Кримминалистика
Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. |
3.7. Методика ідентифікації та групофікації |
Ідентифікація та групофікація — це дослідницькі процеси, структура яких включає одні й ті ж етапи: 1) огляд об'єктів; 2) роздільне дослідження; 3) експериментальне дослідження; Розділ 1. іе'пюдоло?.ія науки крч-мтспістпкії 4) порівняльне дослідження: 5) оцінка результатів порівняння і формулювання висновків. Огляд об'єктів — це дослідження з метою встановлення відповідності їх ознак і властивостей викладеному в постанові про призначення експсрти'щ або в протоколі огляду місця події. В ході огляду подані об'єкти фотографують в упаковці та без неї. Роздільне дослідження спрямовано на окреме дослідження ототожнюваного (ідентифікованого) і ототожнювального (іден-тифікувального) об'єктів, їх роздільну фіксацію, виявлення, закріплення і встановлення сукупності ознак і якостей спочатку ототожнюваного об'єкта, що дозволяє індивідуалізувати його, а згодом характеру його відображення в ототожнювальних об'єктах. У процесі такого дослідження встановлюється механізм взаємодії та утворення ознак як на ототожнюваному, так і на ототожнювальних об'єктах, зокрема визначаються вид руху (фізичний, механічний, біологічний) і енергія слідоутворення (кінетична, теплова, магнітна, електрична). Виявлені ознаки і властивості оцінюють, визначають їх усталеність, незалежність, ідентифікаційну значущість. Повнота виявлених ознак забезпечується дослідженням усього ідентифікаційного поля об'єкта. Для фіксації виявлених ознак їх фотографують великомасштабною, макрозйомкою або мікроскопічним методом кожний окремо, а сформовану сукупність — при можливості в цілому.Експериментальне дослідження спрямовано на одержання ознак і властивостей ототожнюваного (відображуваного) об'єкта у формах, що задовольняють процес порівняльного дослідження. Наприклад, сліди бойка та зачіпки викидача відтворюються при експериментальній стрільбі з ототожнюваної зброї. Для одержання деяких експериментальних с.'вдів (наприклад, каналу ствола гладкоствольної зброї) сконструйовані спеціальні снаряди і пристосування, а для одержання слідів ковзання — пристрій "Трасограф". Отже, в процесі експериментального дослідження одержують ознаки ототожнюваного об'єкта у зіставлених формах для порівняльного дослідження. Сутність експериментального дослідження полягає не тільки в одержанні зіставлюваних зразків для порівняльного дослідження, а й у виявленні, 4иксаіої та уявленні внутрішніх властивостей ідентифікованого об'єкта та їх відображень в ідентифіку-вальному. Особливо це необхідно при дослідженні сипких, рідких та газоподібних речовин, а також частин цілого, які втратили конформність лінії' розчленування. У таких випадках використовують технічні засоби для застосування мікроскопічних, люміне- 34 Глана S. Крч.'чінч.іьпіччна ідентифікація і групофікація сцентних, спектрографічних, хроматографічних та інших методів встановлення якісно-кі-тькісною складу, усталеності властивостей, частоти зустрічання та коре. іяцінної залежності. Порівняльне дослідження спрямоване на встановлення ступеня збігання (збігу) ознак ототожнюваного об'єкта, зафіксованих в ідентифі-квальних об'єктах. Порівняння здійснюється трьома способами: зіставленням, суміщенням і накладенням. Зіставлення. Порівнювані об'єкти розташовують поряд так, щоб можна було одночасно спостерігати їх ознаки. Порівняння здійснюється шляхом безпосереднього зіставлення ознак ототожнюваного і ототожнювальшіх об'єктів або шляхом проектування ознак, що порівнюються, на один екран чи розміщення їх в одному полі мікроскопа. Суміщення. Порівнювані об'єкти розміщують в одному полі так, щоб ознаки одного об'єкта становили продовження ознак іншого. Даний спосіб частіше за все застосовується для порівняння слідів ковзання, що є 4q:)e,ayBaHroM борозенок і валиків. Суміїдення можна здійснювати шляхом розрізання зображень ознак, що порівнюються, по однакових лініях і поєднання розрізаних частин за ознаками, що збії-аються. З цією метою застосовують спеціальні прибори — порівняльні мікроскопи (МСК-1, МС-51). Накладення. Порівнювані об'єкти розміщують так, щоб воші контактували один з одним і щоб їх можна було спостерігати в прохідному світлі ("на просвіт"). Для цього загальне зображення об'єктів переносять на прозорий матеріал (скло, плівка) і, накладаючи один на одного, досліджують їх форму, розміри і розташування ознак у