Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
8.4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел криміналістичної інформації (експертна техніка)
Закріплена в матеріальному джерелі інформація не завжди очевидна, а її ознаки часто не можна виявити шляхом попереднього дослідження із застосуванням комплекту технічних засобів слідчого. У такому разі вилучені речові джерела досліджують за допомогою судової експертизи, котра здійснюється, як правило, в стаціонарних умовах спеціальними технічними засобами. Така техніка запозичена з різних галузей науки та техніки і скомпонована в лабораторні комплекти.

Так, експертно-криміналістичні підрозділи органів внутрішніх справ України мають спеціальні базові лабораторії певного профілю, які включають до свого складу такі лабораторії:

а) дослідження матеріалів, речовин та виробів; б) біологічних досліджень; в) автотехнічних досліджень; г) вибухотехнічних досліджень; д) досліджень харчових продуктів.

У відділах та відділеннях експертних криміналістичних підрозділів УВС та УВСТ є лабораторії (групи), де сконцентрована експертна техніка для таких досліджень: дактилоскопічних, тра-сологічних, техніко-криміналістичного дослідження документів, рукописних текстів, холодної зброї, рис зовнішності людини.

Інакше скомплектовані технічні засоби в дослідницьких лабораторіях НДІСЕ. Так, Харківський ЦДІСЕ має такі лабораторії: 1) технічного дослідження документів; 2) фізико-хімічну та біологічну; 3) судово-автотехнічну; 4) фоноскопічну; 5) пожежно-технічну; 6) будівельно-товарознавчу; 7) економічну; 8) відділ теорії судової експертизи.

Напрямок діяльності лабораторій визначається специфікою технічного устаткування та методами дослідження. Разом з тим загальні методи дос-твдження, а отже, й технічні засоби їх реалізації залишаються однаковими для багатьох спеціалізованих лабораторій.

Експертну техніку можна класифікувати так: 1) лабораторна; 2) вимірювальна; 3) освітлення; 4) відтворення зображень; 5) мікроскопічна; 6) акустична; 7) дослідження мікрооб'єктів та запаху; 8) автоматизації та комп'ютеризації.

Лабораторна техніка — це допоміжні засоби для дослідження об'єктів різного класу: хімічний посуд, засоби упаковки та зберігання, пінцети, лупи, штативи, джерела енергії, комплекти інструментів (слюсарних, столярних та ін.), засоби нагрівання, матеріали моделювання тощо.

81

Розоіл 2. Технічні засоби під .n'in/if)u збирання інформації

Bli'vripioB.i.iLiia техніка cKcnqiTHnx лабораторій -значно відрізняється від засобів вимірювання, котрі входять у комплект. Це прилади, які дають можливість здійснювати вимірювання фізичних тіл у будь-яких агрегатних станах. Так, дтя складних і точних вимірювань твердих тіл застосовується великий інстрдіен-тальний мікроскоп (ВІМ-1 та інші моделі), для виявлення і вимірювання газоподібних об'єктів використовують газохроматог-рафи, газоаналізатори, наприклад трубку Мохова-Шинкаренка, пристрій "Шмель", детектор ПД-1, "Експрес-текст Ф-2" та ін.; дтя вимірювання порожнин застосовують кронциркулі, нутроміри, каліброміри, шаблони, а дтя вимірювання температур — термометри, термопари, пірометри та ін. Для вимірювання мікрооб'єктів можна використовувати будь-який мікроскоп, обладнавши його окуляром-мікрометром.

Засоби освітлення. Крім люмінесцентних ламп та ламп розшарування в експертних лабораторіях широко представлені джерела ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівського та лазерного випромінювань. Для ультрафіолетового освітлення використовують пересувні освітлювачі типу ОЛД-41, "Фотон", УК-І, саморобні конструкції на базі ламп УФО-4А, а також стаціонарні джерела "Таран" (див. мал. 3), ОЙ-17 для спостереження за люмінісценцією через мікроскоп. Для саморобних потужних джерел ультрафіолетових променів використовують пальники ПРК або СВДШ різних потужностей.

Джерелами інфрачервоних променів є будь-яке нагріте тіло, тому всі джерела видимого світла — ліхтарі, софіти, прожектори, джерела точкового світла ОИ-9, ОИ-19, ОИ-21 (див. мал. 2) — дають змогу здійснювати дослідження в інфрачервоних променях, якщо джерело попередньо буде екрановане відповідним інфрачервоним фільтром.

Засоби відтворення зображень. У процедурі дослідження джерел інформації відтворення об'єкта, що досліджується, його ознак та результатів дослідження є найважливішою стадією. Зараз можна одержати зображення за допомогою різних методів, використовуючи майже будь-які частини електромагнітного спектра — від космічних променів до радіохвиль. У криміналістичних лабораторіях застосовується техніка для одержання зображень у рентгенівській ультрафіолетовій, видимій, інфрачервоній частинах спектра.

Якщо вузьку частину електромагнітного спектра спрямувати на об'єкт, що досліджується, а відбиті промені сконцентрувати огптгчною системою (nq-ieTBopimi) на приймач, то на останньому будемо мати зображення об'єкта.

82

Г.'іііва 8. Ге.хнічні засоси обирання та дослідження інформації

Одержання зображення за допомогою видимого (денного) світла є фотографією. Якщо одержання здійснюється за допомогою рентгенівських променів, такий процес називають рентгенографією (одержання зображень без оптичної системи). Фотозйо-^а об'єктів в ультрафіолетових променях називається ультрафіолетовою фотографією, а в інфрачервоних — інфрачервоною.

Зображення можна одержати й в довгохвильовій частині інфрачервоних променів, наприклад, при освітленні об'єкта нагрітою праскою. Така зйомка є термографією. Будь-який об'єкт відрізняється від навколишнього середовища своєю температурою. Теплове зображення об'єкта одержують за допомогою теп-ловізора (мал. 10).

Мал. 10. Тепловізор (Швеція) і вид теплового сліду ноги на дерматиновому покритті

Зображення ^^ можна одержати й за допомогою механічної енергії, наприклад, звукової хвилі. В медицині застосовуються ультразвукові прилади дчя одержання зображень внутрішньої будови живих об'єктів, а в криміналістиці — для відновлення закритих барвниками текстів. Якщо зображення

одержують внаслідок використання електричних процесів (переносу зарядів статичної електрики, електронних потоків), то таку зйомку називають електрофотографією, або електронографією. Таким чином, процедура відтворення зображення зводиться до освітлення об'єкта джерелом електромагнітного випромінювання, одержання на виході приймача відбитого сигналу і перетворення його у форму, яка дозволяє фіксувати його на світ-лочуттєвому або матеріальному носії.

Експерт має право застосовувати засоби і методи з будь-яких галузей науки та техніки, тому дати якусь вичерпну класи-фікаціїо експертної техніки практично неможливо то й не потрібно. Описана вище техніка є загальною для більшості експертних досліджень.

83

Розділ 2. Тухнічт зисоии та методи збирання інформації

Мікроскопічна техніка с невід'ємним знаряддям праці експерта. У будь-якій лабораторії є мік"роскопи: оптичні та електронні. Оптичні мікроскопи мають межі збільшення до 2000 разів, а електронні — в галька мільйонів, що дає змог}' спостерігати окремі атоми.

Оптичні мікроскопи поділяються за видами дослідження на шкільні (ШМ-1), біологічні (робочі, спрощені, дослідницькі), -люмінесцентні, ультрафіолетові, металографічні, поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, проекційні та ін. Останнім часом з'явилися сканіювальні та тунельні мікроскопи, які дають змогу одержувати понадтонку структуру досліджуваних об'єктів з великою роздільною здатністю та значною глибиною різкості.

Мал. 11. Порвняльнин мікроскоп МКС-1

У криміналістичних лабораторіях частіше за все застосовуються стереоскопічні мікроскопи (МБС) різних моделей (див. мал. 5), біологічні, люмінесцентні, вимірювальні, мікроскопи для порівняння (МС-51) та спеціальний криміналістичний порівнювальний мікроскоп (МСК-1) (мал. 11). Більшість складних мікроскопів поєднані з фото-або кінокамерою, телевізійною системою, що дає змогу фіксувати дослідження. У простих мікроскопах одержане зображення фіксують фотокамерами або за допомогою спеціальних мікрофотонасадок МФН-1, МФН-2, МФН-5 та інших пристосувань.

