Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
13.6. Особливості методики ототожнення людини
Ознаки зовнішності є відносно незмінюваними протягом усього життя людини. Тому вони здавна використовуються для впізнавання і ототожнення людини. Для ідентифікації використовуються два види слідів-відображень ознак зовнішності: ідеальні та матеріальні. За ідеальними слідами ототожнення здійснює джерело в ході слідчої дії — пред'явлення для впізнання людей, а за матеріальними — фахівець у ході проведення судової експертизи. В першому випадку ототожнення здійснюється за уявним образом — слідом пам'яті, який зберігається у джерела, а у другому - за матеріальним відображенням ознак зовнішності:

фотознімками, відеограмами, кіноплівками, зліпками, рентгенограмами. Це об'єкти ідентифцсаїцйноїпортретно-криміналіс'птчної

159

Розділ 4.

Сліди людини

експертизи, яка з'ясовує, чи одна й та ж особа зображена на представлених фотознімках; чи є на груповому фотознімку особа, фотознімок якої представлений на дослідження; чи не зображений на фотознімку трупа гр. Козлов; чи не належить череп людині, фотознімок якої представлений на дослідження?

На портретно-криміналістичну експертизу надсилаються матеріали, де особа може бути зображена в різних положеннях. Бажано, щоб на порівняльних матеріалах особа була зафіксована приблизно в тих же ракурсах. Кіно-, відеоматеріали, рентгенограми представляють в оригіналах, кісткові останки (череп, кістки) мають бути очищені від м'яких тканин.

Ідентифікаційна експертиза є можливою, коли зображення особи одержані об'єктивними засобами фіксації за законами геометричної оптики. Будь-яка копія має бути подібна матеріалу та ізоморфна йому, тобто будь-який об'єкт системи можна розглядати як "модель" і вивчати на ньому різноманітні ознаки. Тому різні геометрїгчні побудови, які застосовують в експертизі, можуть відрізнятися лише розмірами, але не ознаками, які є підставами для побудови. Тому при збільшенні фотозображень взаємозв'язок і співвідношення між ознаками не змінюються.

Об'єктами ідентифікаційної експертизи не можуть бути портрети — твори мистецтва і малюнки, виготовлені художниками, а також усі композиційні портрети. Разом з тим суб'єктивні зображення, а також кісткові останки іноді можуть бути об'єктами нсідентифікаційних досліджень. Так, по черепу, що зберігся, методом пластичної реконструкції відновлюють прижиттєвий вигляд людини, якій належав цей череп. Методики М.М. Герасимова, А.А. Джегоряна, Ю.А. Дубягіна дають змогу досить точно відтворювати зовнішній вигляд людини за черепом. М.М. Герасимову вдалося відновити зовнішній вигляд історичних осіб — Івана Грозного, Тамерлана та ін. Залишаючись суб'єктивними творами художника, такі скульптурні портрети все ж нерідко використовуються в слідчій практиці. На їх основі можуть бути проведені ідентифікаційні експертизи — для цього на портретно-криміналістичну експертизу надсилають прижиттєвий знімок безвісти пропалого і фотознімок скульптурного портрета, виготовленого фахівцем.

За рисованім портретом зі слів потерпілих іноді можна скласти словесний портрет — орієнтир для розшуку.

Методика ідентифікаційного дослідження фотозображень полягає в наступному. На початку дослідження з-поміж зразків стараються відібрати такі фотознімки, на яких обличчя зафіксоване в однаковому або близькому ракурсі, як і на досліджувано-

160

Глава 13. Сліди-ознаки зовнішньої будови людини, габіїпилогія

му. Потім знімки приводять до одного масштабу, для чог о використовують масштабні точки обличчя.

Одержані одномасштабні знімки наклеюють на таблиці і описують кожний знімок за системою словесного портрета. Однакові за формою, розміром і розташуванням ознаки відмічають стрічками. Для визначення співвідношення ознак останні з'єднують прямими лініями, одержані геометричні фігури порівнюють. Ознаки, що розрізняються, на фотознімках звичайно позначають іншим кольором. Після цього оцінюють сукупність ознак, що співпадають і розрізняються, пояснюють причини виникнення останніх, а сукупність співпадаючих ознак оцінюють як неповторну.

Для порівняльного дослідження фотознімків за ознаками зовнішності М.С. Полевой розробив графічний ідентифікаційний алгоритм (ГІА), який являє собою певний порядок графічних побудов на основі системи константних точок обличчя.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте характеристику трьох видів слідів-властивостей людини.

2. Розкрийте поняття: фізичні, біологічні і соціальні ознаки властивості людини. Назвіть їх.

3. Що таке ознака і властивість? Чим вони відрізняються у криміналістиці?

4. Чим характеризуються анатомічні ознаки?

5. Назвіть порядок опису людини із використанням ознак зовнішності.

6. Що таке форма і розмір ознаки?

7. Що таке положення ознаки зовнішності? Наведіть приклади.

8. Функціональні ознаки чи рухові: що це таке? Наведіть їх.

9. Назвіть джерела інформації про зовнішність людини.

10. Назвіть способи відтворення і закріплення слідів пам'яті про зовнішність людини.

11 .Яка сутність способів описування та рисування, що використовуються при закріпленні ознак зовнішності людини?

12. Що таке композиція за допомогою фотознімків і підсумовування рисунків? У чому їх різниця?

13. У чому полягає сутність методики ототожнення людини за ознаками зовнішності? Які для цього існують методи і технічні засоби?

161

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. 13.6. Особливості методики ототожнення людини - Кримминалистика
  2. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  3. 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
  4. 14.6. Сліди локомоційних навиків людини - Кримминалистика
  5. 15.1. Анатомічна будова шкірного покриву голови і криміналістичне значення його слідів - Кримминалистика
  6. 23.9. Дослідження матеріалів документів та засобів письма - Кримминалистика
  7. 24.7. Сліди холодної зброї та їх використання для одержання інформації щодо події злочину і злочинця - Кримминалистика
  8. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  9. 1.3. Система криміналістики - Кримминалистика
  10. 2.4. Закони розвитку криміналістики - Кримминалистика
  11. 3.4. Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей в криміналістиці та інших науках - Кримминалистика
  12. 7.2. Класифікація засобів криміналістичної техніки - Кримминалистика
  13. 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину - Кримминалистика
  14. 13.2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини - Кримминалистика
  15. 13.3. Класифікація і методика опису ознак зовнішності людини - Кримминалистика
  16. 14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг - Кримминалистика
  17. 14.4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину - Кримминалистика
  18. 14.5. Основи методики дактилоскопічної експертизи - Кримминалистика
  19. 15.3. Виявлення слідів шкірного покриву ГОЛОВИ і прийоми їх використання для одержання інформації про особу та подію - Кримминалистика
  20. 15.4. Сліди зубів - Кримминалистика

Другие научные источники направления Кримминалистика: