Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації
Інформаційна значущість статичних і динамічних слідів для розслідування злочинів неоднозначна — перші є очевидними і являють собою матеріальні копії, другі є неочевидними і проявляються лише в русі, безпосередній діяльності. Динамічні навики в своїй сукупності формують властивості особи, спосіб дії, поведінки в типових життєвих ситуаціях. Прогнозування особисгіс-них властивостей і динаміки поведінки людини можна здійснювати, накопичуючи інформацію про динамічні навики.

Існуюють два підходи щодо одержання інформації із динамічних джерел: органолептичний (чуттєво-пізнавальний) та інструментальний. При першому підході сліди-відображення рухових навиків, наприклад ходу, міміку, жестикулювання та інші прояви емоційної напруженості, фіксують за допомогою органів чуттів, а оцінюють у відповідності з накопиченим досвідом, при другому — виявлення, фіксацію і дослідження динамічних ознак здійснюють за допомогою технічних засобів, а результати використовують як висновок фахівця.

Вище були названі види навиків — перцептивні, інтелектуальні та рухові. Розглянемо їх сліди як джерела інформації.

Одержання інформації за слідами перцептивних навиків. Перцептивні навики проявляються ззовні у вигляді вегетативно-рухових реакцій, які є очевидними, а отже, слідами-змінами в широкому розумінні. Зовнішні прояви внутрішніх вегетативних реакцій виражаються в змінах шкірного покриву, передусім обличчя, як наслідок розширення або звуження кровоносних судин (розширення зіниць, посилення потовиділення, сльозоточивості і т.п.), які є очевидними. Імовірно, тому в спеціальній літературі рекомендується при проведенні слідчих дій спостерігати за такими реакціями, наприклад, у ході допиту, обшуку, і використовувати їх для вибору слідчим тактики спілкування і поведінки. Проте у цьому випадку виникає питання, як інтерпретувати ці реакції, тобто яка причина почервоніння або збліднення обличчя у допитуваного, що означає зміна темпу мовлення і тембру голосу, — чи дійсно, що суб'єкт щось приховує або каже неправду. Навіть проговорення, емоційні рухові сплески не можна вважати слідством точного "улучення" в ціль питання-подразника. Оцінка цього поки що залишається на рівні життєвого досвіду, результатів нагромадження підсвідомої "статистики" того, що почервоніння частіше за все свідчить про сором, важку ситуацію вибору

212

Глава 16. Вчення про сліди навиків людини

відповіді або поведінки, а неспокій, журба, відчай і депресія нерідко з'являються у допитуваного тоді. коли він намагається приховати слід пам'яті і відповісти на поставлене йому запитання неправдиво.

Крім зовнішніх слідів — вегетативно-рухових реакцій — існує низка внутрішніх, котрі не проявляють себе зовні так очевидно, наприклад зміна складу крові, діяльності серцево-судинної системи, дихання. Такі вегетативні сліди можна реєструвати тільки контактними і неконтактними технічними засобами. У поліцейській практиці були зроблені спроби створити такі прилади і застосувати їх для детекції неправди. Проте такі прилади (варіографи, дайдетектори) поки що не знайшли точного наукового обгрунтування, а їх застосування пов'язане з порушенням конституційного права — недоторканності особи. Тому свідчення, отримані за допомогою вказаних приладів, не можуть слугувати доказом і використовуються лише в оперативних цілях для прогнозування.

Разом з тим, інструментальний підхід для одержання інформації за слідами перцептивних навиків с більш перспективним і при відповідній методиці має застосовуватися не тільки в оперативній, а й слідчій практиці, і його результати в майбутньому можуть використовуватися як повноправні докази при відповідному дотриманні процесуальних норм.

Рухові вегетативні реакції характеризують зміни тонусу хімічної, скелетної мускулатури обличчя і кінцівок.

Виразні рухи м'язів обличчя називаються мімікою, виразні рухи рук — жестом або жестикуляцією, а виразні рухи всього тіла людини — позою. Сукупність виразних рухів — міміки, жестів, пози дістала назву пантоміміки.

Міміка, жести, пози носять навиковий характер і підкреслюють психічний або фізичний стан людини. Розрізняють міміку спонтанну (неконтрольовану) як зовнішню реакцію у відповідь на якийсь подразник і умисну, тобто таку, що управляється свідомістю. Спонтанна міміка є справжнім відбиттям психічного стану людини, а умисна розвивається на підставі спонтанної, але відбиває лише життєвий досвід суб'єкта. Усі рухові навики фіксують органолептичне — візуальним спостереженням або за допомогою безконтактних технічних засобів (фотозйомкою, відео-записом, кінозйомкою). Результати візуальних спостережень фіксують у протоколах слідчих дій і оцінюють на підставі даних психології та особистого досвіду. Матеріалізовані сліди (фотознімки, кіноплівки і відеограми) досліджує фахівець, а його висновок використовують при доказуванні.

213

Розділ 4. Сліди людини

Сліди інтелектуальних навиків - це сліди пам'яті, суб'єктивні образи, проявлення (розкриття) яких відбувається на підставі вільного волевиявлення джерела в ході слідчих дій (допит, обшук, пред'явлення для пізнавання, перевірка свідчень на місці події, слідчий експеримент) або оперативних заходів, а їх результати фіксують у протоколах, заявах, використовують також фотознімки, відеограми, кінофільми. ^

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке навик? Як навики впливають на формування ознак-властивостей людини? Назвіть їх.

2. Розкрийте основні характеристики (властивості) навиків.

3. Що таке перцептивний навик?

4. Що таке інтелектуальний навик? Дайте його характеристику.

5. Розкрийте поняття "рухові навики". Які їх властивості?

6. Де і як практично використовуються сліди динамічних навиків?

7. Де і як використовуються сліди інтелектуальних навиків?

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  2. 16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації - Кримминалистика
  3. 9.2. Методи польової криміналістики - Кримминалистика
  4. 16.2. Види і характеристика властивостей-навиків людини - Кримминалистика
  5. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  6. 1.3. Система криміналістики - Кримминалистика
  7. 8.2. Технічні засоби співробітників органів дізнання - Кримминалистика
  8. 8.5. Технічні засоби суду та криміналістичної профілактики злочинів - Кримминалистика
  9. 10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами - Кримминалистика
  10. 19.3. Робота зі слідами на місці події - Кримминалистика
  11. 20.5. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напруженості в оперативно-розшуковій та слідчій практиці - Кримминалистика
  12. 24.1. Поняття і предмет дослідження судової балістики - Кримминалистика
  13. 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
  14. 1.1. Поняття предмета криміналістики - Кримминалистика
  15. 5.2. Зв´язок криміналістики з юридичними науками - Кримминалистика
  16. 7.1. Предмет і завдання криміналістичної техніки - Кримминалистика
  17. 8.4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел криміналістичної інформації (експертна техніка) - Кримминалистика
  18. 9.1. Поняття та класифікація техніко-криміналістичних методів - Кримминалистика
  19. 10.2. Загальні положення щодо збирання криміналістичної інформації технічними засобами - Кримминалистика
  20. 10.3. Форми використання технічних засобів та спеціальних знань для одержання криміналістичної інформації - Кримминалистика

Другие научные источники направления Кримминалистика: