Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення
Криміналістичне дослідження ознак та їх джерел здійснюється з метою розшуку безвісти пропалих осіб, злочинців, що переховуються, встановлення осіб невпізнаних трупів, ідентифікації людини, створення автоматизованих банків даних, організації оперативних і криміналістичних обліків.

Матеріальні джерела, які цілком відбивають зовнішній вигляд людини або його окремі частини, зустрічаються рідко внаслідок низки причин. Відомий випадок, коли злочинець, якого переслідували, стрибнув з балкона другого поверху і впав обличчям у грунт свіжоскопаної клумби. При огляді місця події на клумбі був виявлений об'ємний слід обличчя з чітким відображенням його елементів. За виготовленим гіпсовим зліпком було проведено портретно-криміналістичну експертизу.

Сліди зовнішніх ознак нерідко можуть бути невидимими або маловидимими. Це не тільки сліди рук, шкірного покриву обличчя на полірованих предметах, а й сліди загальної будови тіла. Так, якщо труп лежав на підлозі, в ліжку, а потім був перенесений, на підлозі, постільній білизні утворюється невидимий тепловий слід — ложе трупа, котрий відображає деякі загальні ознаки зовнішності. Для виявлення таких слідів застосовують тепловізор (див. мал. 9), або люмінесцентні методи, наприклад метод використання люмінолу. Попередньо готовиться водний

152

Глава ІЗ. Сліди-ознаки-зовнішньої уу доті людини, габітологія

розчин ЛЮМІНОЛУ (0,1 г) і 5г кальцинованої соди на 5л води. Потім в розчин додають 10 мл 3 ° о розчину перекису водню. На початку пошуку слідів, наприклад, ложа трупа, слідів рук, босих ніг, необхідно затемнити приміщення. Розчин .люмінолу наносять на предмети розпиленням (пульверизатором, пилососом, насосом для оббризкування садових дерев). Біологічна речовина слідів вступає в хімічну реакцію, при ньому виникає яскраве світіння внаслідок хемілюмінесценції. Світіння настільки добре видиме в затемненому приміщенні, що його можна фотографувати. Таким чином можна виявити малопомітні елі/ці закривавлених рук на предметах, до яких торкався злочинець, і відновити маршрут його руху на місці події. Сліди крові будуть помітні навіть у раковині, у відрі з водою, де милися руки, у вигрібній ямі, куди зливалася вода зі слідами крові.

Найчастіше як матеріальні джерела інформації про зовнішність людини використовують фотознімки, кіноплівки, відеограми, а також кісткові останки. За фотознімком слідчий може скласти словесний портрет — орієнтир для розшуку, заповнити картку обліку або зробити запит до А1СС, побудовану за ознаками зовнішності.

Останки тіла людини як MaTqiianbHi сліди несуть інформацію про зовнішній вигляд людини, його біологічну сутність.

Для одержання такої інформації призначається судово-медична або портретно-криміналістична експертиза.

Досліджуючи череп, що зберігся, за методом С.А. Бурова, можна здійснити ідентифікацію особи, якщо є прижиттєвий фотознімок, а за методом М.М. Герасимова можна виготовити скульптурний портрет і використати його для розшуку безвісти пропалого.

Найбільш поширеними джерелами інформації щодо зовнішності особи є люди (злочинець, потерпілий, свідок-очевидець), ідеальні відображення яких зафіксовані в процесуальних і непро-цесуальних документах (кримінальних справах, особистих справах, медичних картках, спортивних і військових документах), картках криміналістичних обліків, АІСС, АБД, фототеках, альбомах, документах різного довідкового обліку. В таких джерелах містяться демографічні дані, а також відображені деякі ознаки зовнішності (зріст, маса, група крові). Якщо в документах с знімки, можна визначити майже усі ознаки будови обличчя.