Технічними засобами дослідження в невидимих променях спектра є прилади та пристрої, які дозволяють дослідити речові

84

Глава 8. Технічні засоби збирання та дослідження інформації

докази в ультрафіолетовій, інфрачервоній та рентгенівській частинах спектра. До засобів ультрафіолетової техніки відносять мікроскопи МЛ-1, МЛ-2, спеціальний пристрій "Таран", портативні джерела УФЛ, УК-1, ОЛД-41, "Фотон" та ін. Для дослідження в інфрачервоних променях як джерела за стосовують ламші розжарювання, електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), прилади нічного бачення С-230, С-270, НН-12, НСПУ (мал. 12).

Акустична техніка у фоноскопічних лабораторіях компонується у вигляді автоматизованого робочого місця (АРМ), яке

включає: 1) пристрій дта візуалізації фонограм; 2)спектро-аналізатор; 3) персональний комп'ютер; 4) принтер.

Засобами дослідження мікрочасток запаху є оптичні прилади та мікроінструменти, лупи, мікроггіпетки, пінцети, люмінесцентні джерела світла, вимірювальні прилади, а також комплекти, виготовлені спеціально для роботи з мікрооб'єктами на місці події та в кабінеті слідчого. Для дослідження слідів запаху застосовують фізичні, хімічні методи та відповідні запахи. На місці події використовуються одорологічний чемодан та найпростіші засоби із слідами запаху.

Засоби комп'ютеризації та автоматизації виникли в практиці експертних лабораторій у середині нинішнього століття і модернізували працю експерта. Комп'ютерна техніка дала можливість сформувати індивідуальні та галузеві банки даних довідкової інформації, методик дослідження стосовно до конкретного виду об'єкта; нарешті, розробка програмних засобів дала змог) перейти до автоматизованого формування висновку експерта в

85

Розділ 2. Технічні засоби та методи 'збирання інформації

процесі дослідження джерел інформації. Нові програми здатні обраховувати значні масиви інформації, ощнювати випадкові похибки, надавати експерту- шформаїіїю для прийняття оперативних рішень. Так, для пошуку і концентрації дактилоскопічної інформації останнім часом запроваджені інформаційно-пошукові дактилоскопічні експертно-криміналістичні системи (ДЕКС) різних моделей, які дають змогу створювати банки даних дактилоскопічної інформації і за виявленими на місці події слідами пальців рук здійснювати ідентифікаційні дослідження (мал. 13).

Мал. 13. Дактилоскопічна експертна система "Дактилог":

1 - блок порівняння: 2 - блок вводу дактилокарток

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  2. 8.4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел криміналістичної інформації (експертна техніка) - Кримминалистика
  3. ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК - Кримминалистика
  4. 7.2. Класифікація засобів криміналістичної техніки - Кримминалистика
  5. 9.3. Методи лабораторної криміналістики - Кримминалистика
  6. 19.3. Робота зі слідами на місці події - Кримминалистика
  7. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  8. 5.2. Зв´язок криміналістики з юридичними науками - Кримминалистика
  9. 6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні - Кримминалистика
  10. 8.5. Технічні засоби суду та криміналістичної профілактики злочинів - Кримминалистика
  11. 23.1. Поняття, предмет та завдання криміналістичної документалістики - Кримминалистика
  12. 24.1. Поняття і предмет дослідження судової балістики - Кримминалистика
  13. § 2. Функціонально-процедурне забезпечення реалізації права громадян на екологічну безпеку - Экологическое право
  14. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  15. ПЕРЕДМОВА - Кримминалистика
  16. 1.1. Поняття предмета криміналістики - Кримминалистика
  17. 1.3. Система криміналістики - Кримминалистика
  18. 2.3. Класифікація методів криміналістики - Кримминалистика
  19. Глава 8. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗБИРАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ - Кримминалистика
  20. 8.1. Технічні засоби слідчого - Кримминалистика

Другие научные источники направления Кримминалистика: