Кримминалистика

Сліди злочину — це зміни у фізичних тілах, які відбуваються під час їх взаємодії при різних видах руху: механічному, фізичному, хімічному, біологічному та психічному.

Сліди злочину у більшості своїй утворюються внаслідок контактної взаємодії і розташовані в місці стикання об'єктів. Такі сліди називаються контактними, або локальними (сліди пальця, розрубу сокири, взуття). Якщо слід утворюється за межами контактних пов^хонь, то він є периферійним.

В основі слідоутворення в твердих тілах лежать фізичні явища: деформація, адгезія, дифузія, руйнування, структурні зміни, які підкоряються певним фізичним закономірностям.

Деформація — це зміна розмірів і форми об'єкта під впливом механічного навантаження, власної маси, температури, намагнічування, електричного розряду тощо. Найпростішими видами деформації є: вигин, зсув, кручення та розтяг. У твердих тілах розрізняють залишкову і пружну деформацію.

Остаточна (пластична) деформація являє собою зміни форми, розміру об'єкта, які не зникають після зняття навантаження. Так утворюються сліди тиснення, ковзання та інші об'ємні сліди.

Пружна деформація характеризується тим, що після зняття навантаження тіло відновлює свою попередню форму.

124

Глава 12. Теоретичні основи слідоутворення

Властивість тіл змінювати розміри або форму під дією певних сил називають деформованістю. Отже, об'ємні сліди залишаються тільки на фізичних тілах, які мають помітну де-формованість. Розглянемо види деформації, які зустрічаються при слідоутворенні.

Формування — це спресовування та інші види злиття розрізнених часток внаслідок механічного контакту. Так утворюються об'ємні сліди на снігу, вологому піску та інших об'єктах внаслідок їх спресовування і ущільнення, спікання під дією якоїсь сили (енергії) (мал. 20).

Мал. 20. Механізм утворення слідів давлення:

а - формуванням (ущільненням), б - перерозподілом (витисненням);

/ - на дереві; 2 - в тонкому шарі рідкої, в'язкої речовини (бруду, глині);

З — сипкому матеріалі

Перерозподіл — це переміїцення під дією механічної сили часток, сипкої, рідкої, в'язкої речовини, що призводить до утворення сліду. Наприклад, при ході по сухому піску, снії-у сліди утворюються внаслідок не ущільнення маси слідосприймаючої речовини, а як результат переміїцення — перерозподілу, часткового витискування часток з-під взуття. Таким чином утворюються сліди в тонких шарах рідин, особливо в'язких, у бруді на асфальті, коли шина витискує в'язкий бруд, і внаслідок цього залишається слід протектора (айв. мал. 20).

Руйнування відбувається при взаємодії твердих тіл, коли слідосприймаючий об'єкт нерідко руйнується в місті контакту, оскільки віїі, як правило, має менші щільність і міцність. Так виникають сліди-пробоїни у склі, дереві, металі, пошкодження на

125

Розділ S.

одягу тощо, ушкодження на живих тканинах ударно-розроблюючими знаряддями, кулями, дробом. Слід утворюється внаслідок виносу матеріалу із зони контакту (мал. 21,я).

Розділяння на лежить відрізняти від руйнування і відділення. Воно є основою слідоут- ворення слідів-

• предметів, поділу

а ______ _-_^_ цілого на частини.

Мал. 21. Утворення слідів руйнування:

а,б - отвори в місті контакту;

в - руйнування цілого на частини

i^^',.; " ^ Так утворюються сліди-осколки фар- ного скла, твердих тіл, розчленованих знаряддями (роз різані, розрублені, розламані предме ти). При цьому

предмет, підданий розділянню, втрачає властивості цілого, утворюються кілька нових об'єктів (мал. 22,я).

Відділення не змінює властивостей слідосприймаючого об'єкта, від нього відділяється лише незначна частина:

стружка, ошурки, відщепи (мал. 22,6).

Частина а б

Мал. 22. Утворення слідів розділення:

я - розділення цілого на частини;

б - відділення частини від цілого

Зазначимо, що об'ємні сліди утво рюються шляхом формування, руйну вання і розділяння. При цьому вони мо жуть бути одночасно забарвленими, коли від слідоутворюючо- го об'єкта відділяю ться частки барвни ка, які знаходяться на його слідоутво- рюючій поверхні.

126

/ 'лава 12. Теоретичні основи слідоутворення

Струкпіурні зміни. У твердих "тілах, які мають кристалічну будову, не завжди утворюються видимі сліди тиснення, руйнування і розділяння. Вони виникають на менш міцному об'єкті. Якщо властивості взаємодіючих об'єктів приблизно однакові, то механічна енергія перетворюється у фізичну і здійснює внутрішню роботу — змінює структурну організацію об'єкта в зоні контакту (мал. 23,а,б). Так утворюються невидимі сліди штампованих зображень, утомленості металу в місцях згину, кручення, нагрівання в місці прикладення сили.

Мал. 23. Схема утворення слідів внаслідок структурних змін:

а - ущільненням; б - порушенням кристалічної структури