У криміналістиці відомі такі способи відтворенім і закріплення ідеальних слідів пам'яті як в процесуальних, так і непроце-суальних документах: 1) опис; 2) рисування; 3) композиція за допомогою фотознімків; 4) композиція за допомогою підсумову-

153

Роздиі 4. Сліди людини

вання рисх'нків. Це технічні прийоми матеріалізації слідів пам'яті. Особливістю вилучення інформації із особистісного джерела є добровільне волевиявлення розкрити суб'єктивний образ зовні. Тут недопустимими є технічні засоби або тактичні прийоми, пов'язані з насильством або мордуванням людини.

Опис — це фіксація результатів вербального спілкування із джерелом щодо ознак словесного портрета образу людини, який зберігається в його пам'яті. Слідчий пропонує суб'єкту добровільно розповісти про прикмети і особливості людини, яку він спотерігав і запам'ятав. Для опису ознак зовнішності необхідно дотримуватися стандартної термінології словесного портрета. Якщо джерело називає ознаки неправильно (зуби як "кремлівська стіна", стрижений "під горщик", то належить поправити його, а у деяких випадках показати зразки з реєстру "Типи і елементи зовнішності", які можна використовувати як асоціаційні зразки для відновлення забутого.

Рисування — це графічне відтворення суб'єктивного образу, що зберігається в пам'яті джерела. Як засіб матеріалізації сліду пам'яті воно є тактичним прийомом, котрий використовується в слідчих діях для одержання інформації від людей. Тут можливі дві ситуації: а) графічне відтворення-рисування безпосередньо джерелом; б) графічне відтворення-рисування фахівцем зі слів джерела.

Рисування безпосередньо джерелом — явище рідке і можливе лише тоді, якщо суб'єкт володіє навиками рисування і може зобразити уявний образ людини, яку він запам'ятав. Безпосереднє рисування суб'єктивного образу джерелом-суб'єктом здійснюється в ході допиту. Спочатку слідчий детально визначає психічний стан особи, умови і обстановку сприйняття, встановлює, які елементи зовнішності суб'єкт запам'ятав точно, а відносно яких утруднюється відповісти, яка їх форма, розташування. При цьому можна використовувати рисунки з посібників щодо ознак зовнішності. Потім суб'єкту пропонується нарисувати портрет. При недостатніх художніх здібностях можна обмежитися зображенням хоча б контуру в профіль. Можливе графічне зображення окремих помітних ознак, татуювань, шрамів тощо.

Рисування фахівцем зі слів джерела є найбільш поширеним і надійним способом відтворення і матеріального закріплення ідеального відображення. Цей спосіб слідчий реалізує в хс J} допиту джерела (потерпшого, свідка-очевидця) або опиту під час проведення оперативно-розшукових заходів. Тактика виготовлення рисованого портрета фахівцем така. Допитуючи свідка, слідчий спочатку з'ясовує обставини і умови сприйняття, переко-

154

Глава ІЗ. Сліди-ознаки зовнішньої будови людини, габітологія

нується, що суб'єкт згодний добровільно розкрити свій слід пам'яті і розповісти про суб'єктивний образ людини, яку він спостерігав. Фахівець у цей час звичайно перебуває в сусідній кімнаті з відчиненими дверима або в кабінеті за ширмою. Він чує допитуваного, але не бачить його, і за словами джерела відтворює суб'єктивний образ. Отже, образ реального об'єкта (людини) при рисуванні фахівцем двічі піддається суб'єктивній трансформації:

вперше — джерелом, удруге — фахівцем. Тому рисовані портрети називають суб'єктивними. Вони є не тотожніми, а лише схожими з реальним виглядом людини, що розшукується.

У процесі виготовлення рисованого портрета можливе його виправлення. Для цього після закінчення роботи допитуваному показують портрет і з'ясовують, які ознаки передано з перекрученням, що треба дорисувати. Потім фахівець вносить зміни до портрета. При цьому треба мати на увазі, що внесені до портрета зміни не тільки покращують схожість з оригіналом, а й навпаки — зменшують ступінь схожості. Це особливо слід пам'ятати при складанні рисованого портрета зі слів кількох джерел. Рекомендується вести розмову з кожним суб'єктом окремо і з'ясовувати, як він сприймав інформацію, чи правильно називав ознаки. Фахівець рисує індивідуальний ескіз, котрий оцінюється джерелом. Маючи ескізи кількох джерел, фахівець рисує остаточний портрет, який пред'являється джерелам для оцінки його схожості з реальним образом (мал. 33).

Мал. 33. Суб'єктивний рисовании портрет і фотознімок затриманого (за Г. Мамедовим)

Можливою є й інша методика — колективне складання портрета. Слідчий запрошує усіх суб'єктів (свідків, потерпілих) і

155

POJ()LI 4. Сліди людини

допитує кожного окремо, а фахівець тим часом рисує портрет, наприклад, у сусідній кімнаті, в яку відчинені двері. Слідчий показує готовий портрет одночасно усім джерелам, які оцінюють його схожість і розбіжності, а фахівець вносить до нього виправлення і уточнення. При гіьому належить побудувати роботу так, щоб усі джерела прийшли до одностайної думки щодо ступеня схожості портрета з оригіналом. Таким чином, ще у 1960 p. зі слів дев'яти потерпілих був виготовлений рисований портрет насильника, який завдяки цьому був виявлений і затриманий (мал. 34).

Мал. 34. Суб'єктивний портрет, складений зі слів потерпілих:

а - малюнок; б - фотознімок злочинця

Композиція за допомогою фотознімків виникла у 1960-х роках. У ході допиту перед джерелом розміщують серію звичайних фотознімків і пропонують йому відібрати з них ті, на котрих якась ознака зовнішності схожа з такою, що запам'яталася. Слідчий або фахівець, присутній на допиті, вирізує з фотознімків відібрані ознаки зовнішності і наклеює їх на аркуш паперу.

Таким чином складається портрет. Проміжки між ознаками ретушуються. Такий портрет одержав назву фоторобота. Для складання суб'єктивних портретів за методом фоторобота були сконструйовані спеціальні прилади, наприклад ПКП-2, лінійний фоторобот, планшетний, дисковий. Проте вони не одержали поширення внаслідок низької якості складених за їх допомогою портретів і незначної їх схожості з оригіналом.

Композиція за допомогою підсумовування рисунків є найбільш ефективним способом відтворення і закріплення ідеальних відо-

156

/ливії ]3. Сліди-ознаки зовнішньої буоиви людини. га6іі»оло<чя

бражень. При цьому сутність складання суб'єктивного портрета полягає в тому, що джерело-суб'єкт у ході допиту відбирає з рисованих елементів зовнішності ті, які йому запам'ятались як схожі, а фахівець конструює на їх основі портрет.

Рисовані елементи — це типові ознаки зовнішності осіб, що проживають на території СНД. Ознаки виконані графічно в одному масштабі на прозорому матеріалі (плівці) і згруповані за системою словесного портрета. Перш ніж розпочати композицію, джерелу пред'являють рисовані елементи — ознаки зовнішності, які зберігаються в альбомі-реєстрі, для їх порівняння з ознакою зовнішності, що запам'яталася і повідомляє про свої міркування фахівцю. Останній знаходить цю ознаку в магазині-каталозі. Відібрані елементи (плівки) із зображеннями ознак зовнішності суміщають один з одним шляхом накладення і розглядають на просвіт. Переміщуючи плівки відносно одна одної, можна змінювати форму і розташування ознак (піднімати, опускати, зрушувати праворуч, ліворуч).

Для складання композиційних портретів за даною методикою сконструйовані спеціальні прилади (мал. 35), наприклад "Ідентифікаційний комплекс рисунків-2", "Портрет".

Мал. 35. Загальний вигляд деяких пристроїв , що використовуються для суб'єктивних портретів шляхом сумування малюнків:

/ ИКР-Портрет (СРСР):2 - ИРК-2 (Польща): 3 - поліпроек-гор (Японія): 4 - "Мімікс" (США); 5 - "Портрет" (Академія МВС' України)

157

Розділ 4. Сліди людини

Прилад "Портрет" складається з альбома-реєстра рисованих ознак зовнішності, магазина рисунків ознак зовнішності на прозорій плівці, демонстраційної касети і штанги з фотокамерою (мал. 36).

Мал.36. Ідентифікаційний комплект малюнків — "Портрет" (ИКР-Портрет):

/ - альбом-реєстр; 2 - фотоапарат; 3 - штанга для кріплення фотоапарату; 4 — демонстраційна касета; 5 — банк рисунків ознак зовнішності на прозорому матеріалі

Процедура використання "Портрета" є такою. Джерелу пропонують у ході допиту або опиту почергово знаходити в альбомі-реєстрі 7 схожі ознаки зовнішності, починаючи із зачіски, овалу обличчя тощо. Оператор вилучає аналогічні ознаки із блок-магазина 5 і вставляє їх в демонстраційну касету 4. Складений портрет пропонують джерелу, яке оцінює його схожість з тим суб'єктом, образ якого він запам'ятав. Потім цей портрет фотографують і використовують як орієнтир для розшуку.

У районі м. Києва невідомий убив охоронника ТЕЦ, заволодів його карабіном, із якого застрелив водія таксі і тяжко поранив пасажирку. На викраденому автомобілі поїхав у місто, де вбив співробітника ДАІ, який намагався зупинити його. Усе це трапилося о другій годині ночі. Очевидцем того, як злочинець стріляв у співробітника ДАІ, був військовослужбовець. котрий рухався в зустрічному напрямку. Через тиждень після вчинення злочину свідка знайшли і з його слів склали за допомогою приладу "Портрет" композиційний портрет злочинця. Незважаючи на несприятливі умови спостереження (ніч, короткочасність події), за цим портретом злочинець був затриманий.

158

Глава ІЗ. Сліди-ознаки зовнішньої будови людини, габітологія

Зараз крім "Портрета" застосовуються імпортні пристрої дчя композиції, наприклад японський "Поліпроектор" являє собою блок кількох фільмоскопів 3 (див. мал. 35), за допомогою яких на екрані демонструються рисовані ознаки зовнішності. З появою комп'ютерів розроблені програми композиції суб'єктивних портретів як фахівцем зі слів джерела, так і самим джерелом.

У пам'ять комп'ютера уводять елементи ознак зовнішності із альбома-реєстра системи "Портрет". При складанні портрета джерело само викликає на екран рисовані ознаки, обирає схожі і конструює портрет, якщо він володіє прийомами поводження з комп'ютером. Такий портрет може бути негайно розмножений (мал. 37).

СЛОВЕСНЫЙ ПОРТРЕТ

Цвет волос: тёмные Форма лица: яйцевидное Контур бровей: прямые Положение бровей: горизонтальные Спинка носа: искривлённая Подбородок:узкий Уши: оттопыренные

Мал. 37. Суб'єктивний портрет-фоторобот, складений комп'ютером за спеціальною програмою зі слів потерпілого

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  2. 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
  3. 13.6. Особливості методики ототожнення людини - Кримминалистика
  4. 7.2. Класифікація засобів криміналістичної техніки - Кримминалистика
  5. 8.1. Технічні засоби слідчого - Кримминалистика
  6. 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину - Кримминалистика
  7. 13.2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини - Кримминалистика
  8. 18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів - Кримминалистика
  9. 24.7. Сліди холодної зброї та їх використання для одержання інформації щодо події злочину і злочинця - Кримминалистика
  10. 25.4. Прийоми встановлення і ототожнення транспортного засобу за слідами на місці ДТП - Кримминалистика
  11. 25.7. Прийоми одержання інформації для розшуку й ототожнення машин і механізмів виробничого та побутового призначення за їх слідами на місці події - Кримминалистика
  12. Адвокатура України - Адвокатское право
  13. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  14. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  15. 1.3. Система криміналістики - Кримминалистика
  16. 6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні - Кримминалистика
  17. 7.1. Предмет і завдання криміналістичної техніки - Кримминалистика
  18. 10.2. Загальні положення щодо збирання криміналістичної інформації технічними засобами - Кримминалистика
  19. 10.3. Форми використання технічних засобів та спеціальних знань для одержання криміналістичної інформації - Кримминалистика
  20. 13.3. Класифікація і методика опису ознак зовнішності людини - Кримминалистика

Другие научные источники направления Кримминалистика: