Хозяйственное право

Слі
д, однак, зазначити, що протягом 2003-2004 років дія статей 21 і 22 Закону «Про інноваційну діяльність» стосовно цих пільг була призупинена згідно із законами від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік», від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет на 2004 рік».

Особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності полягають в наданні пільг щодо (1) податку на додану вартість, (2) податку на прибуток та (3) земельного податку.

Оподаткування об'єктів інноваційної діяльності здійснюється у порядку, за яким 50 відсотків податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інноваційних проектів, і 50 відсотків податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на

476

його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. Проте реалізація зазначених пільг пов'язується з наявністю таких умов: (а) виконання зареєстрованого в установленому порядку інноваційного проекту суб'єктом інноваційної діяльності розпочато не пізніше вісімнадцяти місяців від дати його державної реєстрації; (б) суб'єкт інноваційної діяльності про початок реалізації інноваційного проекту у місячний строк повідомляє відповідний орган Державної податкової адміністрації і (в) по всіх господарських операціях, пов'язаних з виконанням інноваційного проекту, веде окремий бухгалтерський облік.

Крім того, у разі виконання пріоритетного інноваційного проекту, яким передбачається випуск особливо важливого інноваційного продукту (визначеного таким прийнятою постановою Кабінету Міністрів України), сировина, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, при ввезенні в Україну протягом строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту звільняються від сплати податку на додану вартість.

Пільги щодо земельного податку передбачаються для інноваційних підприємств, які сплачують такий податок за ставкою у розмірі 50 відсотків чинної ставки оподаткування.

Амортизаційні пільги надаються інноваційним підприємствам, яким дозволяється прискорена амортизація основних фондів і встановлюється щорічна двадцятивідсоткова норма прискореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Особливості митного регулювання інноваційної діяльності (і надання відповідних пільг) полягають у звільненні від сплати ввізного мита сировини, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, за умови їх використання для реалізації пріоритетного інноваційного проекту щодо випуску особливо важливого інноваційного продукту (номенклатура та обсяги ввезення сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів мають бути визначені в інноваційному проекті перед його державною реєстрацією). Суб'єкти інноваційної діяльності та інші її учасники,

477

яким надаються митні пільги, щоквартально складають та подають до органів митної служби за своїм місцезнаходженням звіти про використання ввезених ними сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів.

Негативні стимули у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб'єктів інноваційної діяльності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструктури. Система негативних стимулів у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства виконує не лише стимулюючу, а й інші функції - попередження правопорушень у сфері інноваційної діяльності, контролю за ефективністю діяльності її суб'єктів, інформування учасників інноваційної діяльності про результати діяльності - як їх власної, так і їх партнерів, контрагентів, виробників інноваційної продукції.

Негативне стимулювання застосовується у таких формах:

- відшкодування збитків (застосовується у разі порушення договірних зобов'язань у сфері інноваційної діяльності, завдання шкоди її суб'єктам та іншим учасникам);

- оперативно-господарських санкцій (дострокове розірвання в установленному порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою стороною договірних зобов'язань; зміна порядку оплати виконання - відповідно до умов договору - з метою уникнення повторення порушень строків оплати; прийняття виконання після застосування спеціальної процедури, передбаченої договором на випадок виявлення порушень щодо якості виконання, та ін.);

- адміністративно-господарські санкції, а саме:

(а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у разі використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, ввезених в Україну без сплати ввізного мита та податку на додану вартість згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону «Про інноваційну діяльність», не для потреб виконання інноваційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при -цьому платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита і податку на додану вартість, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на

478

суму податків, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період їх нецільового використання);

(б) анулювання державної реєстрації інноваційного/пріоритетного інноваційного проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту (здійснюється МОН України за результатами аналізу даних моніторингу виконання такого проекту на підставі рішення, погодженого Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів та затвердженого наказом МОН України);

(в) анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її з Державного реєстру інноваційних структур (здійснюється МОН України у разі виявлення невідповідності її діяльності критеріям, визначеним Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів).

Закон «Про інноваційну діяльність» містить положення щодо відповідальності МОН за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов'язаної з інноваційними проектами.

Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються:

а) прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;

б) фальсифікація висновків експертизи;

в) вчинення дій, що перешкоджають проведенню експертизи;

г) умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ'єктивне проведення експертизи;

д) переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи організації;

є) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи;

є) розголошення конфіденційної інформації, пов'язаної з розглядуваними інноваційними проектами.

За подібні порушення можуть застосовуватися різні види та форми юридичної відповідальності. У разі, якщо подібні дії завдали шкоди учасникам інноваційної діяльності, вони підлягають відшкодування за рахунок МОН України. Крім того, посадові особи, в діях яких є склад відповідного адміністративного правопо-

479

рушення, злочину чи дисциплінарного проступку, можуть бути притягнені відповідно до адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.

Слід, однак, зазначити, що протягом 2003-2004 років дія статей 21 і 22 Закону «Про інноваційну діяльність» стосовно цих пільг була призупинена згідно із законами від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік», від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет на 2004 рік».

Особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності полягають в наданні пільг щодо (1) податку на додану вартість, (2) податку на прибуток та (3) земельного податку.

Оподаткування об'єктів інноваційної діяльності здійснюється у порядку, за яким 50 відсотків податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інноваційних проектів, і 50 відсотків податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на

476

його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. Проте реалізація зазначених пільг пов'язується з наявністю таких умов: (а) виконання зареєстрованого в установленому порядку інноваційного проекту суб'єктом інноваційної діяльності розпочато не пізніше вісімнадцяти місяців від дати його державної реєстрації; (б) суб'єкт інноваційної діяльності про початок реалізації інноваційного проекту у місячний строк повідомляє відповідний орган Державної податкової адміністрації і (в) по всіх господарських операціях, пов'язаних з виконанням інноваційного проекту, веде окремий бухгалтерський облік.

