Хозяйственное право

114
ГК України; Закон України від 15 травня 2003 р. «Про особисте селянське господарство»; Земельний кодекс;

- чисельний субстрат ОСГ: може складатися з одного грома-

125

дянина або з членів однієї сім'ї, що спільно проживають і ведуть таке господарство;

- наявність статусу суб'єкта непідприємницької діяльності: така діяльність є основною, а реалізація надлишків сільськогосподарської продукції і надання послуг зеленого туризму на платних засадах - допоміжною;

- не потребують реєстрації, а підлягають обліку, який здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики;

- майнова основа ОСГ - земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом; житлові будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку; зазначене майно може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю членів ОСГ; звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду;

- державна підтримка ОСГ: здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом;

- підстави припинення ведення ОСГ: рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності; якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення; припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України; у разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

114 ГК України; Закон України від 15 травня 2003 р. «Про особисте селянське господарство»; Земельний кодекс;

- чисельний субстрат ОСГ: може складатися з одного грома-

125

дянина або з членів однієї сім'ї, що спільно проживають і ведуть таке господарство;

- наявність статусу суб'єкта непідприємницької діяльності: така діяльність є основною, а реалізація надлишків сільськогосподарської продукції і надання послуг зеленого туризму на платних засадах - допоміжною;

- не потребують реєстрації, а підлягають обліку, який здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики;

- майнова основа ОСГ - земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом; житлові будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку; зазначене майно може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю членів ОСГ; звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду;

- державна підтримка ОСГ: здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом;

- підстави припинення ведення ОСГ: рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності; якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення; припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України; у разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. 2. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин - Хозяйственное право
  2. 2. Основи правового статусу суб´єктів господарювання - Хозяйственное право
  3. 4. Особисте селянське господарство - Хозяйственное право
  4. § 3. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні - Трудовое право
  5. § 4. Види трудового договору - Трудовое право
  6. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  7. § 2. Види і призначення земельних угідь - Правовая деонтология
  8. Зразок позовної заяви про відведення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства - Юридические документы
  9. § 4. Право приватної власності - Хозяйственное право
  10. §2. Предмет, метод і функції цивільного права - Гражданское право
  11. §1. Поняття власності і права масності - Гражданское право
  12. §2. Зміст права власності - Гражданское право
  13. §3. Форми власності - Гражданское право
  14. §1. Поняття права спільної власності - Гражданское право
  15. § 3. Предмет договору. Ціна в договорі. Форма договору - Гражданское право
  16. § 3. Право спільної сумісної власності - Гражданское право
  17. § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин - Гражданский процесс
  18. § 2. Державне мито - Гражданский процесс
  19. § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду - Гражданский процесс
  20. Тема 15. Становлення незалежної України - История государства и права

Другие научные источники направления Хозяйственное право:

    1. Лаптев В.В.. Предмет и система хозяйственного права. 1969
    2. Мартемьянов В.С.. Хозяйственное право. Том 1.Общие положения.. 1994
    3. Щербина В. С.. Господарське право України. Навч. посібник. 1999
    4. Бакшинскас В.Ю.. Правовое регулирование хозяйственной деятельности. 2002