прохідному світлі. Таким чином встановлюють дописки і вставки на окремих документах, виконані через копіювальний папір в одну закладку. Для застосування накладення в експертній практиці сконструйовано спеціальний прилад оптичного накладення ("ПОН"). Головною умовою об'єктивності ідентифікаційного дослідження і обгрунтованості висновків є порівнянність ознак і властивостей об'єктів за формою і станом. Тому згідно з методикою дослідження матеріал, що порівнюється, повинен відповідати таким вимогам:1) зразки мають бути одержані на однаковому або схожому копіювальному матеріалі ототожнюваного об'єкта; 2) порівнювані об'єкти мають бути зафіксовані в одному масштабі, ракурсі та освітленні: 3) вираженість ознак, що поршнюються, повинна мати однаковий рівень деталізації (міїсроскопічний, макроскопічний, молекулярний, генний); 2* 35 Розділ і. Методологія науки криміналістики 4) ознаки, що збії аються. мають показувати однакові результати при різних способах і засобах порівняння. Додержання наведених вимог до порівнюваних об'єктів забезпечує об'єктивність оцінки результатів порівняння і достовірність зроблених висновків. Оцінка результатів порівняння і формування висновків — це логічна діяльність з метою співвіднести результати дослідження з походженням об'єктів, що порівнюються, подією злочину, механізмом утворення відображень. Ознаки, що збігаються, оцінюють кожну окремо та в сукупності і перш за все з позиції достатності уявлення ідентифікаційного поля ототожнюваного об'єкта. Якість і кількість ознак, що збігаються, співвідносять з якістю і кількістю таких, що розрізнюються, і пояснюють їх походження. Після цього сформовану сукупність оцінюють як неповторну, з'ясовують і пояснюють вплив на її індивідуальність ознак, що розрізнюються, і роблять висновок про те, що сукупність індивідуальна. Таким чином, при визначенні збігу ознак або відмінності між ними формується внутрішнє переконання про неповторність комплексу ознак, які збігаються, а на його основі — висновок про тотожність, вид, рід, клас об'єкта в процесі криміналістичної ідентифікації. У разі групофікації висновок має форму схожості, однорідності або спільного джерела походження. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Що таке ідентифікація? Яка сутність ідентифікації? 2. Ідентифікація окремий чи загальний метод криміналістики? 3. Наведіть приклади ідентифікації у криміналістиці та інших науках. 4. Дайте визначення криміналістичної ідентифікації. Поясніть на прикладах. 5. Назвіть об'єкти криміналістичної ідентифікації. Наведіть приклади. 6. Назвіть характеристики ідентифікаційних ознак. 7. Які Ви знаєте види криміналістичної ідентифікації? 8. Що таке встановлення групової приналежності? 9. Назвіть об'єкти групофікації. 10. Наведіть приклади групофікації як стадії ідентифікації. 36 |
Релевантная научная информация:
- 3.7. Методика ідентифікації та групофікації - Кримминалистика
- ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК - Кримминалистика
- Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
- 2.4. Закони розвитку криміналістики - Кримминалистика
- 3.2. Криміналістична ідентифікація — окремий метод науки криміналістики - Кримминалистика
- 3.4. Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей в криміналістиці та інших науках - Кримминалистика
- 3.5. Види криміналістичної ідентифікації - Кримминалистика
- 3.6. Групофікація як окремий метод науки криміналістики - Кримминалистика
- 5.2. Зв´язок криміналістики з юридичними науками - Кримминалистика
- 5.3. Зв´язок криміналістики з іншими науками - Кримминалистика
- 6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні - Кримминалистика
- 13.3. Класифікація і методика опису ознак зовнішності людини - Кримминалистика
- 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
- 13.6. Особливості методики ототожнення людини - Кримминалистика
- 14.3. Методи і технічні засоби виявлення та фіксації слідів рук і ніг - Кримминалистика
- 14.5. Основи методики дактилоскопічної експертизи - Кримминалистика
- 14.6. Сліди локомоційних навиків людини - Кримминалистика
- 15.1. Анатомічна будова шкірного покриву голови і криміналістичне значення його слідів - Кримминалистика
- 15.3. Виявлення слідів шкірного покриву ГОЛОВИ і прийоми їх використання для одержання інформації про особу та подію - Кримминалистика
- 17.4. Підготовка матеріалу для криміналістичного експертного дослідження письма - Кримминалистика