Крім того, у разі виконання пріоритетного інноваційного проекту, яким передбачається випуск особливо важливого інноваційного продукту (визначеного таким прийнятою постановою Кабінету Міністрів України), сировина, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, при ввезенні в Україну протягом строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту звільняються від сплати податку на додану вартість.

Пільги щодо земельного податку передбачаються для інноваційних підприємств, які сплачують такий податок за ставкою у розмірі 50 відсотків чинної ставки оподаткування.

Амортизаційні пільги надаються інноваційним підприємствам, яким дозволяється прискорена амортизація основних фондів і встановлюється щорічна двадцятивідсоткова норма прискореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Особливості митного регулювання інноваційної діяльності (і надання відповідних пільг) полягають у звільненні від сплати ввізного мита сировини, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, за умови їх використання для реалізації пріоритетного інноваційного проекту щодо випуску особливо важливого інноваційного продукту (номенклатура та обсяги ввезення сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів мають бути визначені в інноваційному проекті перед його державною реєстрацією). Суб'єкти інноваційної діяльності та інші її учасники,

477

яким надаються митні пільги, щоквартально складають та подають до органів митної служби за своїм місцезнаходженням звіти про використання ввезених ними сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів.

Негативні стимули у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб'єктів інноваційної діяльності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструктури. Система негативних стимулів у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства виконує не лише стимулюючу, а й інші функції - попередження правопорушень у сфері інноваційної діяльності, контролю за ефективністю діяльності її суб'єктів, інформування учасників інноваційної діяльності про результати діяльності - як їх власної, так і їх партнерів, контрагентів, виробників інноваційної продукції.

Негативне стимулювання застосовується у таких формах:

- відшкодування збитків (застосовується у разі порушення договірних зобов'язань у сфері інноваційної діяльності, завдання шкоди її суб'єктам та іншим учасникам);

- оперативно-господарських санкцій (дострокове розірвання в установленному порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою стороною договірних зобов'язань; зміна порядку оплати виконання - відповідно до умов договору - з метою уникнення повторення порушень строків оплати; прийняття виконання після застосування спеціальної процедури, передбаченої договором на випадок виявлення порушень щодо якості виконання, та ін.);

- адміністративно-господарські санкції, а саме:

(а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у разі використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, ввезених в Україну без сплати ввізного мита та податку на додану вартість згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону «Про інноваційну діяльність», не для потреб виконання інноваційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при -цьому платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита і податку на додану вартість, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на

478

суму податків, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період їх нецільового використання);

(б) анулювання державної реєстрації інноваційного/пріоритетного інноваційного проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту (здійснюється МОН України за результатами аналізу даних моніторингу виконання такого проекту на підставі рішення, погодженого Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів та затвердженого наказом МОН України);

(в) анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її з Державного реєстру інноваційних структур (здійснюється МОН України у разі виявлення невідповідності її діяльності критеріям, визначеним Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів).

Закон «Про інноваційну діяльність» містить положення щодо відповідальності МОН за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов'язаної з інноваційними проектами.

Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються:

а) прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;

б) фальсифікація висновків експертизи;

в) вчинення дій, що перешкоджають проведенню експертизи;

г) умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ'єктивне проведення експертизи;

д) переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи організації;

є) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи;

є) розголошення конфіденційної інформації, пов'язаної з розглядуваними інноваційними проектами.

За подібні порушення можуть застосовуватися різні види та форми юридичної відповідальності. У разі, якщо подібні дії завдали шкоди учасникам інноваційної діяльності, вони підлягають відшкодування за рахунок МОН України. Крім того, посадові особи, в діях яких є склад відповідного адміністративного правопо-

479

рушення, злочину чи дисциплінарного проступку, можуть бути притягнені відповідно до адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. 2. Система законодавства про інноваційну діяльність - Хозяйственное право
  2. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с - Хозяйственное право
  3. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  4. § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право
  5. 3. Інноваційні правовідносини - Хозяйственное право
  6. 4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності - Хозяйственное право
  7. § 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст - Трудовое право
  8. § 2. Міжнародні правові акти про зайнятість - Трудовое право
  9. § 4. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов´язків - Трудовое право
  10. § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація - Трудовое право
  11. 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
  12. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  13. 4.1. Методи державного управління - Административное право
  14. 4.3. Форми державного управління - Административное право
  15. 7.3. Основні напрями державного регулювання економіки - Административное право
  16. 9.3. Управління культурою - Административное право
  17. 4.2. Два підходи до класифікації засобів нетарифного регулювання з позицій економічного обгрунтування ЗЕД - Таможенное право
  18. 4.3. Класифікація засобів та методів нетарифного регулювання фахівцями митної справи - Таможенное право
  19. 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
  20. 8.3. Національні методи стимулювання експорту - Таможенное право

Другие научные источники направления Хозяйственное право:

    1. Лаптев В.В.. Предмет и система хозяйственного права. 1969
    2. Мартемьянов В.С.. Хозяйственное право. Том 1.Общие положения.. 1994
    3. Щербина В. С.. Господарське право України. Навч. посібник. 1999
    4. Бакшинскас В.Ю.. Правовое регулирование хозяйственной деятельности. 2002