Хозяйственное право

Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с
4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності
Правовий режим ЗЕД- це особливий порядок регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взаємопов'язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюючих та обмежуючих), спрямованих на досягнення цілей такої діяльності згідно із визначеними законодавцем принципами.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені та конкретизовані в ст. 2 Закону «Про ЗЕД».

Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійсненні повинні дотримуватися таких принципів:

• суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД;

• свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

• юридичної рівності і недискримінації;

• верховенства закону;

• врахування та захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 7 Закону «Про ЗЕД»), передбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей: 1) стимулюючих; 2) обмежувальних.

До кола перших (стимулюючих) належать:

А) права суб'єктів ЗЕД: загальні для всіх суб'єктів господарювання та спеціальні, закріплені законом для суб'єктів ЗЕД;

Б) пільги для суб 'єктів ЗЕД, що надаються за наявності передбачених законом умов (реалізації на території спеціальної/вільної економічної зони затверджених інвестиційних проектів відповідно до укладених інвестиційних договорів з органом управління відповідної СЕЗ; ввезення на територію України майна як вклад іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями тощо).

Пільги можна поділити на дві категорії за критерієм кола суб'єктів, видів здійснюваної ними діяльності: 1) ті, що передба-

530

чаються для всіх суб'єктів господарювання у процесі здійснення певних видів господарської діяльності безвідносно до наявності в ній ознак ЗЕД (інноваційна, наприклад); 2) пільги, які встановлюються лише для суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення.

Слід зазначити, що у сфері ЗЕД застосовуються, як правило, пільги не до всіх суб'єктів ЗЕД, а лише щодо тих з них, які відповідають певним критеріям.

Так, відповідно до ст. 11 Закону «Про ЗЕД» передбачається надання відповідно до законодавства:

податкових пільг у разі, якщо результати діяльності суб'єктів ЗЕД відповідають таким критеріям: експорт перевищує імпорт (нетто-експорт) за фінансовий рік; обсяг експорту становить не менше 5 відсотків від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів; які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари, у вартості яких частка доданої вартості становить не менше ЗО процентів;

амортизаційних пільг (за строками амортизації основних виробничих фондів) у вигляді та за наявності таких умов: норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, що використовуються для виробництва експортних товарів, пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів; норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для виробництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання.

До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони та обмеження. Зокрема, до категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоекономічних операцій (реекспорт, експорт заборонених до вивезення з території України товарів, субсидований імпорт, демпінговий імпорт).

Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема:

- ліцензування зовнішньоекономічних операцій як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту/імпорту товарів; розрізняють автоматичне ліцензування (застосовується щодо товарів, які не підлягають квотуванню) і неавтоматичне ліцензування (у разі встановлення квот на експорт/імпорт);

- квотування (встановлення кількісних або інших обмежень) товарів, що підлягають експорту/імпорту; розрізняють глобальні квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних країн/груп країн, куди товар експортується або з яких він імпорту-

531

ється), індивідуальні квоти (встановлюються по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись);

- застосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД у разі порушення ними спеціального законодавства: антидемпінгових процедур; індивідуального режиму ліцензування; тимчасового зупинення ЗЕД (ст. 37 Закону «Про ЗЕД»);

- дотримання спеціального порядку встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог (ст. 18 Закону «Про ЗЕД»), відповідно до якого: а) на територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, що за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України; б) у разі відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють в провідних країнах-експортерах зазначених товарів; в) товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов'язковій сертифікації (в національному режимі) на предмет їх відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні вимоги діють і щодо аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України; г) у разі імпорту товарів, які не мають аналогів в Україні, суб'єкт ЗЕД, який здійснює імпорт, або іноземний суб'єкт господарювання, який здійснює експорт, повинен пред'явити сертифікат, що засвідчує відповідність технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних характеристик цього товару чинним міжнародним стандартам та вимогам або національним стандартам та вимогам країни, яка є провідною в експорті цього товару;-

- застосування спеціальних імпортних процедур (ст.

19 Закону «Про ЗЕД»), до яких належать:, застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур; режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки, що може застосовуватися лише щодо товарів, до яких не запроваджується режим ліцензування і квотування імпорту;

- дотримання вимог митного (відповідно — Митного кодексу України та Закону «Про Митний тариф України») та валютного регулювання (згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного

532

контролю» та з урахуванням положень Закону України від 28.11.2002 р. «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»);

- обов'язковість обліку та звітності зовнішньоекономічних операцій суб'єктів ЗЕД, що здійснюється в передбаченому Законом «Про ЗЕД» (ст. 22) порядку;

- застосування (як виняток) дискримінаційних заходів до іноземних суб'єктів ЗЕД у випадках та порядку, визначених частинами 2-4 ст. 389 ГК і ст. 29 Закону «Про ЗЕД»; підставою для цього можуть бути дискримінаційні та недружні дії іноземних держав до українських суб'єктів господарювання (аналогічні заходи в такому випадку встановлюються для суб'єктів господарювання відповідної держави, що здійснюють в Україні ЗЕД, у т. ч. інвестування).

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Контрольні запитання - Хозяйственное право
  2. Международное право, европейское право Учебники по праву
  3. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  4. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с - Хозяйственное право
  5. Розділ 6. Юридичні особи у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  6. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  7. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  8. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  9. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  10. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  11. 3.4. Основи визначення країни походження товару. Вплив сертифіката походження на застосування ставок мита - Таможенное право
  12. 4.2. Два підходи до класифікації засобів нетарифного регулювання з позицій економічного обгрунтування ЗЕД - Таможенное право
  13. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  14. 7.2. Визначення митної вартості - Таможенное право
  15. 7.4. Вплив визначення країни походження на застосування засобів тарифного регулювання в Україні - Таможенное право
  16. Глава 8. Особливості нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні - Таможенное право
  17. 8.1. Методи кількісних обмежень - Таможенное право
  18. 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
  19. 8.3. Національні методи стимулювання експорту - Таможенное право
  20. 8.4. Обмеження митного оформлення - Таможенное право

Другие научные источники направления Хозяйственное право:

    1. Лаптев В.В.. Предмет и система хозяйственного права. 1969
    2. Мартемьянов В.С.. Хозяйственное право. Том 1.Общие положения.. 1994
    3. Щербина В. С.. Господарське право України. Навч. посібник. 1999
    4. Бакшинскас В.Ю.. Правовое регулирование хозяйственной деятельности. 2002