Кримминалистика
Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. |
18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів |
Використання звукових слідів як джерел доказової інформації стало можливим завдяки працям В.Л. Шаршунського, С.П. Мохнєва, М.В. Салтевського, Ю.Ф. Жарикова, Л.І. Громо-венка, П.Ю. Тимошенка та інших криміналістів і створенню нового напрямку в криміналістиці — криміналістичної акустики, яка виникла на підставі трансформування даних фізичної акустики. Криміналістична акустика — це розділ криміналістики, який займається вивченням фізичних закономірностей звуку для збирання, дослідження і використання звукових слідів у судочинстві'. Специфічними особливостями криміналістичної акустики є дослідження звукових слідів як джерел доказів для одержання криміналістичної інформації. Тому тут досліджуються лише ті звутсові сліди, які пов'язані із здійсненням правопорушень, злочинів та Їх розслідуванням. Безпосередніми об'єктами дослідження є звукові сигнали (сліди звуку), зафіксовані на матеріальних носіях, а також технічні засоби, які застосовуються для цього. Дослі- ' Див.: Салтееский М.В., Жариков Ю. ф. Предмет, содержание и задачи криминалистической акустики // Криминалистика и судебная экспертиза. К., 1988. Вып. 37. С. 118-124. 242 Глава 18. Сліди звуку {криміналістична акустика) дження проводиться в рамках судово-акустичної експертизи. Сучасний стан судово-акустичних досліджень в Україні дозволяє вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання, а саме: - встановлювати вид, модель та ідентифікувати джерела звуків неорганічного походження (предмети, знаряддя, засоби вчинення злочину, верстати, машини, транспортні засоби та ін.); - дешифрувати за джерелами звуку звукове середовище, наприклад, місця катастрофи, вчинення злочину, виробничого процесу, робочого місця диспетчера тощо; - встановлювати наявні зміни в фонограмах записів (стирання, монтаж, перезапис, накладення запису на запис) і причини їх утворення; - за фонограмами записів звукової мови встановлювати емоційний стан людини і передавати ці дані в кількісних спектральних характеристиках, що дозволяє робити імовірні висновки про наявність у джерела сліду пам'яті у формі "причетність" чи "співучасть", тобто давати слідчому інформацію для роздумів — побудови версій; - вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання при дослідженні відеограм (матеріалів відеозапису). Методика акустичних досліджень з метою ототожнення джерел звукових слідів дещо відрізняється від безпосередніх досліджень звукозаписувальних та звуковідтворювальних пристроїв. Тому методику акустичного ідентифікаційного дослідження об'єктів — джерел звукових слідів органічного походження — було запропоновано відносити до фоноскопічної експертизи, а неідентифікаційні дослідження матеріалів звукозапису вважати електроакустичною експертизою (Л.І. Громовенко). Отже, акустичне дослідження матеріалів звукозапису реалізується в рамках двох нових експертиз — фоноскопічної та електроакустичної (Р.С. Бєлкін, Ю.Ф. Жариков). Ці дослідження відносяться до криміналістичних.Об'єктами фоноскопічної та електроакустичної експертизи є фонограми із записом акустичної інформації (мова людини, голоси тварин, птахів, явища природи, машини, верстати, транспортні засоби, предмети і речі обстановки місця події). Форми і характер змін звукових коливань у часі відображають властивості джерел, їх виробничо-побутове призначення, що дає змогу класифікувати та розпізнавати звукові сигнали, а у ряді випадків — ідентифікувати джерело. Фоноскоггічна експертиза дас змогу встановити: а) кількість джерел звуку на даній фонограмі; б) вид джерел звукових слідів 243 Розділ 4. Сліди людини (людина, тварина, машина, ШТУЧНИЙ синтезатор), які записані на фонограмі, виявленій на місці події; в) тотожність джерела звукових слідів, записаних на фонограмі (конкретної людини, машини, речі); г) стать особи, яка говорить. Таким чином, фоноскоггічна експертиза вирішує завдання, пов'язані з ідентифікацією джерела звукових слідів, а також деякі неідентифікаційні завдання. Важливим моментом у підготовці матеріалів для фоноскопі-чної експертизи є одержання експериментальних зразків. Останні являють собою фонограми, на яких має бути записана акустична інформація в аналогічних умовах з досліджуваною на тому ж звукозаписувальному пристрої. Якщо фонограма, яка досліджується, записана з телефонного тракту, то й зразки слід записувати з телефону, причому того ж самого. Зразки мають містити вільну мову (розповідь, діалог, полілог), в яку бажано включати фрази, слова, які є в фонограмі, що досліджується. Запис може бути здійснений у вигляді розмови по телефону двох осіб, інтерв'ювання особи, зразки мови якої треба відібрати, нарешті, зразки звукових слідів можуть бути зняті технічними засобами з дротових засобів зв'язку при відповідному процесуальному оформленні. Зрозуміло, у зразках не має бути нецензурщини, вони не повинні піддаватися будь-якій технічній обробці. Підготовлені матеріали (досліджувані та експериментальні) слід упакувати окремо в металеві коробки, щоб захистити екрануючі фонограми від пошкодження і розмагнічений. Електроакустична експертиза технічними засобами досліджує закономірності відображення акустичної інформації в звукових слідах, зафіксованих на магнітному носії, і на підставі цих закономірностей вирішує ідентифікаційні та неідентифікаційні завдання відносно засобів і матеріалів звукозапису, а саме з'ясовує: а) чи на даному магнітофоні