Кримминалистика

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
24.5. Прийоми використання слідів вогнепальної зброї для її розшуку і ототожнення
На місці події, де застосовувалася вогнепальна зброя, завжди є матеріальні сліди, які треба вміти виявити і "прочитати", щоб одержати інформацію, яка дасть змогу встановити: вид зброї, напрямок пострілу, відстань, з якої він здійснений, місце перебування особи, яка стріляла, і того, хто з нею був; чи міг трапитися мимовічьний постріл з даної зброї і при яких обставинах; нарешті, по слідах на кулях і гільзах ідентифікувати зброю.

Для встановлення виду зброї належить знати, які сліди і на яких об'єктах залишає зброя певної моделі, яке їх взаємне розташування на гільзах, снарядах та пошкоджених пострілом предметах. Так, на гільзах, відстріляних з мисливської несамозарядної або з примітивної атиігічної зброї, утворюються сліди бойка ударника і переднього зрізу затвора (патронного упора). В деяких зразках патронів на гільзах можливий слід зачіпки викидача ("МЦ-21", обріз з мисливського карабіна).

На гільзах 5,6 мм патрона, відстріляного із заводської спортивної або мисливської зброї, утворюються такі сліди: а) бойка ударника, який має правильну форму (прямокутника, квадрата) і розташований по краю денця гільзи; б) переднього зрізу затвора;

в) відбивача; г) зачіпки викидача. Сліди відбивача і зачіпки викидача відбиваються слабо, виявити їх без лупи і допомоги фахівця важко. За формою сліду бойка можна визначити модель зброї. При огляді гільз фахівець складає інформаційну картку (орієнтир) для розшуку зброї за слідами, залишеними на гільзі. Форма сліду бойка на гільзі, відстріляної з атшгічної зброї, є неправильною, оскільки бойок виготовляється вручну, проте це можливо установити при дослідженні під мікроскопом. Форма такого сліду звичайно відрізняється від круга (див.

мал. 109,в,г), прямокутника, дно пострілу нерівне, а іноді пробите наскрізь. Нерідко зустрічаються сліди патронника на гільзі, відстріляної із саморобної зброї. Вони мають форму трас, розташованих ближче до денця на боковій поверхні, при цьому гільза часто буває роздутою.

Існує кілька видів 7,62 мм бойових патронів, розроблених в колишньому СРСР: гвинтівкові, револьверні, пістолетно-кулеметні зразка 1930/1933 pp., а також 1943 р. (див. мал. 105). Пльзи названих патронш є різними за конструкцією і розмірами, тому, оглянувши гільзу, неважко визначити, яка саме модель зброї була використана на місці події.

361

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

Гвинтівкові і револьверні гільзи відрізняються за формою і кріпленням кулі: у перших куля кріпиться шляхом обтискування, а у других — кернуванням (див. мал. 105,г), через що на боковій поверхні гільзи завжди є вм'ятини, розташовані майже діаметрально протилежно посередині корпусу. Гвинтівкові і револьверні патрони часто використовуються для стрільби з обрізів, саморобних і перероблених револьверів. Іноді злочинці застосовують гільзи револьверних патронів для вторинного зарядження (спорядження) з мисливськими капсулями і саморобними сталевими або свинцевими кулями.

Пістолетно-кулеметний 7,62мм патрон використовується для стрільби з пістолета ТТ, пістолетів-кулеметів старого зразка періоду Другої світової війни: ПКС, ПКД, ПКШ. Диференціювати зброю можна за слідами на денці гільз (мал. 109). На гільзі, відстріляної з пістолета ТТ, є характерний слід бойка у вигляді "краплини" (вм'ятини із зривом — язичком) і сліди переднього зрізу затвора у вигляді дугоподібних борозенок і валиків, розташованих на капсулі 3 (див. мал. 109,а). Якщо гільзу повернути вгору краплиноподібним зривом, то справа вгорі на закраїні і дні кільцевої проточки буде розташований слід зачіпки 4 викидача, а зліва внизу діаметрально протилежного сліду зачіпки — слід відбивача 1.

У разі використання пістолетно-кулеметних патронів для стрільби з атипічної зброї, наприклад обрізу автомата, механізм утворення слідів і їх кількість залежать від ступеня переробки зброї. Якщо переробка торкається зміни довжини ствола і приклада, то на гільзах відображаються всі характерні для заводської зброї сліди, названі вище. Саморобна зброя, як правило, має неправильну форму бойка, а примітивна зачіпка — викидача і відбивача. Тому їх сліди не завжди є на гільзах, і їх форма відрізняється від форми слідів стандартної зброї. У цьому випадку головну увагу треба звертати на сліди бойка і переднього зрізу затвора, які завжди є. Слід бойка на автомата® гільзі великий З, займає майже всю площу капсуля. Сліди переднього зрізу затвора мають форму концентричних валиків 2, а слід зачіпки викидача — широкий 4. На денці гільзи, відстріляної з саморобної зброї, слід бойка має неправильну форму (див. мал. 109,в,г) і розташований ексцентричне, інтпі сліди зустрічаються рідко.

Гільзи 7.62мм пістолетно-кулеметного патрона зразка 1943р. використовуються для АК і СКС. Оглядаючи на місці події відстрічяні гільзи, належить звертати увагу на розташування слідів вікна ствольної коробки на корпусі гільз. Слід має форму поперечної вм'ятини, яка закінчується слідом ковзання (дав.

362

Глава 24. Дослідження зброї та слідів пострілу

мал. 110). Для визначення виду зброї за гільзою потрібно користуватися правилом, запропонованим нами ще у 1959р., суть якого полягає в наступному. Якщо гільза відстріляна з АК, відстань від денця гільзи до сліду вікна ствольної коробки дорівнює 23 ± 2,5 мм; із СКС — 13,5 ± 1,5 мм, при цьому слід на карабінній гільзі менш чіткий.

Патрон 9мм пістолетний застосовується для стрільби з ПМ. На відстріляних гільзах утворюються сліди бойка, переднього зрізу затвора, зачіпки викидача, відбивача, країв кожуха затвора і патронника (пив. мал. 108,а). Коли гільза використовується для стрільби з атипічної зброї, утворюється слід бойка і патронного упора. Інші сліди зустрічаються рідко. Необхідно підкреслити, що сліди переднього зрізу затвора ПМ слабко виражені, особливо для нової зброї. Це пояснюється якісною обробкою чашки затвора (поверхня нового пістолета майже полірована). Усі сліди зброї та її частин на гільзах дуже малі (мікроскопічні), тому для їх дослідження застосовують оптичні інструменти. На місці події здійснюється первинне дослідження, а остаточний огляд із мікроскопом МБС фахівець повинен робити в кабінеті слідчого.

Крім розглянутих слідів на гільзах можуть бути сліди кустарного виготовлення, спорядження і зберігання зброї. Вони не є слідами зброї, але іноді грають істотну роль у встановленні виду зброї та особи ії власника. Так, сліди спорядження мисливських гільз (див. мал. 108,6) частіше за все залишаються на капсулі при запресуванні його ножем, викруткою або заводським приладом "Барклай" чи "Діана".

На денці патронів заводського виготовлення є маркування — цифри, знаки, якими позначають калібр, назва фірми виго-товника, номер заводу, рік випуску та ін.

При огляді і вилученні відстріляних гільз слід враховувати, що усередині їх є сліди вибухової речовини заряду та ініціювальної речовини капсульного складу.

Фізико-хімічними методами дослідження таких слідів можна установити вид пороху (димний, бездимний) і капсуля.

Сліди зброї на відстріляних снарядах. Для нарізної зброї застосовуються оболонкові і безоболонкові кулі, для мисливської — дріб, картеч, спеціальні кулі. Якщо куля відстріляна із табельної зброї (заводської), на її провідній частині є чітко виражені сліди полів і нарізів, що є характерним для нової зброї. При зношеному стволі чіткість відображення втрачається, поверхня кулі залишається цілком покресленою паралельними трасами. Ця картина є ще бічьш характерною для саморобної зброї, ствол

363

>u'

