Майнові претензії кредиторів, які задовольняються за рахунок коштів, виручених від продажу майна банкрута, задовольняються згідно з принципом черговості. Це нормативний (законодавчий) принцип, закріплений безпосередньо в ст. 21 Закону «Про банкрутство».

Суть принципу черговості полягає у встановленні законом кредиторів першої, другої і т. д. категорій, або черг. При цьому діє правило про те, що вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. Тобто цей принцип є протилежним принципу поділу майна банкрута на частки, пропорційні майновим вимогам кредиторів усіх категорій.

Передусім, поза чергою покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, функціонуванням розпорядника майна, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою.

Статтею 21 Закону «Про банкрутство» встановлено, що у першу чергу мають бути виконані майнові зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута. Йдеться про

зобов'язання із заробітної плати, пільг та компенсацій звільненим працівникам, які передбачені трудовим законодавством (Кодексом законів про працю України, Законом України від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість населення»).

З кола зобов'язань першої черги стосовно працівників зроблено винятки щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат по акціях трудового колективу. Така позиція законодавця пояснюється тим, що в цьому плані працівники розглядаються як співвласники майна банкрута і несуть спільну майнову відповідальність за його борги на загальних підставах.

У другу чергу задовольняються вимоги щодо державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету. Сюди ж віднесені вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення.

Третя черга є основною для кредиторів. З суми коштів від продажу майна банкрута, що залишилась від попередніх витрат, задовольняються вимоги усіх кредиторів, не забезпечені заставою.

Четвертою є черга названих вище співвласників під-приємства-банкрута. З суми, що залишилася, задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства та виплат по акціях членів трудового колективу.

До п 'ятої черги віднесено «всі інші вимоги». Наприклад, чинним законодавством передбачена категорія так званих сумнівних боргів - заборгованості, термін позовної давності щодо стягнення якої минув. Ця заборгованість не скасовується. Вона має відображатися на балансі кредитора протягом п'яти років з часу її списання на збитки внаслідок неплатоспроможності боржника. В цей термін кредитор зобов'язаний вести спостереження за майновим станом боржника з метою стягнення заборгованості у випадку зміни цього стану.

При банкрутстві можуть бути заявлені вимоги і по таких сумнівних боргах.

Щодо кожної окремої черги встановлено принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суть якого полягає у пропорційному розподілі майна між кредиторами (пропорційно належній кожному сумі) у разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги.

Погашення (незадоволення) боргів має місце у двох випадках: 1) щодо вимог, заявлених після закінчення строку, встановленого для їхнього подання (прострочених); 2) щодо вимог, не задоволених внаслідок недостатності майна банкрута.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові, якщо арбітражний суд прийняв ухвалу про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи-боржника.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Дайте визначення поняття банкрутства.

2. Хто може бути визнаний суб'єктом банкрутства?

3. Хто може звертатися із заявою про порушення справи про банкрутство?

4. З яких стадій складається провадження у справах про банкрутство?

5. В якому разі арбітражний суд визнає боржника банкрутом?

6. Яким органам надсилається ухвала про визнання боржника банкрутом?

7. Назвіть основні функції ліквідаційної комісії.

8. Які наслідки визнання боржника банкрутом?

9. В якому порядку здійснюється оцінка майна банкрута?

10. Яким чином проводиться продаж майна банкрута?

11. Яка черговість задоволення претензій кредиторів встановлена Законом України «Про банкрутство»?