здійснено запис фонограми, що досліджується; б) на одному чи різних технічних пристроях записані фонограми, що досліджуються; в) який клас, вид звукозаписувального пристрою, на якому записано звукове середовище на місці вчинення злочину; г) чи піддавалася фонограма механічним змінам (механічному монтажу або монтажу з використанням електроакустичного тракту); д) яка пчівка використовувалася для запису — стара, де був будь-який запис, чи нова; е) скільки разів плівка використовувалася для запису; є) чи є запис на фонограмі первинним або це перезапис з іншого носія, звукозаписувального пристрою; ж) який зміст акустичної інформації, записаної на фонограмі (мал. 63). Наукові основи електроакустичної експертизи складають дані акустики і теорії звукозапису, а також закономірності відо- 244 / 'лава 18. Сліди 'звук (криміна.ііспмта акустика^
браження ознак звукозаписувальних об'єктів (технічних пристроїв), що виникають у процесі їх встановлення і експлуатації. Так, кут нахилу звукозаписувальної та звуковідтворювальної головок, спектральний склад шуму-паузи, характер імпульсних сигналів nq)exuiHiix процесів є новими комплексними ознаками. сукупність яких дозволяє ототожнювати звукозаписувальні пристрої за фонограмою. Магнітоскоп дає змогу візуалізувати на магнітній олівці сліди запису звуку і досліджувати їх при великому збільшенні У 1986 р. на кафедрі криміналістики Національної Академії МВС України була розроблена нова методика акустичної експертизи на підставі даних мовознавства, зокрема фонетики і фонології. Фонетика вивчає будову мови у фізіологічному, акустичному і лінгвістичному аспектах, що дає змогу засобами фізичної акустики встановлювати смислове навантаження на фонетичні одиниці мови (фонеми, склади, слова, вирази) і через фізичні характеристики мови вирішувати проблеми емоційного стану особи, що говорить, тобто ії ставлення до змісту вимовленого. Таке дослідження П.Ю. Тимошенко назвав фонетичним, а експертизу — судово-фонетичною. Фонетична експертиза за фонограмою встановлює психічний стан суб'єкта, що говорить, визначає ступінь його емоціональної напруги при відповіді на емоціогенний подразник або усному поясненні в Мал. 63. Магнітоскоп і візуалі-ході його безпосереднього зовані сліди аналогового та ціі-спостереження. фрового записів 245 Розділ 4. Сліди людини Фонетична експертиза може вирішувати: а) який психічний стан суб'єкта, що говорить; б) які ного фізичні, демографічні та соціальні дані; в) чи є фонограма результатом фіксації вільної мови або текст перед мікрофоном зачитувався з листа; г) які емо-ціогенні подразники (назвати) в мові допитуваного змінюють її спектральні характеристики і як кількісно; д) чім можна пояснити зміну спектральних характеристик допитуваного при відповіді на запитання (назвати), пред'явленні доказу (назвати якого). Розглянуті фоноскоігічна, електроакустична і фонетична експертизи відносяться до класу акустичної експертизи. Фоно-скопічна і електроакустична експертизи є ідентифікаційними та діагностичними, їх висновки формулюються в категоричній або імовірній формі. Фонетична експертиза поки що розвивається і вирішує питання тільки в імовірній формі, тобто надає слідчому інформацію для забезпечення прийняття рішення. Методика провадження судово-акустичних експертиз є дуже складною, потребує спеціальної підготовки і обладнання (АРМЕ — автоматизоване робоче місце експерта). КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Що таке звуковий слід та джерело звуку? 2. Назвіть джерела звуку — звукових слідів. 3. Чим відрізняються звукові сліди від традиційних у криміналістиці? Назвіть криміналістичні властивості звукових слідів. 4. Дайте характеристику сучасних засобів і методів фіксації звукових слідів. 5. Що таке криміналістична акустика? Які завдання вона розв'язує? 6. Які матеріали треба подати для проведення судової фоноскопічної експертизи? 7. Які види судової акустичної експертизи існують у наш час? 246 |
Релевантная научная информация:
- Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
- 18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів - Кримминалистика
- 1.1. Поняття предмета криміналістики - Кримминалистика
- 1.3. Система криміналістики - Кримминалистика
- 5.2. Зв´язок криміналістики з юридичними науками - Кримминалистика
- 6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні - Кримминалистика
- 19.4. Дослідження і використання слідів запаху в практиці розслідування злочинів - Кримминалистика
- 24.6. Основи методики дослідження зброї і слідів пострілу - Кримминалистика
- 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
- 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
- 2.3. Класифікація методів криміналістики - Кримминалистика
- 3.2. Криміналістична ідентифікація — окремий метод науки криміналістики - Кримминалистика
- 7.1. Предмет і завдання криміналістичної техніки - Кримминалистика
- 7.2. Класифікація засобів криміналістичної техніки - Кримминалистика
- 15.3. Виявлення слідів шкірного покриву ГОЛОВИ і прийоми їх використання для одержання інформації про особу та подію - Кримминалистика
- 17.1. Поняття криміналістичного дослідження письма - Кримминалистика
- 19.1. Поняття слідів запаху та їх інформаційна сутність - Кримминалистика
- 19.2. Види і властивості слідів запаху - Кримминалистика
- 19.3. Робота зі слідами на місці події - Кримминалистика
- 20.5. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напруженості в оперативно-розшуковій та слідчій практиці - Кримминалистика