Кримминалистика

У 50-х роках японські вчені звернули увагу на особливості будови рельєфу шкіри губів і розробили методику криміналістичного дослідження їх слідів з метою ідентифікації людини. Пізніше французькі вчені провели дослідження будови вушних раковин і прийшли до висновку, що вони можуть залишати сліди, за якими можливо здійснювати ототожнення людини. Фундаментальні дослідження в галузі вивчення рельєфу шкірного покриву голови і можливості використання його слідів для ототожнення людини були виконані в Росії в 70-х роках C.I. Ненашевим (результати його праць використані при написанні цієї глави). Він експериментальне підтвердив дані зарубіжних вчених і показав, що особливу анатомічну будову має не тільки шкіра губів і вушних раковин, а й шкіра на інших частинах обличчя, і ці особливості можна використовувати в ідентифікаційних цілях.

На відкритих поверхнях обличчя шкіра також складається із дерми, покритої епідермісом. Дерма має сосочки, але вони розташовані хаотично і не утворюють папілярних валиків, як на долонях рук і підошвах ніг. Разом з тим будова дерми створює специфічний рельєф. Наприклад, рельєф щік відрізняється від рельєфу шкіри лоба, рельєф підборіддя — від рельєфу кінчика носа. Це дає змогу відрізняти сліди шкірного покриву голови від слідів, залишених іншими ділянками шкіри тіла людини, наприклад тильною стороною руки.

Шкіра на відкритих частинах голови має "зірчасту" будову. На долонях рук і підошвах ніг є папілярні лінії, а на інших ділянках тіла людини ретьєф нагадує "сітку" (мал. 54).

7*

195

Розділ 4. Сліди людини

Ознаки будови рельєфу шкіри голови умовно поділяють на загальні та окремі.

Загальні ознаки харакл^іизують окремі ділянки відкритої частини голови з анатомічного боку (форма, розмір і розташування), а також абсолютні величини (довжина, ширини, висота, протяжність ознаки). Так, загальними ознаками для вушної раковини є ії форма, ширина, висота, форма деталей (завитка, ко-зеяка, протикозелка, мочки), а також їх положення.

Мал.

Окремі ознаки — це форма, розмір і розташування деталей мікрорельєфу шкіри (пор, волосяних фолікулів, долек, лобових складок та ін.). Саме мікроскопічна будова окремих ділянок шкіри обличчя дає змогу відрізняти сліди на місці події від інших слідів шкірного покриву.

1Qfi

Глава 15. Сліди шкірного покриву голови і зубів людини

Розглянемо особливості будови шкірного покриву обличчя.

Лоб. Для рельєфу шкіри лоба характерною є витягнута будова пор, фолікулів, долек. Саме овально-витягнута будова рельєфу характеризує сліди лоба. Борозенки, зморшки майже завжди розташовані паралельно і горизонтально, переважно спрямовані до центра лоба, крім міжбрівних зморшок, які розташовуються вертикально.

Щоки. Для рельєфу шкіри щок характерною є "зірчаста" будова фолікулів і пор. Вони не мають горизонтальної витягнутос-ті, форма фолікулів і пор у більшості кругла, загальна форма "зірчаста", овальна з нерівними краями. Зморшки і борозенки звичайно розташовані похило або вертикально в напрямку до вушної раковини або до підборіддя.

Підборіддя. На підборідді пори і фолікули переважно круглі або "зірчасті", нерідко розташовані на фоні найдрібніших вертикальних борозенок.

Ніс. На кінчику носа пори і фолікули звичайно більші, ніж на підборідді або щоках. Форма кругла, овальна.

Губи (червона кайма). Рельєф шкіри губів являє собою вертикальні або нахильні валики і борозенки, які утворюють характерний рисунок.