Кримминалистика
Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. |
11.2. Сліди злочину як джерела криміналістичної інформації |
Сліди злочину є результатом відбиття минулого, представленого в теперішньому. Це матеріальні та ідеальні відображення, які є джерелами відомостей, інформацією для пізнання події злочину. 113 Розділ 3. Кримінальне слідознавство Поняття інформації все ще залишається проблематичним. Філософи розглядають її як сторону всезагальної властивості — відбиття, що являє собою "нові відомості про навколишній світ, одержані в результаті взаємодії з ним" '. Інформаційний підхід в юридичних науках породив багато нових понять. У криміналістиці нерідко зустрічаються такі поняття інформації: юридична, доказова, оперативна, орієнтовна, розщукова, процесуальна, криміналістична, профілактична та ін. Таке розуміння терміна "інформація" разом з основним поняттям є допустимим, оскільки найбільш повно характеризує його як отримання нових знань про об'єкт. Цей процес схематично можна записати так: С ->А = СА', тобто суб'єкт С, взаємодіючи з об'єктом А, одержує деякі знання А" про об'єкт А. Тому вираз СА' є новим для суб'єкта знанням про об'єкт. Інформацію, яку використовують при розслідуванні, судовому розгляді кримінальних справ, виконанні покарань та профілактичній діяльності, доцільно називати юридичною. Вона містить відомості як правового, так і неправового характеру, які визначають види інформації': криміналістична, кримінально-правова, процесуальна та ш.Криміналістична іїіформація є більш вузьким поняттям, містить відомості про розслідування злочинів. Однак суворо обмежити обсяг цього поняття не можна, оскільки джерелами доказів можуть бутті будь-які матеріальні об'єкти, а методи їх дослідження запозичені з різних галузей знань. Доказова інформація — це відомості (докази, фактичні дані), одержані із встановлених законом джерел процесуальними засобами. Тому доказова інформація одночасно є і процесуальною. Непроцесуальна інформація являє собою відомості, які причинно пов'язані з доказовим фактом, але містяться в джерелі, не названому законом. Така інформація носить в розслідуванні орієнтувальний характер, використовується для побудови версій та планування. Інформація, одержана непроцесуальними засобами, називається оперативною, її джерелами можуть бути об'єкти, як названі, так і не названі в законі. Оперативна інформація е непроцесуальною і носить орієнтувальний характер. Вона може стати процесуальною, тобто доказовою, лише після введення й в процесі доказування з додержанням особливих процедур. Отже, в розслідуванні злочинів використовуються різні види інформації, які утворюють шформаційне поле — інформаційне середовище, з якого слідчий процесуальними засобами формує і Укр. Сов. Энциклопедия. К.. 1980.Т.4.С.305. 114 Глава 11. Сліди-джерела криміналістичної інформації сукупність доказів, тобто конкретне інформаційне поле, достатнє Д.ТЯ пред'явлення обвинувачення та закінчення розслідування. Сліди злочину — джерела інформації. Усі об'єкти предметного світу відносяться до джерел інформації', оскільки вони наділені властивістю відбиття. Вид іїіформації залежить від ознак та властивостей матеріального світ)7, що дає змогу класифікувати її джерела за різними підставами, наприклад філософською, кримінально-процесуальною (доказовою) та криміналістичною. Філософською підставою класифікаціїе теорія відбиття. Тому всі об'єкти поділяють на 1) джерела ідеального, психічного відображення; 2)джереча матеріальних відображень. Джерелами ідеальних відображень є люди, а матеріальних — речі. Філософська класифіїсація є занадто загальною і кожний раз вимагає розширеного тлумачення. Оскільки рослини, тварини, мікроорганізми не можна віднести до якоїсь групи, то було запропоновано ділити джерела на об'єкти живої та неживої природи і до перших відносити людей, тварин, птахів, риб, комах, мікроорганізми, тобто все, що має біологічне походження, а до других — предмети неорганічного та органічного світу, які втратили функції' живого, об'єкти синтетичного виробництва. Кримінально-процесуальною підставою класифікації є поділ доказів на особистісні та речові. Особистісними джерелами є люди , які виступають суб'єктами злочину або володіють інформацією, що стосується події злочину (обвинувачений, потерпілий, свідки, експерти та ін.). Речовими джерелами є речі, предмети, матеріальні відображення, які перебувають в будь-якому агрегатному стані (твердому, сипкому, рідкому, газоподібному) і відповідають вимогам кримінально-процесуального закону (ст. 78 КПК України). Таким чином, речові джерела іїіформації — це об'єкти живої та неживої природи, які втратили функції живого (труп, кров, волосся, вироби з біологічної сировини), рослинного, тваринного. Криміналістичною підставою класифікації є теорія криміналістичної ідентифікації та поняття криміналістичної тотожності. Будь-який об'єкт, що перебуває в сфері кримінального судочинства, розглядається в аспекті його рівності, тотожності самому собі, тобто чи він є тим самим, який "був присутнім" на місці події або "брав участь" у вчиненні злочину. Тому в криміналістиці об'єкти поділяють на елі до утворюючі та слідо сприймальні, ідентифіковані та ідентифікувальні, якими можуть бути люди та речі.Таким чином, подш джерел на людей та речі, особистісні та речові є найбільш об'єктивним та доцільним. Вони 115 Ро'зділ ї. Кримінальне сліґ)ознавство принципово відрізняються за механізмом відбиття інформації та формами використання їх у доказуванні. Ці відмінності такі: 1) особистісні джерела — це люди, наділені свідомістю та ідеальним відбиттям; джерелом інформації є слід пам'яті, уявний образ; 2) речове джерело — об'єкти неживої природи, які мають нижчу форму відображення — елементарну; матеріальне джерело є матеріальним об'єктом — копією слідоутворюючого; 3) відображення особистісного джер&ча є суб'єктивним і завжди бідніше відображуваного (ідентифікованого, слідоутворю-вального); 4) матеріальне відображення в зоні контакту адекватне відображуваному об'єкту, є його копією; 5) джерело ідеального відбиття — слід пам'яті є латентним, прихованим від стороннього спостерігача, для його розкриття потрібне вільне волевиявлення його матеріального носія, тобто людини; 6) матеріальне відображення частіше за все є видимим, очевидним та доступним для стороннього дослідника. Отже, джерела інформації в криміналістичному аспекті слід ділити на особистісні та речові, тобто люди та речі. Вони відбивають різні види інформації, які відрізняються засобами, відмінними в ідентифікаційному плані, потребують різних методів роботи, їх фіксації та процесуальних форм вилучення інформації. Джерело, що містить інформацію про один вид відбиття, називається простим, якщо ж воно одночасно містить кілька видів відображень (взаємодій) —то складним. Так, слід пальця несе інформацію про зовнішню будову та деякі якості злочинця, механізм і час утворення сліду, а також про речовину, якою він нанесений. Складне джерело є поняттям не тільки криміналістичним і філософським. Воно зустрічається в літературі та використовується для класифікації доказів та слідчих дій '. При цьому поняття "складне джерело" називають змішаним та інтерпретують як сполучення (систему) двох простих понять — особистісного та речового, тобто пропонується поділяти джерела доказової інформації на прості, складні та змішані. У відповідності з цим у криміналістичному аспекті джерела інформації поділяють на три види: люди, речі та їх систему "люди -> речі". і Див.: Теория доказательств в советском уголовном процессе, 3-е изд. М., 1973. С.260; Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. М., 1981.С.41. |
Релевантная научная информация:
- Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
- 11.2. Сліди злочину як джерела криміналістичної інформації - Кримминалистика
- 1.1. Поняття предмета криміналістики - Кримминалистика
- 1.3. Система криміналістики - Кримминалистика
- 2.3. Класифікація методів криміналістики - Кримминалистика
- 8.1. Технічні засоби слідчого - Кримминалистика
- 8.2. Технічні засоби співробітників органів дізнання - Кримминалистика
- 9.2. Методи польової криміналістики - Кримминалистика
- 11.1. Поняття слідів злочину та їх властивості - Кримминалистика
- 11.3. Характеристика джерел криміналістичної інформації - Кримминалистика
- 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину - Кримминалистика
- 14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг - Кримминалистика
- 18.1. Звук як джерело криміналістичної інформації - Кримминалистика
- 18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів - Кримминалистика
- 19.3. Робота зі слідами на місці події - Кримминалистика
- 20.5. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напруженості в оперативно-розшуковій та слідчій практиці - Кримминалистика
- 24.1. Поняття і предмет дослідження судової балістики - Кримминалистика
- ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК - Кримминалистика
- 6.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення - Административное право
- ПЕРЕДМОВА - Кримминалистика