, від даних, що одержані за допомогою безконтактних інструментальних засобів, наприклад шляхом проведення фонетичної експертизи? |
Релевантная научная информация:
- Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
- 20.5. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напруженості в оперативно-розшуковій та слідчій практиці - Кримминалистика
- 16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації - Кримминалистика
- 16.2. Види і характеристика властивостей-навиків людини - Кримминалистика
- § 4. Механізми та принципи соціалізації - Правовая деонтология
- 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
- 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
- 7.1. Предмет і завдання криміналістичної техніки - Кримминалистика
- 9.1. Поняття та класифікація техніко-криміналістичних методів - Кримминалистика
- 9.2. Методи польової криміналістики - Кримминалистика
- 14.3. Методи і технічні засоби виявлення та фіксації слідів рук і ніг - Кримминалистика
- 18.3. Засоби і тактичні прийоми фіксації звукових слідів - Кримминалистика
- 20.3. Виявлення і фіксація слідів пам´яті - Кримминалистика
- § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
- § 4. Правова організація єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації - Экологическое право
- РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ МІСЦЕВИХ СУДІВ - Курсовые работы по праву
- § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
- Адвокатура України - Адвокатское право
- 4.1. Методи державного управління - Административное право
- 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право