),

рї

ІЛ

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

Сліди зброї на особі, що стріляла, і на присутніх. Сліди залишаються в результаті відкладення продуктів пострілу з газової хмарки, що утворилася внаслідок пострілу. Основна зона цієї хмарки знаходиться за дульним зрізом зброї, що витягується в бік пострілу, але частина хмарки обкутує саму зброю, руки, плечі, голову особи, що стріляла, тому на них також залишаються такі сліди. Сліди відкладаються на кисті руки, в якій була зброя, обличчі, одязі, головному уборі. Тому названі предмети підлягають вилученню, а обличчя і руки обтирають марлевим тампоном, змоченим дистильованою водою. У разі призначення судово-медичної експертизи трупа обов'язково з'ясовують, чи є в дихальних шляхах потерпілого сліди газоподібних речовин вибухової і капсульної речовини. Якщо продукти пострілу виявлено, можна вважати, що постріл було здійснено в живу людину. Відсутність таких слідів свідчить про те, що стріляли в труп. Це має значення для спростування версії обвинуваченого.

. .. У

366

Мал. 112. Види слідів на склі:

а - сліди, що утворюються при зруйнуванні його кулею при пострілі;

б - предметом (каменем), кинутим рукою (р - радіальні тріщини;

с — "свілі" на поверхнях радіальних тріщин)

Глава 24. Дослідження зброї та слідів пострілу

Прийоми визначення місця і напрямку стрільби за слідами зброї. Напрямок пострілу в склі визначається за правилом Матвеева на основі трасологічних ознак, які утворюються на радіальних тріщинах (див. мал. 112).

Можна визначити приблизне місце знаходження особи, що стріляла, шляхом візування. Для цього визначають сліди пошкодження кулею перешкоди. Потім з'єднують їх тонкою мотузкою, напрямок якої вказуватиме на місце, з якого велася стрільба. Якщо оптичну вісь фотокамери розташувати паралельно або уздовж напрямку мотузки і здійснити зйомку, то на фотознімку можна побачити місце, де перебувала особа, що стріляла. Іноді це завдання розв'язують експертним шляхом, застосовуючи графічний метод.

Складніше визначити місце перебування особи, що стріляла з мисливської дробової або атишчної, спорядженої дробом зброї. Для цього можна використати визначення напрямку стрільби за еліпсом розсіювання, треба визначити розташування дробових пробоїн і оконтурити їх. Форма розташування пробоїн являтиме собою еліпс. Доцільно провести його велику вісь, і вона вказуватиме напрямок, звідки вели стрільбу. Можливий і інший прийом. Для цього в дробові отвори вставляють спиці, які своїм напрямком вказуватимуть точку їх сходу. Ця точка і буде місцем, де була особа, що стріляла. Завдання розв'язується графічно за участю фахівця як в ході огляду місця події, так і після нього шляхом призначення судово-балістичної експертизи.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  2. 24.5. Прийоми використання слідів вогнепальної зброї для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
  3. 24.6. Основи методики дослідження зброї і слідів пострілу - Кримминалистика
  4. 24.7. Сліди холодної зброї та їх використання для одержання інформації щодо події злочину і злочинця - Кримминалистика
  5. 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
  6. §4. ОБОВ´ЯЗКИ ДОБОВОГО НАРЯДУ ЧЕРГОВОЇ ЧАСТИНИ - Административное право
  7. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  8. 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину - Кримминалистика
  9. 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення - Кримминалистика
  10. 22.6. Методика криміналістичного дослідження знарядь учинення злочинів та їх слідів - Кримминалистика
  11. 24.1. Поняття і предмет дослідження судової балістики - Кримминалистика
  12. 25.4. Прийоми встановлення і ототожнення транспортного засобу за слідами на місці ДТП - Кримминалистика
  13. 25.7. Прийоми одержання інформації для розшуку й ототожнення машин і механізмів виробничого та побутового призначення за їх слідами на місці події - Кримминалистика
  14. §1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ДРІБНИМ ХУЛІГАНСТВОМ - Административное право
  15. §1. СИСТЕМА ТА ПРАВОВИЙ СТАН ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ - Административное право
  16. §2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ діяльності ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В ОСОБЛИВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ) УМОВАХ - Административное право
  17. §2. ПРАВА ТА ОБОВ´ЯЗКИ ПОДАТКОВОЇ міліції. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ - Административное право
  18. 4.2. Адміністративний примус - Административное право
  19. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  20. 3.2. Криміналістична ідентифікація — окремий метод науки криміналістики - Кримминалистика

Другие научные источники направления Кримминалистика: