Кримминалистика
Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. |
13.4. Джерела інформації про зовнішній вигляд людини |
У соціальній діяльності, в тому числі й злочинній, людина є взаємодіючим об'єктом, що відбиває свою зовнішню будову і внутрішню фізіобіологічну сутність у вигляді матеріальних і ідеальних слідів. Матеріальні сліди-відображення — це копії зовнішніх ознак, які утворюються внаслідок контактної взаємодії та елементарного відбиття. Ідеальні сліди-відображення — це уявні образи, сліди пам'яті, котрі виникають у свідомості людини після сприйняття ознаки. Отже, джерелами матеріальних слідів є люди і речі (предмети), а ідеальних — тільки люди. Оскільки в слідоутворенні у відбитті ознак беруть участь тільки два об'єкти — слідоутворюю-чий та слідосприймаючий, можливі такі матеріальні джерела-системи: людина <=* людина; людина ^± предмет; предмет ^± предмет (знак ї^ означає відбиття і взаємодію). Система людина ї=і людина є найбільш поширеним джерелом криміналістичної інформації, оскільки люди можуть бути суб'єктами злочинів не тільки проти особи, а й багатьох інших. Люди відбивають один одного і стають джерелами фактичних даних, у тому числі щодо зовнішності людини. Взаємодіюча система людина і=ї людина є активною, крім психічного відбиття паралельно може відбуватися елементарне відбиття й утворення матеріальних слідів. Злочинець і потерпілий є джерелами як ідеальних, так і матеріальних відображень, тоді як свідок частіше за все слугує джерелом тільки ідеальних відображень. Ідеальними відображеннями є сліди пам'яті, а матеріальними — сліди-предмети, сліди-відображення і сліди-речовини.Система людина ї^ предмет є менш активною, але досить поширеною в механізмі вчинення злочину. В ній активним елементом виступає людина, котра відбиває себе як ідеально, так і матеріально. Потерпілий запам'ятав ніж, яким йому погрожував злочинець, — це слід пам'яті; на одягу і тіш потерпілого є ушкодження, нанесені ножем злочинця, — це сліди матеріальні. Тому таких суб'єктів-джерел належить допитати і обов'язково освіжувати з метою виявлення матеріальних слідів. 150 Глава 13. Сліди-ознаки зовнішньої будови людини, габітологія "Предмет" у даній системі являє собою зовнішність людини тільки як фізичне тіло. Тому на предметах матеріальної обстановки належить шукати сліди рук, ніг, зубів, крові, волосся, запаху, часток тканин і виділень організму людини. Система предмет ї=* предмет є типовою для механізму слідо-утворення в трасології та слідознавстві. Ця система інертна і нетипова для відображення ознак зовнішності. Вона виступає як джерело лише у випадках взаємодії трупа або його частин з матеріальними об'єктами, наприклад, вологим грунтом, сипкими тілами. У таких випадках можуть виникати матеріальні сліди, котрі відображають зовнішні ознаки людини. Так, ложе трупа відображає приблизний зріст, будову тіла, анатомічні аномалії (відсутність руки, ноги). У виняткових випадках можуть відображатися й окремі зовнішні ознаки обличчя, рук і підошов шг (посмертна маска обличчя, руки). Матеріальні джерела інформації
про зовнішність людини
Про зовнішню Про внутрішню будову будову і біологічну
сутність людини
Джерела Джерела безпосереднього опосередкованого контакту контакту
Сліди: Предмети: Сліди-речовини: рук фотознімки кров, слина, піт, ніг кіноплівки сперма, сеча, кал, губів відеограми мокротиння, запах зубів малюнки частки тканини, щік зрізані нігті, лоба волосся вух Документи: Документи установ: загальної медичні лікарняних будови спортивні спортивних тіла кадрові військових кісткових останків кадрових архівних 151 Розділ 4. Сліпії людиниРозглянуті джерела інформації зовнішніх ознак людини являють собою сліди безпосередньої взаємодії. Разом з тим вони можуть виникати й при опосередкованій взаємодії шляхом застосування технічних засобів (наприклад, фотографії, відеозапису, кінозйомки, рисування і письма). Тому ознаки зовнішності людини можуть бути у фото-, кіно-, відеодокументах, письмових і графічних матеріалах, наприклад в криміналістичних обліках, автоматизованих банках даних, спортивних, лікарняних, військових і особистих справах відділів кадрів, архівах тощо. Ознаки зовнішності мають два рівні: анатомічний, котрий відбиває фізичну будову, і струк гурний, який характеризує внутрішню сутність біологічного об'єкта. Оскільки кожний вид інформації може відбиватися матеріально, джерела інформації доцільно поділити на такі, котрі відображають фізичну (зовнішню) і внутрішню структури та біологічну сутність людини, як схематично зображено на с. 151. |
Релевантная научная информация:
- Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
- 13.4. Джерела інформації про зовнішній вигляд людини - Кримминалистика
- 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину - Кримминалистика
- 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
- 13.6. Особливості методики ототожнення людини - Кримминалистика
- 23.1. Поняття, предмет та завдання криміналістичної документалістики - Кримминалистика
- § 3. Зовнішня культура юриста - Правовая деонтология
- § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
- Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
- Адвокатура Таїланду - Адвокатское право
- 8.1. Технічні засоби слідчого - Кримминалистика
- 13.2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини - Кримминалистика
- 14.4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину - Кримминалистика
- 16.2. Види і характеристика властивостей-навиків людини - Кримминалистика
- 16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації - Кримминалистика
- 17.3. Методика криміналістичного дослідження - Кримминалистика
- 19.2. Види і властивості слідів запаху - Кримминалистика
- 25.7. Прийоми одержання інформації для розшуку й ототожнення машин і механізмів виробничого та побутового призначення за їх слідами на місці події - Кримминалистика
- § 2. Культурологія деонтологічної правосвідомості юриста - Правовая деонтология
- § 3. Формування та значення деонтологічної правосвідомості юриста - Правовая деонтология