Кримминалистика

252

Глава 19. Сліди запаху (криміналістична одоролигія)

ро іс-'вдувашгі злочинів. Використання джерел запаху включає застосування службово-розшукових собак для організації розшу-ку .людей і речей "по гарячих слідах", а також експертне дослідження для одержання доказової інформації.

Прийоми виявлешія і фіксації слідів-джерел запаху. Джерела запаху — це матеріальні об'єкти або їх частини, причинно пов'язані з діями злочинця на місці події. Такі об'єкти можуть були двох видів: 1) предмети-носії власного запаху, 2) предмети-носії запаху людини.

До першого виду запахових джерел відносяться предмети або частки твердих, сипких, об'єми рідких тіл у вигляді плям чи вмісту ємкостей, а також частки, що відділилися від тіла людини (шматочки епідермісу, волосся, зрізані або відламані ніїлі), плями сперми, сечі, зскоби сухої крові, об'єми рідкої крові і т.п.). До другого виду належать предмети, які зберігають запах людини. Це будь-які об'єкти, котрих торкалася людина (сліди рук, їог, шкірного покриву обличчя), предмети постійного контакту (одяг, взуття, предмети туалету, супутні речі), а також предмети праці та інструменти, знаряддя вчинення злочину, які знаходилися в руках злочинця.

Слідами-джерелами запаху матеріальних тіл різних розмірів можуть бути, наприклад, капелюх, залишений на місці злочину, відламаний нії-оть, волосся, вирвані при боротьбі з потерпілім.

Для роботи на місці події із запаховими слідами запропоновано одорологічний чемодан, розроблений на кафедрі криміїїалі-стики Академії МВС України (П.Д. Біленчук), де є технічні засоби, необхідні для виявлення і фіксації усіх одорологічних слідів. Цей найпростіший набір технічних засобів, що рекомендується для такої роботи (мал. 64), доступний кожному слідчому. До нього входять засоби забезпечення стерильності роботи з джерелами, відібрання запахової іїіформації з джерела, консервації та пакування джерел запаху.

Робота з джерелами запаху потребує стерильності. Тому руки слідчого мають бути в гігієнічних рукавичках, дрібні джерела запаху слід брати пінцетом, попередньо протертим спиртом. Волосся, частки тканини, які відділилися від тіла людини, поміщають у скляні пробірки, а громіздкі об'єкти — у поліетиленові пакети, скляні ємкості і герметично закривають. Природно, скляний посуд та інший пакувальний матеріал попередньо стерилізують.

253

Розди 4. Сліди людини

Мал. 64. Одорологічний чемодан

Під час роботи зі слідами-джередами запаху треба дотримуватися таких правил:

—усі технічні засоби, за допомогою яких здійснюються вилучен-ння і консервація, мають бути стерильними;

—не слід поспішати брати виявлений предмет руками; спочатку треба подумати, як його тримав злочинець, а потім, надягнувши гігієнічні рукавички і протерши їх спиртом, взяти предмет так, щоб не пошкодити на ньому сліди папілярних узорів;

—перш за все об'єкт досліджується на наявність на ньому видимих і невидимих слідів пальців рук та сторонніх часток — слідів-накладень;

—після огляду об'єкт необхідно законсервувати, тобто помістити в ємкість, яка герметично закривається (мал. 65).

Прийоми винв-існня і вилучення слідів запаху людини, адсорбованих на носіях. Криміналістична і оперативно-розшукова тактика знає кілька прийомів розшуку злочинця "по гарячих слідах" на місці події. Одним з них є розшук по слідах запаху з

254

Глава 19. С'.иди запаху (криміналістична одорологія)

використанням біологічного детектора — нюху службово-розшукового собаки. Тут відомі два способи: 1) переслідування злочинця по його слідах запаху службово-розшуковим собакою під керуванням кінолога; 2) фіксація запахового сліду злочинця на місці події для його подальшого дослідження з метою встановлення особи злочинця шляхом вибірки.

Мал. 65. Зразки упаковки джерел запаху і предметів-носіїв слідів запаху

Кінолог — це фахівець зі службового собаківництва. Він навчає і дресирує собаку, знає її' звички та поведінські реакції на подразники, вміє науково інтерпретувати їх і керувати поведінкою службово-розшукового собаки. Кінолог входить до складу слідчо-оперативної групи і виїжджає з нею на місце події, де на початку орієнтуючої стадії огляду слідчий разом з кінологом визначають предмети, які можуть бути джерелом запаху злочинця (слід взуття, якийсь загублений предмет, знаряддя злочину тощо). Якщо предметів кілька, то обирають той, на якому немає трасологічних слідів, а коли вони є, то їх спочатку фотографують і тільки після цього пропонують кінологу застосувати службово-розшукового собаку.

Джерелом запаху людини може бути будь-який предмет матеріальної обстановки на місці події. Якщо предмет-джерело можна законсервувати, здійснюється його вилучення. Проте останнє не завжди можливе (наприклад, якщо це крупногабари-тні меблі, дверці сейфа, стінка, дверна ручка, грунт, тканина тощо), тому доводиться відділяти слід запаху від його носія і переносити його на нейтральний носій, а останній — консервувати.

На практиці використовують принаймні три прийоми відділення сліду запаху від його носія: 1) забір (висмоктування) молекул запаху шприцом; 2) забір молекул запаху безпосередньо ємкістю; 3) адсорбування сліду запаху на нейтральний носій.

255

Розділ 4. Сліди людини

Забір (висмоктування) молекул запаху шприцом. Припустимо, є об'ємний слід взуття, невидимий слід руки на сейфі, кафель-ній стіні, сидінні в салоні автомобіля, яких торкався злочинець або сидів на них. Для забору запаху слід взяти шприц 100 - 200 см3 і піднести його голку до поверхні сліду. Враховуючи, що речовина сліду безперервно випаровується, можна уявити, що її молекули постійно знаходяться над слідом у суміші з молекулами повітря.

Мал. 66. Забір запакованого сліду шприцем і його консервація в стерильні герметичні ємкості з тампонами-сорбентами

Забір запаху безпосередньо ємкістю. Сутність цього прийому поляга в наступному. Поліетиленову флягу — пристрій забору запаху (ПЗЗ) стискують і горловиною підносять до поверхні сліду, потім флягу звільнюють. Остання розпрямляється і всмоктує повітря з молекулами запаху, флягу швидко закривають і опечатують. Якщо ємкість скляна або з матеріалу, який не можна деформувати, то забір здійснюють таким чином. Ємкість заповнюють водою і виливають її над поверхнею слід)'. При цьому ємкість, звільнюючись, заповнюється молекулами запаху. Потім

256

1

Глава 19. Сліди запаху (кримталісиїтна одорологія)

смкість герметично закривають. Зро1)"м)ло, воду треба вилити біля поверхні сліду так, щоб не пошкодити його. Це робиться за допомогою лотка, який відводить воду в бік. Таким чином можна відібрати зразки запаху в приміщенні, де побував злочинець, якого розшукують. Відомо, якщо кімната не провітрювалася, то запах людини може зберігатися приблизно 20 годин після того, як вона пішла. При оглядах місць подій, пов'язаних з отруєнням, уживанням наркотиків, їх переробкою, в приміщенні нерідко залишаються сліди запаху, хоча його джерела там вже немає. У такому разі рекомендується відбирати зразки запаху описаним прийомом, використовуючи поліетиленову флягу, звичайну пляшку, зрозуміло, чисту. Відібрані зразки повітря з молекулами запахової речовини, а також методика забору відображаються в протоколі огляду місця події.

Адсорбування сліду запаху на нейтральний носій. Це найбільш прогресивний прийом фіксації. Для цього на поверхню джерела запаху достатньо покласти сорбент, наприклад, стерильну фланелеву серветку, шматок вугільної тканини, марлевий бинт, накрити його шматком фольги або скла і залишити в контакті з джерелом на 15-20 хвилин. Оскільки запахова речовина постійно випаровується, то її молекули будуть адсорбовуватися на сорбенті (просякати серветку запахом) і насичувати тканину запахом. Після цього серветку за допомогою пінцета кладуть в ємкість і герметично закривають (мал. 67). Цей прийом доцільно

Мал. 67. Техніка вилучення запахового сліду на нейтральний носій і його консервація

257

Розділ 4. Сліди людини

використовувати для фіксації слідів запаху з сидінь у салоні автомашини, предметів у кімнаті, яких торкався злочинець. Процедура забору заноситься до протоколу. Учасникам огляду пояснюється сутність забору зразків.